Вивчено основні характеристики народжуваності, тенденції її динаміки та стан репродуктивного здоров'я населення, яке мешкає у найбільш радіоактивно забруднених районах Житомирщини та Київщини. Показано, що основні параметри народжуваності та напрями її змін, особливо у 1990-і роки, відповідають перебігу цього процесу в державі. Проте в радіаційно несприятливих районах виявлено більш виразні зміни режиму народжуваності населення у порівнянні з доаварійним періодом та контролем. Визначено внесок і ступінь впливу основних демографічних чинників до змін рівня народжуваності. Встановлено збільшення відносних ризиків репродуктивних втрат від накопиченої колективної дози опромінення. Надано рекомендації щодо покращання показників народжуваності на радіаційно несприятливих територіях.

  Скачати повний текст

На підставі генетико-демографічних показників, одержаних серед населення Черкащини охарактеризовано генетичний процес у популяції як несприятливий і такий, що негативно впливає на адаптацію даного угруповання населення до умов проживання. Доведено, що зміни стану громадського здоров'я населення Черкащини мають генетичне підгрунтя. Показано, що генетичне різноманіття населення зменшується, а статево-вікова структура, процеси шлюбності та розлучуваності є прогностично-негативними для відтворення населення. Відзначено негативні зміни, що стосуються генетичної структури угруповання за полігенними показниками ваги та зросту новонароджених під час співставлення поколінь. Встановлено частоту деяких сторожових фенотипів серед живонароджених за 1993 - 2004 рр. Показано, що захворювання щитовидної залози серед вагітних жінок Черкащини протягом 1999 - 2003 рр. (33,97 на 1 000 вагітних) можуть негативно вплинути на ймовірність репродуктивних розладів і формування захворюваності на природжену патологію у новонароджених. З'ясовано, що значення медіани вмісту йоду в сечі вагітних жінок свідчить, що нетоксичний дифузний зоб, який спостерігається у них, може бути викланий як дефіцитом йоду, так і іншими чинниками.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню закономірностей формування смертності населення, що проживає в умовах забрудненого екологічного середовища. В роботі подана комплексна гігієнічна характеристика об'єктів навколишнього середовища. Встановлено, що смертність населення в значній мірі детермінується рівнем вмісту ксенобіотиків в екологічному середовищі, а також факторами соціально-економічного характеру. Здійснений прогноз динаміки і рівня смертності населення Донбасу на майбутнє десятиріччя. Запропоновані медичні та медико-екологічні заходи щодо зниження смертності населення, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично. Основні результати досліджень стали основою для розробки наукової концепції елімінації явища надмірної смертності, зниження частоти передчасної смертності і нормалізації відтворення популяції в умовах Донбасу.

  Скачати повний текст

Визначено залежності життєздатності та тривалості життя від особливостей раннього розвитку. Встановлено, що вік смерті людей, які народилися на початку та наприкінці року, значно перевищує відповідні показники осіб, які народилися в середині року. Визначено, що рівень смертності характеризується періодичними змінами протягом індивідуального річного циклу; найвищим є рівень смертності у період, що межує з днем народження людей. Показано, що модифікація розвитку Drosophila melanogaster внаслідок підвищення щільності личинкової популяції, додавання у корм малих доз нітрату алюмінію або зниження температури призводить до подовження тривалості життя імаго. Встановлено, що рентгенівське опромінення на стадії личинки в діапазоні 1,2 - 17,1 Гр призводить до підвищення інтенсивності смертності на ранніх стадіях імагінального життя та зниження - на пізніх. Виявлено, що опромінення на стадії яйця в діапазоні 0,25 - 0,75 Гр призводить до подовження тривалості життя та зменшення біологічного віку комах. Зазначено, що зміни життєдіяльності, індуковані опроміненням на стадії яйця, супроводжуються довгостроковими змінами структурно-функціональної організації ДНК, а також ультраструктурними змінами нейронів головного мозку.

  Скачати повний текст

Розглянуто нові підходи до вирішення актуальної проблеми подовження середньої очікуваної тривалості життя. Встановлено особливості демографічної ситуації в Україні та її регіонах за тривалий період (30 років). Доведено, що головною демографічною проблемою держави є висока смертність. З'ясовано, що зовнішні чинники як причина смерті посідають пріоритетну позицію за критеріями величини абсолютних втрат років економічно активного періоду життя, а найбільш відносні втрати серед головних причин смерті спостерігаються від інфекційних і паразитарних захворювань. Прогнозування рівня смертності та середньої очікуваної тривалості життя дозволяє приймати управлінські рішення щодо соціально-економічних і медико-організаційних факторів, які впливають на їх рівень. Науково обгрунтовано регіональну концептуальну модель подовження середньої очікуваної тривалості життя населення та систему управління громадським здоров'ям у частині подовження середньої очікуваної тривалості життя на основі міжсекторального підходу.

  Скачати повний текст

Вперше в АР Крим з урахуванням регіональних особливостей проведено комплексне медико-соціальне дослідження смертності немовлят (СН) з оцінкою кожного фактора ризику. Одержано статистичні й медико-демографічні характеристики причин смерті дітей 1-го року життя. Виявлено пріоритетні фактори ризику СН з урахуванням впливу біологічних, демографічних, соціальних та економічних чинників. Доведено залежність збереження життя дітей від поєднаного впливу складного комплексу факторів ризику. Обгрунтовано необхідність впровадження критерів відбору груп прогностичного ризику СН. Вперше розроблено функціональну модель прогнозування СН на етапі до моменту народження дитини, під час надання первинної медико-санітарної допомоги у жіночій консультації та спеціалізованої допомоги у пологовому будинку, та на другому етапі - після народження дитини, у пологовому будинку - спеціалізованої допомоги та первинної медико-санітарної допомоги у дитячій поліклініці, в закладах сімейної медицини.

  Скачати повний текст

Проведено ретроспективний аналіз багатофакторних причин перинатальної смертності відповідно до рекомендованих ВООЗ критеріїв та перинатальний аудит з застосуванням Балтійської класифікації. Науково обгрунтовано можливість впровадження в Україні рекомендованих ВООЗ критеріїв перинатального періоду і перинатальних втрат. Розроблено та впроваджено трирівневу систему перинатальної допомоги і ABC-реанімації новонароджених. Науково обгрунтовано нові підходи до управління медико-соціальною профілактикою перинатальної смертності.

  Скачати повний текст

Розроблено якісно нову функціонально-стуктурну модель системи спеціалізованої медичної допомоги населенню у разі репродуктивних втрат. Визначено ризик репродуктивних втрат у разі викиднів. Охарактеризовано чинники ризику спонтанних викиднів. Запропоновано комплекс заходів первинної профілактики репродуктивних втрат, в т. ч. вродженої та спадкової патології.

  Скачати повний текст

Вивчено, обгрунтовано та сформульовано концепцію національних пріоритетів профілактики як одного з основних напрямків зменшення випадків смертності в Україні. На підставі комплексного аналізу динаміки епідеміологічних умов формування серцево-судинних захворювань (ССЗ) і результатів тривалого проспективного спостереження за чоловіками та жінками віком 40 - 59-ти років вивчено популяційні закономірності профілю ризику ССЗ, підтверджено вірогідність концепції ролі факторів ризику у розвитку передчасної смерті у чоловіків. Установлено прогностичне значення традиційних чинників у жінок, визначено їх пріоритетність для загальної та серцево-судиної смертності. Виявлено гендерні особливості впливу на тривалість життя. Побудовано модель прогнозу смерті від ССЗ, яка, завдяки високому рівню вірогідності, економічності та доступності, може використовуватися у практичній охороні здоров'я для визначення індивідуального ризику, а за умов проведення масових обстежень населення - для виділення контингентів, що вимагають першочергових лікувально-профілактичних втручань. З використанням результатів проведених досліджень і виявлених змін у поширеності та середньопопуляційних значень ФР показано доцільність і необхідність одночасного застосування стратегії високого ризику та популяційної стратегії у політиці поліпшення здоров'я та зниження смертності населення України.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості динаміки та структури смертності у 1990-х рр. і за допомогою методу математичного моделювання здійснено прогноз рівнів смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу (ХСК) до 2007 р. Розраховано розміри втрат життєвого потенціалу, обумовлені смертністю від ХСК даного населення, в тому числі, від окремих нозологічних форм. Проведено медико-соціологічне дослідження з вивчення обізнаності населення працездатного віку щодо факторів ризику передчасної смерті від ХСК, а також вивчення поведінки населення за умов зміни способу життя залежно від одержаних знань. Проаналізовано інфраструктуру та кадровий потенціал кардіологічної служби України на відповідність епідеміологічній ситуації щодо ХСК. Вивчення особливостей структури та динаміки смертності населення працездатного віку від ХСК стало об'єктивним підгрунтям для визначення пріоритетних напрямків діяльності та прийняття цільових управлінських рішень під час розробки заходів щодо зменшення передчасної смертності.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження теоретичних аспектів аналізу репродуктивного здоров'я населення, визначено чинники його формування в Україні. Розроблено напрямки та етапи статистичного аналізу репродуктивного здоров'я, запропоновано систему його показників. Висвітлено питання інформаційного забезпечення статистичного аналізу, проведено оцінку його можливостей у контексті впровадження Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду. Здійснено регіональний аналіз репродуктивного здоров'я населення України за сучасних умов, досліджено динаміку його показників, запропоновано їх прогнозування.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні за умов великого промислового регіону Донбасу проведено багаторічний моніторинг показника прояву синдрому раптової смерті грудних дітей (СРСГД) із визначенням його питомої значимості у структурі дитячої смертності за останні 20 років. Встановлено частоту реєстрації найбільш значимих факторів ризику з розвитку СРСГД, з визначенням частоти, виду та значимості інфекційних агентів у його розвитку. Визначено сучасні, найбільш вагомі критерії виявлення групи ризику з розвитку СРСГД і вдосконалено заходи щодо його профілактики.

  Скачати повний текст

Вивчено проблему формування здоров'я немовлят у сільських сім'ях під впливом різних факторів. Розроблено та впроваджено методику медико-соціального дослідження сільської сім'ї з дитиною першого року життя, яка дозволяє виявити й оцінити фактори ризику виникнення захворювань і смерті немовлят, визначити сім'ї за групами ризику. Установлено найбільш важливі фактори ризику захворюваності та смертності немовлят. Сім'ї розподілено за групами високого, середнього, низького ризику. Науково обгрунтовано системну функціонально-організаційну модель сімейної диспансеризації у сільській місцевості. Розроблено технологію поетапної такої диспансеризації для запобігання захворюванням і смерті немовлят на підставі обліку та своєчасної корекції негативного впливу факторів ризику. Її ефективність на етапах запропонованої оптимізованої системи надання медичної допомоги дітним сім'ям сільської місцевості доведено на підставі результатів впровадження окремих елементів розробленої моделі.

  Скачати повний текст