Досліджено механізми стійкості мікроводоростей та біоакумуляції іонів металів клітинами Dunaliella viridis з метою одержання біомаси водоростей, збагачених міддю, залізом, селеном. Встановлено, що клітини Dunaliella viridis адаптовані до високих концентрацій іонів міді. Наведено мідєрезистентний штам, який відрізняється від вихідного вмістом нуклеїнових кислот та білків. Одержано штам резистентний до високих концентрацій сірчанокислої міді. Визначено морфологічну та функціональну гетерогенність клітин у культурі Dunaliella viridis. Клітини даної культури розділено методом диференційного центрифугування на важку та легку фракції. Розглянуто селективно-метаболічну гіпотезу, що пояснює формування різної стійкості клітин водоростей до токсиканту залежно від рівня метаболізму. Доведено можливість одержання біомаси даної культури, багатої на мікроелементи, яка може використовуватись як харчова домішка.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано модель росту періодичної культури мікроводоростей, яка дозволяє визначити основні характеристики росту (максимальну питому швидкість росту, максимальну продуктивність, питому швидкість дихання, дійсну потребу) та прогнозувати динаміку вмісту біохімічних компонентів клітин культур мікроводоростей у разі зміни умов культивування. Розраховано величини дійсної потреби культур D. salina, P. cruentum, S. platensis в азоті для різних початкових концентрацій нітратного азоту у середовищі. Встановлено, що зі зменшенням концентрації азоту у середовищі величина дійсної потреби також зменшується. Зроблено висновок, що величина дійсної потреби є фізіологічною нормою, яка визначає кількість субстрату, необхідну для синтезу одиниці біомаси.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено зелені водорості (відділ Chlorophyta) континентальних водойм Донецько-Приазовського Степу. Для водойм регіону наведено 541 вид (607 вн. такс.) Chlorophyta, які належать до 164-х родів, 55-ти родин, 22-х порядків і 8-ми класів. Відзначено, що підставою різноманіття Chlorophyta є класи Chlorophyceae, Zygnematophyceae, Trebouxiophyceae. Установлено зменшення видового різноманіття Chlorophyta у водоймах регіону у напрямку з півночі на південь. Відповідно до видового різноманіття зелених водоростей у регіоні виділено три територіальні одиниці: південну, центральну та північну. Представлено дані щодо різноманіття Chlorophyta Луганського природного заповідника (178 видів, 195 вн. такс.) та Українського степового природного заповідника (175 видів, 187 вн. такс.). Показано, що головним центром різноманіття зелених водоростей регіону є заплава системи р.Сіверський Донець. Обгрунтовано необхідність створення альгорезерватів в еталонних екосистемах. Установлено значну географічну диференціацію Chlorophyta різних фізико-географічних областей Донецько-Приазовського Степу. Доведено видову самостійність Tetrastrum hortobagyi Hajdu. Досліджено будову бородавчатих структур Siderocelis irregularis Hindak (Chlorellales) та Cosmarium pseudobroomei Wolle (Desmidiales. Підтверджено належність роду Tetrachlorella Korschikov до родини Oocystaceae.

  Скачати повний текст