У монографії вміщено матеріали неопублікованої дисертації видатного подолянина Якова Огородника «Гетьманування Івана Скоропадського», збереженої як рукопис і виявленої В. П. Рекрутом у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Відстоюючи засади української державності, автор ґрунтовно характеризує діяльність гетьмана Івана Скоропадського – однієї з ключових постатей модерної.української історії. На основі аналізу низки історичних джерел і літератури визначено фатальні об’єктивні й суб'єктивні чинники, які призвели до інкорпорації Лівобережної України до складу російської імперії. Уперше представлена українській науковій спільноті праця істотно доповнить наявну історіографію з історії України-Гетьманщини. Для науковців, викладачів, краєзнавців, аспірантів та студентів закладів вищої освіти. Прислужиться також тим, хто цікавиться історією української державності та вітчизняною історією XVIII ст.

Хто вони, гетьмани України, – грізні козацькі ватажки, вожді опозиційних до будь-якої влади розбійницьких ватаг, степові й польові командири чи хитромудрі правителі держави? Скільки їх було в історії нашої країни? Хто був першим у гетьманській когорті? Коли на українських землях з’явилося слово «гетьман» і що воно означало? Як змінювалося становище володарів гетьманської булави протягом різних історичних періодів? Яким було приватне та повсякденне життя гетьманів, їхніх дружин і родин? Відповіді на ці та інші питання допитливий читач знайде в цій книзі. Книга розрахована на широке коло читачів – усіх, хто цікавиться історією України, але насамперед стане в пригоді школярам, студентам, учителям і викладачам вищих навчальних закладів.

Книга розповідає про найбільш відомого, але водночас і досі неоднозначно оціненого в історіографії персонажа козацької історії – гетьмана України в 1687-1709 роках Івана Мазепу. Життя і діяльність очільника Гетьманату представлено на широкому тлі політичного й соціального розвитку України та в контексті динамічних міжнародних перегрупувань, що мали місце в Центрально-Східній Європі в останні десятиліття XVII - на початку XVIII ст. й безпосередньо впливали на українські справи. Особлива увага звертається на зовнішньополітичні процеси, спричинені перебігом Великої Північної війни 1700-1721 років. Детально аналізуються наслідки втягування України у війну, а також способи реагування гетьманського уряду Івана Мазепи на загрози та виклики, які вона несла ранньомодерній Українській державі. Видання адресується науковцям, викладачам, студентам історичних факультетів, усім, хто цікавиться історією України.

Постать найближчого соратника Івана Мазепи, творця першої у світі Конституції Пилипа Орлика приваблює і хвилює неймовірно лицарською відданістю Україні, вірністю Гетьманській присязі працювати для визволення своєї поневоленої Вітчизни та добра українського народу. Втративши Вітчизну, він ні на мить не складає рук, а своєю послідовною і наполегливою працею постійно схиляє іноземних володарів до створення антиросійських коаліцій, у яких питання визволення України з московської неволі - на чільному місці. Авторка лаконічно, але надзвичайно точно передає атмосферу того героїчного і трагічного часу. Книга глибоко патріотична, і такі ж почуття вона викликає при її прочитанні. Соціальна значущість та актуальність її для читачів, як молодих, так і старших, безумовна.

У виданні вперше опубліковано архівні документи доби Івана Мазепи та Пилипа Орлика, що висвітлюють політичну ситуацію в Гетьманщині, проблеми створення європейської коаліції, спрямованої проти Москви, повсякденне життя Гетьманщини за часів Мазепи, долю мазепинців. Книжка адресована історикам, джерелознавцям, архівістам, а також усім, хто цікавиться історією України.

Петро Кралюк (нар.1958 р.) — доктор філософських наук, професор, перший проректор Національного університету «Острозька академія». Є автором численних робіт з історіі культури України, зокрема її філософської думки. Створив власну концепцію історії філософі України, яка різниться від загальноприйнятої. Відомий також своєю історичною публіцистикою на шпальтах газет «День», «Дзеркало тижня» та сайті радіо «Свобода». Його перу належить низка книг («Шестиднев», «Лицар і смерть», «Діоптра», «Віднайдення раю», «Козацька міфологія України: творці та епігони»), де він подає дещо незвичний погляди роль елітарних верств дта козацтва в історії України. У цій книзі йдеться про гетьмана Богдана-Зіновія Хмельницького. Але це не є традиційна біографія. Автор у першій частині говорить про те, як образ цього козацького ватажка трактувався в українській, польській, російській, єврейській, турецькій і татарській культурах. Показано, як відбувалася міфологізація цього історичного діяча. Друга частина книги — спроба подати неміфологізовану біографію Хмельницького, відобразити його діяльність як у широкому геополітичному контексті, так і в контексті подій на українських землях першої половини й середини XVII ст. Також розглядається питання про те, які реальні наслідки мала Хмельниччина для українських земель і для Європи загалом.