Приведены результаты доплерультразвукового исследования маточно-плацентарного и плодного кровотока у беременных с хроническим гломерулонефритом. Проведен сравнительный анализ полученных результатов у женщин с хроническим гломерулонефритом, преэклампсией и нормальным течением беременности.

Наведено результати доплерометричного ультразвукового дослідження матково-плацентарного та плодового кровотоку у вагітних з хронічним пієлонефритом. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів у жінок з хронічним пієлонефритом, прееклампсією та з нормальним перебігом вагітності.

Представлено результати дослідження гормонального гомеостазу у жінок, хворих на хронічні запальні захворювання нирок протягом другої половини вагітності, а також особливості змін рівнів гормонів при ускладненні перебігу вагітності прееклампсією.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода та новонародженого за останні 25 років у вагітних з хронічним пієло- та гломерулонефритом. Вивчено регіонарну гемодинаміку нирок і матково-плацентарно-плодовий кровоток у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. З'ясовано патогенетичну роль порушень системи L-аргінін/оксид азоту в розвитку прееклампсії у цих жінок. Визначено гормональний статус і особливості реагування системи біогенних амінів за розвитку прееклампсії у вагітних з хронічними запальними захворюваннями нирок. Удосконалено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти прееклампсії, показано їх ефективність щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності і порушень стану плода.

Визначено зміст поняття "трансформація мас-медіа" як кардинальна або поступова зміна процесу передачі, обміну політичною інформацією, що суттєво впливає на політичну культуру суспільства й особи і може динамізувати або гальмувати політичні зміни. Обгрунтовано, що метою трансформації мас-медіа за умов ідеологічних протистоянь є формування об'єднувальної (інтегральної) ідеології. Запропоновано інтегральну ідеологію, виявлено чинники, які уповільнюють трансформацію мас-медіа до потреб й інтересів народу, розроблено пропозиції щодо посилення впливу мас-медіа на демократизацію політичного життя в Україні. Встановлено, що різновекторність й ідеологічне протистояння не сприяють трансформації мас-медіа в надійну й об'єктивну комунікацію між державою, суспільством і особою. Виявлено основні конфліктогенні чинники такого розвитку. Доведено, що найбільш ефективною з точки зору національних інтересів України є державно-ціннісна консолідація.

Висвітлено підходи до ведення вагітності у жінок з кардіоваскулярними захворюваннями (КВЗ) у світі. Показано гемодинамічні зміни під час вагітності, ризики для матері і плода за різних хвороб серцево-судинної системи, обговорено тактику ведення пацієнтів із КВЗ перед вагітністю, під час гестації, в пологах та у післяпологовий період. Визначено стани, що належать до групи високого ризику (смертність більше 10 %) - синдром Марфана із дилатацією аорти, тяжкі обструктивні ураження лівих відділів серця, легенева гіпертензія та тяжка дисфункція лівого шлуночка.

Наведено зміни в системі L-аргінін - оксид азоту, що відбувались у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок, яким у комплексі профілактики прееклампсії застосовували донатори оксиду азоту. Проілюстровано їх ефективність щодо зниження частоти розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

Зроблено огляд літератури щодо класифікації, діагностики та лікування інфекцій сечових шляхів у вагітних. Проаналізовано частоту виявлення різних збудників інфекції сечових шляхів, наведено квінтесенцію європейських та американських урологічних рекомендацій щодо новітніх методів діагностики, антибактеріального та інвазивного лікування інфекцій сечових шляхів під час вагітності.

Діагностика венозних тромбоемболій (ВТE) під час вагітності потребує проведення безпечних і інформативних методів дослідження. Найпридатнішими препаратами для профілактики і лікування ВТE у вагітних є низькомолекулярні гепарини. Антикоагулянтна терапія повинна проводитися тільки за умов, якщо користь для матері переважує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку, що застосовують непрямі антикоагулянти, повинні бути поінформовані про імовірність варфаринової ембріопатії.

Вивчено стан системи L-аргінін - оксид азоту у вагітних із хронічними запальними захворюваннями нирок. Встановлено зв'язок між змінами показників цієї системи та розвитком прееклампсії у вагітних із хронічними пієлонефритом та гломерулонефритом.

Мета роботи - вивчити морфологічні особливості плаценти у вагітних із хронічним пієлонефритом (ХП). Для вивчення морфологічних особливостей плаценти досліджено такі групи: 1-а група - плаценти від жінок, хворих на ХП, які одержували курс лікування цієї хвороби відповідно до діючих рекомендацій - 70 жінок; 2-а група - плаценти жінок із ХП, яким додатково проводилося відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишечнику пробіотичною композицією живих штамів L. plantarum ВКПМ В-5002 і Str. Salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813 у співвідношенні 8:2, у дозі 10М09 КУО/мл напередодні пологів - 50 жінок; 3-я група (контроль) - плаценти здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Для вивчення морфологічних особливостей плаценти в обстежених жінок використано такі методи: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний. У групі жінок із хронічним пієлонефритом (1-а група), за сукупністю органометричних, макроскопічних та гістологічних особливостей плацент, у 60 % випадків відмічено плацентарну дисфункцію вогнищевого характеру з елементами незрілості по типу проміжних диференційованих ворсин і дисоційованого розвитку ворсин на фоні компенсаторних реакцій як на клітинному, так і на тканинному рівні, середнього ступеня виразності. У 36 % плацент виявлено вогнищеві зміни децидуальної оболонки у вигляді набряку, повнокров'я судин та децидуїту, явища парієнтального мембраніту в плідних оболонках та інтервілузіту в міжворсинчастому просторі. У групі жінок із ХП (2-а група), які додатково одержували пробіотичну композицію, в 60 % плацент не відмічено запальних змін вогнищевого характеру, лише в 34 % плацент виявлено вогнища запальної інфільтрації в децидуальній оболонці та в міжворсинчастому просторі під децидуальною оболонкою, а в 16 % плацент - тільки в децидуальній оболонці. Висновки: у плацентах від жінок із ХП у 60 % відмічено вогнищеві прояви плацентарної дисфункції на фоні запальних змін у міжворсинчастому просторі, децидуальній та плідній оболонках. При застосуванні пробіотичної композиції прояви плацентарної дисфункції виявлено в 40 % на фоні зменшення запальних змін у децидуальній оболонці і мідворсинчастому просторі. У 16 % плацент встановлено тільки вогнищеві зміни запального характеру в децидуальній оболонці (децидуїт).

Висвітлено етіологію, клінічні прояви, лабораторні показники патології вагітних - холестатичний гепатоз (внутрішньопечінковий холестаз вагітних). Наведено дані літератури щодо факторів ризику виникнення цього захворювання, його наслідки для вагітної та плода, а також основні клінічні рекомендації щодо ведення вагітних і післяпологового періоду.

Розрив плодових оболонок є однією з найбільш частих і дискусійних проблем в акушерстві. Навколоплідні води, відіграючи важливу роль у біомеханіці пологів, мають велике фізіологічне значення для їх перебігу та стану плода, оскільки створюють умови для його вільного розвитку і руху, а також захищають організм, що росте, від несприятливих факторів. Спонтанний розрив плодових оболонок є нормальним компонентом пологів. Передчасний розрив плодових оболонок відноситься до розриву оболонок до початку пологів незалежно від гестаційного віку. Після того, як відбувся розрив плодового міхура, пологи рекомендується активувати, коли ризик висхідної інфекції переважує ризик недоношеності. Коли передчасний розрив плодових оболонок відбувається в терміні, пологи, як правило, настають спонтанно або активуються у межах від 12 до 24 годин. Ведення вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок (відноситься до передчасного розриву плодових оболонок у терміні до 37 тижнів вагітності), є більш складним. Передчасний розрив плодових оболонок ускладнює від 2 % до 20 % усіх пологів і пов'язаний із 18 % до 20 % перинатальної смертності. Можливості ведення включають госпіталізацію до лікарні, амніоцентез, щоб виключити внутрішньоутробне інфікування, і допологове введення кортикостероїдів та антибіотиків широкого спектра дії, за потреби. Незважаючи на те, що провідним фактором допологового вилиття навколоплідних вод є інфікування, питання етіології та патогенезу передчасного розриву плодових оболонок залишаються недостатньо вивченими.

Проведено огляд опублікованої літератури для вивчення впливу інфекції кору на вагітність та інформування про необхідність профілактики. Не існує жодних доказів, які підтверджують зв'язок між перенесенням кору під час вагітності та вродженими вадами. Проте необхідність ефективного постконтактного захисту доведена рядом досліджень, які свідчать про високий ризик серйозних ускладнень у матері, втрати плода та недоношеність. Кір у пізні терміни вагітності також може призвести до перинатальної інфекції в новонародженого, що може бути пов'язано з високою смертністю та ризиком розвитку підгострого склерозуючого паненцефаліту.

Інфекційні хвороби, яким можна запобігти шляхом вчасної вакцинації, є причиною значного рівня захворюваності та смертності серед матерів, новонароджених і немовлят. Зміни імунної відповіді, що відбуваються у вагітної, як вважають, для того, щоб дозволити жінці виносити плід, можуть перешкоджати розвитку специфічної імунної відповіді на патогенні агенти. Крім прямих переваг для матері, вакцинація під час вагітності, ймовірно, забезпечує прямий вплив на плід та новонародженого через створення пасивного імунітету (трансплацентарне перенесення антитіл, утворених завдяки вакцинації матері).

Кесарів розтин - хірургічна процедура, яка може призвести до численних ускладнень як з боку матері, так і дитини. ВООЗ вважає, що коефіцієнт кесаревого розтину на рівні 5 - 15 % є оптимальним для цілеспрямованого виконання кесарева розтину за медичної необхідності. Останніми роками частота кесаревого розтину у світі зростає, як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються (з 16 млн, або 12,1 % усіх пологів, у 2000 р. до 29,7 млн, або 21,1 % усіх пологів, у 2015 р.). Причини цього зростання різноманітні. Раніше це робилося для здоров'я матері, але зараз відіграє важливу роль плід. Проведено систематичний огляд літератури для визначення частоти та материнських ускладнень, пов'язаних із кесаревим розтином, без медичного показання порівняно з вагінальним розродженням. Кесарів розтин належить до складних оперативних втручань із високою частотою інтра- і післяопераційних ускладнень. Ризик ускладнень у матері під час абдомінального розродження зростає у понад 10 разів, а ризик материнської смертності - у 5 разів. Серед післяопераційних ускладнень найчастіше зустрічаються ендометрит, нагноєння післяопераційного шва, інфільтрати параметрію, інфільтрати передміхурової клітковини, гематоми різної локалізації, провисання лігатур, а також перитоніт, сепсис. Інфекційні ускладнення у світі входять до числа перших 5 причин материнської захворюваності та смертності. Післяпологовий період після кесаревого розтину характеризується розвитком больового синдрому, прояви якого значно погіршують загальне самопочуття, рухову активність та якість життя пацієнток. Першочерговим завданням акушерства є вдосконалення методів зменшення частоти кесаревого розтину з урахуванням абсолютних показань до оперативного розродження.

Розглянуто створення оборотних гідроагрегатів Дністровської ГАЕС для підвищення ефективності об'єднаної енергетичної системи України. Приділено увагу проектним рішенням з безпеки й екології навколишнього середовища ГАЕС. Акцентовано на розробці головної гідромашини Дністровської ГАЕС. Економічно обгрунтовано будівництво нижнього водосховища ДГАЕС.

Розрив плодових оболонок є однією з найбільш частих і дискусійних проблем в акушерстві. Навколоплідні води, відіграючи важливу роль у біомеханіці пологів, мають велике фізіологічне значення для їх перебігу та стану плода, оскільки створюють умови для його вільного розвитку і руху, а також захищають організм, що росте, від несприятливих факторів. Спонтанний розрив плодових оболонок є нормальним компонентом пологів. Передчасний розрив плодових оболонок відноситься до розриву оболонок до початку пологів незалежно від гестаційного віку. Після того, як відбувся розрив плодового міхура, пологи рекомендується активувати, коли ризик висхідної інфекції переважує ризик недоношеності. Коли передчасний розрив плодових оболонок відбувається в терміні, пологи, як правило, настають спонтанно або активуються у межах від 12 до 24 годин. Ведення вагітності, ускладненої передчасним розривом плодових оболонок (відноситься до передчасного розриву плодових оболонок у терміні до 37 тижнів вагітності), є більш складним. Передчасний розрив плодових оболонок ускладнює від 2 % до 20 % усіх пологів і пов'язаний із 18 % до 20 % перинатальної смертності. Можливості ведення включають госпіталізацію до лікарні, амніоцентез, щоб виключити внутрішньоутробне інфікування, і допологове введення кортикостероїдів та антибіотиків широкого спектра дії, за потреби. Незважаючи на те, що провідним фактором допологового вилиття навколоплідних вод є інфікування, питання етіології та патогенезу передчасного розриву плодових оболонок залишаються недостатньо вивченими.

На основі системного аналізу закономірностей технологічних процесів виготовлення деталей із важкооброблюваних матеріалів розроблено та запропоновано новий підхід до забезпечення якості і зниження трудомісткості обробки сложнопрофільних поверхонь турбінних лопаток із титанових сплавів при вдосконаленні структури технологічного процесу та параметрів фінішних операцій. Сформульовано та теоретично обґрунтовано гіпотезу про можливість вдосконалення існуючої і формування раціональної структури технологічного процесу обробки турбінних лопаток із важкооброблюваних матеріалів як основи зниження трудомісткості, забезпечення якості та стабільності фінішних методів механічної обробки з обмеженнями в умовах модернізації виробництва. Подальшого розвитку набула ідея технологічного забезпечення якості обробки сложнопрофільних поверхонь турбінних лопаток із титанових сплавів упровадженням сучасних методів і засобів контрольних операцій технологічного процесу як основа скорочення циклів виготовлення деталей. Із застосуванням методики багатофакторного планування експериментів розроблено математичні моделі параметрів оптимізації фінішної операції шліфування поверхонь турбінних лопаток із титанових сплавів, а також рекомендації щодо вибору оптимальних режимів різання, які забезпечують необхідну якість і стабільність методу обробки. Експериментально досліджено метод високопродуктивного шліфування титанових сплавів без використання мастильно-охолоджуючих засобів. Уперше розроблено рекомендації щодо застосування високоструктурних абразивних кругів на керамічних зв'язках, у яких щільність і твердість повинні відповідати певному швидкісному режиму, що виключають прижоги оброблюваної поверхні. Сформульовано рекомендації по модернізації верстатного устаткування та впровадження технологічного оснащення для підвищення ефективності обробки сложнопрофільних поверхонь лопаток із титанових сплавів і зниження трудомісткості складання та монтажу робочого колеса турбіни.

Сьогодні гепатити становлять глобальну проблему в сучасній охороні здоров'я, зі змінами в епідеміології внаслідок різних факторів. Поширеність вірусу гепатиту В (HBV) і С (HCV) у популяції пов'язана з факторами ризику передачі вірусу, такими як переливання крові та її препаратів, стоматологічні і хірургічні процедури, використання татуювань, біологічних матеріалів, ін'єкційних засобів, поряд із сексуальним і вертикальним шляхом передачі. Наведено огляд літератури щодо сучасних поглядів на вагітність та віруси гепатиту В (HBV) або С (HCV), а також щодо останніх досягнень у зниженні частоти їх передачі від матері до дитини. Показано, що вагітні з гострим вірусним гепатитом мають вищий ризик захворюваності та смертності порівняно з вагітними з хронічним вірусним гепатитом. Ризик вертикальної передачі вірусів гепатиту вищий у вагітних із гострим інфікуванням, ніж при хронічній формі. Грудне вигодовування є безпечним для жінок із хронічним HBV або HСV за умови відсутності пошкодження сосків. Гостре інфікування HAV під час вагітності зустрічається рідко. Ведення вірусного гепатиту під час вагітності потребує оцінки ризику передачі дитині, визначення віку гестації на момент зараження і ризику декомпенсації матері, а також обізнаності щодо побічних ефектів противірусних препаратів. У подальшому важливо провести більше досліджень у цій царині серед вагітних, а також запровадити пренатальний скринінг на гепатит В і С, оскільки, незважаючи на сучасні досягнення в лікуванні, все ще не має змоги остаточно вилікувати ці захворювання, але можна принаймні поліпшити якість життя пацієнтів із хронічними захворюваннями. Також слід запровадити обов'язкову імунопрофілактику в усіх новонароджених, а особливу увагу приділити пацієнтам із факторами ризику HBV, провести швидку діагностику і направити на конкретні щеплення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.