Вивчення записів шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985 та 1992-95 рр. в урбанізованих популяціях східної України (Харків, Донецьк, Полтава), показало, що в 90-і роки змінилась динаміка генетико-демографічного процесу. Якщо з 1960 по 1985 рр. у цих популяціях збільшувався аутбридинговий компонент (підвищення національного різноманіття, відсотка міжнаціональних шлюбів, дальності міграції та шлюбної відстані), то в 90-і роки почався зріст інбридингового компонента (зменшення коефіцієнта міграції, етнічного різноманіття, шлюбної відстані, підвищення відсотка однонаціональних шлюбів, тенденція до моноетнічності). За ознаками "національність" та "місце народження" міські популяції східної України наближаються до панміксії, за соціально-професійними ознаками (освіта, професія) вивчені популяції залишаються репродуктивно підрозділеними.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз ідей й особливостей публіцистики М. Шаповала на сторінках видань "Українська хата" (Київ, 1909 - 1914 рр.) та "Нова Україна" (1922 - 1928 рр.). Простежено вивчення публіцистики в сфері соціальних комунікацій, виявлено особливості письменницької публіцистики як надвиду журналістської творчості. Розглянуто журнали "Українська хата" та "Нова Україна" як головні виразники ідейних концепцій публіциста окремих періодів творчості. Проаналізовано модерністичну модель творчості, пропаговану М. Шаповалом за допомогою деталізації її складників: індивідуалізм, ніцшеанство, національність. Розкрито специфіку концепції триєдиної незалежності українського народу через вивчення її елементів: культура, господарство, політика. Виокремлено особливості журналістської майстерності публіциста на прикладі жанру рецензії, як найуживанішого в журналістській практиці М. Шаповала, та знаків особистості в текстах критика.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру міжетнічних відносин у крос-культурному аспекті, вивчено стан даних відносин серед студентської молоді Республіки Казахстан і визначено тенденції їх подальшого розвитку за умов мультикультурної держави. Виокремлено основні компоненти структури міжетнічних взаємин, якими є: етнічна ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається авто- і гетеростереотипами; міжетнічна взаємодія, яка розкривається за допомогою характеристик спілкування, адаптації та міжетнічної напруги. На підставі результатів емпіричного дослідження встановлено, що за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям і характеристикам (гендерним, професійним), а у разі негативних - категорії "національність", "етнічність" висуваються на перший план і задають свій ракурс соціальній перцепції. Розкрито закономірності трансформації типів етнічної ідентичності у процесі міжетнічної взаємодії. Зміст етнічних стереотипів детерміновано реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти, особливостями їх зміни у процесі реалізації механізмів міжетнічного сприймання, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють, всім комплексом їх економічних, політичних і культурних взаємовідносин. Обгрунтовано твердження, що об'єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною. Виявлено переважну кількість позитивних тенденцій у міжетнічній взаємодії представників казахської та російської спільнот.

  Скачати повний текст

Досліджено мову наукових і художніх творів І. Франка. Проаналізовано структуру лексико-семантичного поля (ЛСП) "народ", змодельованого на підставі вивчення текстів даних творів, розглянуто асоціативні семантичні зв'язки його складників. Визначено семантику багатозначної лексеми народ за словниками й авторськими текстами, досліджено лексичний склад описуваного поля, синонімічні й антонімічні відношення між складниками ЛСП, проаналізовано структуру метафоричних словосполучень з відповідними лексемами, розглянуто метонімічні перенесення у лексико-семантичних групах (ЛСГ), порівняння. Простежено вплив контексту на реалізацію семантичної структури слів народ, нація, люди, народність, національність, показано специфіку функціонування досліджуваних лексем у наукових і художніх текстах І. Франка. Узагальнено наукові здобутки лінгвістів у галузі досліжнення лексики за полями. Обгрунтовано визначення понять "лексико-семантичне поле" й "асоціативне поле". Розглянуто ЛСП як множину близьких за семантикою однорідних елементів, об'єднаних спільним родовим значенням. Асоціативне поле, змодельоване на матеріалі наукових і художніх текстів І. Франка, детерміновано сукупністю вторинних значень слів, складників відповідного ЛСП.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз антропонімних та апелятивних номінацій осіб у малій прозі І. Франка. Досліджено роботу письменника з номеном, зокрема, простежено авторські виправлення антропонімних номінацій персонажів у різних редакціях і виданнях творів. Обгрунтовано доцільність використання синтагматичного та парадигматичного підходів у процесі дослідження номінації осіб. Із урахуванням таких чинників, як національність, соціальний стан, вік, професія/рід занять визначено особливості номінації осіб у художніх творах І. Франка. Встановлено стилістичне навантаження онімних та апелятивних одиниць, визначено структурні особливості номінацій і частотність уживання номінативних одиниць у текстах малої прози митця.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено часопис "Полтавскія Епархіальныя Ведомости" (ПЕВ) як історичне джерело, визначено його архітектоніку, проаналізовано тематику та проблематику публікацій, зроблено їх класифікацію та систематизацію. Розкрито інформаційний потенціал часопису для вивчення організації церковного устрою єпархії, її окремих складників та їх функцій. Наведено станову характеристику духовенства Полтавської єпархії (національність, соціальне походження, рівень освіти, вік, нагороди, матеріальне забезпечення), проведено комплексний аналіз її діяльності. Висвітлено історію Російської Православної Церкви у регіональному аспекті за матеріалами часопису. Охарактеризовано жанрові різновиди матеріалів з церковно-історичного краєзнавства. Визначено репрезентативність біографічних публікацій на сторінках журналу. Проаналізовано некролог як специфічний різновид матеріалів про життєдіяльність особи.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та проаналізовано суть політики центризму. Розкрито зміст поняття "центризм". Систематизовано досвід щодо інтерпретації понять "політичний центризм" і "політика центризму". Досліджено середній клас як явище політики та визначено його роль у процесі формування даної політики. Розглянуто особливості формування середнього класу в Україні та визначено основні критерії належності до нього. На підставі результатів дослідження, проведеного у м.Львові, зроблено висновок, що львів'яни, які ідентифікують себе з середнім класом, є типовим середнім класом згідно з загальносвітовими стандартами. Внаслідок того, що соціальна структура у нашій державі перебуває на стадії формування, середній клас ще не виконує функції, реалізовані даним класом у державах сталої демократії. Доведено, що в Україні належність до певних соціальних прошарків не є визначальним чинником, який впливає на політичні вподобання населення. Експериментальним шляхом установлено, що на політичні вподобання в Україні більшою мірою впливає національність і географічний чинник (територія мешкання), ніж належність до певного соціального прошарку, що зумовлено нерозвиненістю середнього класу в Україні. Спостерігається посилення тенденції щодо його кількісного та якісного розвитку.

  Скачати повний текст

Розглянуто значення неозначеного суб'єкта-діяча (НСД) на матеріалі особових займенників we, you, they в англійській мові та відповідних українських займенників ми, ти, ви, вони, а також їх нульових форм. Під НСД мається на увазі неозначена особа або група осіб, що виступають на семантичному рівні носіями непасивної предикативної ознаки. Наведено детальний аналіз семантичної структури НСД, що грунтується на виявленні його мовного статусу у висловленні (мовець, слухаючий, не учасник комунікації), а також на визначенні його кількісних (одиничний діяч, обмежена чи необмежена група діячів) і якісних (стать, вік, професія, національність) характеристик. Аналіз семантичної структури НСД виконано на основі розробленої в межах дослідження методики ідентифікації НСД за допомогою конкретизаторів - мовних одиниць, які входять до речення, що виражає окрему ситуацію з НСД, і сприяють, завдяки своїй мовній природі, проясненню його кількісних та якісних характеристик. Описано методику ідентифікації НСД, конкретизатори з урахуванням різних параметрів: їх морфологічної природи, способу прояснення характеру НСД, семантичної розмаїтості. Виявлено ізоморфні риси, що характеризують НСД у зіставлюваних мовах і полягають у подібності транспозиційних зрушень у значенні займенників - засобів вираження НСД, актуальності методики і засобів ідентифікації НСД, вираженого розглянутими займенниками, продуктивності типів НСД для відповідних займенників. Риси подібності, демонстровані зіставлюваними мовами, пояснено спільністю біологічної та психофізіологічної основи мов. Диференційні ознаки, що характеризують НСД у зіставлюваних мовах, виявлено в розходженні якісного складу типів НСД для окремих відповідних займенників, продуктивності визначених типів конкретизаторів НСД. Риси розходження обумовлені граматичною специфікою зіставлюваних мов, а також соціокультурними фактами.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним кримінологічним дослідженням, якеприсвячено характеристиці сепаратизму як кримінально-протиправного явищасучасності (в контексті подій на Сході України). Результати цього дослідженняможуть бути використані як в освітній, так і в законотворчій таправозастосовній діяльності.У першому розділі дисертації визначено теоретико-методологічні основидослідження явища сепаратизму. Встановлено, що напрацювань дослідниківпро сепаратизм як феномен сучасності досить небагато, особливо у сферіюриспруденції. Це пояснюється тим, що його переважно розглядають як явищесоціальне, політичне, а не кримінально-протиправне. Натомість, удисертаційному дослідженні здійснено спробу з'ясувати та сформулюватикримінологічне поняття сепаратизму.Проаналізовано аспекти в трактуванні сепаратизму. Зокрема, динаміказміни підходів щодо розуміння поняття сепаратизму відстежується задопомогою різних енциклопедичних видань – як вітчизняних, так і зарубіжних.Крім цього, проаналізовано нормативно-правові акти України та міжнароднідокументи, у яких згадується про сепаратизм. Наголошено, що укримінальному законодавстві України відсутнє визначення сепаратизму,оскільки в КК України немає відповідної норми. Зазначено, що виокремленнясепаратизму як окремого складу кримінального правопорушення не єдоцільним, оскільки в чинному КК України уже містяться статті, яківстановлюють кримінальну відповідальність за діяння, що мають ознакисепаратизму.Проведено короткий аналіз усіх форм та видів сепаратизму. Доведено, щоаналізоване явище є різновекторним, воно може виявлятися неоднаково. 3Визначено, які саме форми вияву сепаратизму є характерними для України. Зурахуванням цього виокремлено ознаки сепаратизму, які властиві йому яксоціальному, так і як кримінально-протиправному явищу. Запропонованокримінологічне визначення поняття сепаратизму – це суспільно небезпечне,кримінально протиправне явище, яке проявляється в сукупності діянь, щоспрямовані проти територіальної цілісності і недоторканності держави тамають на меті вихід частини території з-під юрисдикції центральної державноївлади і створення власного незалежного державного утворення або приєднаннядо іншої держави.Другий розділ дисертації присвячений кримінологічній характеристицісепаратизму як кримінально-протиправного явища в Україні. На основістатистичних даних ГПУ за 2013–2020 рр. проаналізовано кількісні, а такожякісні показники сепаратизму в Україні. Зазначено, що для України єхарактерним так званий «латентний сепаратизм». Проаналізовано рівеньвчинення кримінальних правопорушень, які мають ознаки сепаратизму; рівеньсудимості; ціну сепаратизму для України; коефіцієнти сепаратизму, а самекоефіцієнт інтенсивності злочинності та коефіцієнт злочинної активностінаселення; динаміку проявів сепаратизму; структуру; географію та специфікусепаратизму в Україні.Як елемент кримінологічної характеристики сепаратизму дослідженоособу сепаратиста в Україні. З метою формування портрету сепаратиста вУкраїні було проаналізовано понад 400 судових рішень та узагальнено всінеобхідні дані. Йдеться, зокрема, про соціально-демографічні ознаки (вік, стать,національність, освіта, регіон проживання, відсутність чи наявність дітей наутриманні, сімейний статус, рід занять тощо), кримінально-правові ознаки(наявність судимості, способи, мотиви вчинення таких дій, вид та мірапокарання тощо), а також морально-психологічні ознаки (виховання,культурний рівень розвитку). На основі визначених ознак сформульованокримінологічний портрет особи сепаратиста в Україні. Третій розділ дисертаційного дослідження присвячений детермінантамсепаратизму та його попередженню. Виокремлено внутрішні та зовнішнічинники сепаратизму в Україні. Наголошено на тому, що сепаратизм в Українімає низку своїх особливостей, наприклад, те, що ідеологічні основи його булисформовані за межами України і стали наслідком реалізації так званої концепції«русского мира».^UThe dissertation is the first complex criminological research, which is devoted tothe characterization of separatism as a criminally illegal phenomenon of moderntimes (in the context of events in eastern Ukraine). The results of this study can beused in educational, as well as in lawmaking and law enforcement.In the first section of the dissertation the theoretical and methodological bases ofresearch of the phenomenon of separatism are defined. It is established that the workof researchers about separatism as a modern phenomenon is quite small, especially inthe field of jurisprudence. This is due to the fact that it is mainly considered as asocial, political phenomenon, rather than criminally illegal. Instead, the dissertationstudy attempts to clarify and formulate the criminological concept of separatism.Aspects in the interpretation of separatism are analyzed. In particular, thedynamics of changing approaches to understanding the concept of separatism istracked through various encyclopedic publications - both domestic and foreign. Inaddition, the normative legal acts of Ukraine and international documents thatmention separatism are analyzed. It is emphasized that there is no definition ofseparatism in the criminal legislation of Ukraine, as there is no corresponding normin the Criminal Code of Ukraine. It is noted that the separation of separatism as aseparate criminal offense is not appropriate, as the current Criminal Code of Ukrainealready contains articles that establish criminal liability for acts that have signs ofseparatism.A brief analysis of all forms and types of separatism was conducted. It is provedthat the analyzed phenomenon is multi-vector, it can be manifested differently. It isdetermined which forms of separatism are characteristic of Ukraine. With this in 7mind, the signs of separatism, which are inherent in it as a social and criminallyillegal phenomenon, are highlighted. The criminological definition of the concept ofseparatism is a socially dangerous, criminally illegal phenomenon, which ismanifested in a set of actions directed against the territorial integrity and inviolabilityof the state and aimed at leaving part of the territory from the jurisdiction of centralgovernment and creating its own independent state or accession to another state.The second section of the dissertation is devoted to the criminologicalcharacteristics of separatism as a criminally illegal phenomenon in Ukraine. Based onthe statistics of the General Prosecutor of Ukraine for 2013–2020, quantitative as wellas qualitative indicators of separatism in Ukraine were analyzed. It is noted that theso-called "latent separatism". The level of committing criminal offenses that showsigns of separatism is analyzed; level of criminal record; the price of separatism forUkraine; coefficients of separatism, namely the coefficient of crime intensity and thecoefficient of criminal activity of the population; dynamics of manifestations ofseparatism; structure; geography and specifics of separatism in Ukraine.The identity of a separatist in Ukraine has been studied as an element of thecriminological characteristics of separatism. In order to form a portrait of theseparatist in Ukraine, more than 400 court decisions were analyzed and all thenecessary data were summarized. These are, in particular, socio-demographiccharacteristics (age, gender, nationality, education, region of residence, absence orpresence of dependent children, marital status, occupation, etc.), criminal lawcharacteristics (presence of a criminal record, methods, motives for such actions),type and measure of punishment, etc.), as well as moral and psychologicalcharacteristics (education, cultural level of development). On the basis of certainfeatures the criminological portrait of the separatist person in Ukraine is formulated.The third section of the dissertation research is devoted to the determinants ofseparatism and its prevention. Internal and external factors of separatism in Ukraineare singled out. It is emphasized that separatism in Ukraine has a number of features,for example, that its ideological foundations were formed outside Ukraine and werethe result of the implementation of the so-called concept of "Russian peace"