З використанням широкого кола архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлено участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах періоду Першої світової війни, доби Української революції 1917 - 1921 р., подіях осені 1939 р. та "возз'єднанні" Західної України з УССР. Значну увагу приділено питанню щодо ролі галицької інтелігенції у здійсненні політики "українізації" в УССР, висвітлено аспект спілкування вчених ВУАН і НТШ у Львові та репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель на фоні сфабрикованої "справи" "Української військової організації" 1932 - 1934 рр. Зроблено висновок, що з часів Першої світової війни, за масової конфронтації східно-західної української ідентичності, до початку Другої світової війни безпосередні "тисячні особисті контакти між уродженцями східно-центральних і західних земель" України прискорювали розвиток національної ідеї й сприяли інтеграції нової свідомості українців. Відзначено щодо значної ролі у цьому процесі представників західноукраїнської інтелектуальної еліти.

  Скачати повний текст

Розроблено комплексний метод розрахунку тяги сопла турбореактивного двигуна за форсованого режиму роботи двигуна з використанням числового розрахунку тривимірних полів двофазного потоку та напівемпіричної теорії турбулентного горіння з урахуванням нерівномірності розподілу кисню, пари палива та інтенсивності турбулентних пульсацій у поточній частині форсажно-вихідних пристроїв (ФВП) у разі розрахунку турбулентного горіння. Обгрунтовано показники ефективності ФВП, що стосуються його робочого процесу, на підставі масових характеристик. Розрахунковим шляхом показано, що тягоозброєність літального апарата типу МіГ-29 має пологий максимум за певного сполучення показників ефективності робочого процесу та масових характеристик, а результати розрахунку узгоджуються з параметрами серійного двигуна РД-33-2С. За результатами розрахунків запропонованно зміни геометричних параметрів та параметрів розпилу палива, які забезпечують підвищення ефективності робочого процесу ФВП двигуна АІ-222Ф.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз факторів, які визначають якість сільськогосподарської техніки. Вперше розроблено й апробовано математичний апарат прогнозування якості, який визначає кількість дефектів у партії виробів з використанням статистичного контролю та теорії марковських процесів. Обгрунтовано провідні види та методи контролю якості сільськогосподарської техніки під час поставки. Надано класифікацію даних методів. Запропоновано кількісну оцінку традиційних якісних показників на базі статистичних методів, розроблених еталонів оцінки зовнішньовидових показників якості сільгосптехніки та карт контролю. Вперше розроблено автоматизовану систему збору й аналізу даних контролю якості сільськогосподарської техніки на базі створеного програмного забезпечення для ЕОМ й карт контролю з кодуванням контрольованих показників.

  Скачати повний текст

Досліджено питання удосконалення буровибухової технології проходки вертикальних стволів шляхом керування динамічною дією вибуху на оббурений гірський масив за рахунок використання розосереджених шпурових зарядів, які формують пульсуючий режим детонації пасивної частини заряду. Вперше одержано аналітичну залежність для визначення посування вибою вертикального ствола за рахунок першої та другої фаз прибирання породи, а також глибини "стаканів" шпурів. Експериментально встановлено й теоретично обгрунтовано умови перерозподілу імпульсу вибуху вздовж шпура. Вперше виявлено пульсуючий характер розповсюдження детонації в пасивній частині набою, описано механізм даного явища. Визначено раціональні параметри розосереджених шпурових зарядів для вертикальних стволів. Основні результати наукового дослідження застосовано для прохідки вертикальних стволів на шахті "Червоноармійська-Західна N 1" та рудинку "Вдалий".

  Скачати повний текст

Аналізується комплекс аспектів антикатолицької політики радянської держави періоду 20-30-х років XX ст. Досліджується специфіка реалізації засад одержавленого атеїзму стосовно Римо-католицької церкви (РКЦ) на терені підрадянської України. Розкривається роль партійно-державного апарату і спецслужб у здійсненні антикатолицьких заходів. Висвітлюються проблеми національної ідентифікації католиків. Прослідковується залежність ставлення держави до РКЦ від процесів формування тоталітарного режиму.

  Скачати повний текст

У дисертації запропоновано вирішення актуальної науково-педагогічної проблеми – формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, а також розроблено, теоретично обґрунтовано та здійснено експериментальну апробацію структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти, ядром якої є комплекс відповідних педагогічних умов. Експериментально перевірено ефективність запропонованих методів формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти. Запропоновано навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів у міжкурсовий в інститутах післядипломної педагогічної освіти у рамках проходження курсів підвищення кваліфікації.Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що ВПЕРШЕ:-? ОБҐРУНТОВАНО ТА ВИЗНАЧЕНО СУКУПНІСТЬ педагогічних умов формування цифрової компетентності педагогів;-?розроблено структурно-функційну модель формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти, що складається з трьох блоків (компонентний, функційний, критеріальний); -? конкретизовано компоненти як базові інваріанти цифрової компетентності педагогів у вигляді таких здатностей: особистісно-спонукальний; пізнавально-комунікативний; інструментально-рефлексивний;-?уточнено сутність ключових понять дослідження («цифровізація», «цифровізація освіти», «цифрові технології», «цифрова компетентність педагога», «інформаційно-освітнє середовище», «рамка цифрової компетентності», «педагогічні умови», «неперервна освіта»);-?удосконалено змістове наповнення та методичний супровід процесу формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти; -?набули подальшого розвитку теоретико-методичні та технологічні аспекти формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти на засадах компетентнісного підходу та цифровізації освіти.Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні рекомендації («Формування цифрової компетентності педагогів: від теорії до практики») і спецкурси («Цифрова компетентність та інформаційна гігієна – складові фахової майстерності педагога», «Цифрові вміння педагогів: онлайн навчання – розширюємо можливості GOOGLE MEET») для фахових дисциплін, що спрямовані на формування цифрової компетентності педагогів у ІОС неперервної освіти з інтеграцією предметної підготовки й урахуванням міжпредметних зв’язків на основі використання цифрових засобів навчання.Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації педагогів. розроблення навчальних і методичних посібників для вдосконалення теоретико-методичної й технологічної складової формування цифрової компетентності педагогічних працівників в умовах неперервної освіти.Означені спецкурси було апробовано та включено в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов, проєктуванні структурно-функційної моделі формування цифрової компетентності педагогів в інформаційно-освітньому середовищі неперервної освіти та експериментальній перевірці їх ефективності.Завдання дослідження:1. Проаналізувати стан опрацювання проблеми формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти у педагогічній теорії й практиці; уточнити сутність та зміст ключових понять дослідження.2. Схарактеризувати компонентну структуру феномену «цифрова компетентність педагогів», рівні її розвитку, критерії прояву та показники сформованості.3. Розробити дієву структурно-функційну модель формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.4. Виокремити, обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування ЦК педагогів в ІОС неперервної освіти.5. Підготувати й упровадити в освітній процес закладів ППО навчально-методичне забезпечення для формування цифрової компетентності педагогів в ІОС неперервної освіти.Матеріали дослідження можуть бути використані у закладах системи післядипломної педагогічної освіти, в яких здійснюється підвищення кваліфікації педагогів.^UIn the dissertation is proposed a solution to an actual scientific and pedagogical problem - the formation of digital competence of teachers. in the information and educational environment of continuing education, and also developed, theoretically substantiates and experimentally tested a structural and functional model of the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education, the core of which is a complex of appropriate pedagogical conditions. The effectiveness of the proposed methods of forming the digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education where experimentally tested. The educational and methodological support for the formation of digital competence of teachers in the intercourse period of advanced training in institutes of postgraduate pedagogical education is proposed.The scientific novelty of the results obtained is that for the first time: - is substantiated and defined a set of pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence;- is developed a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in IES of non-tertiary education, consisting of three blocks (component, functional, criterion);- are specified the components as basic invariants of teachers' digital competence in the form of the following abilities: personal and motivational; cognitive and communicative ; instrumental-reflective;- is clarified the essence of the key concepts of the study ("digitalization", "digitalization of education", "digital technologies", "digital competence of a teacher", "information and educational environment", "digital competence framework", "pedagogical conditions", "continuing education");- is improved the content and methodological support of the process of forming the digital competence of teachers in the IEE of continuing education;- are developed the theoretical, methodological and technological aspects of the formation of digital competence of teachers in IEE of continuing education on the basis of competence-based approach and digitalization of education.Practical significance of the results. Methodological recommendations ("Formation of Digital Competence of Teachers: From Theory to Practice") and special courses ("Digital Competence and Information Hygiene - Components of Professional Teaching Skills", "Digital Skills of Teachers: Online Learning - Expanding the Possibilities of GOOGLE MEET") for professional disciplines have been developed, aimed at forming the digital competence of teachers in IEE of continuing education with the integration of subject training and the implementation of systemic interdisciplinary links based on the use of digital learning tools.The materials of the study can be used in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions that provide advanced training for teachers, development of training and methodological manuals to improve the theoretical, methodological and technological component of the formation of digital competence of teachers in the context of continuing education. These special courses were tested and included in the educational process of postgraduate pedagogical education institutions.The research purpose is scientifically and theoretically substantiate pedagogical conditions, design an effective structural and functional model for the formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of continuing education, and experimentally test their effectiveness.Оbjectives were formed:1. To study the state of development of the problem of forming teachers' digital competence in IEE of continuing education in pedagogical theory and practice; to clarify the essence of the key concepts of the study.2. To analyze the actual state of formation of teachers' digital competence in the information and educational environment of lifelong learning; to characterize the component structure of the phenomenon of "teachers' digital competence", to determine the criteria, indicators and levels of its formation.3. To develop a structural and functional model for the formation of digital competence of teachers in the information and educational environment of continuing education.4. To identify, substantiate and experimentally test the pedagogical conditions for the formation of teachers' digital competence in IES of continuing education.5. To prepare and introduce into the educational process of institutions of postgraduate pedagogical education the educational and methodological support for the development of teachers' digital competence in IEE of continuing education. The materials of the study can be used in the institutions of postgraduate pedagogical education, where teachers' qualification is improved.