З'ясовано особливості адреналінового ураження серця та встановлено вплив попередників синтезу оксиду азоту - L-аргініну та глутаргіну, а також блокаторів NO-синтаз - N-нітро-L-аргініну й аміногуанідину на перебіг зазначеної експериментальної патології. Установлено, що гостре адреналінове пошкодження серця на різних етапах розвитку супроводжується зменшенням вмісту стабільного метаболіту NO нітрит-аніону у гомогенатах міокарда та сироватці крові, активацією процесів перекисного окиснення ліпідів і ферментів супероксиддисмутази та каталази, зменшенням пулу відновленого глутатіону, зниженням активності сукцинатдегідрогенази та цитохромомоксидази мітохондрій у міокарді піддослідних тварин. Селективний блокатор індуцибельної NO-синтази аміногуанідин і, більшою мірою, неселективний блокатор NO-синтаз N-нітро-L-аргінін сприяють поглибленню адреналінового ураження серця. Попередник синтезу оксиду азоту L-аргінін (25 мг/кг) та, більшою мірою, аргініновмісний препарат глутаргін (45 мг/кг) запобігають надмірній активації процесів вільнорадикального окиснення, відновлюють активність антиоксидантної системи та ферментів мітохондрій на тлі нормалізації вмісту нітрит-аніону. У порівняльному аспекті вивчено активність глутаргіну та кардіоцитопротектора триметазидину та встановлено, що вони сприяють якісно однотипній метаболічній реакції та зменшують негативні прояви адреналінового пошкодження серця, підвищують толерантність тварин до фізичного навантаження та запобігають зрушенням біоелектричної активності міокарда, за цього виявлено позитивну динаміку параметрів електрокардіограми. Відзначено, що захисна дія глутаргіну у разі гіпоксії міокарда певною мірою зумовлена його здатністю стимулювати синтез NO. Даний висновок підтверджено на підставі результатів його комбінованого застосування з інгібіторами NO-синтаз, що супроводжується зменшенням позитивного впливу перпарату на стан серцевого м'яза.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості процесу розвитку стану пізньої кардіопротекції, індукованого впливом гострої гіпоксичної гіпоксії та гострої гіпертермії, та визначено можливі механізмів даних видів прекондиціювання. Розроблено нові режими гострого гіпоксичного та гострого гіпертермічного впливів, які індукують ефект пізнього прекондиціювання міокарда й описано зміни кардіодинамічних, біохімічних і морфологічних характеристик міокарда щурів за умов запропонованих моделей відстроченого прекондиціювання. Виявлено різницю між рівнями експресії iNOS у міокарді молодих s зрілих щурів (у молодих тварин цей показник вдвічі вищий, ніж у зрілих) та між такими рівнями у різних шлуночках серця (у правому шлуночку молодих і зрілих тварин цей рівень вищий, ніж у лівому, на 80 % та на 20 %). Виявлено протилежну спрямованість змін рівнів експресії iNOS у міокарді молодих і зрілих щурів після гострої гіпоксичної гіпоксії - зростання у перших і зниження у других. Показано зв'язок рівнів експресії iNOS у міокарді зі ступенем кардіопротекції за ішемії-реперфузії ізольованого серця. Обгрунтовано необхідність поділу загальної вікової групи дорослих щурів на групи "дорослих молодих" і "дорослих зрілих", які мають істотні відмінності у фізіологічних характеристиках (зокрема, різну реактивність міокарда).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто нові методичні підходи до бактеріальної експресії рекомбінантної синтетази та її окремих N-кінцевого каталітичного та С-термінального некаталітичного модулів. Одержано поліклональні й аутоантитіла проти повнорозмірної тирозил-тРНК синтетази та перевірено їх вплив на ферментативну активність білка в реакції аміноацилювання, встановлено їх взаємопротилежний ефект. Вперше з'ясовано особливості експресії синтетази в кардіоміоцитах у разі дилатаційної кардіоміопатії у людини та в динаміці захворювання на тваринній моделі. Показано кількісні та якісні зміни експресії фермента за розвитку захворювання. Виявлено зміни кількісного рівня аутоантитіл проти повнорозмірної синтетази та її окремих N-кінцевого каталітичного та С-термінального некаталітичного модулів. Показано збільшення їх кількості у людей з різними проявами серцевої недостатності та у модельних мишей за прогресії індукованих серцевих захворювань.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив надлишку або нестачу мелатоніну на функціональні, біохімічні, гістологічні характеристики серця щурів. Встановлено, що експериментальні дослідження функціонування серця 101-го щура виявили істотні зміни прооксидантно-антиоксидантної системи серця, морфологічних характеристик міокарда, які виникають на різних термінах спостереження, а також електрокардіографічних показників у стані стресу на фоні гіпо- та гіпермелатонінемії. Нестача мелатоніну в результаті цілодобового освітлення призводить до дисбалансу в прооксидантно-антиоксидантній системі. Зміни стану прооксидантно-ангіоксидантної системи на різних термінах гіпомелатонінемії розвивається на тлі певних змін біохімічних, морфологічних показників. Моделювання стресу шляхом введення адреналіну на тлі гіпомелатонінемії призводить до виражених змін прооксидантно-антиоксидантного статусу. Введення мелатоніну щурам з адреналіновою міокардіодистрофією зменшує ступінь відхилення електрокардіографічних показників серця та показників варіабельності серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику та підвищення ефективності лікування хворих на дисметаболічну кардіоміопатію (ДМКМП) з надмірною масою тіла й ожирінням на підставі вивчення клініко-патогенетичного значення ендотеліальної дисфункції, лептинемії та змін ліпідного спектра крові. Визначено участь лептинемії та її зв'язок зі змінами судинно-рухової функції ендотелію у процесі розвитку поєднаної патології - ДМКМП з надмірною вагою й ожирінням у жінок в період перименопаузи. Доведено, що у таких жінок спостерігається достовірне збільшення рівню лептину, який залежить від індексу маси тіла, та поряд з гіперінсулінемією визначає формування метаболічного синдрому. Встановлено ефективність, безпечність і доцільність застосування замісної гормональної терапії та фітоестрогенів у жінок з ДМКМП та ожирінням в період перименопаузи.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості морфофункціональних змін міокарда у динаміці післяопераційного гіпотиреозу та після його корекції L-тироксином та з використанням даного препарату і кальцитоніну, а також шляхом трансплантації фетальних щитовидних залоз (ФЩЗ). З застосуванням біологічних, фізіологічних і морфологічних методів розроблено способи моделювання гіпотиреозу та трансплантації ФЩЗ. Установлено стадійність перебігу гіпотиреоїдної міокардіопатії, наслідком якої розвиток хронічної серцевої недостатності (через 100 діб після проведення експерименту). Лікування L-тироксином тиреоїдектомованих щурів не запобігає формуванню описаних структурних і функціональних змін, але відстрочує їх появу у часі. Лікування з застосуванням кальцитоніну дозволяє запобігти маніфестним ураженням міокарда, що є підгрунтям для розробки схем лікування післопераційного гіпотиреозу. Максимальну збереженість кардіоміоцитів виявлено за умов трансплантації ФЩЗ, це доводить недоцільність подальших пошуків.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості кардіо-васкулярних ускладнень у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХрГН) та виявлено їх достовірні чинники ризику. Доведено, що несприятлива добова динаміка артеріального тиску (АТ) з переважанням нічної гіпертензії, висока активність запальних процесів, дисфункція ендотелію, прокоагулянтні зрушення в системі гемостазу, зміни в мікроциркулярному руслі є чинниками розвитку порушень електрофізіологічного стану серця у хворих на ХрГН. Встановлено, що антагоністи кальцієвих каналів (АКК) впливають на функціональний стан імунокомпетентних клітин, знижуючи активність запалення, покращують реологічні властивості крові, зменшуючи агрегацію тромбоцитів та еритроцитів. Доведено ефективність АКК у комбінації з преднізелоном в терапії експериментального гломерулонефриту на підставі зменшення запальної інфільтрації, явищ васкуліту та дистрофічних змін у тканині нирок і міокарда лабораторних щурів.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості ультраструктурних змін у капілярах міокарда лівого шлуночка серця щурів з спонтанною артеріальною й артеріальною гіпертензією, що розвинулась на фоні вродженого гіпотиреозу в віковому аспекті. Вперше проведено порівняльний ультраструктурний аналіз характеру та спрямованості змін у цих капілярах щурів у динаміці розитку зазначених захворювань. Встановлено доцільність використання препарату метаболічної дії тіотриазоліну в комплексі з гіпотензивним препаратом біпрололом під час лікування спадково індукованої стресом артеріальної гіпертензії. Розроблено теоретичне підгрунтя та висвітлено відновлювальний ефект у структурній організації кровоносних капілярів міокарда з одночасним застосуванням L-тироксину з кальцитоніном у замісній терапії вродженого гіпотиреозу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості функціонально-метаболічних змін у крові, тканинах і мітохондріях міокарда та печінки, а також ультраструктурні характеристики серцевого м'яза за умов експериментального гіпотиреозу (змодельованого шляхом тритижневого перорального введення тиреостатичного препарату "Мерказоліл"). Досліджено ефект застосування за цих умов інтервального гіпоксичного тренування. Виявлено зміни показників систем холестеринового забезпечення, що доводить про наявність тенденції до розвитку атеросклеротичних процесів за даних умов, а також зміни вмісту метаболітів аеробного та анаеробного гліколізу. Показано органоспецифічність змін параметрів вільнорадикального гомеостазу, зокрема системи монооксиду азоту. Запропоновано критерії щодо інтегрального оцінювання системи переокиснення ліпідів - антиоксидантну активність за донозологічної форми тиреоїдної гіпофункції. Обгрунтовано спосіб підвищення неспецифічної адаптивної спроможності шляхом мобілізації функціональних резервів організму.

  Скачати повний текст