Вперше на прикладі водосховищ Дніпра та деяких непроточних ставків встановлено зворотний зв'язок між зміною концентрацій розчинених у воді поліфенолів і процентним вмістом синьозелених водоростей у складі фітопланктону. Вперше доведено, що особливість впливу екзометаболітів фенольної природи на функціональну активність синьозелених і зелених водоростей зумовлена концентраційним ефектом. Доведено, що активність поліфенольних сполук пов'язана з їх хімічною структурою, відновлювальними властивостями, а також величиною pH водного середовища. Встановлено, що речовини зазначеної природи (наприклад, гідрохінон, пірокатехін, кофейна кислота) можуть окиснюватись до відповідних хінонів без участі ферментних систем водоростей. Виявлено, що заростання окремих мілководних ділянок водойм вищими водяними рослинами супроводжуться випадінням з планктону видів синьозелених водоростей, які є збудниками "цвітіння" води. Запропоновано гіпотетичну схему механізму впливу екзогенних легковідновлюваних хінонів, які потрапили у клітини водоростей, на гальмування синтезу органічних метаболітів даних гідробіонтів, що обумовлено використанням іонів водню для відновлення окиснених фенолів.

  Скачати повний текст

Досліджено чутливість умовно-патогенних бактерій до темнової та фотоіндукованої дії ряду синтетичних порфіринів і споріднених сполук, розглянуто особливості їх зв'язування з клітинами мікроорганізмів. Визначено особливості росту 24-х тест-штамів за дії сполук з позитивним і негативним зарядом молекули, порфіринів з асиметричною будовою молекул, вільних основ порфіринів та їх металокомплексів. З'ясовано, що клітини мікроорганізмів активно зв'язують природні та синтетичні порфірини за кімнатної температури. Виявлено, що природні порфірини поглинаються повністю у перші хвилини інкубації, синтетичні - частково і більш повільно. Показано, що в темноті грампозитивні та грамнегативні бактерії мають різну чутливість до вивчення сполук. Під час дослідження фотоіндукованої дії значних відмінностей не виявлено. Показано, що антибактеріальна дія порфіринів посилюється під час утворення металокомплексів. Встановлено, що серед досліджених сполук найбільш активні порфірини з асиметричною будовою. Виявлено, що активні сполуки у низьких концентраціях підвищують чутливість тест-мікроорганізмів до антибіотиків. На підставі одержаних даних обгрунтовано перспективність створення на основі досліджених речовин нових засобів антисептики та протимікробної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено геномоделювальні та протипухлинні властивості культуральної рідини, клітин та ліпополісахаридів (ЛПС) двох патоварів P. syringae. Виявлено, що екстраговані 0,85 % розчином хлориду натрію ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 P. syringae pv. coronafaciens 9030 мають типовий для бактерій даного виду хімічний склад. В бактеріальній тест-системі з ауксотрофними за гістидином штамами Salmonella typhimurium встановлено, що P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 не утворюють сполук з мутагенною активністю у разі культивування на картопляному бульйоні. Виявлено, що ЛПС P. syringae pv. atrofaciens 8281 і P. syringae pv. coronafaciens 9030 притаманна антимутагенна активність стостовно спонтанного та індукованого біхроматом калію мутагенезу у тест-штамів S. typhimurium. Зазначено, що антимутагенна активність обох досліджуваних ЛПС найбільшою мірою виявляється за одночасної дії їх з мутагеном на клітини тест-штамів, що, ймовірно, обумовлюється здатністю ЛПС адсорбувати біхромат калію. Встановлено, що сік з листків пшениці у фазі сходів з ознаками ураження P. syringae pv. atrofaciens 8281 та неуражених листків має однакову антимутагенну активність. Зроблено висновок, що в уражених бактеріями рослинах пшениці не утворюються сполуки з мутагенною активністю. За допомогою моделі пухлиноутворення, спричиненого Agrobacterium tumefaciens на експлантатах картоплі, виявлено, що фільтрат культуральної рідини, зруйновані ультразвуком клітини та ЛПС патоварівP. syringae перешкоджають пухлиноутворенню, зменшують його інтенсивність.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження антигенної специфічності та каталітичної активності антитіл сироватки крові та молозива людини в нормі та у разі аутоімунних захворювань. Встановлено вплив антитіл на ріст і виживання клітин ссавців. З'ясовано, що препарати імуноглобулінів сироватки крові частини хворих на розсіяний склероз і молозива здорових жіноко-породіль можуть індукувати апоптоз або стимулювати проліферацію різних клітин-мішеней in vitro. Зроблено висновок про обумовленість функціональної активності антитіл щодо клітин їх антигенною специфічністю та каталітичною дією. Із молозива породіль очищено анти-ДНК, sIgA, що відзначаються топоізомеразною, ендонуклеазною, РНКазною та протеїнкіназною активністю. Виявлено, що антитіла реактивноздатні (АТР), dАТР інгібують нуклеазну активність анти-ДНК sIgA, а олигодезоксирибонуклеотиди стимулюють протеїнкіназну активність цих антитіл. Встановлено, що анти-ДНК sIgA молозива породіль з різною ефективністю індукують загибель клітин ліній Namalwa, Jurkat, L1210 та L929. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на розсіяний склероз виявлено антигістонові sIgA- та IgG-антитіла, які каталізують гідроліз лінкерного гістону Hl. З'ясовано, що антигістонові IgG сироватки крові хворих на розсіяний склероз можуть інтерналізуватися у клітини ліній Jurkat і L929, а також стимулювати проліферацію T-лімфоцитів лінії Jurkat. У молоці клінічно здорових жінок-породіль і сироватці крові хворих на системний червоний вовчак виявлено sIgA- та IgG-антитіла, що відзначаються ліпідкіназною та протеїнкіназною активністю.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми стійкості мікроводоростей та біоакумуляції іонів металів клітинами Dunaliella viridis з метою одержання біомаси водоростей, збагачених міддю, залізом, селеном. Встановлено, що клітини Dunaliella viridis адаптовані до високих концентрацій іонів міді. Наведено мідєрезистентний штам, який відрізняється від вихідного вмістом нуклеїнових кислот та білків. Одержано штам резистентний до високих концентрацій сірчанокислої міді. Визначено морфологічну та функціональну гетерогенність клітин у культурі Dunaliella viridis. Клітини даної культури розділено методом диференційного центрифугування на важку та легку фракції. Розглянуто селективно-метаболічну гіпотезу, що пояснює формування різної стійкості клітин водоростей до токсиканту залежно від рівня метаболізму. Доведено можливість одержання біомаси даної культури, багатої на мікроелементи, яка може використовуватись як харчова домішка.

  Скачати повний текст

Установлено загальні принципи будови генної мережі диференціації клітин і з'ясування участі мікроРНК у її функціонуванні, а також деталізовано та реконструйовано молекулярні механізми лімфопоезу. Запропоновано механізми ініціації інтерферуючими РНК метилювання ДНК de novo й алельного виключення. Розглянуто еволюційні передумови та механізми виникнення генної мережі диференціації клітин. Запропоновано концепцію модулів генів, згідно з якою дана мережа повинна складатися з окремих елементарних одиниць (модулів генів), керованих позитивним зворотнім зв'язком. Кожен ген зумовлює певний етап окремого напрямку диференціації клітини. Виявлено структуру генної мережі B-лімфопоезу та завершального етапу T-лімфопоезу. Установлено можливу роль мікроРНК miR-181 та miR-150 у регуляції експресії генів рекомбіназ Rag1 та Rag2 і генів транскрипційних факторів Bc16 і MITF. Узагальнено імовірну роль мікроРНК у диференціації клітин та підтриманні стабільності їх геному.

  Скачати повний текст

Виявлено, що наночастинки золота розміром 30 і 45 нм за взаємодії з клітинами ліній СНО-К1 та U937 не впливають на структурний стан їх ДНК, а наночастинки розміром 10 і 20 нм ушкоджують структурний стан ДНК обох типів клітин. Виявлено зміни вмісту білкових фракцій плазми крові тварин-пухлиноносіїв за умов внутрішньовенного введення препаратів наночастинок золота. Проведено дослідження з вивчення особливостей розподілу та нагромадження наночастинок золота в органах і пухлинах лабораторних тварин. Встановлено, що у тварин з перещепленою карциномою Герена, резистентною до цисплатнну, найвищий, у порівнянні з вмістом у органах, рівень нагромаджння наночастинок золота реєструється у пухлинах через одну годину після ін'єкції та залишається високим через 24 години.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження впливу ацетату свинцю за умов його одноразового введення на інтенсивність гемопоезу та метаболізм у еритроцитах і лімфоцитах лабораторних щурів. З'ясовано можливість корекції порушень функціонального стану антиоксидантної системи цих клітин шляхом введення тваринам вітаміну E. За результатами досліджень показано, що у лабораторних щурів під впливом ацетату свинцю відбуваються порушення процесів еритропоезу та лімфопоезу, процесів синтезу гемоглобіну та його киснево-транспортної функції. Визначено, що під впливом катіонів свинцю порушуються деякі ланки процесів енергетичного метаболізу в еритроцитах і лімфоцитах крові щурів. Катіони свинцю активують процеси пероксидного окиснення ліпідів в еритроцитах і лімфоцитах крові щурів і здійснюють інгібувальний вплив на функціональний стан антиоксидантної системи у цих клітинах. З'ясовано, що вітамін E коригує процеси пероксидного окиснення ліпідів та впливає на активність ферментів-антиоксидантів у клітинах крові щурів, інтоксикованих катіонами свинцю.

  Скачати повний текст

Визначено альтераційні та регуляторні системи, сигнальні шляхи упровадження та загибелі консервованих еритроцитів людини. Проаналізовано біохімічні, структурно-функціональні та метаболічні зміни консервованої крові у процесі зберігання. Встановлено тригери загибелі консервованих еритроцитів, якими є: механічна травма клітин крові під час вилучення з кровообігу донора та переміщення до штучного середовища; вплив інгредієнтів гемоконсерванту, таких як глюкоза у високій концентрації, яка обумовлює розвиток осмотичного стресу та глікозування гемоглобіну; стабілізатори системи згортання, що у реакції з бікарбонатами плазми створюють надмірну кількість вуглекислоти, яка спричиняє витискання кисню зі зв'язку з гемоглобіном, індукцію активних форм кисню та розвиток оксидативного стресу. Вперше виявлено ознаки апоптичних процесів у консервованих еритроцитах, такі як екстерналізація фосфатидилсеріну та фосфатидилетаноламіну на поверхні мембрани, внутрішньоеритроцитарне накопичення катіонів кальцію, зниження об'єму клітини. Вперше встановлено, що у консервованому еритроциті функціонує система захисту від оксидативного впливу активних форм кисню й азоту, що включає високо- та низькомолекулярні речовини. Уточнено наукові уявлення про бажану композицію гемоконсервантів й обгрунтовано перспективи досліджень у галузі розробки антиоксидантних стимулів для консервованих еритроцитів людини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено біорегуляторну стереотипію дії фізіологічно-активних речовин на термодинамічні та структурні характеристики мономолекулярних плівок Ленгмюра з фосфоліпідів з сироваткового альбуміну. Показано вплив модуляторів основних сигнальних систем клітини на значення параметрів моношарових плівок з фосфоліпідів і білків. На моношарах з дистеароїлфосфатидилхоліну виявлено мембранотропну активність деяких перспективних лікарських засобів. Створено ефективний комп'ютерний алгоритм для розділення речовин на класи за типом їх дії на функціональні ланки аденілатциклазної та Ca-залежної поліфосфоінозитидної сигнальних систем клітин, за допомогою якого спрогнозовано біорегуляторний стереотип нових лікарських засобів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості впливу фізико-хімічних чинників, що реалізуються у процесі кріоконсервування (pH і осмолярність середовища, вид і концентрація кріопротектора, швидкість охолодження) на морфофункціональні властивості клітин кісткового мозку здорових тварин, з ад'ювантним артритом і експериментальним алергійним енцефалітом у системах in vitro та in vivo. Показано принципові відмінності похідного функціонального статусу клітин кісткового мозку здорових донорів і з аутоімунними захворюваннями, а також його зміни за аналогічних умов кріоконсервування. Зазначено, що "оптимум" колонієтвірної активності кровотвірних клітин-попередників здорових тварин і з аутоімунними захворюваннями реалізується під час кріоконсервування кісткового мозку за різних режимів. Установлено ефект "реставрації" зміненої патологією функції кровотвірних попередників різного рівня диференціювання кісткового мозку тварин з аутоімунними захворюваннями за певних умов кріоконсервування (концентрація кріопротектора, швидкість заморожування).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Патогенетично обгрунтовано, розроблено та вперше застосовано метод локального опромінювання електромагнітним випромінюванням надвисокочастотного діапазону (ЕВ НВЧ) шийки матки під час комплексного лікування хворих на фонові та передпухлинні захворювання шийки матки (ФЗШМ). Доведено, що ЕМВ НВЧ-діапазону не справляє генотоксичної (ДНК-ушкоджувальної) та мутагенної дії на клітини, що опромінюються, а у разі безпосереднього опромінювання лімфоцитів або моноцитів in vitro впливає на їх функціональну активність як імуномодулятор. Установлено, що найважливішими чинниками підвищення ефективності комплексного лікування зазначених хворих є імунореабілітаційна дія ЕМВ НВЧ-діапазону, а також зниження частоти інфікованості збудниками: вірусами, хламідіями, уреаплазмами, трихомонадами.

  Скачати повний текст

Результати досліджень свідчать, що організм поросят-сисунів у ранній постнатальний період має незрілу імунну та кровоносну системи. Встановлено, що вплив різного характеру технологічних стрес-факторів на організм підсисних поросят призводить до стресових процесів в їх організмі, які супроводжуються зниженням природної резистентності, продуктивності, підвищенням рівня захворюваності та збільшенням відходу молодняка свиней. Визначено, що дія препаратів полягає в тому, що пептиди кісткового мозку та тимусу у разі парентерального їх введення в організм поросят-сисунів активуюче впливають на ранніх етапах диференціації на кров'яні та лімфоїдні клітини, сприяють їх посиленій проліферації, дозріванню та спеціалізації.

  Скачати повний текст

Розроблено схему дослідження цитотоксичності водних проб за допомогою ядерцевого біомаркера на клітинах рослин і тварин. Модифіковано метод приготування та забарвлення цитологічних препаратів з клітин хвостового плавця риб для мікроядерного аналізу. Вперше досліджено вплив розчинів генотоксичних речовин на клітини хвостового плавця риб за допомогою мікроядерного тесту. На основі експериментальних даних обгрунтовано доцільність комплексного використання мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркера для оцінювання цито- та генотоксичності водних зразків поряд зі стандартними методами визначення гострої та хронічної токсичності.

  Скачати повний текст

Уперше експериментально доведено цитолітичну, цитотоксичну й антипроліферативну дію натрію гіпохлориту на злоякісні клітини у культурі. Установлено, що антипроліферативний ефект даної речовини головним чином залежить від його концентрації та проліферативного статусу злоякісних клітин. Доведено вірогідне пригнічення метастатичного потенціалу таких клітин після їх попередньої обробки натрію гіпохлоритом. Розроблено методику інтраопераційного локального застосування його розчину на етапі хірургічного лікування хворих на рак молочної залози (РМЗ). Установлено зменшення відсотку післяопераційних ускладнень у цих хворих після інтраопераційного використання натрію гіпохлориту. Шляхом безпосередніх три- та п'ятирічних спостережень доведено пригнічення прогресування пухлинного процесу у хворих на РМЗ після його місцевого ітраопераційного застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості обміну ліпідів, що беруть участь у процесах сигнальної трансдукції, проаналізовано регулювальний вплив тироксину й аліментарних факторів на їх перебіг. З'ясовано, що у період старіння відбувається посилення обміну ефінголіпідів у печінці, що призводить до нагромадження ліпідів (цераміду та сфінгозину), які є індукторами апотозу та запальних реакцій. Збільшення рівня цераміду виявлено і в структурах мозку: корі та гіпокампі. Встановлено, що у період старіння збільшення вмісту цераміду у функціонально різних тканинах відбувається у разі зростання рівня їх попередників - вільних жирних кислот і пропроліферативного ліпіду - діацилгліцерину (ДАГ). Доведено суттєву роль L-T4 у терміновій регуляції вмісту сигнальних ліпідів, залучених у різні шляхи сигнальної трансдукції. Встановлено, що дія гормону на обмін ліпідів характеризується віковою специфічністю, обгрунтовано можливість її зміни за допомогою аліментарних чинників. З'ясовано, що важливим модулятором обміну сфінголіпідів і ДАГ та відповіді клітин на дію L-T4 в клітинах печінки є вітамін E та пальмітинова кислота. Встановлено, що вітамін E знижує рівень церамідів у старих клітинах до рівня молодих, нормалізує обмін сфінголіпідів і гліцерофосфоліпідів за умов прискореного старіння гепатоцитів, збільшує чутливість клітин до термінової дії L-T4. Зроблено висновок про суттєве фізіологічне значення даного ефекту у регуляції сигнальних шляхів, що сприяють виживанню клітини.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст