Досліджено питання легітимності прийняття процесуальних рішень про застосування заходів кримінально-процесуального примусу на підставі інформації, одержаної за результатами оперативно-розшукових заходів. З'ясовано співвідношення кримінально-процесуальних доказів та інформації, одержаної завдяки оперативно-розшуковій діяльності. Проаналізовано роль такої діяльності у збиранні та перевірці доказів. На підставі узагальнення сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального законодавства, положень Конституції України, відомчих нормативно-правових актів розглянуто питання щодо застосування заходів процесуального примусу у кримінальному судочинстві специфічною оцінкою якого є використання оперативно-розшукової інформації. Сформульовано й обгрунтовано пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою підвищення ефективності використання оперативної інформації як підстави для проведення слідчих дій, обрання та зміни запобіжного заходу.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо комплексного теоретичного дослідження екстрадиції як інституту кримінально-процесуального права України. Обгрунтовано необхідність запровадження в кримінально-процесуальному законодавстві України спрощеної процедури екстрадиції. Визначено процесуальну форму інституту "тимчасовий арешт (взяття під варту)" та запропоновано механізм його здійснення. Доведено необхіднісь правового регулювання в кримінально-процесуальному законодавстві України порядку та процедури відшкодування шкоди, завданої громадянину України неправомірними діями чи бездіяльністю суду й інших компетентних органів іноземної держави під час екстрадиції.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження засобів забезпечення майнових, немайнових та інших прав і законних інтересів особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину. Досліджено сучасні проблеми забезпечення та реалізації прав і законних інтересів особи під час її затримання за такого випадку. На підставі результатів дослідження розроблено класифікацію зазначених прав та систему кримінально-процесуальних гарантій прав і законних інтересів майнового та немайнового характеру особи, затриманої за підозри у вчиненні злочину. Обгрунтовано необхідність щодо посилення охорони прав і зазначених законних інтересів затриманих осіб шляхом внесення змін до чинного законодавства.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних вчених-процесуалістів розкрито суть поняття "застава" у системі запобіжних заходів і особливості його застосування та стадіях кримінального процесу. Розглянуто співвідношення застави як інституту зобов'язального права у цивільних відносинах і запобіжного заходу під час провадження у кримінальних справах. Обгрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення загального правила, за яким заставодавцями за умов обрання застави можуть виступати юридичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку. Запропоновано як предмети застави визначити гроші у національній та іноземній валюті, державні цінні папери, вироби з дорогоцінних металів, предмети мистецтва й антикваріату, збереження яких можливе на депозиті суду. За даними узагальнення матеріалів анкетування практичних працівників обгрунтовано необхідність законодавчого закріплення порядку відшкодування застави, у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим, підсудним умов належної поведінки на користь держави. З метою вдосконалення практики застосування застави запропоновано зміни та доповнення до ст. 154-1 КПК України "Застава".

  Скачати повний текст

Розкрито суть, правову природу та зміст державно-правового, процесуального, кримінально-процесуального примусу. З'ясовано співвідношення процесуальної відповідальності, процесуальних санкцій та заходів процесуального примусу в межах кримінально-процесуального. Проаналізовано роль заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи в механізмі забезпечення досягнення завдань кримінального судочинства. З урахуванням сучасних поглядів і теоретичних концепцій кримінально-процесуального права, положень Конституції України, чинного законодавства, окремих положень відомих нормативних актів розглянуто специфіку застосування заходів процесуального примусу, пов'язаних з ізоляцією особи, запропоновано шляхи удосконалення законодавчого регулювання підстав, умов і порядку їх застосування. Сформульовано й аргументовано пропозиції стосовно внесення змін і доповнень до чинного КПК України.

  Скачати повний текст

Досліджено питання співвідношення понять права та свободи особистості, сутності та правової природи державно-правового та кримінально-процесуального примусу. З'ясовано правові передумови застосування примусу в кримінальному судочинстві, визначено види заходів примусу, що застосовують під час провадження слідчих дій. Проведено комплексний науковий аналіз норм чинного законодавства та проектів кримінально-процесуального кодексу України, що регулюють порядок застосування заходів примусу під час провадження слідчих дій, і проаналізовано правозастосовчу практику. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до частини 2 і 3 ст. 30 Конституції України, Кримінально-процесуального кодексу України (статті 177, 178, 183, 190, 193, 194, 199), а також пропозиції до проекту кримінально-процесуально кодексу (КПК) України, що стосуются примусового проведення обшуку, огляду, виїмки, освідування, відтворення обстановки й обставин події, одержання зразків для експертного дослідження.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми, що виникають у повсякденній діяльності органів слідства та дізнання під час затримання особи, яка вчинила злочин, і пов'зязана з забезпеченням захисту її прав. Запропоновано авторське вирішення проблеми правової регламентації затримання. Розглянуто та вдосконалено теоретичні моделі процесуальних дій - "затримання на місці злочину та з речовим доказом", "тимчасове затримання підозрюваного". Визначено необхідність надавати статус підозрюваного особі, яка затримана на місці злочину та з речовим доказом, а особі, яка взята під варту - статус підслідного. Внесено пропозиції щодо вдосконалення процесуального статусу підозрюваного та підслідного, визначено гарантії прав даних учасників процесу. Розроблено проект закону "Про порядок тимчасового затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину".

  Скачати повний текст

Проведено комплексне кримінально-правове дослідження проблеми затримання особи, що вчинила злочини, як обставини, що виключає злочинність діяння. Проаналізовано стан наукової розробки даного питання, узагальнено матеріали кримінальних справ і досвід діяльності Верховного Суду України. Розглянуто теоретичні, соціальні та кримінально-правові аспекти становлення та розвитку інституту затримання особи, що вчинила злочин, як обставини, що виключає злочинність діяння. Сформульовано основні положення вчення про затримання особи, що вчинила суспільно-небезпечне посягання, визначено зміст даного поняття, охарактеризовано його систему та структуру, показано зв'язок з суміжними кримінально-правовими явищами, обгрунтовано механізм реалізації відповідних норм і визначено юридично-правову природу покарання за перевищення повноваження щодо використання заходів, необхідних для затримання особи, що вчинила злочин. Детально розглянуто спірні питання кваліфікації перевищення повноважень під час затримання особи, що вчинила злочин (ст. 118, 124 КК України) та сформульовано пропозиції щодо удосконалення законодавства та судової практики.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено наукове дослідення питання кримінальної відповідальності за завідомо незаконні затримання, привід, арешт та тримання під вартою. Визначено сутність даних понять у кримінально-правовому аспекті, розкрито зміст родового та безпосереднього об'єктів злочинів, передбачених ст. 371 КК України. Виявлено особливості об'єктивної та суб'єктивної сторін завідомо незаконних затримання, приводу, арешту та тримання під вартою, визначено коло суб'єктів цих злочинів, досліджено їх кваліфікуючі ознаки. Розглянуто проблеми кримінально-правової кваліфікації злочинів, передбачених ст. 371 КК України, висвітлено питання їх відмежування від суміжних складів і дисциплінарних проступків. Наведено рекомендації щодо удосконалення кримінально-процесуальних процедур обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість, а також оптимізації норм кримінального законодавства. Сформульовано пропозиції щодо оновлення редакції ст. 371 КК України та введення нової статті 371-1 про встановлення кримінальної відповідальності за постановлення слідчим суддею завідомо незаконного рішення про затримання, арешт або тримання під вартою особи.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з застосуванням кримінально-процесуального примусу під час провадження певних слідчих дій у кримінально-процесуальному законодавстві України. Досліджено слідчі дії, які одночасно є заходами кримінально-процесуального примусу, що дозволило сформулювати й удосконалити їх визначення та процедуру провадження, а також подати пропозиції щодо удосконалення чинного Кримінально-процесуального кодексу України та його проекту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми застосування накладення арешту на вклади, цінності й інше майно обвинуваченого, формулювання науково обгрунтованих практичних, методичних рекомендацій для правозастосовної практики у сфері застосування заходів кримінально-процесуального примусу, забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином і майнових стягнень зав рішенням суду. Визначено поняття заходів кримінально-процесуального примусу, встановлено правову належність до цього інституту накладення арешту на вклади, цінності й інше майно обвинуваченого, встановлено та досліджено фактичні та правові підстави та порядок накладення арешту на майно, визначено особливості арешту окремих видів майна. Висвітлено питання відшкодування шкоди, завданої незаконним застосуванням заходів кримінально-процесуального примусу, у тому числі, проблеми відшкодування шкоди, завданої накладенням арешту на вклади, цінності й інше майно обвинуваченого.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення системи неізоляційних запобіжних заходів з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та дотримання вимог міжнародних нормативно-правових актів щодо забезпечення прав людини. Розкрито сутність неізоляційних запобіжних заходів, доведено доцільність введення до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) Украни нових запобіжних заходів: тимчасового позбавлення водійських або інших спеціальних прав, тимчасове вилучення паспорта, нагляду міліції.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, практичні та правові проблеми, пов'язані з обмеженням конституційних прав громадян на досудових стадіях кримінального судочинства України. Розкрито сутність і характер державного примусу, визначено зміст поняття юридичної відповідальності, розглянуто процес її реалізації. Наведено класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу. Проаналізовано правові проблеми, які виникають під час виконання необхідних процесуальних дій і слідчої дії (огляду місця події) до моменту порушення кримінальної справи; перебування особи під вартою; кримінально-процесуального затримання; відправлення особи до психіатричного стаціонару; обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією особи від суспільства; використання інших примусових заходів, які можуть застосовуватися відносно осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний порівняльно-правовий аналіз теоретичних і практичних проблем за умов застосування заходів обмеження прав і свобод осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві на досудових стадіях кримінального процесу в Україні та державах англо-американської правової системи на прикладі США та Великобританії у контексті міжнародних стандартів. Розглянуто проблемні питання застосування примусу у ході здійснення запобіжних заходів, а також слідчих дій, що можуть бути проведені у примусовому порядку. Розкрито зміст міжнародних стандартів, що регламентують застосуванням певних заходів примусу, використаних як еталонних у процесі порівняння. Вивчено законодавство держав англо-американської правової системи та сфомульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою забезпечення реального захисту прав і свобод під час застосування кримінально-процесуального примусу.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено проблеми забезпечення застосування у кримінальному процесі конфіскації майна як виду додаткового покарання та кримінально-процесуального засобу. Досліджено історичні умови розвитку законодавчого регулювання застосування конфіскації майна. Визначено шість етапів розвитку нормативно-правового регулювання забезпечення застосування конфіскації майна. На підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених-процесуалістів розкрито суть поняття "забезпечення конфіскації майна" й особливості її застосування у кримінальному процесі. Обгрунтовано положення про необхідність законодавчого закріплення загального правила застосування конфіскації засобів, знарядь вчинення злочину, речей, здобутих злочинним шляхом, у чинному Кримінально-правовому кодексі (КПК) України та запропоновано виключити положення про їх застосування з Особливої частини Кримінального кодексу України. Наведено пропозицію щодо речових доказів віднести також будь-який дохід чи прибуток від речей, одержаних злочинними шляхом, та унормувати вирішення питання про їх конфіскацію завдяки внесенню змін до статей 78 і 81 КПК України. За даними матеріалів анкетування практичних працівників і на підставі результатів дослідження, запропоновано зміни та доповнення до статей 125, 126, 177, 179 КПК України з метою вдосконалення практики забезпечення застосування конфіскації майна та речових доказів.

  Скачати повний текст

Досліджені проблемні питання судового контролю за дотриманням законності й обгрунтованості арешту. Дається визначення сутності і значення інституту судового контролю за арештом, також даються визначення й ознаки відносно об'єктів, суб'єктів, обсягів і меж судового контролю, законності й обгрунтованості арешту. На основі аналізу й узагальнень прокурорсько-слідчої й судової практики виявлені і визначені порушення кримінально-процесуального законодавства при арешті підозрюваних і обвинувачуваних і запропоновані заходи до їх усунення. Розроблені рекомендації щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, спрямовані на забезпечення ефективності судового контролю за дотриманням законності й обгрунтованості арешту.

  Скачати повний текст

Наведено алгоритм пошуку невідомого злочинця. Стосовно його особистості виділено криміналістично значущі групи властивостей: соціально-демографічні, морально-динамічні, анатомо-морфологічні, біологічні, які можуть бути використані для пошуку та наступного ототожнення. Запропоновано поняття криміналістичної інформації про злочинця, його пошукового портрета. Удосконалено класифікацію матеріальних слідів злочину, що передбачає урахування їх суті, механізму утворення й результатів взаємодії. Запропоновано певну послідовність слідчо-експертного аналізу місця події. Розглянуто історичний вітчизняний і закордонний досвід використання гіпнорепродукції під час розслідування злочинів. Визначено умови, цілі, слідчі ситуації та розроблено критерії проведення гіпнорепродукції зі свідком, потерпілим й форми її фіксації. Проаналізовано погляди вчених стосовно затримання та зроблено висновок, що затримання злочинця має двоїсту природу та повинно розглядатися як міра процесуального примусу та слідча дія, що проводиться для отримання доказів під час захоплення злочинця на місці злочину. Розглянуто основні положення тактики затримання злочинця, наведено класифікацію типових слідчих ситуацій затримання, проаналізовано їх особливості та відповідні їм комплекси тактичних прийомів й оперативно-розшукових заходів. Розроблено прийоми проведення тактичної комбінації "Затримання злочинця на місці злочину" під час розслідування вимагання, незаконного обігу наркотиків. Запропоновано використання технічних засобів, зокрема відеозапису як об'єктивних засобів фіксації затримання.

  Скачати повний текст