Здійснено дослідження та наповніше видання текстів актів і документів Галицько-Волинського князівства. Запропоновано оригінальні та копійні автентичні акти та документи, реконструйовані акти з літописів і літописців, сумнівні щодо достовірності документи, а також документи тогочасних і пізніших століть, у яких згадуються відомі та невідомі досі документи князівства. Опрацьовано 225 актів і документів і згадок про них. Опубліковані матеріали різні за змістом і дипломатичною формою, видавалися багатьма особами й інституціями у різних місцевостях князівства. Розкрито умови формування Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічні відносини та політичний лад, контакти з іншими землями та державами, внесок у боротьбу з кочівниками, слугують матеріалом для вивчення правових відносин, мови, побуту, культури давньоруських дипломатичних служб. Виняткове значення мають документальні пам'ятки, які відображають внутрішнє життя країни, розвиток торговельних відносин з іншими землями, князівські міжусобиці. Значну увагу приділено тривалій боротьбі князів з боярством.

  Скачати повний текст

Досліджено характерні риси й особливості політичного розвитку боярства в Галицько-Волинській державі XII - XIV ст. Вивчено економічне підгрунтя політичної могутності боярства, яке відобразилося в організації боярських вотчин і ленів, наявності спадкових землеволодінь, веденні господарства, структурі сільськогосподарського двору, наявності допоміжних промислів і участі у торгівлі. Простежено розвиток боярських родів, охарактеризовано їх роль у політичному житті держави. Розглянуто шлюбні контакти галицького та волинського боярства. Проаналізовано діяльність боярських партій та угруповань, причини та наслідки конфліктів між галицьким і волинським боярством. Боярство ніколи не було монолітним і єдиним організмом у своїх прагненнях. Були наявні внутрішні суперечності політичного й особистого характеру. Економічне посилення боярства в результаті поєднання вотчинної та службової системи землеволодіння та патриціату, а також внаслідок бурхливого розвитку ремесла, торгівлі та лихварства, зумовило становище панівної вестви населення як реальної та провідної соціальної сили, створило серйозні підстави для її політичних претензій.

  Скачати повний текст

Досліджено формування військової інфраструктури Волинського князівства в XI - XIV ст., охарактеризовано військово-гюлітичну ситуацію в регіоні, висвітлено прилучення цієї землі до Київської держави. Доведено, що внаслідок цього прилучення відбувся синтез місцевих і середньо подніпровських елементів в основних компонентах оборонної інфраструктури: фортифікації, озброєнні та дружинному спорядженні, духовній сфері воїнства та його соціальній структурі. Відзначено присутність західнослов'янських, скандинавських і степових запозичень у військовій культурі Волині. Вивчено початки кам'яного оборонного будівництва у волинських містах, встановлено етапи його розвитку. Простежено територіальний розвиток мережі стратегічних шляхів та укріплень, літописних міст, вивчено їх оборонну структуру. Відзначено, що військова інфраструктура Волинського князівства була складовою частиною давньоукраїнських державних утворень.

  Скачати повний текст

На основі вітчизняної та зарубіжної історіографії, аналізу нових документальних матеріалів і археологічних пам'яток узагальнено дані про генезу військової справи русичів у XI - XIV ст. Проаналізовано військово-політичну діяльність галицьких і волинських князів, зокрема, Данила Романовича (1201 - 1268), Лева Даниловича (1229 - 1301), Любарта Гедиміновича (бл. 1308 - 1384), а також досліджено розвиток їх військової тактики та стратегії. Аргументовано, що участь широких мас міщан і селян общинників у військових формуваннях князів і бояр була підгрунтям військової могутності галицьких і волинських дружин. Розглянуто етапи розвитку та особливості місцевої фортифікації, особливості української зброї та військової техніки XI - XIV ст. Висвітлено міжнародні аспекти запровадження нових видів озброєння у галицько-волинській армії даного періоду, а також відтворено військову тактику та стратегію галицько-волинських полководців.

  Скачати повний текст

Досліджено місце східнослов'янських земель у зовнішньополітичних планах угорської династії Арпадів. Комплексно вивчено питання щодо відносин феодальної еліти Галичини та Волині до присутності на території Подністров'я угорських впливів. З залученням нових письмових і археологічних джерел досліджено військово-політичні відносини з Арпадами князів Романа Мстиславича, Данила Романовича, Мстислава Удатного і Лева Даниловича. Уперше з'ясовано роль і місце "Золотих булл" 1222 р. і 1231 р. у системі військово-політичних і дипломатичних зв'язків обох сторін. Досліджено їх вплив на зовнішньополітичні орієнтації галицької та волинської знаті. Установлено, що русько-угорські військово-політичні взаємини еволюціонізували у тісному взаємозв'язку з міжнародними подіями, що мали місце у Центрально-Східній Європі.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування та дроблення володінь чернігово-сіверських князів з другої половини XI до кінця XIII ст. Визначено особливості господарства, ремесла, розглянуто осередки Чернігівщини. Проаналізовано процес князівського опанування Чернігово-Сіверської землі, надано характеристику особливостей політичного устрою землі-князівства, а також внутрішньої й зовнішньої політики чернігово-сіверських князів. Значну увагу приділено аспектам правління Святославичів (Ольговичів - Давидовичів), встановлення їх влади на території Чернігово-Сіверської землі, а також історії формування кордонів окремих володінь Святославичів. Охарактеризовано становище Чернігово-Сіверської землі під час монголо-татарської навали.

  Скачати повний текст

Висвітлено й аргументовано поняття "художня культура Галицько-Волинської Русі", де культура Галицько-Волинської Русі розглядається під кутом зору функціонування та розвитку середньовічного суспільства, оточення та взаємовпливів з зарубіжними країнами, в тому числі, їх культурними досягненнями. Обгрунтовано наукові підходи до мистецької культури регіону як до цілісної системи, яка формувалась під впливом соціо- й етнодемографічних чинників. Визначено складові художньої культури галицько-волинських земель, зокрема, князівсько-боярська, військово-дружинна, культово-релігійна, народно-низова (міська та сільська) субкультури. Проаналізовано, що на основі вивчення широкого кола джерел, комплексного аналізу їх образно-тематичних і композиційно-стильових основ, виявлено властивості й ідейний зміст кожної із субкультур. Наведено метод поєднання проблемного рівня інтерпретації матеріалу з реконструюванням культурно-мистецьких явищ Х - першої половини XIV ст. Розглянуто типологію пам'яток містобудівництва, образотворчого мистецтва, художнього ремесла з урахуванням соціо- й етнокультурних елементів.

  Скачати повний текст