Розглянуто питання підвищення ефективності функціонування автоматизованих систем переробки інформації та управління шляхом зменшення об'ємів запам'ятовуючих пристроїв і зниження навантаження на канали зв'язку за рахунок компактного представлення зображень. Розроблено метод стиску зображень без втрат, що базується на застосуванні цілочислового вейвлет-перетворення та арифметичного кодування трансформант перетворення. Доведено, що стиск зображень забезпечується за рахунок зниження статистичної збитковості трансформант вейвлет-перетворення, ступінь стиску без втрат фотореалістичних зображень складає в середньому 1,9 - 2,85 рази. Описано метод відновлення зображень, що забезпечує повну ідентичність відновлених після стиску зображень вихідним. Відзначено, що запропоновані методи реалізовані у виді інженерних методик, алгоритмів та програмних засобів для стиску зображень без втрат якості відновлених даних.

  Скачати повний текст

Вперше у Львові проведено комплексну оцінку приміських та міських насаджень у взаємозв'язку з функціонуванням населення наземних хребетних. Одержано нові дані про особливості структури приміських і міських насаджень, їх кормові та захисні властивості; видовий склад, чисельність, екологічні групи наземних хребетних та їх взаємодію зі структурними компонентами приміських і міських насаджень. Запропоновано класифікацію наземних хребетних за ступенем адаптації до приміських і міських насаджень Львова. Розроблено рекомендації для виробництва щодо оптимізації умов існування наземних хребетних приміських і міських насаджень.

  Скачати повний текст

Вдосконалено методику формалізації евристичної декомпозиції загальної задачі організації та планування гірничо-транспортних процесів у залізорудних кар'єрах, а також структуровано алгоритм системного синтезу, які дозволили отримати раціональний склад і структуру функціональної частини комплексної підсистеми. Розроблено математичні моделі організаційної підготовки виробництва, техніко-економічного та оперативного планування гірничо-транспортних робіт. Створено програмно-методичне забезпечення пускового комплексу, яке підтвердило свою ефективність в умовах промислової апробації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню комплексної проблеми правди в журналістиці як наукової проблеми, актуальність якої в останні п'ять років набула критичної гостроти в глобальному комунікаційному просторі. Правда розглядається як ключова категорія місії журналістики та досліджується у парадигмі «правда – журналістика – суспільство». Увагу приділено з'ясуванню природи, сутнісних ознак і властивостей правди, що формують її як категорію соціальнокомунікаційної взаємодії (СКВ) та визначають її функції. У дисертації робиться спроба окреслити головні аспекти наукової проблеми правди в соціальних комунікаціях (СК) і журналістиці та визначити напрямки її комплексного розв'язання через систему науково-практичних досліджень. В основі наукового пошуку - гіпотеза, що правда є фундаментальною цінністю журналістики і базисною соціальнокомунікаційною категорією (СКК) журналістської діяльності, яка лежить в основі професійних стандартів журналістики, технологій, форм і методів журналістської діяльності, формує мотиви, наміри, алгоритми взаємодії суб'єктів комунікації, є критерієм морального і професійного вибору особистості журналіста. Об'єкт дослідження - правда як категорія. Предмет - правда як соціальнокомунікаційна категорія. Мета дослідження - виявлення сутнісних (абсолютних) ознак і функціональних властивостей правди, що формують правду як СКК журналістики, визначають її критерії, місце і функції у СКВ та забезпечують виконання журналістикою своєї суспільної місії. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше вивчення категорії правди як типологізованого об'єкта дослідження здійснено з позицій соціальнокомунікаційного підходу як методологічної основи наукового пошуку. Це визначило методологічний комплекс дослідження. Вперше обгрунтовано, що: 1) за своєю природою правда є комунікаційною метакатегорією; 2) комунікаційна функція правди є онтологічно зумовленою, аксіологічно вираженою й суспільно спрямованою; 3) правда відкривається у комунікаційній взаємодії – духовній і соціальній – та через неї.Виявлено відсутність категорії правди та її детермінації в поняттєво-категорійному апараті СК, що спричиняє дисфункцію правди як СКК, веде до втрати принципово важливого стрижня не лише журналістикою, а й усією системою СКВ і продукує негативні суспільні наслідки.Підтверджено, що правда за своєю метафізичною природою і сутністю є соціальноспрямованою комунікаційною категорією з набором відповідних функцій. Комунікаційна функція правди є базовою, завдяки якій реалізуються онтологічні та аксіологічні властивості-функції правди, що, своєю чергою, складають СК основу правди як категорії.У результаті комплексу дослідницьких розвідок сформульовано визначення «правда як СКК» та запропоновано ввести категорію правди в поняттєво-категорійний апарат СК наукового вчення і журналістики як метакатегорію СК і журналістики. Журналістську діяльність, угрунтовану на метакатегорії правди, запропоновано класифікувати «журналістика правди». Подано обґрунтування принципу правдоцентричності як метапринципу СК і журналістики, а також місця правди як цінності і правдоцентричності як принципу в системі цінностей особистості журналіста.У результаті наукового розв'язання комплексної проблеми правди як СКК журналістики сформульовано гіпотезу, що правда як метакатегорія СКВ і журналістики через правдоцентричність (як метапринцип) реалізує свою комунікаційну метафункцію для досягнення надмети – соціальної гармонії та суспільного добра. Стверджується, що саме правдоцентричні комунікації формують базис соціальної місії журналістики і повертають їй авторитет соціальновідповідальної діяльності, що є особливо важливим в добу глобальної постправди.Результати дисертаційного дослідження мають наукове і практичне значення для розвитку концепції журналістської освіти, застосування в системі підготовки журналістських кадрів та практиці СК і журналістики.До перспективних напрямків розв'язання наукової проблеми правди віднесено подальші дослідження:– первинної сутності правди, її виявів у реальній СКВ і журналістиці; – критеріїв правди та розробка методології їх застосування в СКВ;– механізму дії правди;– системи духовної комунікації; – правди як метацінності журналістики.Ключові слова: правда, істина, критерії, функції, соціальнокомунікаційна категорія, журналістика, соціальні комунікації, духовні комунікації, взаємодія, правдоцентричність, метакатегорія, метацінність, метапринцип, метафункція^UThe thesis is a comprehensive study of truth viewed as a complex problem of journalism and a research issue, the urgency of which in the last five years has become critical not only in Ukrainian but also in the global communication space. Truth is considered as a key category of the mission of journalism and is explored in the paradigm "truth – journalism – society". The research clarifies the nature of truth and its essential features that form truth as a category of social communication interaction (SCI) and determine its functions. The paper considers major aspects of truth in SCI and journalism and outlines the ways of solving the problem under research.The study is based on the hypothesis that truth is the fundamental value of journalism and a major social communication category (SCC) of journalism, which is the basis of professional standards, techniques, forms, and methods of journalism. This category shapes motives, intentions, algorithms of communication and is a criterion for moral and professional choices and decisions made by a journalist. The object of study is the truth as a category. The subject - the truth as a social communication category.The purpose of the research is to identify the essential (absolute) features and functional properties that characterize truth as the SCC of journalism, determine its criteria, place and functions in the social communication and ensure the fulfilment of social mission by journalism.The scientific novelty of the obtained results: it is the first time when the study of the category of truth as a typological object of research is carried out from the standpoint of the social communication approach as a methodological basis of the research. This determines the methodology of the study. It is the first time when the research claims that: 1) truth – by its nature – is a communicative metacategory; 2) the communicative function of truth is ontologically conditioned, axiologically marked and socially oriented; 3) truth is revealed in communicative interaction – spiritual and social – and through it.The lack of the category of truth and its conceptualization in the categorial apparatus of the SC causes dysfunction of the truth as a SCC and leads to the loss of an important fundamental not only by journalism but also by the entire system of SC and thus producing negative social consequences.It is confirmed that the truth by its metaphysical nature and essence is a socially oriented communication category with a set of relevant functions. The communicative function of truth is the basic one, due to which the ontological and axiological properties and functions are realized, which, in turn, forms the SC basis of truth as a category.Additionally, the paper provides the definition of "truth as SCC" and suggests the category should be introduced into the conceptual and categorial apparatus of SC and journalism as a metacategory. It is proposed to categorize journalistic activity based on the metacategory of truth as "Journalism of Truth". The substantiation of the principle of truth-centeredness as a meta-principle of the SCI and journalism, as well as the place of truth as a value and truth-centeredness as a principle in the system of values of the journalist's personality are given.As a result of the research of the complex problem of truth as SCC of journalism, the hypothesis is formulated that truth as a meta-category of SCI and journalism realizes its communicative meta-function through truth-centeredness (as a meta-principle) to achieve the major goal – social harmony and public good. The paper argues that it is truth-centered communications that form the basis of the social mission of journalism and turn it into the socially responsible activities, which is especially important in the age of global post-truth.The results of the PhD research have theoretical and practical significance for shaping the concept of journalism education, application in the system of journalistic training and the practice of SCI and journalism. The areas of further research of truth have also been determined: – the primary essence of truth, its manifestations in real SCI and journalism;– criteria of truth and development of methodology for their application in establishing the truth in the SCI and journalism;– the mechanism of truth in the SC;– system of spiritual communication;– truth as a meta-value of SC and journalism.Keywords: truth, universal truth, criteria, functions, social communication category, journalism, social communications, spiritual communications, interaction, truth-centeredness, meta-category, meta-value, meta-principle, meta-function.

Дисертація є першим комплексним дослідженням таксономічної та хорологічної структури, екотопних преференцій, трофічних зв'язків, циклів розвитку та фенології, особливостей поширення у висотних поясах та закономірностей формування висотно-поясних екологічних комплексів, а також біоіндикаційного значення та питання охорони ноктуоїдних лускокрилих Українських Карпат.Вперше встановлено таксономічну й хорологічну структуру та складено систематичний список Noctuoidea Українських Карпат. Досліджено трофічні зв'язки, особливості сезонного розвитку, фенології і життєвих циклів, а також екотопні преференції ноктуоїдних лускокрилих в умовах Українських Карпат. На цій основі виділено 6 висотно-поясних екологічних комплексів. З'ясовано основні закономірності поширення Noctuoidea у регіоні та формування їхніх екологічних комплексів, а також екологічні фактори, що їх визначають. Оцінено практичне, зокрема біоіндикаційне значення совкоподібних. Виявлено рідкісні та вразливі види, з'ясовано їхні аутекологічні особливості та поточний стан популяцій і на основі цього розроблено та обґрунтовано рекомендації щодо їх охорони.^UThe thesis is the first complex research of taxonomic and chorological structure, ecotopic preferences, trophic relationships, life cycles and phenology, peculiarities of distribution in the mountainous altitudinal zones and patterns of the high-altitude zonal ecological complexes formation, as well as bioindication value and conservation of Noctuoid moths of the Ukrainian Carpathians.As a result, 582 species from 270 genera, 48 tribes, 34 subfamilies and 4 families of Noctuoidea superfamily were registered in the Ukrainian Carpathians. 65 species have been registered here for the first time. Among them, one species recorded for the first time in the all Carpathians; 11 species recorded for the first time on the territory of Ukraine; 5 species – in the mainland part and 17 – in the Western region of Ukraine.It is established that the Noctuoid moths of the Ukrainian Carpathians form a complex conglomeration of zoogeographical elements with diverse origins, and the mutual existence of which emphasizes the significant diversity of natural conditions of the studied area. Features of seasonal development, phenology and life cycles of Noctuoidea within the conditions of the Ukrainian Carpathians have been studied. It was found, that the vast majority of them develop within one year and they are univoltine in the region. There have been found only 25 multivoltine species in the foothill zone. Hibernation is characteristic for all resident species of the region, it is mostly obligate and possible at all stages of development, but predominates at the larval and pupal stages. Aestivation is known in 106 univoltine species, for which it is obligatory at the preimaginal stages and mainly optional at the adult stage. 92 univoltine species have a complex prolonged diapause. Noctuoid moths of the Ukrainian Carpathians form 15 phenological complexes that combine species with similar flight periods of adults and life cycles.The vast majority of Noctuoid moths of the studied region are feeding on the imago stage and there are trophically non-specialized. At the larval stage, most of Noctuoidea are phytophagous, polyphagous and associated with the vegetation of the grass storey. The leading role in the nutrition of Noctuoidea belongs to the representatives of 12 families of 10 orders and 2 classes of vascular plants. The regularity of preference of the most taxonomically rich and widespread plant families is noted.It is established that the species composition of Noctuoidea in the Ukrainian Carpathians varies by altitude gradient and differs significantly in different altitude zones. In general, 6 separate high-altitude zonal ecological complexes are formed here. Each complex differs in the characteristic ratio of different trophical, phenological, chorological and ecotopical groups, as well as constant species composition, in particular the presence of a number of exclusively or mainly inherent species. The main patterns and ecological factors that determine the distribution pattern of Noctuoidea generally in the region, and in altitude zones in particular, as well as the formation of their ecological complexes are highlighted.The practical value of Noctuoidea of the Ukrainian Carpathians, has been assessed. 5 found species are the basic pests of crops, and 3 species are considered main garden and forest pests. At the same time, the especially great bioindication value of Noctuoid moths was noted. Thence, 202 sthenotopic and vulnerable species are identified to correspond all the criteria for an ecosystem status indicators and they could be used in nature conservation practice.It was shown that the main reason for the decrease of Noctuoid moths diversity in the region is negative changes in their habitats, both anthropogenic and natural (demutation), due to the decline of traditional management. Conservation of the most valuable natural areas, ensuring dosed pastoral and haymaking pressure on non-forest ecosystems, control over compliance with the ban on burning dry grass, as well as rules for the use of pesticides can be the key to successful protection of Noctuoidea in the Ukrainian Carpathians.

З появою та популяризацією телебачення й інтернету роль контенту сексуального характеру значно посилилась, а важелі контролю, оцінки, а також можливості перевірки відповідної інформації навпаки послабилися, що призводить до таблоїдизації медіакомунікацій та невілювання якості журналістських матеріалів (Ward et al., 2016). Американські вчені Л.Ворд, С.Еріксон, Дж.Ліппман і С.Джаккарді з департаменту комунікаційних досліджень та психології Мічиганського університету (США) з'ясували, що контент сексуального характеру переважає в основних розважальних ЗМІ й з'являється приблизно у 85% фільмів і 82% телепрограм. До того ж на телебаченні розмови про сексуальність поширеніші, аніж відповідні зображення, а згадки про сексуальні ризики – мінімальні (Ward et al., 2016).^UThe sexual content, that is created through the representation of sexuality is widely available on Ukrainian television and online media, but it is almost unexplored by Ukrainian scholars. This has created a scientific vacuum, which is the lack of terminology, description, classification, analysis and distribution models for the relevant content. Foreign scholars have argued in their works that the replication of sexuality in modern media can be dangerous to the audience, and in recent decades this process has reached threatening proportions (Ward et al., 2016). This is due to the relevance of the study.

Дисертацію присвячено компаративному дослідженню ранньодержавних інститутів скандинавів, полабських і поморських слов'ян. У центрі його уваги перебувають середньовічні зібрання – тінг і віче. Учасників, перебіг, діяльність, еволюцію та інші аспекти асамблей проаналізовано з урахуванням державотворчих процесів, особливостей суспільних устроїв останньої чверті VIII – середини XII ст. Обґрунтованість зіставлення обумовлюють відомості про одночасність і подібність розвитку Норвегії, Швеції, Слов'янського Полаб'я й Помор'я. Характерними для регіонів були стійкість додержавних форм влади, довготривалість побутування язичницьких вірувань, повільність трансформації владних інститутів, притаманна архаїчним суспільствам колективна форма управління. Поєднання наративних, археологічних, правових, епіграфічних і топографічних джерел дає змогу всебічно проаналізувати ці суспільні устрої та ранні держави на етапі політичної консолідації, централізації, християнізації та поглиблення соціальної стратифікації. Враховано найновіші досягнення історичної науки й найважливіші теоретико-методологічні напрацювання медієвістів, археологів, антропологів і знавців рунічного письма, зокрема, дискусію про історичну цінність середньовічних наративних джерел – саг, хронік і житій. Використано досягнення історичної компаративістики, понятійний апарат політичної антропології (концепти вождівство та дружинна держава), антропологічний підхід під час розгляду звичаєвого права.Порівняння процесів державотворення засвідчує типологічну й часову близькість суспільно-політичної еволюції у скандинавів і слов'ян в останній чверті VIII – середині XII ст. На підставі археологічних і писемних джерел простежується консолідація та інтеграція племінних організмів – перший етап державотворення. Ранні держави скандинавів і слов'ян утворились у подібний спосіб, а саме шляхом об'єднання складених вождівств у єдине ціле. Найчастіше державотворення відбувалося на територіях скупчень економічних, політичних, релігійних центрів. Охарактеризовано найважливіші владні інститути скандинавів і слов'ян, а саме: повноваження вождів різних рангів, правителів, знаті, дружин, особливості функціонування осередків язичницьких культів, бенкети.Підтверджується участь у скандинавських і слов'янських асамблеях аналогічних або подібних суспільних станів – мешканців одного чи декількох поселень і прилеглих територій, існування сільських і міських зібрань, тінгу й віча локального, регіонального та загальнодержавного рівнів. Заможніші прошарки населення були активнішими під час асамблей, а вплив еліти на їхній результат у всі періоди та на всіх рівнях був визначальним. Ухвалення рішень зазвичай відбувалось у спеціальних місцях, що надавало подіям особливого значення в очах громади. Писемні джерела доводять, що тінги й віча були подібними до святкувань, передусім ритуалізованими. Дискусії і промови були не лише способами обміну важливою для громади інформацією та її обговорення, а й сакралізованими й театралізованими подіями. Відзначається функціонування запланованих, регулярних і спонтанних зборів. Встановлено найважливіші суспільно-політичні функції зібрань, а саме організаційну, репрезентативну та об'єднавчу. Водночас асамблеї відігравали судову роль, яка знаходить підтвердження майже в усіх писемних джерелах. Зроблено висновок про інституційну спорідненість скандинавських і слов'янських асамблей, засвідчену цілком незалежними джерелами. Отож тінг і віче є варіаціями одного й того самого ранньодержавного інституту.^UA dissertation is devoted to a comparative study of early state institutes of the Scandinavians, the Polabian and the Pomeranian Slavs. In its focus are medieval gatherings – a thing and a veche. The analysis of participants, procedure, functioning, evolution, and other aspects of assemblies takes into account state formation processes, features of social orders of the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. The evidence about simultaneous and similar development of Norway, Sweden, Slavic Polabia, and Pomerania stipulate the validity of the comparison. Typical for the regions were a persistence of pre-state forms of power, a longevity of existence of pagan beliefs, a slow transformation of power institutes, an inherent in archaic societies communal form of governance. A combination of narrative, archaeological, legal, epigraphic, and topographic sources allow us to comprehensively analyze these social orders and early states at the stage of political consolidation, centralization, Christianization, and the deepening of social stratification. The research takes into account the newest achievements of the historical field and the most important theoretical and methodological ideas of medievalists, archaeologists, anthropologists, and the scholars of runic symbols, in particular, a discussion of historical value of narrative sources – sagas, chronicles, and the lives of the saints. The study makes use of the achievements of the historical comparative studies, conceptual framework of political anthropology (concepts chiefdom and military government), anthropological approach to the consideration of common law.The comparison of state formation processes attests typological and chronological resemblance of socio-political evolution among the Scandinavians and the Slavs in the last quarter of the 8th – the middle of the 12th centuries. Based on the archaeological and written sources can be traced a consolidation and integration of tribal organizations – the first step of state formation. Early states of the Scandinavians and the Slavs emerged in a similar way, namely by the unification of composite chiefdoms into one entity. Most often, state formation took place on the territories of high concentration of economic, political, religious centers. The dissertation characterizes the most important power institutes of the Scandinavians and the Slavs, such as: powers of chiefs of various ranks, rulers, elite, retinues, features of the functioning of centers of pagan cult, feasts.The study confirms the participation of the same or similar social strata in the Scandinavian and Slavic assemblies – of the inhabitants of one or several settlements and surrounding areas, the existence of rural and urban gatherings, the thing and the veche of local, regional, and nationwide levels. Wealthier strata of society were more active during the assemblies, and the influence of the elite on their result in all periods and at all levels was decisive. The decision-making usually took place at special places, which provided the events with particular importance in the eyes of the community. The written sources prove that the thing and the veche were similar to celebrations, primarily ritualized. Discussions and speeches were not only ways of exchanging and discussing important to the community information, but also sacral and theatrical events. The functioning of planned, regular and spontaneous meetings can be traced. The most important socio-political functions of assemblies are established, namely organizational, representative, and unifying. At the same time, gatherings played judicial role, which is confirmed in almost all written sources. The study reaches a conclusion about institutional affinity of Scandinavian and Slavic assemblies, certified by completely independent sources. So, the thing and the veche are variations of one and the same early state institute.