До збірки «Крокви над табором» увійшли короткі прозові твори: оповідання, новели, статті та інші. Від оповідань «Крокви над табором», «Нова Рябина» (1931) про успіхи колективізації українського села до листа-памфлета «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» (1946) з критикою більшовицької влади відбулася різка метаморфоза світогляду письменника, і саме за це радянська влада забороняла його твори.

Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880–1951) була надзвичайно складною та бурхливою. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який все життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що твори його довгий час було заборонено друкувати. Головний герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується, і Михайлюку треба обирати між коханою і дитиною. І вибір цей аж надто серйозний... До книжки увійшли також оповідання «Федько-халамидник» та п’єса «Чорна Пантера і Білий Медвідь».

У другому виданні наукового збірника друкуються укази, розпорядження Президентів України та закони України щодо вшанування пам’яті українців, знищених у роки Голодомору-геноциду, та засудження і заборони комуністичного тоталітарного режиму. Основу джерельної бази видання формує вибірка з матеріалів архівної кримінальної справи №475 (судовий № 1-33/2010), яка складається із 331 тому та зберігається в архіві Київського апеляційного суду. До наукового збірника також увійшли окремі матеріали кримінального провадження №22019000000000309 та деякі інші документи. Видання розраховане на науковців, слідчих, криміналістів, судових експертів, викладачів, учителів, студентів і всіх, хто цікавиться історією України XX ст.