Проаналізовано вплив на каталітичну активність промислового каталізатора (ПК) гідрокрекінгу домішок вуглецевих полімерних матеріалів (ПМ), одержаних на основі ацетилену, карбаміду, полівінілхлориду з інжектованою протонною провідністю. Встановлено, що додавання до ПК гідрокрекінгу до 10 % ПМ зменшує температуру активації каталізатора та в 1,5 - 2,5 раза підвищує конверсію вихідної сировини. Зазначено, що доданий полімер сприяє прискоренню перенесення активного водню у вигляді протона від окисно-відновних до кислотно-основних центрів каталізатора з утворенням нових бренстедівських центрів. Доведено, що в 10 раз підвищилась активність ПК у комбінації з полімерною домішкою в потоці протонів внаслідок генерації іонів й радикалів водню у водневому середовищі. Розроблено спосіб одержання композитних мембранних каталізаторів (МК) у складі біфункціонального каталізатора і вуглецевого полімеру та визначено високу активність МК у реакціях гідрокрекінгу та гідроочистки на прикладі модельних сполук (ізопропілбензол, тіофен, фурфурол, хінолін).

  Скачати повний текст

Встановлено високу структурну чутливість фожазитів щодо води навіть до 10C. Вперше показано, що гідротермальний іонний обмін і термопарова модифікація оптимізують кислотний спектр каталізатора завдяки вилученню кислотних центрів олігомеризації бутенів. Виявлено коливальний перебіг реакції газофазного алкілування ізобутану бутенами. Під час вивчення кислотності каталізаторів алкілування з використанням методу крекінгу кумолу встановлено, що ця реакція також триває у коливальному режимі. Коливання трактовано як періодичну конкуренцію між прекурсорами коксу та ізобутаном чи кумолом на поверхні каталізатора. Оптимізація кислотного спектра в поєднанні з реалізацією коливального режиму у рідкофазному алкілуванні дозволила подвоїти тривалість міжрегенераційної роботи каталізатора.

  Скачати повний текст

Знайдено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Показано, що синтезовані зразки переведено у каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

  Скачати повний текст

Установлено основні закономірності реакції окиснювального алкоксилювання ненасичених альдегідів у спиртах за присутності селеновмісного каталізатора - селен (IV) оксиду. Запропоновано кінетичну модель реакції окиснення ненасичених альдегідів у спиртах та обчислено їх параметри. Визначено оптимальні умови (концентрацію каталізатора, температуру, співвідношення спирт / ненасичений альдегід), за яких можна досягнути максимального співвідношення естер / кислота. Запропоновано принципові технологічні схеми процесу одержання ненасичених кислот та їх естерів окисненням ненасичених альдегідів пероксидом водню.

  Скачати повний текст

Показано, що реакція ізомерних амінотолуолів з озоном перебігає з високою швидкістю за аміногрупою з утворенням полімерних азосполук. Визначено, що ацилювання аміногрупи веде до зміни напряму реакції. Досліджено кінетику та схему реакцій озону з ізомерними ацетамінотолуолами в оцтовій кислоті та визначено, що озон витрачається за двома напрямами. З'ясовано, що в присутності ацетату кобальту (II) селективність окиснення ізомерних ацетамінотолуолів озоном за метильною групою дещо збільшується, але основним напрямом реакції залишається озоноліз ароматичного кільця. Вивчено кінетику основних стадій каталітичного циклу. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу та знайдено оптимальні умови синтезу амінобензойних кислот. Одержані дані складають теоретичні основи процесу окиснення амінотолуолів та їх ацильованих похідних і дозволяють здійснювати цілеспрямований підбір каталізаторів та перебігу реакції.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в системі озон-толуол-оцтова кислота озон реагує з ароматичним кільцем і метильною групою. Доведено, що в процесі озонування толуолу в середовищі оцтової кислоти за присутності металів змінної валентності та їх сумішей зі сполуками брому основним напрямком реакції є оксидація метильної групи. Запропоновано механізм оксидаційно-відновного каталізу, який задовольняє отриманим експериментальним даним. З'ясовано роль озону, сполук металів змінної валентності та сполук брому в реакції оксидації озоновмісними газами. Оксидація толуолу озоном у рідкій фазі перебігає за складним механізмом, відповідно до якого переважно руйнується ароматичне кільце. Досліджено кінетику оксидації толуолу озоном у розчині оцтової кислоти в присутності металів змінної валентності та бромідів. Показано, що за умов каталізу в значній мірі запобігається електрофільна реакція озону з ароматичним кільцем, і помітним стає селективна оксидація толуолу по метильній групі.

  Скачати повний текст

Визначено вплив солей перфторованих оксисульфокислот (СПСК) та бінарних каталітичних систем на основі нафтенату кобальту та СПСК на кінетику накопичення та склад продуктів окиснення циклогексану. Показано, що їх застосування спричиняє зростання швидкості окиснення та зміну співвідношень між продуктами реакцій. Установлено закономірності каталітичної дії перфторсполук залежно від умов проведення процесу, концентрації та молекулярної маси самих перфторсполук. Створено бінарну каталітичну систему: нафтенат кобальту - хромоксан, яка дає змогу інтенсифікувати процес окиснення циклогексану та збільшити селективність утворення цільових продуктів. З'ясовано закономірності її каталітичної дії та оптимальні умови проведення процесу за присутності цієї системи. Визначено вплив краун-ефірів (КЕ) та полігліколів на кінетичні закономірності, склад продуктів гомогенно-каталітичного рідиннофазного окиснення циклогексану молекулярним киснем, а також залежність ефективності дії цих сполук від їх будови, природи солі металу змінної валентності та співвідношення концентрацій нафтенату кобальту і краун-ефіру (полігліколю). Установлено вплив складних каталітичних систем на основі солей металів змінної валентності і КЕ або СПСК на склад продуктів і швидкість рідиннофазного окиснення метилбензолів, а також закономірності перебігу процесу окиснення толуолу та n-ксилолу залежно від складу та співвідношення компонентів каталітичної системи. Виявлено роль каталітичних систем [стеарат кобальту - КЕ], [нафтенат кобальту - хромосан] на розклад гідропероксиду циклогексилу (ГПЦГ). Розраховано псевдомономолекулярну константу розкладу ГПЦГ, а також константу рівноваги комплексу [каталізатор - ГПЦГ] і константу швидкості його розкладу. Показано, що вплив досліджених домішок на розклад ГПЦГ та його взаємозв'язок з впливом на окиснення ЦГ залежать від природи домішки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст