Розроблено теоретичні та методичні положення, які відносяться до розвитку транспортної системи за рахунок вдосконалення митного забезпечення. Встановлено модель прогнозування величини вантажопотоку з урахуванням митних тарифів, яка відкриває можливість визначення виробничих потужностей транспортної системи. Наведено методику вибору форми митного контролю на основі використання системи управління ризиками, що дозволяє скоротити час митних процедур за рахунок здійснення спрощеного контролю, враховуючи світові вимоги. Запропоновано модель визначення чисельності інспекторів митного поста, яка дозволяє залежно від рівня проведення контролюючих процедур розрахувати потрібну кількість інспекторів, здатних оформити вантажопотік, враховуючи рівень небезпеки від настання ситуації ризику.

  Скачати повний текст

Досліджено модифікації жанру біографії у творчості П. Акройда (на матеріалі творів "Останній заповіт Оскара Уайльда", "Чаттертон", "Мільтон в Америці"). Наприкінці XX - початку XXI ст. особливу роль у розвитку жанру бографії відігравало залучення біографічних жанроформ до парадигми постмодернізму. Зазначено, що однією з найважливіших модифікацій біографії є піджанр "письменник як герой". Відзначено про особливе місце П. Акройду у використанні цього піджанру. Його першою спробою поєднати жанри біографії та роману був "Останній заповіт Оскара Уайльда". Основним прийомом побудови твору є пастиш, за допомогою якого автор створив лінгвістичну маску Оскара Уайльда. Зроблено висновок, що твір є "черевомовною" біографією. У "Чаттертоні" сюжет побудований навколо спроби біографа-аматора Уїчвуда знайти правду про Чаттертона, тобто застосована жанрова модифікація є "романом про біографа". У "Мільтоні в Америці" П. Акройд відкинув умовності біографічного письма й обрав жанр постмодерністської зміненої історії. Зазначено, що біографія письменника була для П. Акройда підставою для написання постмодерністських історіографічних романів, пов'язаних з жанром біографії.

  Скачати повний текст

Встановлено структуру замкнених підгруп афінної групи Кремони над алгебрично замкненим полем характеристики 0, що містять спеціальну лінійну підгрупу. Дведено, що звичайна афінна група є максимальною замкненою (в Ind-топології Зариського) підгрупою афінної групи Кремони. Аналогічні результати одержано для групи оборотних поліноміальних перетворень симплектичного простору. Для довільного поля характеристики 0 доведено, що група поліноміальних перетворень, яка містить афінну підгрупу або хоч одне нелінійне перетворення, діє k-транзитивно на афінному просторі для довільного наперед обраного k. Дані результати запропновано розглядати як алгебричні аналоги теореми Б.Мортимера, яка стверджує, що "майже завжди" скінченна афінна група є максимальною у відповідній симетричній групі. Узагальнено відому теорему Пітера Неймана про ізоморфізми стандартних вінцевих добутків груп на вінцеві добутки довільних транзитивних груп перетворень з абстрактними групами. З використанням техніки обчислень у вінцевих добутках описано регулярні автоморфізми груп блочно-унітрикутних і блочно-трикутних перетворень. Доведено, що над полем характеристики 0 всі регулярні автоморфізми груп блочно-трикутних перетворень (зокрема, групи Жонк'єра) є внутрішніми. Встановлено, що дані групи над скінченними полями мають зовнішні автоморфізми. Зазначено, що вся група автоморфізмів є напівпрямим добутком елементарної абелевої групи на підгрупу внутрішніх автоморфізмів. Доведено, що всі регулярні автоморфізми афінної групи Кремони над алгебрично замкненим полем характеристики 0 є внутрішніми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Міжнародний гуманітарний університет, Одеса, 2021.Дисертаційна робота містить результати комплексного загальнотеоретичного дослідження валідності та дії м'якого права як невід'ємного елемента сучасної правової та соціальної реальності. Матеріал дисертації узагальнює аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних науковців з вказаної проблеми, нормативно-правових актів, законодавства зарубіжних країн, міжнародно-правових актів, міжнародних договорів, статистичної та аналітичної інформації.У роботі наголошено на актуальності дослідження м'якого права та його складових. Визначено, що наявність в правовій доктрині спору про визнання феномену м'якого права свідчить про існування кризи в правовій науці, яка є нездатною часом дати пояснення або прогнозувати нові явища правової реальності. Результатом такої дискусії є пошук нового інструментарію, який не є офіційно нормативним, але при цьому лежить в юридичному полі та має реальний вплив на відносини сучасного соціального та правового життя.Проаналізовано стан дослідження в правовій доктрині проблеми, що розглядається. Так, проблематику феномену м'якого права висвітлюють у своїх роботах насамперед іноземні науковці: Е. д'Амато, Ж. д'Аспремон, Л. Блутман, А. Бойл, П. Вейл, П. Вестерман, Г. Вікс, Дж. Голд, М. Голдман, Е. Гузман, К. Еббот, Я. Клабберс, С. Ліхтенштейн, Т. Мейер, У. Мьорт, І. Пагатто, A. Пітерс, М. Поллак, Л. Сенден, Д. Снайдел, А. Сомма, Д. Трубек, Х. Хіллгенберг, О. Шактер, Д. Шелтон, Г. Шефер, К. Чінкін та багато інших.У ХХІ столітті українські та російські науковці та молоді учені посилили свою увагу до дослідження різних аспектів м'якого права, а саме: К. О. Брізкуна, М. Ю Веліжаніна, Г. В. Вельямінов, О.В. Демін, О. В. Кирилюк,І.І. Лукашук, Т. В. Матвєєва, М. М. Микієвич, О. В. Муратова, Т.М. Нешатаєва, Т. В. Русских, К. В. Смирнова, Ю. Б. Фогельсон, С. О. Чеховська, І. В. Шалінська, О. О. Щокіна та інші.Водночас сьогодні відсутні дисертаційні дослідження українських науковців, що розкривають умови валідності м'якого права, юридичні технології створення актів м'якого права та особливості їх дії. Так, дисертаційна робота є першим теоретико-правовим дослідженням валідності та дії м'якого права та ролі його складових в процесах впорядкування відносин у сучасному суспільстві.Доведено, що основою дослідження м'якого права виступає концепція юридичного плюралізму, що являє собою одну з характерних рис епохи постмодерну. Також проаналізовано сучасні підходи до розуміння права, які характеризуються плюралістичним поглядом щодо його форм, зокрема, завдяки процесам демонополізації участі держави у процесах правотворення та визнання існування шкали нормативності.Обґрунтовано необхідність визнання в правовій доктрині нового сучасного розуміння права у якості поліцентричної соціальної системи, що прямо передбачає визнання інших, окрім твердого права, систем регулювання суспільних відносин.^UQualification scientific work, manuscript copyright. A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. – International Humanitarian University, Odesa, 2021.The thesis contains the results of a comprehensive general theoretical study of the validity and act of soft law as an integral part of modern legal and social reality. The thesis material summarizes the analysis of scientific works of foreign and national scientists on this issue, regulations, foreign legislation, acts ofinternational law, international treaties, statistical and analytical information.The thesis emphasizes the relevance of the study of soft law and its components. It is determined that the presence in the legal doctrine of a dispute over the recognition of the soft law phenomenon indicates the existence of a crisis in legal science, which is sometimes unable to explain or predict new phenomena of legal reality. As the result of such discussion there is the search for new tools that are not officially normative, but at the same time lie in the legal field and have a real impacton the relations of modern social and legal life.The state of considered problem research in the legal doctrine is analyzed.Thus, the issue of the phenomenon of soft law is covered in their works primarily by foreign scholars: A. D'Amato, J. de Aspremont, L. Blutman, A. Boyle, P. Weil, P. Westerman, G. Weeks, J. Gold, M. Goldmann, E. Guzman, K. Abbott, J. Klabbers, C. Lichtenstein, T. Meyer, U. Mörth, I. Pagatto, A. Peters, M. Pollack, L. Senden, D. Snydel, A. Somma, D. Trubek, H. Hillgenberg, O. Schachter, D. Shelton, G. Shaffer, C. Chinkin and many others.In the XXI century, Ukrainian and Russian scholars and young scholars have increased their attention to the study of various aspects of soft law, namely: K.O. Brizkun, M. Y. Velizhanina, G.V. Velyaminov, O.V. Demin, O.V. Kirilyuk, I.I. Lukashuk, T.V. Matveeva, M.M. Mikievich, O.V. Muratova, T.M. Neshataeva, T.V. Russkikh, K.V. Smirnova, Y. B. Fogelson, S.O. Chekhovskaya, I.V. Shalinskaya, O.O. Shchokina and others.At the same time, today there are no scientific researches of Ukrainian scholars, which reveal the conditions of validity of soft law, legal technologies of creation of soft law acts and peculiarities of their action. Thus, the thesis is the first theoretical and legal study of the validity and act of soft law and the role of its components in the process of regulating relations in modern society.It is proved that the basis of the study of soft law is the concept of legal pluralism, which is one of the characteristics of the postmodern era. Modern approaches to the understanding of law, which are characterized by a pluralistic view of its forms, in particular, due to the processes of demonopolization of stateparticipation in law-making processes and recognition of the normative scale existence, are also analyzed.The necessity of recognizing in the legal doctrine of a new modern understanding of law as a polycentric social system, which directly presupposes the recognition of other than hard law systems of regulation of social relations, is substantiated.

Інформаційний супровід суб’єктів інноваційної діяльності забезпечує синергію окремих комунікаційних середовищ – наукової комунікації, бізнес-комунікації та медіакомунікації – що представлені, відповідно, такими суб’єктами інноваційної діяльності, як науковці, бізнес-організації та медіа. Цей супровід забезпечує інформаційний обмін щодо реалій науки та інновацій, формування адекватного інформаційного образу інновацій, самопозиціювання науковця та його становлення як інноватора, досягнення комунікаційної мети кожного із суб’єктів інноваційної діяльності. У дисертаційній роботі вперше розроблено авторську комбіновану модель презентації інновацій та формули для визначення потенційної успішності використаних моделей презентації наукових результатів. У ході дослідження удосконалено методологію вивчення соціальнокомунікаційних особливостей висвітлення науково-інноваційної тематики в популярних українських суспільно-політичних онлайн-ресурсів (на прикладі ресурсів obozrevatel.com, segodnya.ua, tsn.ua, 24.tv, rbc.ua та dt.ua). На підґрунті досліджень Д. Нордфорса та Г. Г. Пітерса («журналістика інновацій»), а також Е. Роджерса (теорія дифузії інновацій) подальшого розвитку набуло вивчення тенденцій та соціальнокомунікаційних особливостей висвітлення науково-інноваційної тематики в сучасному інформаційному просторі.За результатами історіографічного та термінологічного аналізу ми систематизували тлумачення та уточнили в контексті соціальнокомунікаційного підходу ключові поняття, що становлять основу розуміння сутності інноваційної діяльності та її інформаційних процесів, зокрема: інновація, інноваційна діяльність, інформаційно-комунікаційний простір, суб’єкти інноваційної діяльності, інформаційна інфраструктура інноваційної діяльності.Результати термінологічного аналізу та включеного спостереження дали змогу виділили основні актуальні комунікаційні моделі презентації інновацій, зокрема: наукові публікації, патентування винаходів, залучення трансферу технологій, співпраця з технологічними парками, робота з бізнес-організаціями в сфері інноватики, публікації в загальнотематичних і науково-популярних медіа, а також в соціальних медіа, участь у заходах виставкової діяльності, пошук грантових програм, залучення рекламних та PR-технологій з позиціонування інноватора та наукових установ. Ці моделі склали основу авторської комбінованої моделі презентації інновацій. Результати контент-аналізу науково-інноваційної тематики популярних українських суспільно-політичних онлайн-ресурсів (obozrevatel.com, segodnya.ua, tsn.ua, 24.tv, rbc.ua та dt.ua) підтвердили гіпотезу дослідження щодо спорадичності її висвітлення. В середньому лише 1,1% матеріалів досліджуваних ресурсів присвячений науці та інноватиці, з яскравою тенденцією до популяризації космічних, машинобудівних та інформаційних технологій, здебільшого у жанрі інформаційного повідомлення. Завдяки контент-аналізу було встановлено, що на кожен із встановлених маркерів якості журналістського матеріалу науково-інноваційної тематики (а саме: інформація про автора розробки, згадка наукової установи, коментар інноватора, згадки бізнес-організацій, згадки заходів з популяризації науки та пояснення користі для соціуму) в середньому припадає менш ніж 20% від загальної кількості досліджених матеріалів. Інтерв’ю представників топ-менеджменту 14 провідних ЗВО України, а також опитування науковців щодо пріоритетних моделей презентації інновацій показали, що найбільш популярними моделями презентації наукових результатів є наукові публікації, участь у грантових програмах та виставках інновацій, та публікацій соціальних медіа, натомість співпраця з бізнес-організаціями та медіа є значно менш популярною.У дисертаційному дослідженні також подано авторську комбіновану модель презентації інновацій, сутність якої полягає у використанні якнайповнішого спектру актуальних комунікаційних моделей (описаних у першому та другому розділах) задля підвищення потенційної ефективності заходів із популяризації наукового результату та формування адекватного інформаційного образу інновації. Запропонована комбінована модель дає змогу оптимізувати презентацію наукових результатів для різних комунікаційних сегментів інноваційної діяльності, що підкреслює рівноцінний вплив усіх суб’єктів інноваційної діяльності на формування інформаційного образу інновації. Cформульовано критерії та формули визначення потенційної ефективності презентації інновацій, що дають змогу інноватору визначати, які зі складників комбінованої моделі є найбільш використовуваними та сприяють досягненню бажаного результату, а які потребують допрацювання. У дослідженні систематизовано основні ролі медіа у популяризації наукових результатів як ключових медіастратегій, подано результати аналізу презентаційної активності на прикладі науковців провідних ЗВО України, узагальнено основні етичні принципи та законодавче підґрунтя популяризації наукових результатів.^UInformation support of innovations ensures the synergy of specific communication segments such as scientific communication, business communication and media communication, which are thereby represented by scientists, business organizations and media. Innovations communication support provides information exchange on the realities of science and innovations, shaping an adequate information image of innovations, scientists self-positioning, and achieving specific communication goals during innovative activity. For the first time, the author developed the combined model of innovations presentation and formulas for the potential success definition of applied presentation models. Tendencies and social communication features of scientific and innovative topics in popular Ukrainian socio-political online resources (on the example of resources obozrevatel.com, segodnya.ua, tsn.ua, 24.tv, rbc.ua and dt.ua) have been improved and specified. Based on the research of D. Nordfors and H. H. Peters ("innovation journalism"), as well as E. Rogers (innovation diffusion theory), the scientific-theoretical and terminological basis of innovative activity in the context of innovation presentation was further developed.The results of historiographical and terminological analysis results indicated the key terms of innovative activity, its essence and information processes according to the socio-communicative approach (innovation, innovative activity, information and communication space, innovative activity actors, information infrastructure of innovative activity, etc.).Current innovation presentation models (such as scholar publications, patents, transfer technology system, technological parks membership, business organizations involvement, popular science and general topics media, social media activity, innovations exhibition participants, grant programs, advertising and PR technologies and innovator self-positioning) were identified with the terminological analysis combined with the included observation method and formed the basis of the author`s combined communication model of innovation presentation. The content analysis results confirmed the hypothesis of the study and revealed the sporadic coverage of scientific and innovation topics in Ukrainian socio-political online media. On average, only 1,1% of media materials are devoted to science and innovations with a strong tendency to popularize space, machine and information technologies, mostly by information message genre. The content analysis results indicate that for each of the established quality markers of journalistic material on scientific and innovative topics (namely: information about the innovator, mentions of the scientific institution, innovator comments, mentions of business organizations, mentions of science promoting measures and explaining of social significance) on average accounts for less than 20% of the total number of studied materials.Ukrainian universities' top management interviews (14), as well as surveys of scientists (75) on usable innovation presentation models, showed varying application degrees of current models in the Ukrainian scientific community. According to surveys, the most popular models to present scientific results are scholarly publications, participation in grant programs and innovation exhibitions, and social media publications. At the same time, cooperation with business organizations and media is much less popular.The study presents the author's combined model of innovation presentation, which essence is in using the fullest range of relevant communication models (described in the first and second parts) to increase the potential presentation effectiveness and to form an adequate information image of innovation. The combined model allows optimization of scientific results presentation for specific communication segments, which emphasizes the equal influence of all innovation activity actors on shaping the information image of innovation. The study formulates criteria and formulas of potential presentation effectiveness that allow innovators to determine the most-used components of the combined model and the ones that need refinement. It also systematized the main media roles in the promotion of the scientific results shaped in key media strategies, presented the analysis results of presentation activity on the example of Ukrainian leading universities scholars, and systematized the basic ethical principle and legal basis for popularising scientific results.