Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцнезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

  Скачати повний текст

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

Монографічно описано фітоориктоценоз з нижньосарматських відкладів с. Луково в Закарпатті, наведено його стратиграфічне та геологічне положення. Виділено єдиний етап розвитку наземної рослинності та клімату Закарпаття з раннього баденію до раннього сармату. Виявлено корінну перебудову в характері лісових формацій від субтропічних вічнозелених лісів раннього баденію до цілковитого панування теплопомірних листопадних рослинних угруповань без домішок екзотичних елементів у кінці раннього сармату. Реконструйовано кількісні температурні параметри клімату для виділеного етапу. Для охарактеризування та реконструкції температур однорічного циклу застосовано модернізований тригонометричний поліном.

  Скачати повний текст

Вивчено викопні рештки м'якотілих представників вендоедіакарської фауни та слідів життєдіяльності у відкладах верхнього венду та нижнього кембрію Подільського Придністров'я. Встановлено, що найбільш численними та різноманітними рештками представників Vendiata характеризуються ломозівські верстви могилів-подільської серії. Показано, що у відкладах канилівської та балтійської серії викопні метазоа зустрічаються спорадично. З'ясовано, що іхнофосилії, навпаки, більше представлені в канилівській і балтійській серіях. На підставі аналізу розподілу метазоа Придністровський докембрійський комплекс розділено на могилів-подільський та канилівський підкомплекси, які характеризують однойменні світи. Складено опис 24-х видів метазоа та іхнофосилій з яких сім форм вендіт нові для науки. Побудовано схему реконструкції могилівського басейну. Доведено, що результати даних досліджень можуть бути корисні для комплексного вирішення проблем стратиграфії, історії геологічного розвитку та розподілу корисних копалин у верхньодокембрійських відкладах, а також в процесі подальшого вивчення питань загального та філософського характеру, пов'язаних з розвитком життя в докембрії.

  Скачати повний текст

Наведено дані про кількість секреційних та аглютинуювальних бентосних форамініфер материкової окраїни Гвінеї у поверхневих осадках шельфу - крайового плато. Показано зв'язок їх розподілу зі змінами морфологічної структури дна, типу осадку, вмісту в ньому карбонату кальція та органічного вуглецю. Проаналізовано розподіл таксонів бентосних форамініфер на даній території. Описано групи форамініфер, які відрізняються видовим складом та кількісними характеристиками кожного виду. Визначено, що розподіл цих груп на території залежить від зміни гідрологічної та гідрохімічної структури води. Виділено та описано специфічний мангровий комплекс бентосних формініфер у гирлах і руслах річок Гвинеї. За планктонними формініферами проведено розчленування верхньочетвертинних відкладів крайового плато дослідженого району, які співставлено з одновіковими відкладами Античного океану. Встановлено три підзони плейстоцен-голоценового віку. Вивчено видове різноманіття бентосних форамініфер, проаналізовано кількісний розподіл видів у кожному інтервалі колонок. Наведено результати співставлення отриманих даних з комплексами бентосних формініфер, які встановлені у поверхневих осадках дослідженого району, а також результати вивчення плактонних і бентосних форамініфер у верхньочетвертинних відкладах крайового плато. Розроблено атлас, який містить монографічний опис 51 виду та одного підвиду бентосних форамініфер та їх зображення, одержані за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

  Скачати повний текст

Проведено ревізію всіх виявлених на території платформної України еоценових видів і родів бівальвій. Описано та зображено 344 види та 41 підвид. Вивчено умови проживання та географічний ареал усіх розглянутих таксонів еоценових морів України. Проведено оцінювання швидкості еволюції видів у нормально-морських еоценових басейнах України. Висунуто гіпотезу про центр походження латдорфських молюсків. Запропоновано нову стратиграфічну схему розчленування еоценових відкладень південного схилу Українського щита. Розроблено біостратиграфічну схему кореляції стратонів середнього та верхнього еоцену південної та північної України.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, що визначення границі юри та крейди за тинтинідами у розрізах Українського Передкарпаття є найбільш достовірним. Визначено головні етапи еволюції мікрофауни, пов'язані з евстатичними змінами. Створено седиментаційну модель карбонатного комплексу оксфорду-валанжину Українського Передкарпаття та встановлено п'ять етапів седиментації даних утворень. Оновлено стратиграфічну схему цих відкладів. Проведено кореляцію досліджуваних відкладів з одновіковими відкладами Тетичної палеопровінції за тинтинідами, зіставлення одновікових відкладів Карпатського, Кримсько-Кавказького та прилеглих регіонів за форамініферами та фаціальним складом.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено зональну шкалу за визначенням 13-ти біостратонів за форамініферами, які узгоджені із зональним поділом за нонопланктоном. За результатами біофаціального аналізу встановлено, що протягом палеоцен-еоцену седиментація відбувалась за відносно глибоководних умов відкритого морського басейну - в ориктоценозах постійно присутні планктонні форамініфери. Виділено п'ять типів біофацій за форамініферами: планктонний, планктонно-бентосно-секреційний, планктонно-бентосно-аглютинований, планктонно-бентосно-секреційно-аглютинований, бентосно-аглютинований, побудовані схематичні карти поширення біофацій та відновлені умови седиментації цих відкладів. За зональним поділом деталізовано розріз еоцену Прикерченського шельфу Чорного моря. У Північно-східному й Індольському структурно-фаціальних районах виявлено перерви, встановлено відсутність значної частини еоценового розрізу.

  Скачати повний текст

Проведено стратиграфічне, палеонтологічне, палеогеографічне та палеоекологічне вивчення остракод міоценових (починаючи з тарханських) відкладів Південної України. Проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у міоценових відкладах Північного Причорномор'я та Криму. Виділено характерні комплекси цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів міоцену. Створено схему біостратиграфії середньо- та верхньоміоценових відкладів Північного Причорномор'я, Рівнинного Криму та Керченського півострова за остракодами. Обгрунтовано раціональну та міжрегіональну кореляцію одновікових утворень Південної України та суміжних територій за остракодовою фауною. В історії розвитку остракод регіону виділено тархансько-караганський, конксько-сарматський і меотично-понтичний етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації міоцену. Здійснено опис 41-го виду й одного підвиду остракод, які є стратиграфічно важливими для міоценових відкладів Південної України.

  Скачати повний текст

Стратиграфічно, палеонтологічно та палеографічно досліджено вапняковий нанопланктон з верхньокрейдових відкладів трьох районів південної України. За результатами аналізу поширення нанопланктону описано розчленування відкладів верхньої крейди північно-західного шельфу Чорного моря та кримського континентального схилу, де виділено 12 нанопланктонних зон і 2 шари за принципом першої появи та зникнення видів-індексів з урахуванням комплексу видів. Виділені нанопланктонні зони скорельовано з одновіковими зонами різних районів України (Гірський Крим, східне Приазов'я, Дніпровсько-Донецька западина, Українські Карпати, північно-західні схили Донбасу) та багатьох регіонів світу (Західна Європа, океанічні розрізи, США, Китай). З'ясовано особливості седиментації в пізньокрейдовому басейні на північно-західному шельфі Чорного моря та кримському континетальному схилі. Створено атлас стратиграфічно важливих видів вапнякового нанопланктону зазначених регіонів.

  Скачати повний текст

Описано макротеріофауну з 40 місцезнаходжень, переважна більшість з яких належить до альвіального тафономічного типу. Для території України вперше у списку фауни вказано 11 видів. Описано новий вид (Paracamelus minor sp. nov). Детально охарактеризовано представників фауни великих ссавців кучугурганського, молдавського, хапровського, таманського та тираспольського комплексів, вказано зміну в часі окремих таксономічних груп. Визначено етапи історичної зміни комплексів великих ссавців, реліктові, фонові види та види, які були новими на різних етапах розвитку фауністичних комплексів. Виявлено, що дані стосовно складу фауни великих ссавців відповідають палеоекологічним умовам пліоцену-раннього плейстоцену, реконструйованим за дрібними ссавцями, молюсками та рослинністю.

  Скачати повний текст

Досліджено вапнисті водорості з 16-ти місцезнаходжень, розташованих у південній частині Донеччини, проведено їх монографічне вивчення, проаналізовано вертикальне поширення. Виконано ревізію викопної групи зелених водоростей Palaeoberesellaceae Mamet et Roux і встановлено їх приуроченість до окремих фацій. Описано 59 видів зелених, червоних, синьозелених водоростей і водоростей невизначеного систематичного положення (мікропроблематики), з яких один вид описаний уперше. Монографічно описано водорості візейського ярусу Донбасу й уточнено їх систематичний склад. Виділено два водоростеві комплекси, а саме: ранньовізейський і пізньовізейський, а у складі пізньовізейського - два підкомплекси - донецького та межівського горизонтів. Проведено кореляцію донецьких комплексів з такими інших регіонів. Складено атлас решток водоростей, характерних для візе Донбасу, в якому вміщено 34 палеонтологічні таблиці та пояснення до них. Атлас може бути використаний для визначення водоростей у інших регонах.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадочних відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлені біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначені рубежі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних по викопним організмам країни. Результати роботи знайшли впровадження при побудові Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия України" (1993).

  Скачати повний текст

Розглянуто питання біостратиграфії, палеоекології та палеоландшафтних реконструкцій пізнього неоплейстоцену Придніпров'я на базі морфосистематичного і фауністичного аналізу решток дрібних ссавців з тафоценозу сучасного руслового алювію Дніпра. Висвітлено основні напрямки морфологічної диференціації арвіколід пізнього неоплейстоцену та перспективні для використання в біостратиграфії стадії еволюційного розвитку представників родини. Встановлено еволюційний рівень і відносний геологічний вік виділених за тафономічними критеріями вибірок решток, близьких за хронологічним показником (груп фосильності). Виявлено закономірності формування змішаних тафоценозів у річковому алювії. На основі фауністичного аналізу запропоновано модель розвитку природного середовища як динамічної системи ландшафту, клімату та біоти з своєрідною організацією в часі та просторі.

  Скачати повний текст

Вивчено органікостінний мікрофітопланктон середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров'я. Виявлено, що найбільш чисельні та різномантні комплекси фітопланктону присутні в еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлено лише в фаціях Київського Придніпров'я. Для даного регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров'я виділено три зони та два шари з диноцистами, а для регіону Українського щита в еоценових відкладах - два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділено еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Описано 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, а також двох видів акритарх та двох видів зелених водоростей.

  Скачати повний текст

Вивчено вендські відклади Волині, а саме: їх стратиграфію, речовинний склад й органічні рештки. Установлено, що верхньовендські відклади містять численний та різноманітний мікрофітопланктон. Описано 38 видів мікрофітосилій, один з яких новий, і 2 види макроводоростей, знайдених у 28-ми свердловинах, які розбурили вендські породи. Складено палеонтологічний атлас. На підставі цих комплексів проведено стратифікацію та кореляцію вендських відкладів, запропоновано уточнену стратиграфічну схему вендських відкладів Волині (границю між редкінським і котлинським горизонтами перенесено в підошву колківської світи). Розроблено наукові засади для створення стратиграфічних схем, яку можна використовувати під час геологічної зйомки та побудови різномасштабних геологічних карт вендських відкладів та інших спеціальних карт.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження двостулкових молюсків з середньоюрських відкладів Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину, уперше монографічно описано їх 31 вид, що належить до 16 родин 4 рядів. Виділено комплекс малакофауни, який можна використовувати для обгрунтування чіткості стратиграфічного розмежування і кореляції. Виконано стратиграфічне розчленування середньоюрської товщі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, в якій виділено три допоміжні літостратиграфічні підрозділи (товщі) та один біостратиграфічний шар з Phaladomya solitaria та Astatre cf. orbicularis, наведено їх характеристику. Першу (верхню) товщу, виділено в межах яворівської світи, потужністю 40-80 м, складену грубим чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з таксонами, діапазон поширення яких байос - келовей; другу - у більшій (верхній) частині коханівської світи, потужністю до 200 м, складену тонким ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з численними двостулковими молюсками та двома керівними таксонами для батського ярусу; третю - в нижній частині коханівської світи, потужністю до 80 м, складену грубим чергуванням пачок пісковиків, аргілітів і алевролітів з комплексом молюсків різного таксономічного складу, серед яких наявні також два керівні таксони для байоського ярусу. З'ясовано, що осадонакопичення келовейської товщі відбувалося в прибережних ділянках морського басейну в зоні з активною гідродинамікою; батської - у більш глибоководних прибережних ділянках моря з ослабленою гідродинамікою; байоської - у прибережних ділянках моря з активною гідродинамікою.

  Скачати повний текст