Определена информативность магнито-резонансной томографии (МРТ) для диагностики истинного метастазирования рака и ангиомиолипомы почки в региональные лимфоузлы. Обследовано 97 больных: 21 - с ангиомиолипомой почки, 76 - раком почки. Критерием наличия лимфаденопатии служили размеры лимфоузла более 1 см. Региональная лимфаденопатия выявлена у 32 пациентов (в 3 случаях при ангиомиолипоме и в 29 - при почечно-клеточном раке). МРТ обладает высокой точностью и чувствительностью в выявлении увеличения лимфоузлов, но не дифференцирует доброкачественную лимфаденопатию.

Відтворено основні етапи становлення світової та вітчизняної трансплантології. Суттєві успіхи в розвитку органної та тканинної трансплантології були досягнуті в результаті впровадження фундаментальних досліджень у галузях біології, генетики, хірургії - відкриття груп крові, трансплантаційного імунітету, впровадження техніки судинного шва. Перспективи терапевтичної трансплантології пов'язані з розвитком вчення про ембріональні стовбурові клітини.

Отражены основные этапы становления мировой и отечественной трансплантологии. Существенные успехи в развитии органной и тканевой трансплантологии были достигнуты в результате внедрения фундаментальных достижений биологии, генетики, хирургии - открытия групп крови, трансплантационного иммунитета, внедрения техники сосудистого шва. Перспективы терапевтической трансплантологии связываются с развитием учения об эмбриональных стволовых клетках.

Предложен метод комплексной терапии железодефицитной анемии (ЖДА) беременных в третьем триместре беременности с применением препарата кордовой крови "Криоцелл-Гемокорд" наряду с общепринятым медикаментозным лечением. Показано, что использование препарата "Криоцелл-Гемокорд" способствует коррекции иммунологических нарушений, нормализует гематологические показатели и является эффективным патогенетическим средством лечения ЖДА беременных.

Наведено результати експерименту щодо підбору ефективної кількості стовбурових клітин в культурі для лікування вторинного андрогенного дефіциту у самців щурів. Доведено експериментальним шляхом, що застосування культури стовбурових клітин для коригування вторинного андрогенного дефіциту є доцільним за застосування клітин в кількості 200 000 в кожне яєчко.

Приведены результаты эксперимента по подбору эффективного количества стволовых клеток в культуре для лечения вторичного андрогенного дефицита у самцов крыс. Доказано экспериментальным путем, что применение культуры стволовых клеток для корректирования вторичного андрогенного дефицита является целесообразным при применении клеток в количестве 200 000 в каждое яичко.

Виконано експеримент з використання різної кількості стовбурових клітин для лікування вторинного андрогенного дефіциту у самців щурів. Для моделювання патології використовувався CdCl2 в дозі 150 мкг/100 г маси тварини. Протягом експерименту досліджували гормональний статус тварин і стан антиоксидантного захисту. Для лікування змодельованої патології стовбурові клітини використовували в кількостях 80 000, 100 000 та 200 000 в кожне яєчко. Встановлено, що використання стовбурових клітин в кількості 200 000 при введенні в обидва яєчка є доцільним для лікування вторинного андрогенного дефіциту.

Выполнен эксперимент по применению различного количества стволовых клеток в культуре для лечения вторичного андрогенного дефицита у самцов крыс. Для моделирования патологии использовался CdCl2 в дозе 150 мкг/100 г массы животного. В ходе эксперимента исследовали гормональный статус животных и состояние антиоксидантной защиты. Для лечения смоделированной патологии стволовые клетки применяли в количестве 80 000, 100 000 и 200 000 в каждое яичко. Установлено, что использование стволовых клеток в количестве 200 000 при введении в оба яичка является целесообразным для лечения вторичного андрогенного дефицита.

Висвітлено питання класифікації, створення, ефективності оригінальних препаратів. Подано формулювання поняття "генерик", описано види еквівалентності, наявність яких передбачає класифікування лікарських засобів як генерика. Наведено відомості, які потрібно надати для того, щоб генерик був допущений на ринок Євросоюзу. Подано сумарну таблицю по відмінності брендів і генериків на прикладі тамсулозину.

Освещены вопросы классификации, создания, эффективности оригинальных препаратов. Дана формулировка понятия "генерик", описаны виды эквивалентности, наличие которых предполагает классифицирование лекарственных средств в качестве генерика. Освещены сведения, которые требуется предоставить для того, чтобы генерик был допущен на рынок Евросоюза. Приведена суммарная таблица по отличию брендов и генериков на примере тамсулозина.

Досліджено теоретичні засади інформаційно-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки суб'єкта господарювання. Доведено можливість використання показників діяльності суб'єкта господарювання для визначення й оцінювання службою безпеки суб'єкта стану його економічної безпеки. Розроблено ієрархічну модель побудови інтегральних ідентифікаторів індивідуальних профілів економічної безпеки на основі фіксованої групи показників. Адаптовано метод багатокритеріальних шкал з метою наведення показників діяльності суб'єкта в контексті економічної безпеки. Розроблено модель реалізації методу трансформації показників діяльності на основі механізму інформаційно-аналітичного забезпечення системи економічної безпеки. Запропоновано додаткові класифікаційні ознаки дій акторів системи економічної безпеки суб'єкта господарювання: векторну, дієву та ресурсну. Апробовано розроблені рекомендації щодо застосування показників діяльності суб'єкта господарювання для цілей оцінювання службою безпеки стану його економічної безпеки.

Ін'єкції резерпіну (2,5 мг/кг, внутрішньоочеревинно, щодобово протягом трьох діб) у поєднанні з іммобілізаційно-больовим стресом викликають у щурів розвиток виразкових уражень дванадцятипалої кишки (ДПК) та шлунка. В цьому разі підвищуються вміст малонового діальдегіду та активність супероксиддисмутази (СОД) в еритроцитах, збільшуються рівень вітаміну С у плазмі крові та активність СОД у гомогенаті тканини ДПК. Застосування L-депренілу (0,5 мг/кг, внутрішньоочеревинно) та пентоксифіліну (50,0 мг/кг, внутрішньоочеревинно) забезпечує протекторні ефекти щодо появи стресіндукованих виразок, причому впливи даних агентів взаємно потенціюються.

Проведено порівняльний аналіз різних підходів до оцінювання рівня економічної безпеки підприємств із встановленням їх сутності, етапів реалізації, наукового підгрунття, математичної бази, позитивних і негативних сторін. На підставі такого аналізу запропоновано критерії до добору показників діяльності підприємства для оцінювання рівня його економічної безпеки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.6-29

Рубрики:

Хвороби чоловічих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У групах тварин з моделлю гіпогонадизму проведено порівняльне оцінювання результатів двобічного інтратестикулярного введення клітин строми кісткового мозку (КСКМ) в кількості 80 000, 100 000 і 200 000. Показано, що двобічне інтратестикулярне введення КСКМ забезпечує позитивні зміни у копулятивніії поведінці самців щурів з експериментальним андрогенним дефіцитом. Найбільш ефективною виявилась терапевтична доза у 200 000 КСКМ. Однобічне інтратестикулярне введення тваринам КСКМ в різних кількостях (80 000, 100 000 та 200 000) не викликало суттєвих позитивних змін показників копулятивної поведінки тварин. Зроблено висновок, що зміна кількості та методу введення тваринам КСКМ сприятиме позитивним результатам копулятивної поведінки експериментальних тварин.

В группах животных с моделью гипогонадизма проведена сравнительная оценка результатов двустороннего интратестикулярного введения клеток стромы костного мозга (КСКМ) в количестве 80 000, 100 000 и 200 000. Показано, что двустороннее интратестикулярное введение КСКМ приводит к позитивным изменениям в копулятивном поведении самцов крыс с экспериментальным андрогенным дефицитом. Наиболее эффективной оказалась терапевтическая доза 200 000 КСКМ. Одностороннее интратестикулярное введение животным КСКМ в разных количествах (80 000, 100 000 и 200 000) не привело к существенным позитивным изменениям показателей копулятивного поведения животных. Сделан вывод, что изменение количества и метода введения животным КСКМ приведет к положительным результатам копулятивного поведения экспериментальных животных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено анатомическое исследование вариантных поясничных вен, материалом для которого послужили 35 свежих трупов. Для изучения особенностей нижней полой вены и ее притоков использовали оригинальную методику раскрытия нижней полой вены. Вариантная поясничная вена обнаружена в 12-ти (34,3 %) случаях из 35-ти. Диаметр данных сосудов варьировался от 1-го до 2-х мм и составлял в среднем 1,5 мм. Дренирование вариантной поясничной вены в ретропеченочный отдел нижней полой вены было обнаружено только в одном случае. В других наблюдениях она впадала исключительно в подпеченочный сегмент полой вены. Расстояние от устья правой почечной вены варьировалось от 2-х до 75-ти мм (в среднем 19,6 мм). Результаты исследования показали, что эти сосуды не являются основными источниками кровотечения при выполнении венакаватромбэктомии.

Проведено анатомічне дослідження варіантних поперекових вен, матеріалом для якого стали 35 свіжих трупів. Для вивчення особливостей нижньої порожнистої вени та її приток використовували оригінальну методику розкриття нижньої порожнистої вени. Варіантну поперекову вену виявлено в 12-ти (34,3 %) випадках із 35-ти. Діаметр таких судин варіював від 1-го до 2-х мм і становив у середньому 1,5 мм. Дренування варіантної поперекової вени у ретропечінковий відділ нижньої порожнистої вени було виявлено тільки в одному випадку. В інших спостереженнях вона впадала виключно в підпечінковий сегмент порожнистої вени. Відстань від гирла правої ниркової вени варіювалось від 2-х до 75-ти мм (у середньому 19,6 мм). Результати дослідження показали, що ці судини не є основними джерелами кровотечі під час виконання венакаватромбектомії.

Представлены ранние результаты проведения уретерокаликоанастомоза у 12-ти пациентов с мочекаменной болезнью и сложной патологией лоханочно-мочеточникового сегмента. Показано, что уретерокаликоанастомоз обеспечивает удовлетворительные функциональные результаты у большинства больных и является операцией выбора при внутрипочечном гидронефрозе или рецидивировании камней у пациентов с внутрипочечной лоханкой. Обоснована необходимость дальнейшего анализа результатов, основанного на более длительных наблюдениях.

Наведено ранні результати проведення уретерокалікоанастомозу у 12-ти пацієнтів з сечокам'яною хворобою і складною патологією мисково-сечовідного сегмента. Показано, що уретерокалікоанастомоз забезпечує задовільні функціональні результати у більшості хворих і є операцією вибору у разі внутрішньониркового гідронефрозу або рецидивування каменів у пацієнтів з внутрішньонирковою мискою. Обгрунтовано необхідність подальшого аналізу результатів, який грунтувався б на більш тривалих спостереженнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-59

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценка сложности оперативных вмешательств в большинстве случаев представляет собой сложную задачу, так как зачастую бывает субъективной. Тем не менее, объективная оценка этого параметра крайне необходима, так как она позволит более точно исследовать сравнительные результаты операций. Представлено оригинальную шкалу оценки сложности органосохраняющей хирургии почечно-клеточного рака на основании опыта хирургии 415 пациентов.

Результаты данного исследования продемонстрировали высокую эффективность органосохраняющей хирургии почечных ангиомиолипом. В группе туберозного склероза и спорадических мультифокальных опухолей преимущественной хирургической техникой должна быть энуклеация опухоли.

Изучены некоторые клинико-патогенетические механизмы развития осложнений беременности после экстракорпорального оплодотворения, определена роль озонотерапии в комплексе с иммунокорректорами в их профилактике.

Уретерокаликоанастомоз обеспечивает хорошие функциональные результаты у большинства больных со сложной или рецидивной патологией лоханочно-мочеточникового сегмента. Приоритеты такого подхода видны в анастомозировании неизмененных тканей нижней чашки и мочеточника, а также в том, что анастомоз накладывают в условиях хорошей видимости. В настоящее время очевидно, что результаты уретерокаликоанастомоза (УКА) гораздо лучше при первичных операциях и у пациентов с сохранной почечной паренхимой. Отмечено, что УКА является операцией выбора при "внутрипочечном" гидронефрозе или рецидивировании камней у пациентов с внутрипочечной лоханкой. Однако необходим дальнейший анализ результатов, полученных в более длительные сроки наблюдения.

Изучено влияние противоопухолевой дендритноклеточной вакцинотерапии на количество и функциональный состав регуляторных клеток у больных раком почки. Изложены некоторые прогностические аспекты радикальной цистектомии с ортотопической интестинонеопластикой. Оценена сложность органосохраняющей хирургии почечно-клеточного рака. Показана роль малоинвазивных методов лечения опухолей почек. Проведен сравнительный анализ результатов радикальной нефрэктомии и резекции почки по поводу гипернефромы. Обсуждены вопросы профилактики и лапароскопической коррекции травм мочеточника при гинекологических операциях. Описаны методы профилактики и лечения цитомегаловирусной инфекции у реципиентов после родственной трансплантации почки. Изучен опыт лечения дисметаболических нефропатий у подростков. Проанализированы непосредственные результаты малоинвазивного лечения мультифокального уролитиаза. Определены факторы риска репродуктивных расстройств у мальчиков.