Проаналізовано стан вивчення окремих компонентів архівних інформаційно-пошукових систем (ІПС) і джерельну базу дослідження. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади, уточнено понятійний апарат. Здійснено типологізацію інформаційно-пошукових мов (ІПМ) у контексті архівних ІПС. Досліджено еволюцію основних типів ІПМ і виявлено характері особливості кожної. Визначено завдання архівних установ щодо розширення пошукових можливостей архівних ІПС за умов інформатизації. Побудовано модель ІПМ ключових слів, предметизаційної, класифікаційної та дескрипторної мов і здійснено їх порівняльний аналіз. Проведено експериментальну перевірку ефективності дескрипторної ІПМ. Запропоновано впровадити комплекс ІПМ, термінологічною основою яких стануть макро-, міді-, міні- та мікротезауруси.

  Скачати повний текст

Досліджено нормативно-правові засади формування, структуру, функції веб-сайтів обласних державних адміністрацій (ОДА) як документально-інформаційних систем, спрямованих на вдосконалення якості та результативності діяльності цих органів, інформаційну відкритість, розвиток демократичних засад суспільства. З'ясовано зміст інформаційних ресурсів ОДА, документальну складову, структуру веб-сайтів, засоби забезпечення громадян, органів державної влади й інших організацій й установ вірогідною інформацією щодо виконання певних функцій ОДА, правовими аналітичними матеріалами, надання послуг і залучення громадян до участі в державному управлінні, охорони їх конституційних прав через систему веб-ресурсів ОДА. Встановлено розвиток ініціативи ОДА у формуванні масивів історико-культурної інформації з метою соціокультурного впливу на духовний, освітній, науковий і культурний розвиток суспільства. Охарактеризовано веб-сайт як цілісну документально-інформаційну систему, виділено її загальні функції (інформаційно-кумулятивну, соціально-комунікаційну, загальнокультурну) та спеціальні (управлінську, правову, джерелознавчу). Уточнено певні аспекти розвитку змісту документальних та інших інформаційних ресурсів сайтів ОДА, що може бути використано під час формування оптимальної моделі цих сайтів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження особливостей державної політики в галузі формування, ефективного використання та правового регулювання інформаційного ресурсу України. З'ясовано роль держави в регулюванні інформаційної діяльності за умов становлення інформаційного суспільства та докорінних суспільних трансформацій. Розкрито суть поняття "інформаційний суверенітет держави", а також основні завдання щодо забезпечення інформаційного суверенітету Української держави. Здійснено класифікацію національних інтересів у інформаційній сфері за їх суб'єктами. Визначено суть, мету, об'єкти, завдання державної інформаційної політики за сучасних умов, а також принципи, напрями й особливості діяльності органів державної влади щодо ефективного управління інформаційним ресурсом України. Сформульовано основні напрями оптимізації організаційної структури органів влади, які здійснюють керування в інформаційній сфері, їх функції та повноваження. Створено концепцію правового регулювання використання інформаційного ресурсу з метою забезпечення ефективного функціонування інформаційної сфери держави, її інтеграції у світовий інформаційний простір.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз системи словотвірних типів у процесі формування української терміносистеми інформатики з диференціацією запозичених термінів, а також термінів, створених на підгрунті власних дериваційних ресурсів української мови як активної термінотвірної бази. Визначено й охарактеризовано основні етапи становлення української терміносистеми інформатики, роль українських словотвірних ресурсів, їх ресурсні особливості, функціональне навантаження, варіантність, активність, продуктивність, частність дериватів у текстах наукового стилю. Введено поняття діахронної вторинності деривата. Описано словотвірні типи морфологічних і неморфологічних способів словотворення термінів інформатики. З'ясовано суть проблеми варіантності термінів інформатики. Виявлено типи словотвірних варіантів зазначених термінів. Установлено, що для якісного оцінювання термінів-дублетів з метою їх відбору й уніфікації найголовнішою ознакою є рівень умотивованості терміна, якого було визначено шляхом розрахунку відповідності внутрішньої форми терміна, його дефініції з використанням компонентного аналізу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль ситуативної інформації в розв'язанні управлінських завдань. Розроблено алгоритм нового різновиду бібліографічного забезпечення - ситуативного інформування. Визначено його структуру, до якої входять три основних блоки: документальний, фактографічний, бібліографічний. Уточнено поняття метаінформації як варіанта бібліографічної інформації, в яку остання трансформується під впливом сучасних процесів інформатизації. Розроблено технологію бібліографічного забезпечення ситуативною інформацією на базі використання файлів ситуативного алгоритмічного доповнення та ситуативного процесора. Створено бібліографічну модель зазначеної інформації, яка складається з інфраструктурної частини та власне бібліографічної метаінформації, представленої за методом координатного ідексування. Виокремлено психолого-педагогічні умови, які сприяють перетворенню інформаційного потенціалу в інформаційний ресурс та забезпечують їх комплексне використання у задоволенні регіонально-управлінських потреб. Охарактеризовано специфіку цих потреб та функціональних завдань бібліографічного сегменту інформаційної системи регіональних органів керування. Визначено заходи, реалізація яких дасть змогу підвищити ефективність використання бібліографознавчого потенціалу в системі ситуативного інформування.

  Скачати повний текст

Досліджено основні теоретико-практичні засади та визначено механізми організації комунікацій у суспільстві, насамперед влади, громадськості та засобів масової інформації. Розроблено та науково обгрунтовано нові філософські підходи до формування державної політики в інформаційній сфері - комунікативної політики України. Запропоновано змінити парадигму, на якій базується державне управління інформаційною сферою. Проаналізовано тенденції щодо становлення комунікацій у суспільстві. Розкрито суть понять, що вживаються у даній сфері. Визначено завдання державного управління щодо сприяння прискоренню процесу становлення засобів масової комунікації (ЗМК), які мають замінити засоби масової інформації. Розглянуто роль ЗМК у процесі становлення громадянського суспільства.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретичні засади інформаційного забезпечення системи державного управління на підставі виявлення суперчностей на шляху ефективних комунікацій у процесі демократизації. Визначено роль маркетингу послуг і комунікаційного менеджменту в інформаційному забезпеченні системи державного управління, розроблено теоретичні засади державної інформаційної політики. Проаналізовано стан використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління. Розроблено концепцію формування інформаційного простору державного управління. Визначено можливості застосування нових засобів інформаційного забезпечення систем державного управління. Розроблено схеми розвитку основних інформаційних ресурсів і використання Інтернет-маркетингу в системі державного управління.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст основних понять "документний потік з правознавства", "бібліографічна інформація з правознавства" та "система інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства"). Проаналізовано документний потік з правознавства, виявлено його типово-видовий склад. З'ясовано закономірності концентрації-розпорошення публікацій у даній галузі. Проаналізовано інформаційні потреби юристів за умов формування правової держави, а також систему інформаційно-бібліографічних ресурсів з правознавства, що складається з підсистем перспективної, поточної та ретроспективної бібліографічної інформації. Запропоновано шляхи для удосконалення системи забезпечення інформаційно-бібліографічними джерелами галузі правознавства за сучасних умов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукові досягнення в області автоматизації бібліотечних процесів і сформульовано основні вимоги щодо розробки лінгвістичного забезпечення бібліотечних систем. Обгрунтовано використання алгебри предикатів і предикатних операцій. Проведено аналіз їх властивостей для подання та ідентифікації знань. Наведено інтегровану модель подання знань. Розроблено модель знання орієнтованого синтаксичного аналізу у задачах анотування та реферування повнотекстових документів. Наведено логічну мережу для синтаксичного аналізу на базі моделей сполучуваності слів. Вдосконалено модель процесу систематизації та рубрикації повнотекстових документів у бібліотечних системах з використанням словника-тезауруса та методу компараторної ідентифікації, що дозволяє точніше сформувати пошуковий образ документа й якісніше за змістом здійснити рубрикацію документів і пошук у бібліотечній пошуковій системі.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми удосконалення та розробки методів і компонент інтелектуального опрацювання даних для синтезу ефективних інформаційних систем моніторингу та підтрими прийняття рішень у роботі з науковими періодичними виданнями. Запропоновано метод інтелектуального аналізу даних про публікації у науковому виданні, що базується на теорії складних мереж і дозволяє об'єктивно оцінити його основну тематичну наукову спрямованість і рівень інтегрованості у міжнародну наукову спільноту. Наведено метод розширеного інформаційного пошуку близьких за тематикою авторів або публікацій у рамках наукового періодичного видання. Побудовано імітаційну модель опрацювання надісланих матеріалів у редакції наукового періодичного видання, яка дозволяє виявити характерні особливості у формі розподілу термінів очікування статей до друку. Розроблено метод аналізу роботи редакційної колегії наукового видання, що базується на теорії систем масового обслуговування та використовує дані, доступні безпосередньо з публікацій видання, який дозволяє оцінити ефективність і режим роботи редколегії та виявити наявність етапу незалежного рецензування.

  Скачати повний текст

Досліджено економічну суть категорії інформації, її вплив на удосконалення виробничих відносин, формування та розвиток національного ринку інформаційних продуктів та послуг (ІПП). Доведено, що сучасний напрям суспільного розвитку грунтується на принципово нових засадах інформаційної економіки. Теоретично аргументовано ідею формування в системі економічних наук економіки інформації як нового наукового напряму та підгрунтя для підвищення рівня інтелектуалізації продуктивних сил та організації виробничих відносин, спрямованих на максимальне задоволення потреб людей за обмежених ресурсів. Розроблено організаційно-економічний механім формування ринку ІПП шляхом реалізації консолідованої системно-ситуативної моделі управління економічним об'єктом спрямування у просторі граничних ресурсів і станів розвитку. Запропоновано підходи до об'єднання політики ринкового саморегулювання та державного управління процесами інформатизації в Україні.

  Скачати повний текст

У контексті впровадження до вітчизняної практики вимог Болонського процесу проаналізовано теоретичні засади підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності. Досліджено світові тенденції бакалаврської підготовки у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Виявлено особливості організації їх професійного навчання на науково обгрунтовано відповідну підготовку у коледжах. Розроблено науково-методичне забезпечення змісту, форм і методів професійного навчання фахівців-бакалаврів під час самостійної роботи у ВНЗ другого рівня акредитації. Впроваджено педагогічні технології позааудиторних занять з урахуванням психолого-педагогічних особливостей професійної діяльності бакалаврів у інформаційній сфері. Уперше сформульовано та науково обгрунтовано поняття дидактичного інформаційного простору як педагогічної технології. Здійснено експериментальне впровадження цієї педагогічної технології до навчального процесу коледжу та інших педагогічних середовищ. Розроблено організаційно-педагогічні передумови для впровадження системи стандартизації якості освіти бакалаврів з інформаційної діяльності. Сформульовано критерії успішної підготовки фахівців з даної діяльності. Експериментально перевірено ефективність нових організаційних форм, змісту та методів навчання, що використовуються для підготовки бакалаврів з інформаційної діяльності.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання організації самостійної пізнавальної діяльності студентів і визначено стан її розробленості в науковій літературі та перспективи подальшого дослідження. Сформульовано поняття організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики за умов застосування мультимедійних елементів дистанційного навчання (МЕДН). Розкрито сутність і дидактичні функції МЕДН. Теоретично обгрунтовано технологію організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики за умов застосування МЕДН. Експериментально перевірено ефективність технології організації самостійної пізнавальної діяльності майбутніх вчителів інформатики за умов застосування МЕДН.

  Скачати повний текст

Розлянуто місце документознавства як галузі наукового знання та навчальної дисципліни, теоретико-методологічні засади вивчення проблеми професійної підготовки документознавців за умов інформатизації суспільства, визначено зміст і структуру навчально-виховного процесу підготовки кадрів для даної галузі та інформаційної діяльності. Окреслено та уточнено систему термінів і понять, пов'язаних з комплексом документознавство. Проаналізовано оптимальні методи, прийоми виховання та навчання майбутніх документознавців. Розроблено модель класифікації навчального комплексу з урахуванням загальної типології документів, необхідних для підготовки висококваліфікованих фахівців-документознавців.

  Скачати повний текст

Уведено до наукового обігу бібліотекознавства нові ідеї та поняття. Визначено етапність розвитку й основні фактори інтеграції та інформатизації, що впливають на якість національної системи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації (СРСНТІ). Шляхом порівняльного аналізу виявлено загальне та специфічне у існуючих галузевих моделях США, Великої Британії та Росії та запропоновано концептуальну модель Національної СРСНТІ. Наведено концепцію розвитку Національної СРСНТІ, яка базується на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях, "клієнтоцентрованій" парадигмі та передбачає використання конструктивного принципу доступу до інформації "в будь-який час та в будь-яке місце". Визначено структуру СРСНТІ та її основні підсистеми, їх функції, системотвірні рівні внутрішньої та зовнішньої інтеграції підсистем. Науково обгрунтовано систему інформаційних ресурсів, продуктів і послуг, нові форми та методи розповсюдження сільськогосподарської науково-технічної інформації в Україні за умов інформатизації. Запропоновано критерії оцінки цієї діяльності. Доведено, що у новому інформаційно-галузевому середовищі бібліотеки збережуть їх провідне значення у компонентній структурі Національної СРСНТІ, формуючи основну ресурсну базу системи. Обгрунтовано теоретичні засади формування корпоративного довідково-інформаційного фонду СРСНТІ та напрямів його інтеграції в інформаційно-галузеве середовище. Запропоновано теоретичні й організаційні підходи до формування системи галузевої підготовки та перепідготовки бібліотечно-інформаційних кадрів в Україні як бази для реалізації стратегії "навчання протягом життя".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці засад створення Національної системи реферування української літератури. На основі вивчення історії розвитку реферативної справи в світі та аналізу сучасного стану науково-інформаційної діяльності в державі розроблено українську модель побудови системи реферування наукових видань, в основу якої покладено поєднання принципів розподіленого аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняних наукових видань суб'єктами системи документальних комунікацій з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Розроблено методику аналітико-синтетичного опрацювання потоку вітчизняної наукової літератури з використанням ресурсозберігаючих комп'ютерних технологій її реалізації. Запропоновано архітектуру Національної системи реферування, визначено форматне та лінгвістичне забезпечення бази даних “Україніка наукова”. Результати теоретичних досліджень впроваджено в практику у вигляді загальнодержавної реферативної бази даних “Україніка наукова”, представленої на Web-сервері Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, та трьох галузевих серій Українського реферативного журналу “Джерело”.

  Скачати повний текст

Досліджено особистісно-орієнтовану методичну систему формування компетентностей щодо інформатики студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів (ВНЗ) за умов бурхливого розвитку даної наукової галузі, зміни парадигми освіти та нового соціального замовлення суспільства. Висвітлено проблеми інформатизації навчального процесу стосовно економічних спеціальностей ВНЗ, практику підготовки економічних кадрів, стан навчання інформатики у вищій школі. Розкрито науково-педагогічні передумови підготовки у аспекті знань з інформатики майбутніх економістів, зміст соціального замовлення суспільства й освіти в цілому щодо формування інформаційної культури, відповідної компетентності та комунікативних умінь у студентів-економістів. Розроблено основні компоненти особистісно-орієнтованої методичної системи інформатизації підготовки майбутніх економістів в університетах. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено теоретичну модель курсів з інформатики, що дозволило на засадах особистісно-орієнтованого підходу спроектувати методичну систему формування компетентностей у сфері інформатики у даних студентів, створити навчально-методичні комплекси навчання інформатики й інформаційних систем.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано двоїстість ролі інформації як виробничого ресурсу за умов формування інформаційного суспільства. Систематизовано переваги діяльності інформаційних підприємств, які забезпечують сталість їх довгострокової економічної динаміки в перехідній економіці. Доведено, що переважними механізмами структурної організації інформаційного ринку є монополістична та олігополістична конкуренція. Виявлено та розкрито дві головні форми соціально-інформаційної нерівності за сучасних умов - зовнішню та внутрішню. Класифіковано головні особливості становлення даного ринку в перехідній економіці. Визначено основні напрямки та запропоновано першочергові заходи щодо створення належних умов для формування сучасного інформаційного ринку в Україні.

  Скачати повний текст