Напевно, кожному з нас цікаво дізнатися історії успішного розвитку бізнесу, а особливо родинного. Науковець Тетяна Водотика у своїй книзі вирішила дослідити розвиток підприємництва у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. крізь призму доль людей, що самі творили свої історії успіху на десятиліття вперед. Їхні помилки чи правильні рішення означали невдачі або успіх для підприємств і установ, міст і містечок, тисяч людей. Вони зароджували традиції меценатства і доброчинності. На тлі історії авторка знайомить нас з тими, хто створив родинні фірми (Яхненки й Симиренки, Терещенки, Бродські), які проіснували до 100 років. Адже традиційний постулат – «свій – отже, вартий довіри» діяв безвідмовно. Інша справа – як самотужки побудувати бізнес без підтримки батьків і синів (Микола фон Дітмар, Давид Семенович Марголін). Цікавими є розповіді про особистостей різних національностей, що прибули на територію України в кінці XVIII – на початку XIX століття (Фальц-Фейни, Вадони, Раллі, Ельворті). Їх привабила можливість не сплачувати податки державі в обмін на те, що вони оселяться й залишаться тут. Новоприбулі підприємці вивчали мову, адаптувались до місцевих звичаїв, привносили багато цікавинок в небагаті на події українські міста. Не всі історії мають щасливий кінець, але всі вони про віру, успіх, натхнення та спадок.

Ця книжка охоплює трохи більше ніж півтора десятка років на зламі XIX-XX століть. Це час надзвичайних змін у Києві –територіальних, інфраструктурних, економічних, соціальних. У цей час Київ був імперським містом, але все ж зберігав символічне значення як історичний центр і для українців, які саме почали усвідомлювати себе нацією, і для імперії, яка приміряла на себе шати наступниці Русі. Описані в книжці невидимі процеси показують, як змінювалася видима київська реальність – від топографії до зовнішнього виду вулиць. Як розросталося місто й формувалися нові його райони. Як засновувались і працювали знакові підприємства міста, такі як машинобудівний завод «Гретер і Криванек» на Шулявці (колишній завод «Більшовик»), кондитерська фабрика «Валентин Єфімов» (нині – фабрика концерну «Рошен»), витворювалися нові галузі міської економіки. Як приїздили в Київ і навіщо – на роботу, розважитися чи відвідати церкви. Хто і як керував містом і забудовував його прибутковими будинками та чи не була ця забудова хижацькою, чи ефективним було урядування. У цій книжці показано місто і людей на його тлі, які користувалися з його принад, вигод і водночас творили їх своєю працею, талантом, самою своєю присутністю. Врешті, показано Київ напередодні не так Першої світової війни, як революції 1917-1921 рр., національно-визвольних змагань за українську державність.