Проведено системний аналіз онтологічних та аксіологічних вимірів феномену безсмертя у контексті соціального буття. На підставі вивчення концепцій безсмертя у соціокультурній та історико-філософській спадщині людства систематизовано уявлення про феноменологію безсмертя та визначено семантичні контексти досліджуваного феномену. Встановлено онтологічний статус безсмертя як фундаментальної світоглядної категорії, абсолютної універсалії культури, що виконує функцію соціального зв'язку минулого, сьогодення та майбутнього та є одним з аспектів трансісторичного існування людської культури взагалі. На підставі аналізу рівнів буттєвого виявлення феномену виділено рівень загальнолюдського (абсолютні складові), локально-історичного (особливості етнічних культур) та індивідуального. Зроблено висновок про аксіологічну природу феномену безсмертя як соціокультурної цінності. Розглянуто ідею про безсмертя як аксіологічну сенсоутворювальну функцію на рівні індивідуального. Встановлено, що безсмертя як онтологічний феномен є соціокультурним інтенційним утворенням аксіологічної природи. Виявлено, що у просторово-часових межах скінченного буття даний феномен невичерпний і знаходиться поза межами світу реального досвіду та наукового знання.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження концепту смерті в іраномовних номадів. Розширено джерельну базу для розв'язання проблеми сутності поняття щодо смерті в уявленнях ранніх кочівників Євразії. Відтворено ідеологічну модель скіфської поховально-поминальної обрядовості, що відповідає загальноіранському танатологічному міфу. Розкрито природу базової міфологічної моделі потойбічного світу й уявлень щодо посмертної долі у світоглядній системі іраномовних номадів. Запропоновано нову удосконалену інтерпретацію семантики окремих витворів елліно-скіфської торевтики.

  Скачати повний текст

Проведено системний аналіз змісту, структури, основних механізмів становлення, засобів формування та діалектики індивідуального, суспільного, глобального рівнів усвідомлення людської скінченності. Визначено особливості даного процесу для кожного з означених рівнів свідомості, виявлено спільні риси та закономірності його перебігу. З урахуванням одержаних результатів еволюцію поглядів, уявлень, оцінок смерті та безсмертя розглянуто як цілеспрямований процес пошуку універсальної ціннісної ієрархії, яка має цілком задовольняти загальнолюдські очікування та становити ядро для формування поліваріантних ціннісних структур, адекватних історико-культурним обставинам та інтересам конкретного суспільства й особистості. Зроблено висновок, що невід'ємною складовою процесу осмислення смертності людини на всіх рівнях свідомості є кризові явища, які визначено як "перехідні періоди", час перекодування смислів, цінностей, ідеалів, а також формування духовних параметрів буття. Обгрунтовано шляхи та форми позитивного викорисання досвіду переживання кризових станів з метою досягнення якісно нового рівня самоідентичності, самовизначеності та самовідповідальності особистості та людства.

  Скачати повний текст

Висвітлено соціально-філософські та етико-гуманістичні аспекти проблеми смерті й безсмертя на рівні осмислення останньої у свідомості провідних в українському суспільстві XVII ст. спільнот духовенства і козацтва як довготривалих суб'єктів соціальної пам'яті, які визначали основи соціальної поведінки особи перед обличчям смерті. На підставі дослідження новітніх соціально- й етико-філософських інтерпретацій концепту смерті обгрунтовано правомірність вивчення автентичного потенціалу осмислення понять життя - смерть - безсмертя в духовному досвіді минулого. Відтворено основи барокової концептуалістики конверсивності зазначених понять у межах уявлень про смерть як "хворобу до зцілення". Розглянуто специфіку "мілітарного" ("елліністичного") тлумачення проблеми конечності в контексті ідеї життєвого краю як межі, за якою особисте безсмертя підтверджувалось гідною пам'яті нащадків "живою славою", трансформуючись в ідею виживання українського роду загалом.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємозв'язок суспільства та смерті, людини й смерті. Проаналізовано вплив танатоса на соціально-антропологічні процеси сучасного суспільства в контексті історії, теорії та практики. Розглянуто історію осмислення танатоса як фундаментального фактора розвитку суспільства та його культури. Досліджено аксіологічні та психологічні наслідки інтерпретацій даного феномену для розвитку суспільства й особистості. На підставі аналізу феномену смерті мислителями основних періодів європейської історії, а такожщ вивчення впливу смерті на об'єктивний і суб'єктивний аспекти людської дійсності, смерть визначено як одну з фундаментальних підстав буття людини. Вивчено процес формування у суспільстві системи некроконтрлю, способи його здійснення й особливості прояву. З метою з'ясування причин формування даної системи встановлено значущість смерті для духовного світу людини та розвитку культури. Обгрунтовано тезу про цінність впливу смерті на становлення індивідуальності людини й існування феномену "високої культури". Сформульовано ідею про взаємозв'язок процесу витіснення смерті з поля зору індивіда та культури з поширенням таких тенденцій, як становлення соціально залежної "масової культури" з розвитком деструктивного "некрофільського" світогляду. Встановлено причини та наслідки витіснення смерті зі смислового поля культури. Розкрито особливості відношення сучасної людини до смерті.

  Скачати повний текст

Проаналізовано трансформацію наповненості та співвіднесення понять "смерть" і "любов" у період античності, середньовіччя та сьогодення у теоретико-методологічних аспектах філософського та релігієзнавчого дослідження. Висвітлено особливості релігійного та міфологічного світосприйняття на різних етапах розвитку людської цивілізації у зв'язку з досліджуваною проблемою. Розкрито сутність поняття "любов", показано його функціональне значення в актуалізації буттєвості незалежно від релігійності світосприйняття, розглянуто трансформації й осмислення поняття "смерть". Проаналізовано співвіднесення цих феноменів з ідеями безсмертя, роду та цінності життя, особливу увагу приділено філософсько-релігійним основам осягнення місця та ролі Іншого. Проведено зіставлення понять "смерть" і "любов", сучасних тенденцій щодо осягнення їх сутності, зроблено висновок про існування ідеї світського безсмертя, в якій провідна роль належить актуалізації Іншого, що забезпечує здійснення буттєвості.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз феномена смерті за сучасного суспільства. Ініційовано пошук осмислення феномена смерті за сучасних умов, його ролі та статусу в філософській антропології. З'ясовано особливості інтерпретації проблеми смерті в українській філософській думці, яка розглядає буття людини як цілісний життєвий світ. Обгрунтовано положення, згідно з яким сучасне суспільство намагається витіснити смерть з поля зору індивіда, обмежити її вплив на процес формування людської індивідуальності. Розкрито методологічний зміст танатологічної проблематики в аспекті герменевтичної традиції. Досліджено філософське розуміння проблеми смерті у сучасному мистецтві, яке виявляє в специфічній формі зміст буття та небуття як невловну мить між помиранням та нежиттям.

  Скачати повний текст

Здійснено історико-філософське дослідження феномену суїциду з метою обгрунтування правомірності створення екзистенціально-психоаналітичної концепції суїциду, згідно з якою свідомість суїцидента є травмованою внаслідок пережитої ним конфліктної ситуації, що розгортається до рівня ситуації кризової. Основними ознаками суїцидальної свідомості є її затемненість і звуженість. Зазначено, що виключення людиною зі сфери власних якостей можливості до самогубства відкриває перед нею перспективу буття - супротив - смерті, сполучену з перспективою подолання смерті як можливості.

  Скачати повний текст