Висвітлено культуротворчі інтенції деконструкції Ж.Дерріда. Проведено комплексне дослідження концепції деконструкції, виявлено її наукові та культурні пріоритети. Розглянуто питання про можливість транспортування понять деконструкції у сферу культури. Проаналізовано граматологічну та філософсько-етичну стратегії деконструкції, висвітлено їх культуротворчий зміст. Доведено, що деконструктивістське дослідження таких головних складових культури, як текстуальність, категоріальність, дискурсивність та інституційність створює нову панораму бачення культурно-історичного процесу. Доведено, що деконструктивістський досвід міжкультурного, міжнаціонального й міжрелігійного діалогу сприяє розв'язанню ключових питань сучасної цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблематику взаємодії між представниками різних культур. Розглянуто складності, які можуть виникати під час комунікації, а також перекладу інокультурного тексту. Проаналізовано процес виникнення лакун, зумовлених дистанцією культур, та здатних впливати на адекватне розуміння тексту повідомлення. Визначено можливості їх компенсації під час здійснення перекладу (натуралізації тексту). Висвітлено комунікативні стратегії різних культур в їх кореляції з внутрішніми властивостями культурної системи (індексом індивідуалізму/колективізму, маскулінності/фемінінності, владної відстані в культурі) та її стрижневими цінностями. На прикладах моделей англійської, німецької, французької, японської, арабської, скандинавської та американської мовленнєвих стратегій проаналізовано структуру комунікативного акту, типового для культури, що розглядається, у зв'язку з вираженістю в ній зазначених параметрів та продемонстровано структурні відмінності, що впливають на розуміння комунікативної ситуації її учасниками.

  Скачати повний текст

Проаналізовано методологічні проблеми історико-естетичного аналізу та сформульовано принципи дослідження, а також акцентовано увагу на питанні відтворення історично своєрідних структур існування - соціальних, культурних, екзистенціальних - як визначальних для аналізу почуттєвих практик періоду XVII - XVIII ст., а також формування концепту естетичного. На підставі структурно семіотичного аналізу текстів І.Вишенського, Ф.Прокоповича, Г.Сковороди відтворено типові для української барокової культури моделі існування та розкрито динаміку притаманних їм форм почуттєвих практик. Вивчено співвідношення риторичного й естетичного у письменстві й образотворчому мистецтві. Розкрито концепт естетичного в "Енеїді" І.Котляревського. Динаміку мистецької діяльності відтворено шляхом експлікації опозицій автор - читач, реальне - уявне, наслідування - творення. Досліджено співвідношення між духовною насолодою в ідеалі благочестя та специфікою естетичних станів. Виявлено тенденцію до формування концепту естетичного у культурі XVII - XVIII ст. та розкрито парадоксальність цього історичного процесу.

  Скачати повний текст