Розроблено механізм правового регулювання й організаційного забезпечення криміналістичного дослідження інформації про зовнішність особи методами та засобами інформатики, реалізація яких спрямована на забезпечення ефективного використання новітніх технологій у діяльності органів досудового слідства. Проаналізовано етапи становлення теорії криміналістичної ідентифікації, її завдання, засади класифікації об'єктів. Проведено аналітичний огляд наявних методів і засобів дослідження інформації про ознаки зовнішності особи, з'ясовано причини низької якості суб'єктивних портретів розшукуваних. Розглянуто процесуальні аспекти використання науково-технічних засобів у кримінально-процесуальній діяльності, запропоновано відповідне доповнення чинного кримінально-процесуального законодавства України. Розкрито суть поняття інформаційно-аналітичної системи встановлення особи за ознаками зовнішності. Наведено загальні та спеціальні вимоги, яким дана система має відповідати, а також її основні функції, алгоритм роботи та блок-схему. Визначено напрями впровадження досягнень інформаційних технологій під час дослідження інформації про зовнішність особи.

  Скачати повний текст

Доведено критерій залежності матриці-функції класу Каратеодорі до підкласу матриць-функцій, що мають псевдопродовження у зовнішність одиничного круга. Довільну пасивну систему опору з витратами каналів розсіяння реалізовано як частину консервативної scattering-impedance (SI) системи проходження без втрат. Увагу приділено мінімальним і оптимальним, а також мінімальним і *-оптимальним двосторонньо стійким пасивним системам опору, які відіграють важливу роль у застосуваннях.

  Скачати повний текст

Проведено семантичне дослідження розширеної тематичної групи прикметників англійської миови на позначення зовнішності людини. Для порівняння кількісних характеристик виділених підкласів прикметників введено поняття уживаності й обсягу підкласу, широти та інтенсивності сполучуваності. Досліджено особливості авторських стилів на підставі статистичного аналізу частотних характеристик вживання та сполучуваності досліджуваних прикметників, установлення індивідуальних наборів стандартних зв'язків. Запропоновано нову методику кореляційного аналізу стандартних сполучень для з'ясування подібності авторських стилів.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст понять "ознака зовнішності", "зовнішність", "словесний портрет", "суб'єктивний портрет". Визначено суб'єктів проведення такого опису, джерела інформації про зовнішність. Здійснено класифікацію ознак зовнішності, суб'єктивних портретів. Висвітлено порядок фіксації зовнішності особи з використанням різноманітних методів і способів. Значну увагу приділено практичним проблемам використання ознак зовнішності. Виявлено випадки використання ознак зовнішності в оперативно-розшуковій, слідчій та експертній діяльності. Визначено помилки, допущені працівниками правоохоронних органів та шляхи їх усунення.

  Скачати повний текст

Досліджено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб. Виявлено необхідність індивідуалізації людини як особистості, учасника суспільних відносин і суб'єкта права. На підставі результатів теоретичних розробок визначено цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб, їх особливості та види. Проаналізовано співвідношення правосуб'єктності фізичної особи та її індивідуалізувальних ознак. Охарактеризовано засоби індивідуалізації людини, а саме: ім'я, місце помешкання, цивільні стани, зовнішність і зображення. Розкрито сучасні аспекти зазначених категорій і особливості їх реалізації. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення певних норм чинного законодавства з питань індивідуалізації фізичної особи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обґрунтуванню та емпіричному вирішенню проблеми обумовленості феноменології образу фізичного Я та самоставлення дівчат раннього юнацького віку. Провідною методологією дослідження виступають генетична психологія, генетико-орієнтована психотерапія, холістичний підхід. Протілесний підхід передбачає розгляд досвіду переживання образу власного тіла (фізичного Я) як перший крок на шляху до здобуття ідентичності та формування Я-концепції. Образ фізичного Я як уявлення про конституційно-соматичну організацію виступає одним з образів Я, включених до описової перцептивно-когнітивної складової Я-концепції. В нашій роботі під цим феноменом ми розуміємо єдність соматичного та перцептивного сприймання, установок, оцінок, уявлень, пов'язаних із тілесною зовнішністю, із усвідомленням функціями тіла. Провідна роль відводиться концепції персоніфікації тілесності. Глибинно-психологічна парадигма дослідження фізичного Я розкриває перспективи метафоризації тілесності та утворення уявлення про власний фізичний образ Я як окреме поняття, суб'єктність, наділену певними властивостями.Розкрито психологічний зміст та визначено основні дефініції Я-фізичного: тілесний досвід; схема тіла, образ тіла, концепція тіла; інтернальне тіло; тілесність, Я-тілесне, Я-фізичне. Розкривається проблема психічної реальності Я-тілесного (як сенсомоторний еквівалент, соціально-перцептивний та когнітивний процес, підструктура Я-концепції). Феноменологія зовнішності та функції тіла розглядаються як предметний зміст Я-тілесного. Проаналізовано детермінанти походження Я-фізичного з огляду на формальне знання про тіло, його психофізіологічні кореляти, архетипні та метафоричні узагальнення.Визначено вікову детермінацію становлення Я-фізичного: перший рік життя, дитячий, підлітковий і юнацький вік, зокрема в частині: а) уявлення про своє тіло, його функції та особливості; б) уявлення про індивідуальні межі власного тіла; в) уявлення про окремі частини тіла, представлені у свідомості, його персоніфікований компонент; г) ставлення до своєї зовнішності; д) самоставлення до тіла в процесі самоідентифікації.Відповідно проблема самоставлення дівчат юнацького віку розглядається в контексті здатності до саморефлексії (самоаналізу) власної тілесності, передбачення її наслідків; вміння оцінювати і співвідносити свої тілесні характеристики із суспільними вимогами.Запропоновано розроблену автором дисертації теоретичну модель образу фізичного Я дівчат раннього юнацького віку, яка ґрунтується на генетичному, системному, холістичному та особистісно-інтегративному підході. Авторська теоретична модель образу фізичного Я містить такі компоненти: сомато-конституціональний, функціональний, когнітивний, метафоричний, соціально-перцептивний, персоніфікований та суб'єктний, який забезпечує самоставлення особистості. Визначено специфічні функції образу фізичного Я у відповідності з основним Я-функціями: агресія, тривога / страх, зовнішнє відмежування Я, внутрішнє відмежування Я, нарцисизм і сексуальність. Проаналізовано конструктивну функцію відокремлення фізичного Я від зовнішнього світу та його адаптивну функцію. Емпірично виявлено показники суверенності особистого простору дівчат щодо перцепції власного тіла, власної території, особистих речей (артефактів), часового режиму, соціальних зв'язків і смаків / вподобань (цінностей). Обґрунтовано концепт суверенності фізичного Я, який узагальнює коло проблем соматичного благополуччя, депривованості, переживанні фізичного дискомфорту. Встановлено залежність Я фізичного від функціонування границь Я, зокрема наступних функцій: не впускаюча, проникна, поглинаюча, віддаюча, стримуюча, спокійно-нейтральна. Доведено, що образ фізичного Я функціонує як суверенне утворення в просторі взаємодії з іншими, репрезентантом Я. Підтверджено, що утворення уявлень про свою зовнішність і усвідомлення її естетичного ефекту та соціального впливу є одним з регуляторів поведінки, що проявляється в самопрезентації особистості. Самопрезентація особистості первинно ґрунтується на презентації зовнішності, та відображає цінність тіла у відповідності до існуючих соціокультурних еталонів. Відтак, визначено культурно-психологічний зміст феномену самопрезентації зовнішності та фізичного Я. Наукові пошуки та здобутки висвітлено в трьох розділах дисертаційної роботи.^UThe dissertation is devoted to the theoretical and methodological substantiation and empirical solution of the problem of conditionality of the phenomenology of the image of the physical self and self - composition of girls of early adolescence. The leading research methodology is genetic psychology, genetically oriented psychotherapy, holistic approach.The opposite approach involves considering the experience of experiencing the image of one's own body (physical self) as the first step towards gaining identity and forming a self-concept. The image of the physical self as an idea of the constitutional-somatic organization is one of the images of the self-included in the descriptive perceptual-cognitive component of the self-concept. In our work, by this phenomenon we mean the unity of somatic and perceptual perception, attitudes, evaluations, ideas related to both physical appearance and awareness of body functions. The leading role is given to the concept of personification of corporeality. The deep psychological paradigm of the study of the physical self-reveals the prospects of metaphorization of corporeality and the formation of the idea of one's own physical image of the self as a separate concept, subjectivity, endowed with certain properties.The psychological content is revealed and the main definitions of the self-physical are defined: bodily experience; body diagram, body image, body concept; internal body; corporeality, I-corporeal, I-physical. The problem of mental reality of the self-corporeal (as a sensorimotor equivalent, socio-perceptual and cognitive process, substructure of the self-concept) is revealed. The phenomenology of appearance and function of the body are considered as the subject content of the self-corporeal. The determinants of the origin of the self-physical are analysed in view of the formal knowledge about the body, its psychophysiological correlates, archetypal and metaphorical generalizations.The age determination of the formation of the self-physical is determined: the first year of life, childhood, adolescence and adolescence, in particular in part: a) the idea of his body, its functions and features; b) the idea of individual boundaries of one's own body; c) the idea of individual parts of the body, represented in the mind, its personalized component; d) attitude to their appearance; e) self-relation to the body in the process of self-identification.Accordingly, the problem of self-esteem of adolescent girls is considered in the context of the ability to self-reflection (self-analysis) of their own physicality, anticipation of its consequences; ability to evaluate and correlate their physical characteristics with social requirements.The theoretical model of the image of the physical self of girls of early adolescence, developed by the author of the dissertation, which is based on genetic, systemic, holistic, and personal-integrative approach, is offered. The author's theoretical model of the image of the physical self contains the following components: somato-constitutional, functional, cognitive, metaphorical, socio-perceptual, personified, and subjective, which provides self-identification.The specific functions of the image of the physical self are determined in accordance with the main self-functions: aggression, anxiety / fear, external delineation of the self, internal delimitation of the self, narcissism, and sexuality. The constructive function of separation of the physical self from the external world and its adaptive function are analyzed.Empirically, indicators of the sovereignty of girls' personal space in relation to the perception of their own body, their own territory, personal belongings (artifacts), time regime, social ties, and tastes / preferences (values) were revealed. The concept of sovereignty of the physical self is substantiated, which generalizes the range of problems of somatic well-being, deprivation, experiencing physical discomfort. The dependence of the physical self on the functioning of the boundaries of the self, in particular the following functions, has been established: impermeable, permeable, absorbing, giving, restraining, calm neutral. It is proved that the image of the physical self-functions as a sovereign formation in the space of interaction with others, the representative of the self.It is confirmed that the formation of ideas about their appearance and awareness of its aesthetic effect and social impact is one of the regulators of behaviour, which is manifested in the self-presentation of the individual. Self-presentation of personality is primarily based on the presentation of appearance and reflects the value of the body in accordance with existing socio-cultural standards. Thus, the cultural and psychological content of the phenomenon of self-presentation of appearance and physical self is determined.Scientific research and achievements are covered in three sections of the dissertation.

Дисертацію присвячено дослідженню гендерно маркованих фразеологізмів сучасної німецької мови. На матеріалі корпусу з 828 гендерно маркованих одиниць, який сформовано на основі фразеологічних словників, текстів художньої літератури й корпусу німецької мови DWDS, проаналізовано специфіку гендерного маркування фразеологізмів, їхній лінгвокультурний та прагматичний аспекти. Проведене дослідження уможливило визначення ступеня гендерної чутливості німецької мови на рівні фразеології, яка характеризується гендерними асиметріями, однак має потенціал для розвитку гендерної симетричності.Лінгвокультурні підходи до статі виражаються у гендерних стереотипах, що репрезентують культурну специфіку у фразеології. Значне різноманіття структурних гендерних маркерів дало змогу виокремити лінгвокультурні групи гендерно маркованих фразеологізмів в залежності від ключового структурного компонента. Яскрава національно-культурна специфіка притаманна гендерно маркованим фразеологізмам з компонентом-зоонімом. Такі фразеологізми в німецькій мові вказують на осіб чоловічої чи жіночої статі та імплікують певну характеристику останніх, яка залежить від поглядів культури на тварину, що входить до компонентного складу вислову. Прагматичний аспект гендерно маркованих фразеологізмів втілюється передусім у так званих вигукових фразеологізмах, що утворюють порівняно нечисленну групу та характеризуються переважно маскулінними маркерами. На основі аналізу культурної конотації в прислів'ях з фемінінним та маскулінним компонентом прагматизується роль жінки та чоловіка в німецькому суспільстві. Такі прислівʼя втілюють різні погляди на жінку й чоловіка: загальне уявлення про жінку/чоловіка та їх роль в суспільстві, особливості характеру й поведінки, стосунки між статями, відносини між собою, зовнішність, розумові здібності, роль в шлюбі тощо. Аналіз вживання симетричних гендерно маркованих фразеологізмів у публіцистичних текстах виявив, що подолання мовного сексизму в мові не означає подолання його в мовленні. Гендерно марковані фразеологізми широко використовуються в художній літературі. Завдяки використанню гендерно маркованих фразеологізмів, образи героїв художньої літератури набувають самобутності й унікальності. Авторські неологізми слугують додатковим джерелом збагачення словникового запасу певної мови.^UThe dissertation deals with the research of gender marked phraseological units in modern German language. The source material, which was examined, included 828 gender marked units. By means of this corpus, which was formed on the basis of phraseological dictionaries, fiction texts and the German language corpus DWDS, linguacultural and pragmatic aspects of gender marked phraseological units were analyzed. The study made it possible to determine the degree of gender sensitivity of the German language at the level of phraseology, which is characterized by gender asymmetries, but some gender-symmetrical phraseological units can be createt. Linguacultural views on gender are most clearly expressed in gender stereotypes that represent cultural specificity in phraseology. The great variety of structural gender markers made it possible to distinguish linguistic and cultural groups of gender marked phraseology depending on the key structural component. Gender marked phraseological with a zoonym component have a special national and cultural specificity. Such phraseologies in German indicate men or women and imply a certain characteristic of them, which depends on the views of culture on the animal that is a component of the phraseological unit. The pragmatic aspect of gender marked phraseology takes place primarily in the so-called pragmatic phraseological units, which form a relatively small group and are characterized mainly by masculine markers. The role of women and men in German society is pragmatized on the basis of cultural connotations in proverbs, with a feminine and masculine component. The analysis of the use of symmetrical gender marked phraseological units in publicist discourse revealed that overcoming linguistic sexism in language does not mean overcoming it in speech. Gender marked phraseology is widely used in fiction. Gender marked phraseology provides the heroes of fictional texts with originality and uniqueness. Author's neologisms serve as an additional source of enrichment of the vocabulary of a certain language.