Розроблено практичний підхід до питання одержання метил-трет-бутилового ефіру, екологічно чистого високооктанового компонента для автомобільних бензинів взаємодією ізобутилену та метанолу в присутності катіонообмінних смол як каталізаторів процесу. Досліджено алкілювання метанолу ізобутиленом на проточній установці, вивчено вплив природи вживаного катіоніту, температури здійснення реакції, об'ємної швидкості на конверсію реагентів та селективність.

Ключ. слова: окиснення, нітрит натрію, азотна кислота, циклогексанол
Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.51 + Л611.51

Рубрики:

Окислення. Осіркування

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены главные достижения и прогнозы развития промышленного катализа. Рассмотрены физико-химические проблемы и результаты исследования механизмов гомо-, гетерогенного, а также кластерного катализа. Выявлены термодинамические, квантово-химические, структурные и другие эффекты, а также связи между гомо- и гетерогенным катализом. Исследованы прикладные аспекты гомогенного металлокомплексного катализа реакций обрыва цепей и расщепления гидропероксидов. Рассмотрены каталитические свойства карбонильных кластерных соединений железа. Обоснована перспективность развития нового научного направления - катализа химических реакций кластерами металлов (безлигандными, молекулярными).

Розглянуто реакції алкілування галогеналкілами та приєднання акрилової кислоти та її похідних - акрилонітрилу та акриламіду до полідіетиленаміногуанідин-гідрохлориду та полігексаметиленгуанідин-гідрохлориду.

Рассмотрены реакции алкилирования галогеналкилами и присоединения акриловой кислоты и ее производных - акрилонитрила и акриламида к полидиэтиленаминогуанидин-гидрохлориду и полигексаметиленгуанидин-гидрохлориду.

Reactions of alkylation by halogenalkyles and addition of acrylic acid and it derivates - acrylonitrile y acrylamide to hydrochlorides polyalkylenaminoguanidine and polyhexametylenguanidine.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221,0 + Г223.71 + Л611.71

Рубрики:

Кінетика і механізм органічних реакцій

Алкілування

Алкілування (метилування, етилування)

Шифр НБУВ: ВС46957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л611.612 + Г721.11-27

Рубрики:

Хлорування

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано та досліджено залежність розчинності хлористого натрію та трихлористого заліза як каталізаторів прямого хлорування в 1,2-дихлоретані (ДХЕ) від ступеня подрібнення кристалічного хлористого натрію, температури розчинення, інтенсивності перемішування та взаємного впливу компонентів каталізатора. Показано позитивний вплив усіх досліджених параметрів процесу на збільшення концентрації розчинених хлористого натрію та трихлористого заліза в 1,2-ДХЕ.

Досліджено вплив низькопотенціального електричного поля на активність сульфокатіонітних каталізаторів гідратації олефінів. Показано, що присутність спрямованого потоку гідратованих іонів (протонів і гідроксилів) крізь каталізатор знижує його активність. Попередня дегідратація кислотних центрів поверхні в потоці вихідного олефіну з подальшою імпульсною подачею води на шар каталізатора не дозволяє досягти переваг у продуктивності у порівнянні з проточним варіантом. Підвищення активності каталізатора спостерігається лише у випадку одночасної дії потоків вихідного олефіну та протонів з наступним імпульсним поданням води.

Надано результати досліджень зміни гранулометричного складу свіжого та робочого каталізатора окиснювального хлорування етилену в промисловому реакторі; та зміни гранулометричного складу винесеного каталізатора в гартувальній колоні. Показано, що протягом перших 60 днів каталізатор притирається. Встановлено, що каталізатор має постійний склад і властивості від 100 до 300 днів роботи, а потім іде погіршення його властивостей.

Розглянуто результати дослідження процесу окиснення циклогексану за присутності гомогенних каталізаторів, модифікованих органічними домішками - краун-ефірами і кисневмісним олігомером "Катоксан". Показано, що використання цих домішок дає можливість підвищити селективність за цільовими продуктами, а також змінити співвідношення між ними. Встановлено, що вплив досліджених домішок залежить від умов проведення процесу - концентрації органічної солі металу змінної валентності, співвідношення між компонентами каталітичної системи, температури. Вибрані оптимальні каталітичні системи випробовувано за промислових умов, що дозволило запропонувати напрямки їх використання в промисловості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г221.51 + Л611.51

Рубрики:

Окислення. Осіркування

Шифр НБУВ: РА313484 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Отримано синтезовані каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

Встановлено високу структурну чутливість фожазитів щодо води навіть до 1000 °C. Вперше показано, що гідротермальний іонний обмін і термопарова модифікація оптимізують кислотний спектр каталізатора завдяки вилученню кислотних центрів олігомеризації бутенів. Виявлено коливальний перебіг реакції газофазного алкілування ізобутану бутенами. У ході вивчення кислотності каталізаторів алкілування з використанням методу крекінгу кумолу встановлено, що ця реакція також триває у коливальному режимі. Коливання трактовано як періодичну конкуренцію між прекурсорами коксу та ізобутаном або кумолом на поверхні каталізатора. Оптимізація кислотного спектра в поєднанні з реалізацією коливального режиму у рідкофазному алкілуванні дозволила подвоїти тривалість міжрегенераційної роботи каталізатора.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в системі озон-толуол-оцтова кислота озон реагує з ароматичним кільцем і метильною групою. Доведено, що в процесі озонування толуолу в середовищі оцтової кислоти за присутності металів змінної валентності та їх сумішей зі сполуками брому основним напрямком реакції є оксидація метильної групи. Запропоновано механізм оксидаційно-відновного каталізу, який задовольняє отриманим експериментальним даним. З'ясовано роль озону, сполук металів змінної валентності та сполук брому в реакції оксидації озоновмісними газами. Оксидація толуолу озоном у рідкій фазі перебігає за складним механізмом, відповідно до якого переважно руйнується ароматичне кільце. Досліджено кінетику оксидації толуолу озоном у розчині оцтової кислоти за присутності металів змінної валентності та бромідів. Показано, що за умов каталізу в значній мірі запобігається електрофільна реакція озону з ароматичним кільцем, і помітним стає селективна оксидація толуолу по метильній групі.

Визначено вплив солей перфторованих оксисульфокислот (СПСК) та бінарних каталітичних систем на основі нафтенату кобальту та СПСК на кінетику нагромадження та склад продуктів окиснення циклогексану. Показано, що їх застосування спричиняє зростання швидкості окиснення та зміну співвідношень між продуктами реакцій. Установлено закономірності каталітичної дії перфторсполук залежно від умов проведення процесу, концентрації та молекулярної маси самих перфторсполук. Створено бінарну каталітичну систему: нафтенат кобальту - хромоксан, яка дозволяє інтенсифікувати процес окиснення циклогексану та збільшити селективність утворення цільових продуктів. З'ясовано закономірності її каталітичної дії та оптимальні умови проведення процесу за присутності цієї системи. Визначено вплив краун-ефірів (КЕ) та полігліколів на кінетичні закономірності, склад продуктів гомогенно-каталітичного рідиннофазного окиснення циклогексану молекулярним киснем, а також залежність ефективності дії цих сполук від їх будови, природи солі металу змінної валентності та співвідношення концентрацій нафтенату кобальту і краун-ефіру (полігліколю). Установлено вплив складних каталітичних систем на основі солей металів змінної валентності і КЕ або СПСК на склад продуктів і швидкість рідиннофазного окиснення метилбензолів, а також закономірності перебігу процесу окиснення толуолу та n-ксилолу залежно від складу та співвідношення компонентів каталітичної системи. Виявлено роль каталітичних систем [стеарат кобальту - КЕ], [нафтенат кобальту - хромосан] на розклад гідропероксиду циклогексилу (ГПЦГ). Розраховано псевдомономолекулярну константу розкладу ГПЦГ,

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив на каталітичну активність промислового каталізатора (ПК) гідрокрекінгу домішок вуглецевих полімерних матеріалів (ПМ), одержаних на основі ацетилену, карбаміду, полівінілхлориду з інжектованою протонною провідністю. Встановлено, що додавання до ПК гідрокрекінгу до 10 % ПМ зменшує температуру активації каталізатора та в 1,5 - 2,5 раза підвищує конверсію вихідної сировини. Зазначено, що доданий полімер сприяє прискоренню перенесення активного водню у вигляді протона від окисно-відновних до кислотно-основних центрів каталізатора з утворенням нових бренстедівських центрів. Доведено, що в 10 раз підвищилась активність ПК у комбінації з полімерною домішкою в потоці протонів внаслідок генерації іонів й радикалів водню у водневому середовищі. Розроблено спосіб одержання композитних мембранних каталізаторів (МК) у складі біфункціонального каталізатора і вуглецевого полімеру та визначено високу активність МК у реакціях гідрокрекінгу та гідроочистки на прикладі модельних сполук (ізопропілбензол, тіофен, фурфурол, хінолін).

Розроблено нові високоефективні каталітичні системи на основі органічних солей кобальту та кисневмісних добавок для процесу рідиннофазного окиснення циклогексану, що дає можливість підвищення конверсії сировини та селективності за цільовими продуктами. Досліджено вплив кисневмісних домішок до нафтенату кобальту й індивідуальних хелатних сполук на основні параметри процесу окиснення циклогексану. З'ясовано вплив умов проведення процесу на склад продуктів окиснення. Встановлено оптимальний склад каталітичної системи, за якого спостерігаємо максимальну її ефективність. Розроблено метод утилізації кислот і запропоновано технологічну сфему. Проведено дослідження УФ- та ІЧ-спектрів поглиннання каталітичних систем з метою обгрунтування їх ефективності. Обгрунтовано можливість практичного використання запропонованих каталітичних систем і методу утилізації кислот.

Показано, що реакція ізомерних амінотолуолів з озоном перебігає з високою швидкістю за аміногрупою з утворенням полімерних азосполук. Визначено, що ацилювання аміногрупи веде до зміни напряму реакції. Досліджено кінетику та схему реакцій озону з ізомерними ацетамінотолуолами в оцтовій кислоті та визначено, що озон витрачається за двома напрямами. З'ясовано, що в присутності ацетату кобальту (II) селективність окиснення ізомерних ацетамінотолуолів озоном за метильною групою дещо збільшується, але основним напрямом реакції залишається озоноліз ароматичного кільця. Вивчено кінетику основних стадій каталітичного циклу. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу та знайдено оптимальні умови синтезу амінобензойних кислот. Одержані дані складають теоретичні основи процесу окиснення амінотолуолів та їх ацильованих похідних і дозволяють здійснювати цілеспрямований підбір каталізаторів та перебігу реакції.