В монографії розкрито зміст інноваційного розвитку як визначального процесу сучасної економіки; в еволюційній послідовності обгрунтовано сутнісні характеристики та функціональні аспекти теорії управління інноваційним розвитком підприємства. Розкрито різні, з методологічної позиції, наукові погляди на дослідження інноваційного розвитку підприємств на макро-, мезо- та мікрорівнях. Наведено авторський погляд на генезис теорії R&D-менеджменту підприємств. Репрезентовано складові управління комерціалізацією інноваційних розробок в контексті різних моделей інноваційного процесу. Окреслено умови вибору стратегії управління інноваційним розвитком в дихотомії «конкуренція-монополія». Обгрунтовано авторську позицію щодо управління інноваційним розвитком підприємства на основі нарощування інтелектуальних активів. Висвітлено екосистемні фактори інноваційного розвитку підприємств; дослідження побудоване на аналізі системи державної інноваційної політики і місця в ній підприємства. Доведено авторську позицію щодо сучасної інституціоналізації функцій національної інноваційної системи та механізмів впливу на інноваційний розвиток підприємства, які потребують активної взаємодії підприємств з університетами в контексті забезпечення смарт-спеціалізації регіонів. Призначено для наукових працівників, викладачів, економістів, аспірантів і студентів вищих навчальних закладів.

Писати про історію в сучасному бентежному світі - вельми ризикована річ. Можна втрапити в пастку некритичного повторення застарілих постулатів або ж стати упередженим інтерпретатором історії на догоду політичним, економічним, культурним, ідеологічним тенденціям, які побутують у наш час. Щоб уникнути цих пасток, професор Тер’є Тведт пропонує дивитися в минуле, як у дзеркало. Не тлумачити історичні події з позиції сьогодення чи поширених донині поглядів на історію, а показати, як події минулого – злети та падіння цивілізацій, імперій, націй – та їхнє сприйняття у різні періоди вплинули на формування світу, яким він постав сьогодні.

Праця видатного митця та громадського діяча М. М. Аркаса є великою історіографічною пам’яткою початку XX століття. Задумана у 1901 році як нарис для навчання онука Миколи, вона перетворилася на широку і глибоку розвідку з української історії. Мета Аркаса при створенні цієї книги — викласти історію України у найдоступнішій формі, зрозумілій навіть непідготовленому читачеві. Редактором книги став письменник, історик і філолог Василь Доманицький, автор першого повного видання «Кобзаря». Простота і доступність викладення принесли книзі надзвичайної популярності. Перший наклад (7000 примірників), виданий у 1908 році, розійшовся протягом одного місяця. Світогляд автора, його сприйняття та розуміння історії повністю виключали як проросійську, так і націоналістичну крайнощі. Історія Аркаса має проукраїнську спрямованість. Книгу написано з позиції народницького напряму, який виходить з того, що творцем історії є народ, а не держава. Для широкого кола читачів, які цікавляться історією України.

Монографія допоможе точніше визначити ідейно-естетичну і типологічну своєрідність антивоєнних романів А. Варбюса, Е. Ремарка й О. Гончара, розглянути їх у контексті літературного процесу XX ст., зрозуміти деякі аспекти розвитку повістувальної прози цього періоду. Конкретно- історичне нерозривно і наочно поєднано тут із загальнолюдським, розкрито соціальне – з постійним, вічним, «позачасовим». У монографії визначені висхідні позиції дослідження романів, а саме – історизм, тобто аналіз творів в онтологічному й рецепційному розвитку, у зв’язку з досвідом історії. Історизм у сфері аксіології (теорії цінностей) – це розкриття загальнолюдського значення творів. Крім того, проаналізовано особливості поетики антивоєнних романів, що відображають кардинальні закономірності епохи в живих, соціально рельєфних, глибоко типових образах і обставинах. Монографія призначена для літературознавців, викладачів, студентів-філологів та вчителів-словесників.

Розмови про політику стають дедалі токсичнішими. Гострі суперечності співрозмовників призводять до конфліктів й унеможливлюють здоровий діалог. Та авторки цієї книжки, Сара і Бет, вирішили випробувати раціональний підхід до розмов про політику та суперечливих питань сьогодення, як-от медичне обслуговування, права жінок, виховання дітей тощо. Сара і Бет мають абсолютно різні погляди, але доводять: суспільно важливі проблеми треба розв’язувати лише поважаючи одне одного та з урахуванням спільних інтересів і мети, а не з позиції протистояння.