Наведено відомості про предмет, структуру, методологію релігієзнавства, його взаємодію з різноманітними галузями гуманітарних знань. Грунтовно висвітлено походження та феноменологію релігії, класифікацію та головні особливості ранніх вірувань, національних, світових релігій, неорелігій та релігійних рухів. У даному контексті розглянуто питання розвитку релігійного вільнодумства та проблему свободи совісті.

Наведено визначення основних понять соціології релігії й висвітлено її проблеми. Охарактеризовано релігію як предмет соціологічного аналізу та розглянуто методи її дослідження, основні етапи розвитку, а також головні течії соціології релігії. На підставі доробку класиків і праць сучасних дослідників у цій галузі знань, авторами детально проаналізовано усі рівні соціального буття релігії та динаміку її взаємовідносин з різними структурами суспільства.

Визначено сутність, структуру та функції релігії, наведено класифікацію релігійних учень. Проаналізовано роль соціальних, гносеологічних, онтологічних і психологічних чинників у процесі формування релігійних уявлень. Розглянуто основні теорії походження релігії, наведено відомості про історію виникнення первісних вірувань та їх специфічні прояви (тотемізм, фетишизм, магію, шаманство, землеробський культ). Охарактеризовано релігії різних народів та визначено їх специфічні національні особливості, проаналізовано основні напрями та течії. Наведено теоретичні відомості про світові релігійні концепції - будизм, християнство, православ'я, католицизм, іслам. Розглянуто нетрадиційні релігії та секулярні вчення релігійного характеру. Проаналізовано історичні форми критичного аналізу релігійних учень, визначено сутність та умови забезпечення свободи совісті в Україні. Наведено короткий релігієзнавчий словник.

Определена сущность, структура и функции религии, приведена классификация религиозных учений. Проанализирована роль социальных, гносеологических, онтологических и психологических факторов в процессе формирования религиозных представлений. Рассмотрены различные теории происхождения религии, история возникновения первобытных верований и их специфические проявления (тотемизм, фетишизм, магия, шаманство, земледельческий культ). Охарактеризованы религии различных народов и определены их национальные особенности, проанализированы основные направления и течения. Изложены теоретические сведения о таких мировых религиозных концепциях, как буддизм, христианство, православие, католицизм, ислам. Рассмотрены нетрадиционные религии и секулятивные учения религиозного характера. Проанализированы исторические формы критического анализа религиозных концепций, определена сущность и условия обеспечения свободы совести в Украине. Приведен краткий словарь религиозных терминов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э38-4

Рубрики:

Іслам ( Мусульманство )

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э38-62

Рубрики:

Іслам ( Мусульманство )

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто міфологічну та історичну концепції виникнення християнства, його еволюцію в процесі формування та питання утворення християнських церков. Висвітлено особливості християнських течій: монтанізму, гностицизму, антитринатаризму, маніхейства, новатіанства, аріанства.

Рассмотрены мифологическая и историческая концепции возникновения христианства, его эволюция в процессе формирования и вопросы создания христианских церквей. Освещены особенности христианских течений: монтанизма, гностицизма, антитринатаризма, манихейства, новатианства, арианства.

Викладено відомості щодо структури, принципів, методології релігієзнавства, розглянуто його взаємодію з іншими галузями гуманітарних знань. З використанням загально прийнятих у релігієзнавчій науці підходів висвітлено походження, сутність структури релігії як феномену людського буття. Запропоновано класифікацію релігійних систем. Розглянуто особливості ранніх політеїстичних вірувань, національних, світових релігій, неорелігійних учень секулярного змісту та їх роль в духовному розвитку людства.

Изложены сведения о структуре, принципах, методологии религиеведения, рассмотрено его взаимодействие с другими отраслями гуманитарных знаний. С учетом общепринятых в религиеведческой науке подходов освещены происхождение, сущность структуры религии как феномен человеческого бытия. Предложена классификация религиозных систем. Рассмотрены особенности ранних политеистических верований, национальных и мировых религий, неорелигиозных учений секулярного содержания и их роли в духовном развитии человечества.

Висвітлено структуру та методологію релігієзнавства, історію і розвиток всіх релігій світу, зокрема, первісного суспільства, Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Малої Азії та східного Середземномор'я, юдаїзму, Стародавніх Ірану, Індії, Китаю, Японії, греко-римську релігію, а також давніх германців, кельтів і слов'ян. Описано дохристиянські вірування українського народу. Розглянуто релігії африканського континенту, Австралії та Океанії, доколумбової Америки, буддизму, ісламу, християнства, його становлення на українських землях, нові релігії ХХ ст. Проаналізовано державно-церковні взаємовідносини в Україні.

Освещены структура и методология религиоведения, история и развитие всех религий мира, в частности, первобытного общества, Древнего Египта, Месопотамии, Малой Азии и восточного Средиземноморья, юдаизма, Древних Ирана, Индии, Китая, Японии, греко-римская религия, а также древних немцев, кельтов и славян. Описаны дохристианские верования украинского народа. Рассмотрены религии африканского континента, Австралии и Океании, доколумбовой Америки, буддизма, ислама, христианства, его становление на украинских землях, новые религии ХХ ст. Проанализированы государственно-церковные взаимоотношения в Украине.

Розглянуто співвідношення понять "шаріат", "фікх" та "мусульманське право". Визначено джерела формування мусульманського права як релігійно-правової системи соціального регулювання. Розкрито сутність мусульманських релігійно-правових шкіл (мазхабів), показано їх особливості та відмінності. Проведено дослідження "Мувати" - визначного джерела мусульманського права, зокрема встановлено її авторство, умови створення, розглянуто редакції та засоби інтерпретації Корану і сунни. Висвітлено розвиток мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу.

Рассмотрено соотношение понятий "шариат", "фикх" и "мусульманское право". Определены источники формирования мусульманского права как религиозно-правовой системы социального регулирования. Раскрыта сущность мусульманских религиозно-правовых школ (мазхабов), показаны их особенности и отличия. Проведено исследование "Муваты" - главного источника мусульманского права, в частности установлено ее авторство, условия создания, рассмотрены редакции и способы интерпретации Корана и сунны. Освещено развитие мусульманского права в контексте современного цивилизационного процесса.

Наведено інформацію про структуру, принципи, методологію релігієзнавства, його взаємодію з іншими галузями гуманітарних знань. Висвітлено походження та сутність релігії як феномену людського буття, подано класифікацію релігійних систем, розкрито особливості ранніх політеїстичних вірувань, національних, світових релігій, неорелігій, релігійних учень секулярного змісту та їх роль у духовному розвитку людства. У контексті загальнолюдських цінностей і невід'ємних прав людини розглянуто розвиток релігійного вільнодумства, проблему свободи совісті, а також особливості релігійного життя в Україні.

Приведена информация о структуре, принципах, методологии религиеведения, его взаимодействии с другими отраслями гуманитарных знаний. Освещены происхождение и сущность религии как феномена человеческого бытия, дана классификация религиозных систем, раскрыты особенности ранних политеистических верований, национальных, мировых религий, неорелигий, религиозных учений секулярного содержания и их роль в духовном развитии человечества. В контексте общечеловеческих ценностей и неотъемлемых прав человека рассмотрены развитие религиозного вольномыслия, проблема свободы совести, а также особенности религиозной жизни в Украине.

Подано матеріал з історії релігії та міфології від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто різні концепції теорії релігії, її структуру та функції у житті суспільства й індивіда. Висвітлено проблеми генезису й еволюції релігії. Увагу приділено сучасним світовим релігіям. Наведено інформацію про форми первісних вірувань, міфологію Месопотамії, давньоєгипетських богів, хетську, фрігійську, халдейську, ведичну релігії, джайнізм, іудейські обряди, учення Будди, даосизм, дзен-буддизм, релігійний синкретизм Японії.

Приведен материал по истории религии и мифологии с древности до настоящего времени. Рассмотрены разные концепции и теории религии, ее структура и функции в жизни общества и индивида. Освещены проблемы генезиса и эволюции религии. Уделено внимание современным мировым религиям. Дана информация о формах первобытных верований, мифологии Месопотамии, древнеегипетских богах, хетской, фригийской, халдейской, ведической религиях, джайнизме, иудейских обрядах, учении Будды, даосизме, дзен-буддизме, религиозном синкретизме Японии.

Розглянуто історичні умови виникнення християнства, біографічні відомості щодо особи Ісуса Христа, міфологічні елементи у Новому Завіті, утворення християнської церкви, ранні христянські єресі, зокрема, монтанізм, гностицизм, антитринітаризм, маніхейство, аріанство. Увагу приділено утворенню сучасних напрямів християнства, питанням християнського культу та віровчення, особливостям православ'я, католицизму, протестантизму, східних християнських церков, ісламу, секулярних вчень релігійного характеру, автохтонних релігій Африки, Америки, Австралії та Океанії.

Рассмотрены исторические условия возникновения христианства, биографические сведения о личности Иисуса Христа, мифологические элементы в Новом Завете, образование христианской церкви, ранние христианские ереси, в частности, монтанизм, гностицизм, антитринитаризм, манихейство, арианство. Уделено внимание образованию современных направлений христианства, вопросам христианского культа и вероучения, особенностям православия, католицизма, протестантизма, восточных християнских церквей, ислама, секулярных учений религиозного характера, автохтонных религий Африки, Америки, Австралии и Океании.

Уперше в Україні здійснено цілісний аналіз мусульманського права (МП) як правового філософського релігіознавчого феномену. Розкрито особливості застосування священних і віроповчальних текстів ісламу як головних джерел МП. Розглянуто співвідношення та взаємозв'язок таких феноменів, як шаріат, фікх і МП, наведено методи розв'язання правових питань у релігіозно-правових школах (мазхабах) сунітського та шиїтського спрямування. Значну увагу приділено дослідженню сутності МП за умов сучасного цивілізаційного процесу.

Впервые в Украине осуществлен целостный анализ мусульманского права (МП) как правового философского религиоведческого феномена. Раскрыты особенности применения священных и вероисповедальных текстов ислама как основных источников МП. Рассмотрены взаимоотношения и взаимосвязь таких феноменов, как шариат, фикх и МП, приведены методы решения правовых вопросов в религиозно-правовых школах (мазхабах) сунитской и шуитской направленности. Особое внимание уделено исследованию сущности МП в условиях современного цивилизационного процесса.

Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

Здійснено комплексний релігієзнавчо-правовий аналіз змісту та реалізації принципу свободи совісті й віросповідання в Україні у контексті сучасних міжнародно-правових стандартів. Зазначено, що у суб'єктно-екзистенціальному та суспільно-інституалізованому вимірах свобода совісті є важливим критерієм оцінки гуманістичної сутності тієї чи іншої держави, її демократичності. Встановлено, що рівень практичної реалізації правового аспекту свободи совісті й віросповідання полягає у виробленні державної політики щодо релігії та церкви, пріоритетна роль у якій належить зближенню державної правової системи зі світовою, наданню на національному рівні демократичної спрямованості всьому процесу законотворення. З'ясовано ознаки сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, які характеризуються демократичністю, послідовністю та зваженістю, а базові конституційно-правові положення даної моделі відповідають демократичним принципам і загалом задовольняють права та свободи людини, спираючись при цьому на багатовікову спадщину врегулювання відносин між церквою та державою як двома важливими соціальними інститутами.

Розглянуто структуру, принципи, методологію релігієзнавства, проаналізовано його взаємодію з іншими сферами гуманітарних знань. Розкрито сутність релігії як феномену людського буття, висвітлено теорії її походження. Наведено класифікацію релігійних систем, розглянуто історію виникнення та розвитку первісних вірувань, національних, світових релігій, неорелігій, релігійних учень секулярного змісту. Проаналізовано історичні передумови виникнення християнства, описано етапи його становлення у світі та в Україні. Розглянуто проблему свободи совісті, досліджено розвиток вільнодумства. Охарактеризовано сучасний стан релігійного життя в Україні. Розкрито роль релігії у духовному розвитку людства.

Рассмотрены структура, принципы, методология религиеведения, проанализировано его взаимодействие с другими сферами гуманитарных знаний. Раскрыта сущность религии как феномена человеческого бытия, освещены теории ее происхождения. Дана классификация религиозных систем, рассмотрена история возникновения и развития первобытных верований, национальных, мировых религий, неорелигий, религийных учений секулярного содержания. Проанализированы исторические предпосылки возникновения христианства, описаны этапы его становления в мире и в Украине. Рассмотрена проблема свободы совести, исследовано развитие свободомыслия. Охарактеризовано современное состояние религиозной жизни в Украине. Раскрыта роль религии в духовном развитии человечества.

Розглянуто питання релігійної віри з точок зору найвідомішого представника схоластики XIII ст., середньовічного теолога і філософа Фоми Аквінського, а також видатного американського психолога і філософа XIX - початку XX ст., одного із засновників прагматизму, автора дослідження з філософії релігії "Воля до віри" (1896) і "Розмаїття релігійного досвіду" (1902) Уільяма Джеймса.

Визначено основні аспекти реформування однієї з особливих і специфічних галузей мусульманського права - сімейного права і розкрито його особливості, виходячи з контексту правового статусу особи, гендерної визначеності та кодифікації законодавства країн ісламу.

Досліджено особливості предмета канонічного права, показано його місце в системі гуманітарного знання. Викладено грунтовні положення канонічного права, основні поняття, структурно-правові елементи та можливості його системи. Розкрито сутність і значення канонічного права в духовно-культурному житті суспільства й особистості. Зазначено, що канонічне право від самого початку стало важливою складовою християнської релігії, воно як внутрішня структура церковної спільноти та науки, що володіє власною епістемологією та методологією, пояснюється на підставі трьох головних елементів конституції Церкви: слова, таїнства та харизми. Канонічне право ввібрало в себе багато елементів попередніх правових культур Заходу та Сходу, які вплинули на його становлення, символізуючи тим самим зв'язок східної та західної цивілізацій.

Розкрито розвиток філософської думки у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Наведено архівні документи та матеріали, що висвітлюють 175-літню історію філософського факультету. Розглянуто питання формування філософського факультету у 1834 - 1919 рр, ускладнення під час його становлення та зміцнення в новоутвореному Київському університеті. Висвітлено процес становлення професійної філософської освіти в університеті, формування різних філософських шкіл у контексті духовної культури того часу. Проаналізовано події в університеті, що розгортались на фоні національно-демократичної української революції та в перші роки радянської влади. Досліджено зміни у філософії, пов'язані зі структурними трансформаціями університету в 1920 - 1933 рр. Акцентовано на питаннях відновлення Київського університету в 1933 р. та відродження філософського факультету в 1944 р. Увагу приділено філософському факультету в 1950 - 1960-х рр. у контексті утворення та заснування сучасної Київської філософської школи. Описано філософські дослідження в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка у 1970 - 1980 рр. Висвітлено сучасний стан наукових досліджень філософського факультету, його кафедр і перспективи розвитку у демократичній Україні.