Черчиллю вже йшов 66-й, а його перший день на посаді збігся з Гітлеровим нападом на Бельгію і Нідерланди. Але кращого рішення, аніж обрати Черчилля прем’єром, годі було й вигадати. Він об'єднав усю країну, виголосив найпалкіші промови й переконав Рузвельта, що Британія — гідний союзник. Як йому це вдалося? Що відчували він, його сім’я і вся Британія? Спираючись на щоденники, архівні документи та секретні звіти розвідки, Ларсон описує найпохмуріший 1940/1941 рік у Лондоні через повсякдення Черчилля і його оточення. Як Черчилль ігнорує власну безпеку, роздає сигари міністрам і вилазить на дах, щоб спостерігати за речами. Як його донька Мері дивом рятується від бомби й водночас сумує, що в окопі забруднила улюблені черевички. І що допомогло сильним та вразливим, веселим і стурбованим, величним і ницим пройти крізь випробування.

Козацький самовидець (Воєнний щоденник) є воєнно-історичним твором, де розповідається про російську агресію рф проти України, важливі бойові дії російсько-української війни, політичного протистояння з ворогом на полі бою і на міжнародній арені, воєнні злочини, міжнародне засудження воєнного повномасштабного вторгнення зс рф в Україну і вирішального значення народного спротиву, героїчних дій ЗСУ, нащадків козацького роду в боротьбі за незалежність та європейську інтеграцію. Книга є продовженням розповіді про новітню історію Українського патріотичного козацтва і розрахована на широке коло читачів, у розбудові якого автор брав особисту участь.

Збірник матеріалів міжнародного науково-практичного круглого столу «Крим – це Україна: стратегія деокупації та реінтеграції» з нагоди Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, що відбувся 24 лютого 2023 року в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Ця книжка Тамари Гундорової – спроба переосмислити біографію Лесі Українки, у якій переплелися хвороба і творчість, Україна і чужина, політика й література, класика і сучасність, любов і смерть. Стосунки з Кобилянською як утілення любові, творчого піднесення й розуміння. Травма, пережита біля ліжка смертельно хворого Мержинського. Духовна й інтелектуальна близькість до Драгоманова. Одруження з Климентом Квіткою. Врешті, спротив усталеним правилам і законам патріархального ладу, «ненормальність» любові, фатум мистецького божевілля, який пізнала в моменти творчості, санаторійний туризм, на який прирекла її хвороба. Усе це було закорінене в особливому стані «інакшості» письменниці, жінки й «чужинки» в себе вдома. Та водночас це дало Ларисі Косач-Квітці змогу здобути істинну свободу й осягнути загальнолюдську, транскультурну перспективу бачення світу. За рік до смерті вона зізнавалася матері: «...історію Мавки може тільки жінка написати». Але правда полягала в тому, що всі її твори могла написати лише жінка, яка жила і творила, зневажаючи смерть.