Визначено основні характеристики еволюції поняття досвіду в західних філософських системах, становлення яких спричинено впливом перетворення філософської думки у німецькому ідеалізмі у XIX - XX ст. На підставі історико-філософського топологічного аналізу основних положень стосовно досвіду, наявних у межах західної філософії від Античності до XX ст., відтворено цілісну картину передісторії та історії філософського аналізу досвіду у Канта та Гегеля, що зумовили рамки подальшої еволюції змісту поняття досвіду, визначені напруженням поміж епістемологічним і герменевтичним підходами. Установлено, що еволюція поняття досвіду відбувалася як діалектичний процес визначення досвіду у термінах фактичності й історичності в основних течіях філософії Заходу XIX - XX ст. На підставі аналізу основних рис історії поняття досвіду в західній філософії XIX - XX ст. створено концепцію еволюції цього поняття, яка узагальнює специфіку підходів до аналізу досвіду щодо філософських теорій неокантіанства, прагматизму, аналітичної філософії мови, феноменології та герменевтики, а також особливості впливу цих підходів на формування завдань сучасної епістемології, філософії мови та філософії науки.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичний досвід і засади його онтологічної укоріненості у бутті людини. Запропоновано онтологічний підхід до розуміння дослідженого феномену, що не обмежується аналізом його гносеологічних параметрів. Доведено імпліцитний зв'язок естетичного досвіду з поняттями "досвід", "досвідченість", "здатність", "здібність". Висвітлено значущість дослідженого феномену у становленні структури людських здібностей. Проведено синхронічний і діахронічний аналіз ролі естетичного досвіду в генезі чуттєвої культури людини. На тлі історичної динаміки форм здійснення естетичного висвітлено модуси естетизації реальності. Визначено політичні та педагогічні стратетегії залучення естетичного досвіду в сучасні соціокультурні практики.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження та порівняльний аналіз двох некласичних діалектичних методологій представників сучасної екзистенційно-антропологічної філософії - інтуїтивізму А.Бергсона і феноменології Е.Гуссерля. Переосмислено використання ірраціоналістичного методу, розробленого на початку ХХ ст. у сьогоднішньому історико-філософському просторі. Розглянуто методологію безпосереднього досвіду за допомогою якої проведено процесуальне дослідження людської свідомості, проаналізовано екзистенційні складники сучасного історико-філософського знання. Відзначено, що А.Бергсона, який запропонував концепцію інтуїтивно-безпосереднього пізнання та детально розробив поняття тривалості, та Е.Гуссерль - засновник вченням про феноменологічну ідеацію як таку, що дає знання одиничного та загального, можна розглядати як засновників методології сучасного розуміння пізнавального процесу, свідомості та буття, безпосереднього схоплювання реальності у всьому її неповторному індивідуальному змісті.

  Скачати повний текст

Проведено філософсько-антропологічний аналіз поняття "досвід", який формується у процесі трансформації класичного ідеалу раціональності. Завдяки редукції змісту поняття "досвід" розкрито суть парадигмальних констант класичного ідеалу раціональності, а саме: неупередженості, об'єктивності, позадосвідності пізнавальних структур суб'єкта. В класичному ідеалі раціональності досвід індивіда зводиться до висхідної самооочевидності суб'єкта. Феноменологічна онтологія досвіду дозволяє виявитити респозитивну раціональність, а структуралістські стратегії експлікації досвіду спрямовані на викриття настанов логоцентризму. Зроблено висновок, що антропологічний зміст природи досвіду є інтеграцією життєвого шляху конкретного суб'єкта, дозволяє акумулювати продуктивні сили людини за логікою форм культури, в яких вони сформовані.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження поняття предмета у контексті з'ясування єдності дедукції категорій та ідей розуму, розкрито значення проблеми трансцендентальної дедукції. Визначено тісний взаємозв'язок між трансцендентальною дедукцією категорій розсудку та ідей розуму, а також між метафізичною дедукцією категорій та трансцендентальною дедукцією ідей розуму. Запропоновано тлумачення трансцендентальної дедукції як інтенсіональної, по-новому розкрито функціональне значення судження й умовиводу як місць конституювання предмета.

  Скачати повний текст