Виявлено характеристики архітектурно-просторового укладу єврейських дільниць у містах і містечках Галичини у кінці ХVІІІ - на початку ХХ ст. Визначено та досліджено особливості просторового укладу єврейських дільниць, проведено їх композиційно-розпланувальний аналіз. Типологію архітектурно-просторових характеристик єврейських дільниць підпорядковано до історичної розпланувальної структури міст на підставі виявлення типів територіального розподілу єврейського населення у містах.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення соціального статусу особи з обмеженими можливостями (ОМ). Визначено чинники та складові соціального статусу осіб з ОМ. Показано, що освітньо-професійний статус осіб з особливими потребами є визначальним в системі статусів осіб з ОМ. Зазначено, що відносини суспільства з такими особам складалися в межах таких моделей: опіки, соціальної ексклюзії та соціальної інклюзії. Розкрито місце та роль інклюзивної університетської освіти у формуванні та підвищенні соціального статусу осіб з ОМ. Виявлено університетські засоби, які сприяють інтеграції осіб з ОМ в сучасний соціум. Визначено механізми та чинники, що обумовлюють процес одержання якісної інклюзивної університетської освіти особами з ОМ за умов сучасного університетського комплексу.

  Скачати повний текст

Визначено, що прикордонне становище Боспорського царства на краю середземноморських цивілізацій та великого поясу степу вимагало постійного маневрування між натиском степових кочівників та Імперією, але Боспор на останньому етапі свого існування не міг активно протистояти натиску варварських орд. В результаті боспоряни були вимушені постійно шукати союзників і грати на протиріччях між ромеями та варварами. Таке балансування було можливим тільки за умов рівнозначності сил між Імперією та кочівниками. Проаналізовано, що, якщо у другій половині ІІІ - V ст. Боспорське царство ще знаходило сили на збереження номінального суверенітету, то у VI - VII ст. воно не тільки втрачає незалежність, але й припиняє існувати, обмежившись у розмірах до одного візантійського провінційного містечка на місці колишньої столиці великого царства. Встановлено, що протягом всього періоду напади варварів призвели не тільки до колапсу Боспору, але й до неухильного зменшення чисельності боспорських греків. Результатом цього історичного процесу, внаслідок взаємопроникнення різних культурно-цивілізаційних світів, стало руйнування античної Боспорської держави, зникнення боспорських греків і зародження нового типу цивілізації.

  Скачати повний текст

Висвітлено передумови та охарактеризовано основні етапи заселення краю у другій половині XVII - XVIII ст. Досліджено господарське освоєння розглянутих територій. Встановлено роль урядової та народної колонізації в процесі заселення Донеччини за досліджуваний період. З'ясовано форми реалізації виявлених типів колонізації краю. Проаналізовано формування складу населення регіону, визначено ступінь етнокультурної взаємодії між різними етносоціальними групами. Виявлено функціональну структурність та ієрархічність типів поселень та локальний варіант розселення на території Донеччини в другій половині XVII - XVIII ст. Досліджено основні напрямки розвитку крайового господарства та торгівлі. Висвітлено господарсько-побутовий уклад типового поселення (на прикладі історико-археологічної реконструкції Луганського містечка).

  Скачати повний текст

На підставі аналізу опублікованих і неопублікованих джерел розглянуто та систематизовано політичні, організаційні, інтелектуальні, особистісні чинники процесу розвитку української науки кінця XIX - початку XX ст. Обгрунтовано, що формування інституту української науки як цілісного спеціалізованого комплексу засад, корпоративних норм та інституцій, елементами якого є кафедри, університетські лекційні курси та наукові семінари, мало лінійно-поступовий характер. Доведено наявність взаємозалежності між статутними реформами у Науковому товаристві ім. Шевченка (НТШ), суспільно-політичними акціями стосовно перетворення його на Академію наук і епізодами піднесення боротьби за відкриття українського національного університету у Львові. Відокремлено політизацію діяльності НТШ та схематичне трактування Українського наукового товариства (УНТ) як культурологічного утворення. Висвітлено засоби підтримки інституціонального розмежування науки з позанауковими сферами інтелектуальної національно спрямованої діяльності, зокрема, журналістикою, белетристикою, педагогікою. Доведено, що іманентною метою українського наукового руху було порушення монополії інонаціональних пізнавальних практик й інтерпретацій у аспекті українознавчої тематики та наявності предметно-дисциплінарних змін у галузі українства від регіонально-краєзнавчого до інтегрально-національного формату.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади та розглянуто досвід університетських бібліотек у забезпеченні освітньо-інформаційних потреб іноземних студентів. Комплексно вивчено проблеми інформаційного забезпечення процесу їх навчання. Визначено шляхи та тенденції удосконалення системи інформаційного обслуговування. Узагальнено дані про значення у діяльності університетської бібліотеки інформаційних технологій з використанням мережі Інтернет, що визначається доступом до електронних каталогів і електронних документів, баз даних, створенням власних інформаційних ресурсів, розвитком міжбібліотечної кооперації. Виявлено два основні аспекти діяльності університетської бібліотеки, що впливають на умови та якість надання освітньо-інформаційних послуг іноземним студентам, а саме: матеріальний аспект, який характеризується рівнем організації інформаційного забезпечення та послуг; соціально-психологічний - визначений безпосереднім процесом обслуговування, що базується на спілкуванні та впливає на можливість доступу до певної інформації. Розроблено модель освітньо-інформаційного обслуговування іноземних студентів, що найбільшою мірою враховує всі напрямки та можливості інформаційного забезпечення діяльності університетської бібліотеки.

  Скачати повний текст

Встановлено хронологізацію та культурно-періодичну періодизацію античного городища Калос Лімен: іонійський період (перша половина - початок третьої чверті IV ст. до н.е.); дорійський (херсонеський) - з кінця третьої чверті IV ст. до н.е. до першої половини II ст. до н.е.; скіфський - з другої половини II ст. до н.е. до початку II ст. н.е. Зазначено, що протягом перших двох періодів городище цілком відповідало усім стандартам античних населених пунктів. Визначено, що зміна етнічного складу неселення відбилася на вигляді його споруд і плануванні. Завдяки археологічному вивченню пам'ятки встановлено, що протягом всього часу її існування землі ближньої хори Калос Лімена активно використовувалися для вирощування зернових культур. За часів перебування у складі Херсонеського поліса та за влади Кримської Скіфії гавань була одним з основних осередків на Західному узбережжі Криму, що експортували збіжжя. Зазначений факт, а також важливе стратегічне положення містечка стали гарантом того, що Калос Лімен до остаточного знищення залишався військово-політичним і економічним центром Тарханкутського півострова.

  Скачати повний текст

Здійснено цілісне дослідження історико-філософської спадщини філософів Київської духовної академії та Університету Св.Володимира. Визначено поняття та функції академічної філософії. Висвітлено специфіку та основні етапи становлення академічної філософії у київській регіональній субкультурі. З'ясовано особливості розвитку академічної філософії у Києві періоду ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано функціонування історико-філософського знання в київській духовно-академічній та університетській традиції. Розглянуто науково значущі результати історико-філософських студій київських академічних філософів зазначеної доби, що сприяли становленню вітчизняної історико-філософської науки як самостійної дисципліни.

  Скачати повний текст

Встановлено, що на зростання міст Волинської губернії в другій половині XIX - початку XX ст. активно впливали процеси реформ, впроваджуваних царським урядом у всі сфери суспільного економічного життя Російської імперії. Темпи урбанізації на Волині поступалися аналогічним процесам у інших регіонах України внаслідок впливу чинників, які сформувалися у попередні історичні періоди. Зазначено важливість наявності значної кількості приватновласницьких міст та містечок. Розкрито суть соціально-економічних процесів пореформенної доби та їх роль у формуванні центрів ділового життя на Волині. З'ясовано характер змін в існуючій ієрархії міських поселень Волинської губернії та невідповідність переліку офіційних міст їх реальній кількості, яку поповнили містечка з економічними ознаками міст. Доведено дієвість органів самоврядування в організації міського господарства, плануванні та забудові міст, а також зусиль громадських структур та підприємницького класу у формуванні соціального та культурного середовища міст. Запропоновано використання результатів дослідження під час підготовки узагальнюючих робіт з історії України та регіональних досліджень, а також у науково-просвітницькій діяльності діючих на території історичної Волині музеїв, товариств, зокрема, "Просвіта", місцевих осередків Всеукраїнського товариства краєзнавців.

  Скачати повний текст

Розглянуто причини міських реформ 1870 та 1892 рр на Правобережній Україні. Особливу увагу приділено процесу впровадження Міських положень даних років, його специфіці, обумовленій особливим політичним становищем досліджуваного регіону. Показано взаємозв'язок реформування міських органів управління щодо утворення громадських управлінь у містечках. Встановлено характер взаємовідносин міських органів управління та адміністративної влади, наголошено на посиленні адміністративного нагляду за діяльністю громадських управлінь. Розкрито хід виборів, їх результати та особливості. Висвітлено аспекти діяльності самоуправлінь міст.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості соціально-побутової сфери діяльності державного вищого навчального закладу, що функціонує за умов трансформаційної економіки України. Обгрунтовано доцільність доведення введення моделі системи управління, яка сприяє зниженню рівня витрат на комунальне обслуговування та підвищенню показників надходження коштів від функціональної діяльності. Розроблено моделі регулювання собівартості послуг, що надаються житлово-комунальним сектором; планування поселення в гуртожитки студентського містечка; надання додаткових стипендій і субсидій для оплати житлово-комунальних послуг; оперативного управління фінансовою дисципліною мешканців гуртожитків і цільового використання грошових коштів, що надійшли за надані житлово-комунальні послуги. Запропоновано структуру комплексу інформаційної підтримки рішень у системі управління соціально-побутовою діяльністю державного вищого навчального закладу, яка базується на концепції розподіленої бази даних. Розглянуто внутрішні та міжорганізаційні віртуальні утворення в соціально-побутовій сфері діяльності державного вищого навчального закладу.

  Скачати повний текст

Досліджено, що у поліетнічному художньому просторі України вагоме місце посідає єврейська культура, яка позначена багатьма історико-культурними проростаннями. Розглянуто питання генезису й особливостей локалізації єврейських містечок на території Україні, специфіку соціальної та культурної побудови штетла із використанням багатьох історичних документів, мемуарних матеріалів, літературної та художньої спадщини Д. Глікмана, М. Шагала, Шолом-Алейхема та ін. Висвітлено особливості формування інтонаційного простору містечка. Вперше в українському музикознавстві цілісно висвітлено музичну культуру єврейських містечок у широкому історико-культурному контексті з виявленням особливостей формування інтонаційного словника усіх складових штетла.

  Скачати повний текст

Досліжено зміст і форми практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі в університетах США. Охарактеризовано основні етапи становлення та розвитку туристичної галузі та професійної освіти у туризмі. Проаналізовано особливості функціонування системи професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі за умов університетської освіти. Досліджено досвід оптимального поєднання теорії та практики в університетській освіті США. Розкрито особливості змісту практичної підготовки бакалаврів і магістрів на прикладі восьми американських університетів. Розкрито специфіку методів навчання, аудиторних і позааудиторних форм практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної галузі. Наведено рекомендації щодо використання досвіду практичної підготоки майбутніх фахівців туристичної галузі США у контексті трансформації вітчизняної вищої школи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню єврейської історії на теренах Уманщини від кінця XVIII до початку ХХ ст.У дослідженні вивчено стан наукової розробки проблеми єврейської історії на Уманщині, доведено, що наразі бракує комплексних досліджень з окресленої тематики. Основу дослідження склала джерельна база, зокрема великий пласт архівних документів. Вивчено процес формування смуги єврейської осілості та єврейського питання в Російській імперії. Показано динаміку змін соціального становища єврейського населення та його трансформації в окреслених хронологічних межах. Визначено головні галузі господарства, де частка єврейського капіталу була значною. Встановлено, що більшість єврейського населення Уманщини проживала в місті Умані та містечках повіту. Саме тут сформувались центри культурного життя євреїв. Досліджено окремі аспекти функціонування єврейської освітньої системи на Уманщині, як релігійної, так і світської. Встановлено, що Уманщина була осередком громадського життя єврейської громади, а пізніше, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – і політичного.^UThe dissertation covers comprehensive study of Jewish history in Uman region from the end of the 18th to the beginning of the 20th century. The research analyzes the state of scientific development of the problem of Jewish history in Uman region. It has been proven that there is lack of comprehensive research on the outlined topic. Instead, there is a fairly large number of general works devoted to the life of Jews in the strip of settling, which became assistive in the preparation of a dissertation research. The basis of the study was the source base, archival documents in particular. Most of them are introduced to scientific research for the first time. It was determined that the majority of the Jewish population of the Uman region lived in the city of Uman and towns of powiat. Centers of cultural life of the Jews were formed here, which varied considerably in the second half of the 19th century. Some aspects of the Jewish educational system functioning in Uman region, both religious and secular are also analyzed. It was determined that Uman region was the center of community life of the Jewish community, and later, in the late 19th and early 20th centuries political as well. It has been established that at different times political groups successfully operated in Uman region. The range of political preferences of the Jews was quite varied. However, the socialist party was favored at that time. Identities of some participants in political competitions in Uman region were established in this work. Jewish life in Uman and Right-Bank Ukraine as a whole was similar, however, it had its distinctive features.

У дисертації обґрунтовано механізми інтеграції внутрішньо переміщених осіб в Україні та реалізації довгострокових рішень щодо цієї групи громадян як пріоритету державної соціальної політики в Україні та подано напрями їх удосконалення на основі запровадження консолідованого механізму. Визначено особливості формування механізмів інтеграції внутрішньо переміщених осіб та показано, що державні органи загалом ефективно відреагували на кризу, хоча інституціональна структура щодо надання послуг внутрішньо переміщеним особам була ускладнена залученням багатьох міністерств та відомств до надання підтримки внутрішньо переміщеним особам без будь-якої справжньої координації між ними. Доведено, що протягом 2014-2018 рр. в Україні було закладено важливі організаційно-правові засади забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб – створено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, яке інтегрувало діяльність Міжвідомчого координаційного штабу, до якого входили представники 15 міністерств і відомств; прийнято Закон України «Про права і свободи внутрішньо переміщених осіб», а також низку підзаконних нормативних актів Кабінету Міністрів України Кабінетом Міністрів України визначено 26 стратегічних напрямів у Національній стратегії у сфері прав людини та прийнято План дій щодо її реалізації, схвалено Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року та Стратегію інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей.Визначено суб'єктів громадянського суспільства, які активно долучилися до діяльності у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (27 міжнародних організацій та 120 українських, включаючи їхні обласні представництва, які працюють безпосередньо з внутрішньо переміщеними особами).На основі аналізу потреб внутрішньо переміщених осіб встановлено чинники, які уповільнюють їх інтеграцію. Це, зокрема, відсутність постійного житла (що змушує багатьох внутрішньо переміщених осіб повертатися на попереднє місце проживання, навіть якщо їх будинків там не залишилося); працевлаштування як спосіб забезпечення засобів до існування (40% внутрішньо переміщених осіб не можуть знайти роботи відповідно до свого професійно-кваліфікаційного рівня, відчувають дискримінацію з боку роботодавців); матеріальне забезпечення (навіть ті, хто працює, не можуть забезпечити всі потреби сім'ї – орендна плата, одяг, харчування, освіта, здоров'я, розвиток дітей тощо). Серед незадоволених потреб внутрішньо переміщених осіб – доступ до медичного обслуговування, освіти, нереалізованість громадянських прав, доступ до інформації. Негативне ставлення до внутрішньо переміщених осіб впливає на емоційний стан людей, обумовлює їх депривацію і погіршує їх здатність до інтеграції.Систематизовано зарубіжний досвід реалізації довгострокових рішень щодо внутрішньо переміщених осіб та визначено пріоритетні напрями цієї діяльності: забезпечення тимчасовим і постійним житлом (першочергове забезпечення переселенців тимчасовим житлом з наявного житлового фонду, а також їх розселення в адміністративних будівлях і спеціально створених тимчасових поселеннях; отримання постійного житла: розселення у спеціально побудованих котеджних містечках (що заважає їхній інтеграції в місцях проживання, спричиняє сегрегацію внутрішньо переміщених осіб) або відремонтованих квартирах; надання грошових компенсацій за втрачене та частково зруйноване житло, чи безвідсоткової позики на придбання житла); забезпечення прав зайнятості (збереження існуючих форм стимулювання зайнятості та стандартів надання соціальної допомоги у зв'язку з безробіттям); надання грошової матеріальної допомоги найуразливішим внутрішньо переміщеним особам (що може спричинити формування ментальності утриманців); гарантії соціального забезпечення (право на безкоштовну середню освіту, медичне обслуговування та пенсійне забезпечення); створення спеціального державного органу, який відповідає за роботу з внутрішньо переміщеними особами та розробка відповідної нормативно-правової бази). Центральною у вирішенні проблеми має бути гуманітарна складова, яка не повинна залежати від політичних рішень. Доцільним видається запозичення грузинського досвіду щодо впровадження єдиного багатофункціонального реєстру внутрішньо переміщених осіб.^UIn the thesis the mechanisms of integration of internally displaced persons in Ukraine and implementation of long-term decisions regarding this group of citizens as a priority of state social policy in Ukraine are substantiated and directions of their improvement are presented on the basis of introduction of the consolidated mechanism.It is shown that integral integration mechanism is an aid mechanism that compensates for the lack of necessary integration potential in host communities and in IDPs themselves, which the author interprets as a set of values, norms of law and models of solidarity that comprise a range of social institutions that promote balancing of the positions of society members. Thus, solidarity support mechanisms are implemented in the process of integrating IDPs into the host community. This is mutual assistance and support for IDPs based on common interests and the need to achieve common group goals; shared responsibility. The peculiarities of solidarity support mechanisms are determined by the closeness of the host community to the problems of social exclusion, which is why the resource imbalance of social actors actualizes the solidarity mechanisms of assistance and mutual assistance. According to the author, alongside with the creation of new concepts of solidarity, the assistance mechanisms play the role of maintaining or stabilizing integration ties and social relations in host communities.The peculiarities of the formation of integration mechanisms for internally displaced persons were identified, and it was shown that public authorities generally responded effectively to the crisis, although the institutional structure for the provision of IDP services was complicated by the involvement of many ministries and agencies to provide support to IDPs without any genuine coordination between them. It is proved that during 2014-2018 the important institutional and legal foundations of ensuring the rights and freedoms of IDPs were laid in Ukraine.Civil society actors, who were actively involved in the rights and freedoms of internally displaced persons (27 international organizations and 120 Ukrainian, including their regional offices working directly with IDPs), were identified.Overseas experience in implementing long-term decisions on internally displaced persons has been systematized and the priority areas for this activity have been identified.The algorithm of scientific support for the implementation of the IDP Integration Strategy has been constructed, which contains the following steps: diagnostics and measurement of the needs of internally displaced persons; replenishing the resource base to meet the needs of IDPs and allocating resources by cluster; differentiation of internally displaced persons into groups: persons with high level of integration potential; persons in need of permanent social assistance; persons for whom the integration process has already been completed; disintegrated persons with determining the cause; coordination of humanitarian assistance to IDPs; monitoring the status of IDPs; ensuring fulfillment of regulatory acts in the field of implementation of long-term IDP decisions; monitoring the degree of goals achievements of the IDP Integration Strategy.The analysis of IDP integration mechanisms allowed the author to systematize them as follows: legal, organizational, financial and economic, social, informative, and to suggest the development of the consolidated IDP integration mechanism with the definition of a coordinating center for this activity.Strategic measures on the integration of IDPs should ensure: raising public awareness to the integration of IDPs into host communities, their needs and existing problems; ensuring changes in society's attitude towards solving IDP problems (according to socio-cultural, socio-economic and humanitarian dimensions); increasing the level of complementarity of host communities to IDPs, enhancing the level of tolerance, trust and engagement in society.

Об'єкт дослідження – університетська освіта США.Мета дослідження – виявити особливості професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук у галузі журналістики в університетах США та окреслити можливості використання прогресивних ідей американського досвіду в університетській освіті України.Методи дослідження: аналіз і синтез, індукція, дедукція, порівняння, методи системно-структурного та системно-функціонального аналізу, метод екстра-поляції, бесіди, діалоги, опитування.Вперше виявлено особливості професійної підготовки бакалаврів гуманітар-них наук у галузі журналістики в університетах США; обґрунтовано профе-сійну підготовку бакалаврів гуманітарних наук у галузі журналістики як нау-ково-педагогічну проблему; розкрито організаційно-педагогічні засади про-фесійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук у галузі журналістики; здійснено порівняльно-педагогічний аналіз професійної підготовки бакалаврів у галузі журналістики в університетах США та України, виявлено спільне та відмінне у досвіді двох країн; окреслено можливості використання конструк-тивних ідей американського досвіду професійної підготовки бакалаврів гума-нітарних наук у галузі журналістики в умовах університетської освіти Украї-ни. Уточнено зміст та специфіку організації професійної підготовки бакалав-рів гуманітарних наук у галузі журналістики. Подальшого розвитку набули положення про організацію професійної підготовки майбутніх фахівців у га-лузі журналістики на основі співпраці університетів з урядовими та неурядо-вими організаціями, місцевою громадою та потенційними роботодавцями; про комплексне використання традиційних та інноваційних методів навчання, зо-крема кейсів, польового методу навчання, практичного навчання у громаді.^UUniversity education of the USA is the research object.The research aim is to identify peculiarities of professional training of Bachelors of Arts in Journalism at the US universities and determine the possibilities of using progressive ideas of the US experience in the university education of Ukraine.The research methods: analysis and synthesis, induction, deduction, comparison, methods of system-structural and system-functional analysis, extrapolation method, conversations, dialogues, interviewing.For the first time the peculiarities of professional training of Bachelors of Arts in Journalism at the US universities have been identified; professional training of Bachelors of Arts in Journalism has been presented as a scientific and pedagogical issue; organizational and pedagogical conditions of professional training of Bache-lors of Arts in Journalism have been revealed; on the basis of comparative peda-gogical analysis, common and distinctive features of professional training of Bachelor of Arts in Journalism in the USA and Ukraine have been identified; the possibilities of using constructive ideas of the US experience of professional train-ing of Bachelor of Arts in Journalism in the university education system of Ukraine have been outlined. The content and specifics of the professional training organiza-tion of Bachelors of Arts in Journalism have been clarified. Regulations on the or-ganization of professional training of future specialists in the field of journalism through the collaboration of universities with governmental and nongovernmental organizations, the local community and potential employers; integrated use of tradi-tional and innovative teaching methods, in particular, case study, “field training method”, service learning have gained further development.

У роботі прослідковано процес формування мережі римо-католицьких монастирів на Волині. Вивчений матеріал дозволив стверджувати, що наприкінці XVIII століття в межах Луцько-Житомирської дієцезії діяло 53 римо-католицькі монастирі (з них 48 чоловічі і 5 жіночі). Переважно вони знаходились у містах і містечках західних і південних повітів Волинської губернії, що було зумовлено густотою населення та локалізацією резиденцій магнатів, котрі домінували серед фундаторів чернечих осередків. Найбільше монастирів виникло у XVII столітті, – 28, дещо менше у XVІІІ столітті – 16. Чисельну перевагу мали домініканці та кармеліти (відповідно 13 і 12 монастирів); дещо менше було бернардинських монастирів (8), францисканських (6), ордену тринітаріїв (5). Інші чернечі ордени (капуцини, августинці, піари, реформати, бригідки, шаритки) були представлені на Волині двома-трьома осідками.Основу життя монастиря становила духовна діяльність, яка передбачала утримування парафій при монастирських костелах або роботу у парафіях, де бракувало священників. На початку ХІХ століття з 53 монастирів Луцько-Житомирської дієцезії парафії мали 36 монастирів. Упродовж першої половини ХІХ століття спостерігався чисельний приріст парафіян монастирських парафій. Місцями паломництва вірян стали Луцький домініканський монастир і Бердичівський монастир босих кармелітів, де були чудотворні ікони Божої Матері, короновані у XVIII столітті. При монастирських костелах діяли релігійні братства або розарії (останні характерні переважно для домініканських монастирів), які активізували участь пастви у духовному житті дієцезії, були однією з форм зав'язків ченців із зовнішнім світом, оскільки статути багатьох орденів передбачали жорстку аскезу для чернецтва.У дослідженні також розкрито функціонування шкіл при монастирях. Зроблено висновок, що волинські католицькі осідки відігравали важливу роль в поширенні шкільної освіти до початку 1830-х років. Монастирі утримували як парафіяльні, так і повітові школи, навчальний процес у яких опирався на освітні традиції, закладені Едукаційною комісією останньої третини XVIII століття. У 1803 році у Луцьку відбулося зібрання римо-католицького духовенства, на якому монастирі зобов'язали утримувати початкові школи або виділяти кошти на їх функціонування. Опрацьовані джерела дали підстави стверджувати, що школи діяли при 33 римо-католицьких монастирях Луцько-Житомирської дієцезії упродовж перших трьох десятиліть ХІХ століття. У парафіяльних школах учили читати і писати польською мовою та арифметики. До шкіл повітового рівня належали школи при монастирях піарів у Дубровиці та Межиріччі Корецькому, босих кармелітів у Бердичеві, а також при тринітарському у Берестечку. Учні були дітьми місцевої шляхти, зрідка – унійних священиків. Цілковита ліквідація монастирських шкіл відбулась після Листопадового повстання 1830 року. У дисертації проаналізовано тематичний та жанровий репертуар монастирських бібліотек. З'ясовано, що бібліотека була невід'ємним атрибутом кожного монастиря. Функції бібліотеки не зводились до суто освітніх. Лише частина літератури у книгозбірнях була призначена для забезпечення навчального процесу, зміст решти книг передбачав задоволення інтелектуальних потреб чернецтва. У дисертації бібліотеки розглядаються, як невід'ємна частина монастирської культури. Монастирське господарство було складовою традиційної господарської культури Волині. У роботі з'ясовано матеріальне забезпечення монастирів, розкриті основні галузі господарства, які розвивались у монастирських фільварках. Зроблено висновок, що ченці у свої маєтках використовували як вільнонайману працю місцевого люду, так і послуговувались працею залежних селян, розміри панщини яких були зафіксовані в інвентарях та візитаціях. Економічна діяльність монастирів базувалась переважно на екстенсивних методах господарювання із слабо розвиненою агрикультурою.У дисертації проаналізовано нормативно-правові акти Російської імперії, які окреслювали поле функціонування Римо-Католицької Церкви в державі. Виділено основні етапи у правовому регулюванні діяльності римо-католицьких монастирів, що переважно збігалися з роками правління російських монархів. Зроблено висновок, що російське законодавство було спрямоване на вироблення такої форми управління усією конфесією, яка склалася щодо Православної Церкви, повністю підпорядкованої державі разом з усіма своїми інституціями. Внаслідок такої правової політики поступово руйнувалися усталені віками традиції внутрішнього життя римо-католицьких монастирів. Жорстких утисків католицькі ченці зазнали за правління імператора Миколи І, який використав як привід Листопадове повстання 1830 року для видання указів про ліквідацію 35 римо-католицьких монастирів у Луцько-Житомирській дієцезії, закриття повітових шкіл при усіх монастирях, передачу власності римо-католицьких монастирів державі і переведення духовенства на державну пенсію із поділом монастирів на штатні та заштатні.^UThe process of forming a network of Roman Catholic monasteries in Volyn was observed in the work. The studied material allowed to assert that at the end of the XVIII century there were 53 Roman Catholic monasteries within the Lutsk-Zhytomyr Dioceses (48 of them were male and 5 were female). They were mostly located in the cities and towns of the western and southern districts of the Volyn province what was caused by population density and the location of the residences of magnates who dominated among the founders of monastic centres. Most monasteries appeared in the XVII century – 28, a little less in the XVIII century – 16. The Dominicans and the Carmelites had a numerical advantage – 13 and 12 monasteries, respectively; there were slightly fewer Bernardine monasteries (8), Franciscans (6), and the Trinitarian order (5). Other monastic orders (Capuchins, Augustinians, Piarists, Reformates, Bridgettines, Charities).The basis of the life of the monastery was a spiritual activity which involved maintaining parishes at the monastery churches or work in parishes where there was a lack of priests. At the early XIX century, out of 53 monasteries of the Lutsk-Zhytomyr Dioceses, 36 monasteries had parishes. During the first half of the XIX century there was a numerical increase in the number of parishioners of monastic parishes. The places of pilgrimage for the faithful became the Lutsk Dominican Monastery and the Berdychiv Monastery of the Discalced Carmelites where there were miraculous icons of the Mother of God crowned in the XVIII century. Religious brotherhoods and rosaries functioned at the monastic churches; the last ones were inherent predominantly Dominican monasteries which had intensified the participation of the flock in the Dioceses` spiritual life and were a form of monks' contacts with the outside world because of the statutes of many orders provided for strict asceticism.It was concluded that the Volyn Catholic centres played an important role in the spread of school education until the early 1830s. The monasteries maintained both parish and district schools the educational process of which was based on the educational traditions established by the Commission of National Education in the last third of the XVIII century. In 1803, a meeting of the Roman Catholic clergy took place in Lutsk and obliged the monasteries to maintain primary schools or allocate funds for their functioning. The studied sources gave reasons to claim that the schools functioned at 33 Roman Catholic monasteries of the Lutsk-Zhytomyr Dioceses during the first three decades of the XIX century.It is noted that the monasteries had hospitals as the institutions that were a manifestation of the charitable activities of the monks. The brothers of the monasteries cared for the sick, the elderly and orphans. The monasteries of Bonifratris and Charities specialized in the maintenance of hospitals what was their main obedience.The thematic and genre repertoire of monastic libraries was analysed in the dissertation. The library was found to be an integral part of every monastery. The functions of the library were not reduced only to educational. Just part of the literature in these book collections was intended to ensure the educational process, the content of the rest of the books provided for the satisfaction of intellectual needs of the monks. Libraries are considered an integral part of monastic culture.The monastery farm was a component of the traditional economic culture of Volyn. The material support of the monasteries was clarified in the work; the main industries that developed in the monastery farms were shown. It was concluded that in their estates the monks used both the free labour of the local people and the labour of dependent peasants the size of whose serfdom was recorded in inventories and visitations. The legal acts of the Russian Empire which outlined the field of functioning of the Roman Catholic Church in the state were analysed in the dissertation. The main stages of the legal regulation of the functioning of Roman Catholic monasteries which mostly coincided with the years of rule of Russian monarchs were given off. It was concluded that the Russian legislation was aimed at developing such a form of government of all denominations which had developed concerning to the Orthodox Church fully subordinated to the state together with all its institutions. As a result of such a legal policy, the centuries-old traditions of the internal life of Roman Catholic monasteries were gradually destroyed. Catholic monks were severely persecuted during the reign of Emperor Nicholas I who used the November Uprising of 1830 as an excuse to issue decrees to liquidate some Roman Catholic monasteries, close district schools at all monasteries, and confiscation property of Roman Catholic monasteries to the treasury and transfer of the clergy to the state pension with the division of monasteries into ordinary and extraordinary.

Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню та розробці теоретико-методологічного забезпечення, науково-методичних основ і практичних рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю університету на ринку освітніх послуг. Автором удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження проблем управління конкурентоспроможністю університету на основі обґрунтування авторських визначень базових понять. Конкурентоспроможність університету визначається здатністю пристосовуватися до мінливих умов конкуренції в певному сегменті ринку за допомогою підвищення економічної ефективності своєї діяльності та високим ступенем задоволення попиту споживачів на випускників та окремі університетські послуги (освітні, наукові), які за своїми якісними та вартісними характеристиками більш привабливі, ніж освітні продукти конкурентів. Управління конкурентоспроможністю університету розглядається як вплив на власні конкурентні переваги з метою досягнення найкращої ринкової позиції; конкурентні переваги зосереджені у фінансово-економічній, кадровій, маркетинговій, інфраструктурній і соціально-політичній сферах та визначаються якістю освітніх послуг. Акцентується питання ризиків діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг; ризики визначаються як сукупність потенційно загрозливих обставин, здатних привести до несприятливих організаційних і соціально-економічних наслідків, матеріальних та репутаційних втрат для суб'єктів ринку освітніх послуг (держави, закладу вищої освіти, індивіда, домогосподарства, роботодавців).У роботі систематизована та змістовно конкретизована класифікація ризиків діяльності університету за такими ознаками: за причинами виникнення, видами діяльності, суб'єктами ринку освітніх послуг, зовнішніми і внутрішніми факторами, первинними і вторинними ознаками. Використання класифікації створює передумови для ідентифікації потенційно загрозливих зон, дозволяє виокремити місце кожного виду ризику в діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг та сфокусувати на них управлінський вплив. Підхід апробований на етапі обґрунтування стратегії та тактики діяльності суб'єктів ринку освітніх послуг.У ході дослідження здійснено комплексну оцінку ціннісних орієнтирів та мотивів держави, університету, випускників і роботодавців як суб'єктів ринку освітніх послуг та ринку праці, що дає змогу виявити та оцінити суперечливі процеси у сфері формування та управління конкурентоспроможністю університету, визначити релевантність професійно-кваліфікаційних траєкторій та очікувань випускників запиту ринку праці та роботодавців.Проведений аналіз дозволив запропонувати сукупність критеріїв оцінювання рівня конкурентоспроможності університету на ринку освітніх послуг, які узагальнено характеризують очікування їх надавачів та споживачів. Якісний вимір передбачає оцінювання специфічних рис освітніх послуг та наукової діяльності університету, професійної компетентності випускників, що в сукупності визначає здатність університету гнучко та швидко реагувати на виклики навколишнього середовища (економічні, соціальні, політичні, екологічні, технологічні, юридичні та інші зміни).На основі проведеного дослідження розроблено механізм управління конкурентоспроможністю університету на ринку освітніх послуг, що представляє собою сукупність організаційних, правових, соціальних і економічних форм, принципів та чинників впливу на процес управління конкурентоспроможністю університету з метою забезпечення конкурентних переваг закладу вищої освіти на ринку освітніх послуг, використання сучасних інформаційних та управлінських технологій в освіті та підвищення успішності входження випускників у ринок праці.У роботі сформовано науково-методичні засади обґрунтування системи напрямів та заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності університету на ринку освітніх послуг, яка базується на модернізації університетського менеджменту, залученні потенціалу взаємодії бізнес-структур, держави та органів місцевого самоврядування на основі балансу інтересів, інтеграції університету у світовий освітній простір.Дисертантом запропоновано науково-методичне забезпечення розробки стратегії подолання ризиків діяльності університету, яке включає наступні етапи: ідентифікація ризиків діяльності університету, вибір методів управління ризиками, розробка стратегії управління ризиками та їх подолання, реалізація розробленої стратегії, оцінка результатів управління ризиками діяльності університету та коригування стратегії; запропонований підхід спрямований на підвищення точності стратегічних задач та створення умов їх досягнення на основі якості ресурсного забезпечення, релевантності управлінських інструментів планування та контролінгу в системі освіти.^UThe thesis is devoted to the substantiation and development of theoretical and methodological support, scientific and methodological bases and practical recommendations for managing the competitiveness of the university in the market of educational services.The author has improved the conceptual and categorical apparatus of research of problems of university's competitiveness management on the basis of substantiation of author's definitions of basic concepts. The university's competitiveness is defined as its ability to adapt to changing competition conditions in a particular market segment by improving the economic efficiency of its activities and a high degree of customer demand for graduates and certain university services (educational, scientific), which for quality and cost characteristics are more attractive than the educational products of competitors. University's competitiveness management is seen as influencing one's own competitive advantages to achieve the best market position. Competitive advantages are concentrated in the financial and economic, personnel, marketing, infrastructure and socio-political spheres and are determined by the quality of educational services. Risks of educational services market participants are defined as a set of potentially threatening circumstances that can lead to adverse organizational and socio-economic consequences, material and reputational losses for educational services market entities (state, higher education institution, individual, household, employers).The thesis systematizes and meaningfully concretizes the classification of risks of the university by the characteristics: causes, types of activity, market educational services participants, external and internal factors, primary and secondary characteristics. The use of this classification creates the preconditions for the identification of potentially threatening areas, allows to identify the place of each type of risk in the activities of the educational services market and focus on their managerial influence. The approach is tested at the stage of substantiation of strategy and tactics of activity of subjects of the educational services market.The study provides a comprehensive assessment of the values and motives of the state, university, graduates and employers as subjects of the of educational services and the labor markets, which allows to identify and assess contradictory processes in the formation and management of university competitiveness, to determine the relevance of professional trajectories. and expectations of labor market demand graduates and employers.The analysis allowed to propose a set of criteria for assessing the level of competitiveness of the university in the market of educational services, which generally characterize the expectations of providers and consumers of educational services. Qualitative measurement involves assessing the specific features of educational services and research activities of the university, the professional competence of graduates, which together determines the university's ability to respond flexibly and quickly to environmental challenges (economic, social, political, environmental, technological, legal and other changes).Based on the study, a mechanism for managing the competitiveness of the university in the educational services market, which is characterized by a set of organizational, legal and socio-economic forms, principles, factors influencing the process of managing the competitiveness of the university to improve the entry of graduates into the labor market, ensuring the competitive advantages of higher education institutions in the educational services market, application of modern information and management technologies in education. The scientific and methodical bases of substantiation of the system of directions and measures directed on increase of university's competitiveness in the educational services market which is based on modernization of university's management, attraction of potential of interaction of business structures, the state and local governments on the basis of balance of interests, integration of university in the world educational space are formed.The thesis offers scientific and methodological support for developing a strategy for overcoming the risks of the university, which includes: identification of risks of the university, choice of risk management methods, risk management strategy and overcoming them, implementation of the developed strategy, evaluation of the results of risk management of the university and adjustment of the strategy; the proposed approach is aimed at improving the accuracy of strategic objectives and creating conditions for their achievement based on the quality of resource provision, the relevance of management tools for planning and controlling in the education system.

У дисертації викладено результати дослідження колективного та персонального виміру життя єврейських громад Правобережної України крізь призму політичних трансформацій та воєн першої половини ХХ ст. Надано аналіз витоків Голокосту та причин відмінної поведінки не-євреїв в його умовах, перш за все в Україні, де історично проживали євреї, формуючи, разом з представниками інших етносів, місцеву поліетнічну культуру. Здійснено аналіз впливу модернізаційних процесів і політичних трансформацій 1917–1939 рр. на життя штетлів та їх мешканців. Розглянуто особливості та специфіку розвитку єврейської культури, освітніх та еміграційних процесів у СРСР у 1920 ті рр. (у регіональному контексті). Зосереджено увагу на процесах, які відбувались у єврейських містечках Правобережжя в контексті перманентних змін влад у період 1917–1921 рр. Окремий напрям присвячений аналізу національної політики українського уряду УНР та активного долучення українських євреїв до розбудови цієї держави. Окремими сюжетами проходять персональні жіночі й родинні історії, в яких відображені особливості періоду, зокрема жіночий аспект еміграції, та від початку політичного терору – репресії проти представників технічної інтелігенції та долі жінок/дітей «ворогів народу». Проаналізовано особливості діяльності міжнародних структур з організації переселення євреїв у міжвоєнний період. До змісту дисертації включені елементи просопографічного дослідження представників родини Рабінович. Акцентовано увагу на персональному вимірі кожного періоду, який охоплено в дисертації, аналізі життєвих досвідів і стратегій поведінки й виживання в умовах терору та воєн крізь призму історії повсякдення, жіночої та усної історії.^UThe dissertation presents the results of the study of the collective and personal dimension of life of the Jewish communities of the Right-Bank Ukraine through the prism of political transformations and wars of the first half of the twentieth century. The dissertation offers an analysis of the origins of the Holocaust and the reasons for the different behavior of non-Jews in its conditions, especially in Ukraine, where Jews have historically lived, forming, along with representatives of other ethnic groups, local polyethnic culture. The analysis of the influence of modernization processes and political transformations in 1917 – 1939s on the life of the shtetls and their inhabitants has been carried out. The peculiarities and specifics of the development of Jewish culture, educational and emigration processes in the USSR in 1920s. (in the regional context) are considered. The focus is on the processes that took place in the European towns of the Right-Bank in the context of permanent changes in the authorities in the period of 1917–1921. A separate direction is devoted to the analysis of national policies of the Ukrainian Government of the UPR and active involvement of Ukrainian Jews into the building of this state. Separate plots are personal women's and family stories, which reflect the features of the period, including the female aspect of emigration, and from the beginning of political terror – repression against the technical intelligentsia and the fate of women / children «enemies of the people». The peculiarities of the activity of international structures on the organization of Jewish resettlement in the interwar period are analyzed. The content of the dissertation includes elements of prosopographic research of the Rabinovych family. Emphasis is placed on the personal dimension of each period, which is covered in the dissertation, analysis of life experiences and strategies of behavior and survival in terror and war through the prism of everyday history, women's and oral history.