Висвітлено становлення Гавриїла Костельника як українського громадсько-політичного діяча, активного захисника української греко-католицької церкви візантійського обряду, його вдавану причетність до Львівського псевдособору 1946 р. та підступне вбивство його органами НКВД у 1948 р. Досліджено журналістську діяльність теолога, пов'язану з виданням журналів "Нива" та "Божі сліди", на сторінках яких друкувалися його релігієзнавчі праці, що розвінчували намагання Риму латинізувати українську церкву, ігноруючи уніатські домовленості 1596 р. Зазначено, що теолог викривав імперські намагання ополячити та русифікувати західноукраїнське населення шляхом втягування його до лона ворогуючих сторін. Проаналізовано літературно-критичний набуток прото пресвітера, обнародований на сторінках часописів "Дзвони" й "Діло", що сприяли формуванню патріотизму та національної ідеї серед галицького простолюду.

  Скачати повний текст

Описано аналітичну модель побутового роторного лічильника газу вітчизняного виробництва та нову удосконалену математичну модель вимірювального процесу дзвонових випробувальних установок (ДВУ) і проведено аналітичні та експериментальні дослідження впливу зміни робочого середовища даних приладів та установок на їх роботу та метрологічні властивості. Доведено, що використання повітря замість природного газу для калібрування приладів без введення відповідних поправок призводить до завищення їх показників, у середньому, на 0,8 %, тривалість перехідних процесів у дзвонових установках у ході роботи на газі збільшується на відміну від повітря, в середньому, на 20 %. Розроблено математичні залежності для визначення дійсного значення об'єму контрольної дози газу, за допомогою яких підвищується точність її вимірювання установкою на 0,1 %. Отримано вирази для аналітичного оцінювання похибки, зумовленої статичною зміною рівня рідини гідрозамка. Запропоновано нову конструкцію витіснювача дзвонового мірника, впровадження якої знизило більш, ніж на 25 % тривалість перехідних процесів у дзвонових установках. Проаналізовано конструкцію комп'ютеризованих випробувальних установок для лічильників газу, підвищеної чутливості, точності та швидкодії - дводзвонових з автоматизованим вибором заданого об'єму контрольної дози на нелінійній шкалі мірника, оснащених витіснювачем нової конструкції з масляним заповненням, розроблено структурну та функціональну схему даної установки та її програмне забезпечення.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження квантових властивостей синаптичного вивільнення ГАМК за умов локальної електричної стимуляції пресинаптичних закінчень нейронів кори головного мозку. З використанням біномального й автокореляційного методів у процесі математичного аналізу мультипікових амплітудних гістограм викликаних гальмівних постсинаптичних струмів виявлено, що оцінений рівень одиничного квантового вивільнення за умов реєстрації спонтанних мініатюрних гальмівних струмів збігається з одержаним квантовим періодом. Встановлено, що у разі стимуляції поодинокої пресинаптичної терміналі в гальмівному синапсі кори головного мозку лінійне збільшення інтенсивності амплітуди стимуляції сприяє нелінійній (дзвоноподібній) зміні величини вивільненого нейромедіатора. З'ясовано, що різний рівень деполяризації поодинокої пресинаптичної терміналі не змінює величину кванта вивільнення нейромедіатора, за даних умов змінюється лише величина середнього квантового вмісту. На підставі одержаних даних обгрунтовано припущення щодо адекватності математичної моделі опису вивільнення медіатора як багатоквантового процесу в гальмівних синапсах кори головного мозку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В результаті комплексного обстеження 293 хворих з поєднаною патологією встановлена діагностична інформативність традиційних і нових методів дослідження. Визначено генетичну схильність пацієнтів до виразкової хвороби, характер функціонально-структурної перебудови дванадцятипалої кишки і підшлункової залози, параметри гемостазу, клітинного і гуморального імунітету та їх вплив на патогенез і клінічний перебіг захворювання. Запропоновано алгоритм раціональної діагностики і комп'ютерну програму визначення генетичної схильності індивідів до поєднаної патології. Вивчено терапевтичну ефективність комплексного лікування хворих традиційними та новими лікарськими середниками, запропоновано новий підхід до диференційованого лікування в залежності від причини, важкості та особливостей клінічного перебігу поєднаної патології.

  Скачати повний текст

Розроблено методи і засоби підвищення швидкодії та точності цифрових пристроїв на нечіткій логіці (ЦПНЛ) для розширення області ефективного застосування нечітких систем управління об'єктами за умов невизначеності. Висвітлено методи синтезу ЦПНЛ що забезпечують: підвищену швидкодію та точність фаззифікації якісних сигналів з функціями належності трикутної та гауссівської форм; прискорену фаззифікацію кількісних сигналів на основі перетворення функцій належності гауссівської форми до трикутної, дзвоноподібної форми до трапецієподібної; прискорену дефаззифікацію на основі декомпозиції функцій належності та використання змінного кроку дискретизації; дефаззифікацію мультимодальних функцій належності. Запропоновано бібліотеку універсальних VHDL-моделей для апаратного синтезу на базі програмованої логіки, імітаційного моделювання, тестування та верифікації ЦПНЛ.

  Скачати повний текст

З метою розв'язання важливої науково-прикладної проблеми забезпечення єдності вимірювань об'єму й об'ємної витрати природного газу удосконалено теорію, методи та засоби відтворення та передавання даних фізичних одиниць у галузі метрологічного забезпечення засобів обліку природного газу. Теоретично досліджено основи функціонування еталонних установок відтворення об'єму й об'ємної витрати газу, удосконалено їх конструкцію. Запропоновано методологію передавання одиниць об'єму й об'ємної витрати природного газу, розроблену для умов зміни виду робочого середовища під час переходу з повітря на природний газ. Удосконалено методологічні та технічні аспекти звірення робочих еталонів з використанням компаратора на базі витратомірів критичного витоку газу. Обгрунтовано концепцію розвитку чинної Державної повірочної схеми для засобів вимірювання об'єму й об'ємної витрати газу, в якій реалізовано метод безпосереднього звірення під час передавання одиниць до еталонних і робочих засобів вимірювальної техніки, які функціонують на природному газі. Розроблено організаційно-методичні нормативні документи з метрології щодо проведення експериментальних досліджень впливу тиску та температури природного газу на метрологічні характеристики лічильників газу та звірення еталонів об'єму й об'ємної витрати газу дзвонового типу.

  Скачати повний текст

Серед спонтанно активних іонних каналів внутрішньої ядерної мембраникардіоміоцитів, найчастіше реєстрували струм через LCC-канали з провідністю 209 ± 13 пСм. Ці канали характеризуються потенціалзалежністю, вибірковоюпроникністю одновалентних катіонів К+та Na+і непроникністю Clта Са2+.Послідовність ефективності інгібування LCC-каналів ядерної мембраникардіоміоцитів агоністами та інгібіторами н-холінорецепторів і зміїними токсинамивиглядає так: DhβE > d-тубокурарин ≈ нікотин > NT II > dFBr > дитилін ≈атракуріум ≈ піпекуронію бромід > рокуронію бромід > α-CTX. Не впливають надосліджувані канали: гексаметоній, α-конотоксин PeIA, MLA, PNU 282987 ікарбахолін.Ро IP3-рецепторів внутрішньої ядерної мембрани кардіоміоцитів єпотенціалзалежною, зростає зі збільшенням концентрації ІР3 (максимум за10 мкмоль/л ІР3 у середовищі). IP3-рецептори також характеризуються різноючутливістю до Са2+: для частини притаманна класична дзвоноподібна залежність відйого концентрації (з повним інгібуванням за 1 мкмоль/л Са2+), тоді як для іншоїчастини графік залежності Ро від концентрації Са2+ зміщений праворуч й інгібуванняпочинається за 10 мкмоль/л Са2+.Отже, у ядерній мембрані кардіоміоцитів наявні два підтипи ІР3-рецепторів,котрі відрізняються за чутливістю Са2+ та LCC-канали, котрі з різною ефективністюінгібуються агоністами й інгібіторами н-холінорецепторів.^UFor the first time, several types of spontaneously active channels with differentconductance (from 10–340 pS) have been detected in the inner nuclear membrane ofcardiomyocytes. Among them, LCC-channels with conductance 209 ± 13 pS are the mostexpressed. These channels have relatively slow kinetics; at positive potentials (+40 mV)they remain in the open state most of the time (NPо = 3.11), whereas at negative potentials(-40 mV) their activity decreases (NPо = 0.72). K+ions permeate well through LCCchannels, to a lesser extent Na+, and LCC-channels are impermeable to Cland divalentCa2+ cations. Relatively high density combined with high conductance of LCC-channels inthe nuclear membrane indicates their important physiological role in regulating nuclearfunctions.Purified neurotoxin II at a concentration of 25 μM reduces amplitude of the currentthrough these channels by 13 %. After applying 1–2 mM of α-cobratoxin, a slight channelflickering is observed. The effects of all tested substances are reversed – after washingwith the working solution, current through the LCC-channels returns to the control values.Under the influence of d-tubocurarine (200 μM), the amplitude of the currentthrough the nuclear membrane's LCC-channels in cardiomyocytes decreases by 45 %.Under the influence of 25 μM DhβE, a 40 % decrease in current through the channel isobserved. At high concentrations of atracurium and dithylinum, Po decreases and channelflickering is observed, indicating physical blockade of the channel pore in its open state.However, there is no complete blocking even at 2 mM blocker concentration. Nondepolarizing neuromuscular relaxant rocuronium bromide dose-dependently reducescurrent amplitude through the channels, inhibits them by half at concentration of 2 mMand reduces probability of them being in an open state by half.A similar effect on LCC-channels functional activity is induced by pipecuroniumbromide. Other investigated n-cholinoinhibitors – hexamethonium, MLA, α-conotoxinPeIA were proved ineffective. In the following series of experiments, the effects of ncholinoreceptor agonists are tested. In particular, nicotine at a concentration of 10 to 200μM dose-dependently decreases current amplitude through LCC-channels. After dFBr 23application at a concentration of 200 μM, the amplitude of the current through the channeldecreases by 21 % and channel flickering is observed. Whereas, other investigated ncholinoreceptor agonists – PNU 282987 and carbachol did not cause statisticallysignificant changes in LCC-channels functioning.The most effective among tested n-cholinoreceptor agonists and inhibitors and alsosnake toxins are: DhβE > d-tubocurarine ≈ nicotine > NT II > dFBr > dithylinum ≈atacurium ≈ pipecuronium bromide > rocuronium bromide > α-CTX.In the nuclear membrane of cardiomyocytes, a channel that is activated by IP3 (0.2–20 μM) and inhibited by 2-APB (50 μM) was detected. On this basis, we concluded thatthe channel is IP3Rs. It's known from the literature that the most expressed IP3Rs incardiomyocytes are type II and we have confirmed that via immunohistochemical analysis.Probability of IP3Rs being in open state (Po) is potential-dependent, with higher activity ofIP3Rs observed at positive potential values (+40 mV Po = 0.043, +60 mV Ро = 0.125),while at negative values their activity decreases (-40 mV Ро = 0.025, -60 mV Ро = 0.005).The probability of an open state of investigated receptors increases with increasing IP3concentration and peaks at a concentration of 10 μM IP3 in the solution (NPo = 0.292). Inthe following series of experiments, we investigate the effect of Ca2+ ions in differentconcentrations on IP3Rs activity. In particular, we were able to detect two subtypes ofIP3Rs, one of which is inhibited by high concentrations of Ca2+, which corresponds to theclassical pattern of bell-shaped activity dependent on Ca2+ concentration. This is alsoconfirmed by literature, according to which high Ca2+ concentrations inactivate purifiedcardiac IP3Rs. The other type of IP3Rs has a significantly right-shifted activitydependence, their inhibition starts at 10 μM Ca2+, but a few single-channel openingsremain at 1 mM of Ca2+ in the solution.The properties of IP3Rs in the nuclear membrane of cardiomyocytes differ sharplyfrom both neuronal IP3Rs type I receptors and heterologously expressed IP3Rs type II.This may be explained by the influence of post-translational modifications and themolecular environment. Such heterogeneity contributes significantly to temporal andspatial propagation of the intracellular calcium signal in the nucleus.The results demonstrate two subtypes of IP3 receptors in the nuclear membrane ofcardiomyocytes that differ in sensitivity to IP3, Ca2+ and LCC-channels, which areinhibited by agonists and inhibitors of n-cholinoreceptors with different effectiveness.

Дисертацію присвячено вивченню одного з фундаментальних сегментів знакової системи М. Лисенка, що адаптує засади кобзарського виконавства ХІХ століття. Опираючись на праці філософів, філологів та музикознавців, розкрито вплив бандурного виконавства на семіологічну систему М. Лисенка. Відштовхуючись від методології Ч. Пірса, поглядів М. Хая, О. Козаренка, які стосуються поняття «музичного знаку» – визначено такий його особливий різновид як «бандурний знак». У згаданих працях обґрунтовано поняття тембру як одного з чинників формування національного звукового ідеалу етнічної культури. Найтиповіші елементи виконання кобзарів визначено як «бандурні знаки», які М. Лисенко і використав, переосмислюючи прийоми автентичного кобзарського мистецтва. Вони стали частиною його національної музичної мови. Для збагачення фортепіанної партії семантикою бандури композитор переважно використовував знаки-ікони. З’ясовано, що у створенні ілюзії бандурного акомпанементу М. Лисенко використав амбівалентне трактування бандурних знаків. Їх визначено як «фортепіанно-бандурні» знаки, які виступають як «знаки-індекси», оскільки вказують на типові ознаки супроводу кобзарів. Доведено, що М. Лисенко усвідомлено використав найпростіші прийоми гри кобзарів, а саме: дублювання елементів мелодії, варіанти тризвуків з пропущеною квінтою або терцією, спрощені каданси, відтворив іманентні штрихи виконання на автентичному інструменті. Композитор осмислено переніс їх у фортепіанну фактуру. Розглянуто варіанти та способи втілення фортепіанно-бандурних знаків в обробках народних пісень. При аналізі фортепіанної партії застосовано термін «тембральна інтеграція бандури» та подано його визначення. Проаналізовано варіабельність поєднання інструментальних фактур різного типу та визначено їх синтезуючі види: симбіоз, зрощення. Досліджено вплив кобзарського виконавства на тембральну інтеграцію в епіко-драматичних солоспівах. Застосовуючи порівняльний аналіз дум кобзарів, визначено нові знаки-ікони, які композитор іманентно відтворив у вокальній та фортепіанній партіях. В результаті семантичного аналізу простежено біфункційність знаків. У солоспівах та обробках народних пісень різних жанрів композитор застосовував знаки-ікони (форшлаги, арпеджійовані акорди) з іншим семантично-образним навантаженням. Подвійність властива і знакам-індексам. Варіанти неповних тризвуків з дублюванням прими або квінти акорду у трьох або чотирьох октавах, спрощені каданси, характерні елементи супроводу дум використовувалися в ліричних, жартівливих, танцювальних, епіко-драматичних солоспівах. Визначено способи втілення знаків та їх функціювання. Досліджено синтез тембрально-виконавських знаків бандури, ліри, дзвонів в епіко-драматичних романсах. Їх трактовано як знаки-ікони дзвону та знаки-індекси, що характерні для супроводів кобзарів та лірників. Таке поєднання збагачує фортепіанну фактуру, виявляє новаторські риси тембрового мислення композитора та підкреслює основну ідею музичних творів.У дисертації вперше:•?простежено вплив бандурного мистецтва на музичну мову композитора (на прикладі обробок народних пісень для голосу з фортепіано та солоспівах з циклу «Музика до "Кобзаря" Т. Шевченка»);•?виявлено у творчості М. Лисенка новий тип музичних знаків;•?з огляду на виявлену тембральну інтеграцію у фортепіанних партіях лисенківських творів – ці знаки вперше названо «бандурними»; •?визначено «фортепіанно-бандурні» знаки та способи їх втілення у фортепіанній партії обробок народних пісень та солоспівів; •?на основі існуючих філософських, лінгвістичних та семіотичних досліджень категорії «знаку» запропоновано тлумачення нових типів бандурних знаків з їх розмежуванням на знаки-ікони, знаки-індекси та знаки-символи;•?введено термін «іманентне відображення бандурних знаків»;•?проаналізовано використання бандурних знаків у низці обробок українських народних пісень та солоспівів М. Лисенка як одного з характерних елементів його музичної мови; •?запропоновано визначення «алюзійний» щодо одного зі способів запровадження бандурних знаків у фортепіанну та вокальну партію солоспівів;•?визначено принцип «навмисного спрощення фортепіанної фактури» як специфічного авторського способу організації музичної тканини;•?виявлено бандурні знаки у семантичному аналізі солоспівів з циклу «Музика до "Кобзаря" Т. Шевченка»;•?застосовано термін «тембральна інтеграція бандури».^UThe dissertation is devoted to the study of one of the fundamental segments of the sign system of M. Lysenko, which adapts the principles of the kobzar performance of the nineteenth century. Thanks to existing works of philosophers, philologists and musicologists, it reveals the influence of bandura performance on the semiological system of M. Lysenko. According to the methodology of C. Peirce and already exsisting thoughts of M. Khay, O. Kozarenko, which concerning the concept of «musical sign» – an absolutely unique variety as a «bandura sign» has been defined. The mentioned works substantiate the notion of timbre as one of the factors in the formation of the national sound ideal of ethnic culture. The most typical elements of kobzars’ performance are defined as «bandura signs», which M. Lysenko used, rethinking the techniques of authentic kobzar art. To enrich the piano part with bandura semantics, the composer mainly used icon signs. It was found that in creating the illusion of bandura accompaniment M. Lysenko used an ambivalent interpretation of bandura signs. They are defined as «piano-bandura» signs. They act as «index signs», after which they mark the typical signs of accompanying kobzars.It is proved that M. Lysenko consciously used the simplest techniques of kobzars' play, namely: duplication of melody elements, variants of triads with omitted quint or third, simplified cadences. He also reproduced immanent strokes of execution on an authentic instrument and meaningfully transferred them to the piano texture. The variants and methods of transfer of piano-bandura signs in arrangements of folk songs were considered. The term «timbral bandura integration» was used in the analysis of the piano part and its definition was given. The variability (variance) of the combination of various instrumental textures was analyzed. Types of texture synthesis such as symbiosis and splicing are defined. The influence of kobzar performance on timbral integration in epic-dramatic solos is studied. Applying comparative analysis of kobzars' dumas, new signs-icons reproduced by the composer in vocal and piano parts have been identified. As a result of the semantic analysis, the bifunctionality of the signs was traced. In romances and arrangements of folk songs of various genres, the composer used sings-icons (grace notes, arpeggiated chords) with a different semantic and figurative load. Duality is also characteristic of sings-indices. Variants of incomplete triads with duplication of the prima or the quint chord in three or four octaves, simplified cadences, characteristic elements of duma accompaniment were used in lyrical, humorous, dance, epico-dramatic solos. Methods of implementing signs and their functioning are defined. The synthesis of timbral and performance signs of bandura, lyre, and bells in epic-dramatic romances has studied.They are interpreted as bell icons signs and indices signs typical for accompaniments of kobzars and lyrnyky (solo lyric singer). This combination enriches piano texture, reveals the innovative features of the composer’s timbre thinking and emphasizes the main idea of musical works.In the dissertation, it was studied out for the first time:•?The influence of bandura art on the musical language of the composer (on the example of arrangements of folk songs for voice with piano and solo singing from the cycle «Music to "Kobzar" by T. Shevchenko») was tracked; •?A new type of musical signs discovered in M. Lysenko's work; •?In view of the revealed timbral integration in piano parties of Lysenko's works these signs were for the first time defined and named «bandura signs»; •?«Piano-bandura» signs and ways of their implementation in the piano part of arrangements of folk songs and romances are defined;•? The interpretation of new types of bandura signs with their differentiation into icon signs, index signs and symbolic signs is proposed based on the analysis of numerous philosophical, linguistic and semiotic studies;•?The term «immanent display of bandura signs» was introduced. •?The use of bandura signs in a number of arrangements of Ukrainian folk songs and romances by M. Lysenko is analyzed as one of the characteristic elements of his musical language;•?The definition of «allusive» is proposed in relation to one of the ways of introducing bandura signs into the piano and vocal parts of romances;•?The principle of «deliberate simplification of the piano texture» is determined, as a specific author's method of organizing the musical fabric;•?It was made a semantic analysis of romances from the cycle «Music to "Kobzar" by T. G. Shevchenko» in the context of identifying bandura signs; •?It was used the use of the term «timbral integration of bandura».

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей розвитку плодів у модельних представників родини Campanulaceae природної і культурної флори України на основних етапах онтоморфогенезу плоду. Вивчено розвиток морфолого- анатомічної структури та розкривання плоду у 18 видів з підродин Campanuloideae (17 видів) та Lobelioideae (1 вид), в тому числі 11 видів з роду Campanula. У нашому дослідженні для кожного із досліджених видів описано особливості загальної морфології та мікроморфології гінецею обраних представників на трьох основних стадіях його розвитку – перед цвітінням (бутон), цвітіння (стадія розкритої квітки) та під час плодоношення. З’ясовано особливості провідної системи плоду та характер розміщення механічних тканин, які забезпечують процес розкривання плоду, та встановлено характеристики плоду, які формуються на різних стадіях його онтоморфогенезу. За даними дослідження уточнено класифікацію плодів дзвоникових України за морфогенетичними й гістогенетичними ознаками та за характером розкривання, вперше виявлено деякі особливості зовнішньої морфології, мікроморфології та анатомії плоду. З’ясовано значення отриманих даних для систематики родини. Дослідження проведено з використанням методів описової морфології та анатомії, порівняльно-морфологічного підходу, ботанічної мікротехніки, світлової мікроскопії і цифрової мікрофотографії. Застосовані концепції морфогенезу плоду, вертикальної зональності гінецея, васкулярної анатомії квітки та гістогенетичної зональності оплодня. В результаті дослідження морфогенезу плодів Campanulасeae флори України, запропоновано можливі еволюційно-морфологічні шляхи розвитку плодів в підродині Campanuloideae. Це зміна способу розкривання плоду від надчашолисткового (Platycodon grandiflorus і Jasione montana) до підчашолисткового, що пов’язано зі зміною характеру здерев’яніння мезокарпію та перегородок плоду до утворення вузьких і коротких аксикорнів (секція Rapunculus роду Campanula), та формуванням пониклих плодів (секція Medium роду Campanulа). Ці дані частково узгоджуються з молекулярно- філогенетичними даними щодо поділу підродини Campanuloideae на триби.^UThis dissertation is dedicated to the study of the peculiarities of fruit development in model representatives of the Campanulaceae family of the natural and cultural flora of Ukraine at the main stages of fruit ontomorphogenesis. The development of the morpho-anatomical structure and dehiscence of fruits in 18 species of two subfamilies, Campanuloideae (17 species), and Lobelioideae (1 species), including 11 species from the genus Campanula, was examined. For each studied species, the general morphology and micromorphology of the gynoecium were described at three main stages of its development—pre-anthesis (bud), anthesis (fully open flower stage), and during fruiting. The features of the fruit vascular system and the arrangement of mechanical tissues responsible for fruit dehiscence were investigated, and characteristics of the fruit occured at different stages of its ontomorphogenesis were established. The study refined for the first time the classification of bellflower fruits in Ukraine based on morphogenetic and histogenetic features and the mode of dehiscence, revealing some external morphology, micromorphology, and anatomy of the fruit. The significance of the obtained data for the family's taxonomy was clarified. The research was conducted using methods of descriptive morphology and anatomy, comparative-morphological approach, botanical microtechnique, light microscopy, and digital microphotography. Concepts of fruit morphogenesis, vertical zonation of the gynoecium, vascular anatomy of the flower, and histogenetic zonation of the ovary were applied. As a result, possible evolutionary-morphological pathways of fruit development in the Campanuloideae subfamily of the Campanulaceae family were proposed. This is a change in the mode of fruit dehiscence from supra-sepalous (Platycodon grandiflorus and Jasione montana) to infra-sepalous. This is associated with a change in the patterns of lignification of the mesocarp and septas of the fruit to the formation of narrow and short axicorns (section Rapunculus of the genus Campanula) and the development of pendent fruits (section Medium of the genus Campanula). These findings partially align with molecular phylogenetic data regarding the subdivision of the Campanuloideae subfamily into tribes.