Андрій Курков (нар. 1961 р.) – журналіст, письменник, сценарист (за його сценаріями знято понад 20 документальних та художніх фільмів), автор більш як 20 книг. Його твори перекладено 36 мовами світу, зокрема англійською, німецькою, французькою, іспанською, голландською, турецькою та ін. Книжки Куркова потрапили до топ-десятки європейських бестселерів. Роман «Сірі бджоли» відзначено престижною літературною нагородою – Національною премією Медічі за найкращий закордонний твір. ...У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє – пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, маючи абсолютно протилежні погляди на життя, змушені миритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого – сепаратисти. Головна турбота Сергійовича – як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл – всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни.

В своєму історичному романі «Роксолана» Павло Загребельний (1924- 2009) розповідає про життя Насті Лісовської, дружини турецького султана Сулеймана І. Письменник зумів вдало проникнути у складний внутрішній світ героїні. При написанні твору він особисто побував у Туреччині та Рогатині, місцях, пов’язаних із її життям.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історіі культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософі України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляди роль елітарних верств дта козацтва в історії України. У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги — спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.