Скачати повний текст

Доведено, що сутність духовності нерозривно пов'язана з характером людського самовизначення, відношенням людини до світу, а також набуває різного вигляду залежно від домінуючої модальності людського буття і не дається думці безвідносно до проблеми буття для людини. Встановлено: духовне життя людини являє собою діалектику вкоріненості у світ із усіма її смислами та відношеннями, пошуку власної справжності, структурованої у часі, знайдення смислу свого існування, що стверджується у практичній реальності вибору, діяння, події, безпосереднього життя.

  Скачати повний текст

Висвітлено роль буддизму в формуванні духовних цінностей та якостей людини з точки зору концепцій сучасної філософії. На основі базисних положень діалектичної методології та порівняльного аналізу соціокультурного універсума розглянуто основні моральні позиції буддизму. Визначено, що вивчення буддизму як філософського релігійного вчення є актуальним для подолання духовної кризи сучасного суспільства та впливу на механізм формування позитивних норм моральної свідомості. Акцентовано увагу на духовних цінностях буддизму, духовній свободі як основному понятті в соціальному філософському пізнанні та філософії буддизму. Обгрунтовано перевагу буддизму в способах подолання класових, етнічних та інших протиріч. Розкрито специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток особистості. Визначено потенціал духовних цінностей буддизму з метою вирішення соціальних проблем майбутнього. Висвітлено потенціал духовних цінностей філософії буддизму для вирішення соціальних проблем суспільства майбутнього. Відображено специфіку виховного впливу морально-етичних принципів буддизму на розвиток соціально-культурних якостей людини.

  Скачати повний текст

Доведено, що фундаментальною цінністю духовної сфери народного буття є людська та громадянська гідність. Встановлено, що потенційно й актуально наймогутніша консолідуюча функція в системі духовних цінностей належить гуманістичним цінностям права та правової держави, а ключовою цінністю філософії консолідації є "право людини". Проаналізовано роль і місце православ'я у системі духовних цінностей і в українському конфесійному плюралізмі. Обгрунтовано, що історично цінності православ'я найбільш гармонійні традиційній духовності більшості народу України. Встановлено, що механізмом посилення та зміцнення консолідуючої функції системи моральних цінностей у розвитку українського суспільства є культивування гуманоцентризму, толерантності, самобутніх культурних традицій та цінностей організованого суспільства, асиміляція перфекціоністської нормативно-етичної парадигми та рестриктивної концепції моралі, безпосередньо пов'язаних з християнством, етика якого найбільш адекватна досвіду істинної моралі.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено філософському дослідженню ментальності як інтегративної характеристики культури. Виділено основні етапи філософського дослідження проблеми ментального, відслідковано основні традиції його дослідження в суміжних дисциплінах, що зумовили його появу в філософії. Визначено роль і значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Запропоновано розрізняти дві форми ментальних настанов у науці: зовнішні й внутрішні. Розглянуто особливості національної типології ментального. Показано історико-культурну залежність процесів прийняття тих чи інших релігійних систем в залежності від національних типів ментальності.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості розвитку правової реальності романо-германської правової сім'ї у контексті вираження в ній інтелектуальної традиції епохи. Показано, що правова реальність, як специфічна форма відображення духовного потенціалу суспільства постійно перебуває під впливом інтелектуальної традиції конкретного часу, що є необхідним чинником її розвитку. З'ясовано, що саме інтелектуальна традиція визначає настанови правової свідомості та є імпліцитною передумовою юридичного мислення, формування якого відбувається відповідно до логіки норм та закономірностей розвитку конкретної культури. Доведено, що правова реальність сучасної романо-германської правової сім'ї перебуває під потужним впливом постмодерної інтелектуальної традиції на засадах пріоритетності антропоцентризму, єдності суб'єктивності та інтерсуб'єктивності, принципів плюралізму, ціннісного підходу, гуманізму та верховенства права. Доведено необхідність здійснення глибинного та докорінного реформування правової системи України шляхом переосмислення існуючої інтелектуальної традиції у вітчизняній юриспруденції, що зумовить зміну праворозуміння, юридичної доктрини та правосвідомсті. Відзначено, що удосконалення вітчизняного законодавства сприятиме узгодженню змісту й основних парадигм розвитку правових систем України, РЄ та ЄС, а національна система правового забезпечення трансформується у стимулювальний чинник суспільного розвитку.

  Скачати повний текст

Визначено душевну гармонію особистості як відповідність та узгодженість усіх її проявів з логікою саморозвитку буття сущого. На основі антропогенезу доведено іманентність душевної гармонії людини як мікрокосму, подібного Макрокосму. Чинники душевного складу особистості висвітлено крізь призму забезпечення ними узгодженості людини з загальносвітовим об'єктивним соціумом в індивідуальному та суспільному аспектах її буття. Особливу роль відведено колективному підсвідомому. Досліджено прояви духовної кризи суспільства як невідповідність суспільного розвитку логіці Світового Розуму та прояви дисгармонії людини на тілесному, душевному та духовному рівнях як особистісна невідповідність даній логіці. Керуючись виявленими закономірностями саморозвитку буття сущого, накреслено найбільш відповідні об'єктивній логіці шляхи подальшого розвитку суспільства та особистості (зокрема, в Україні), які повинні призвести до створення суспільства, в якому особистість - найвища цінність, що закономірно для розвитку самоусвідомлення людини як найвищої видової якості.

  Скачати повний текст

Досліджено соціально-філософський зміст релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві. Виявлено основні тенденції даної свідомості. З'ясовано специфічні особливості впливу основних історико-культурних і сучасних соціокультурних чинників на процеси трансформації релігійної свідомості в Україні. У порівняльному аспекті проведено філософський аналіз основних теоретичних підходів до визначення соціальної ролі релігійної свідомості. На підставі дослідження віровчень та культової практики неорелігійних рухів доведено наявність проявів "кризових культів". Розкрито суть ідейних принципів, які зближують традиційну релігійну та світську ідеологію, а саме: цілісність, всезагальність, синкретичність і морально-етичні домінанти свідомості, колективізм і солідаризм як антиподи конкуренції та відчуження. Доведено, що зазначені аспекти відображають особливості функціонування релігійної свідомості у сучасному українському суспільстві, притаманні колективістському типу суспільства. Визначено особливості зазначеного процесу за умов українського суспільства як конструюючо-відновлювальні, морально-ціннісні та світоглядні, а також компенсаторні відносно наслідків маргінального положення особистості на стику різнокультурних ціннісних впливів. Уточнено понятійно-категоріальний апарат та висвітлено методологічні принципи дослідження. Розглянуто особливості сучасного стану релігійної свідомості українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-типологічний підхід до аналізу релігійної свідомості та релігійного досвіду. З застосуванням цього підходу створено типологію релігійної свідомості та релігійного досвіду, запропоновано нову інтерпретацію тенденції в еволюції релігійності населення сучасної України. Проаналізовано співвідношення автономного та гетерономного релігійного досвіду та використання релігії як інструменту ідентифікації за сучасних мов. Піддано критичному аналізу ідеологему "релігійного відродження" як аналога проекту "національного відродження" відповідно до моделі "етнонації". Сформульовано практичні рекомендації щодо розробки стратегії державної політики у релігійно-конфесійній сфері, які стосуються подолання негативних тенденцій у даній сфері України та використання релігії як важливого інструменту ідентифікації у проекті формування української національної держави й української політичної нації.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу по-новому розкрити соціально-філософське розуміння суті релігії та армії, з'ясувати місце та роль релігії в Збройних Силах, провести всебічний аналіз основних складових (елементів) утворення "релігія - армія", а також розробити теоретичну модель організації взаємин між компонентами цього утворення, що притаманні Україні. Висвітлено конкретні форми та методи релігійного впливу на якісне виконання воїнами професійних обов'язків і завдань військової служби шляхом їх морально-психологічного загартування, збагачення духовного світу. Зроблено висновки щодо доцільності запобігання бойовим і загальним психічним травмам у віруючих військовослужбовців та інформаційної протидії ідейним опонентам (супротивникам) за умов сучасного ідеологічного протистояння георелігійних цивілізацій, держав і церков. Наведено актуальні підходи методологічного та прикладного характеру щодо даної проблеми, які раніше не використовувались у виховній практиці Збройних Сил України та не висвітлювались у соціально-філософській літературі.

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення та розвиток вітчизняної філософської думки. Обгрунтовано новий підхід до розуміння взаємин релігії та політики за незалежного розвитку країни. Запропоновано модель, що характеризує державно-церковні відносини за умов суспільно-політичної трансформації в Україні. Розкрито поняття "релігія" і "політична система", проаналізовано позитивні та негативні взаємини релігійно-духовної сфери та політичного життя соціуму. Сформовано основний інструментарій соціально-політичного впливу на релігійний чинник (державу, як базовий елемент, релігійно-політичні партії, мас-медіа тощо). Висвітлено нові підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у релігійному середовищі. Виділено напрямки впливу релігійного чинника на соціально-політичну сферу суспільства та шляхи їх зміни за умов стійкого розвитку.

  Скачати повний текст

Розроблено та науково обгрунтовано соціально-філософську концепцію системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах України, яка функціонує за умов сучасного українського соціуму. На підставі результатів теоретичного аналізу розкрито зміст даної системи, ядром якої є нормативно-ціннісна підсистема суспільства та його армії. Визначено головні тенденції розвитку системи, умови оптимізації, шляхи підвищення ефективності її використання у соціально-управлінській та виховній діяльності військових кадрів. Зазначено, що інтегрованим підсумком функціонування системи соціально-моральної регуляції у Збройних силах є рівень військової дисципліни та морально-психологічний стан військ.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-філософський процес формування духовності за умов соціальної трансформації на прикладі суспільства сучасної України. Розкрито основні засади та принципи формування духовності, якими є середовище, соціально-освітні цінності, культура, громадські організації, традиції, сім'я. Розглянуто духовність як категорію людського буття, що виражає його здатність до творення культури та самотворення.

  Скачати повний текст

Визначено сутність, зміст, складники та функції патріотизму сучасного українського суспільства. З'ясовано суб'єкт та об'єкт патріотизму українського суспільства перехідної доби. Досліджено процес розвитку суб'єктно-об'єктних відносин і визначено принципи їх вдосконалення. Здійснено комплексний соціально-філософський аналіз патріотизму сучасного українського суспільства, який дозволяє зрозуміти його як динамічне явище, притаманне розвитку соціуму протягом усієї відомої історії, виявити особливості українського патріотизму та визначити чинники його формування.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз протиріччя між філософським і теологічним просвітництвом в німецькій філософській думці початку XIX ст. Визначено необхідність переосмислення суті й ролі релігійного відображення й релігійного ставлення до світу у суспільстві, що переживає світоглядну кризу й злам старої системи цінностей. Досліджено, як від логічного аналізу релігії (Гегель), через історичний (Штраус) і культурологічний аналіз священних текстів (Бауер) в особі Руге і Фейєрбаха німецька філософська думка пов'язала роль і місце релігії в історії з логікою руху суспільства до свободи. Означено, що релігійний шлях розвитку є необхідністю історії, через релігію людина проявляється як істота творча, яка діє в межах певної культурної традиції.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен слова у складній взаємодії об'єктивного та суб'єктивного чинників соціальних процесів шляхом екзистенційної маніфестації особистісного начала, в чому виявляється діалектика загального та одиничного. Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування слова (і мови загалом) у цілісності духовного комплексу. Зауважено, що суспільство не може існувати без мови, але суспільство є не лише мова, існує значущий корпус символічних форм, які окрім матеріального фундаменту як основи історичної генези, допомагають суспільству гармонізувати соціальну практику. За результатами дослідження зроблено висновок, що складна структурованість суспільства породжує структурованість тезаурусу різних його верств. Змістове наповнення слова залежить від соціального статусу верстви суспільства, культурно-освітнього рівня, світоглядово-моральних засад і сумлінності індивіда. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу раціонального та нераціонального наповнення слова. Проаналізовано залежність прагматики слова від екзистенційності суб'єкта, включеного до сукупності мовних ігор суспільної практики. Віздначено, що символіка слова по-різному онтологізується у різні соціально значущі період. Але стосовно духовної спадщини, об'єднання людей у культурному та цивілізаційному плані, неприпустимо використовувати рольову функцію мови лише як засіб спілкування та не брати до уваги її здатність втілювати у собі своєрідність народу.

  Скачати повний текст