Розглянуто відмінність між двома моделями вебдокументів: традиційним DoM (Document object Model) та fDoM (формальним DoM). Описано core DoM, який є структурою вебдокументів як ієрархічне дерево вузлів. Кожен вузол відображає елементи, атрибути та текстовий вміст, що дає змогу навігувати, модифікувати та видаляти компоненти документа. На прикладі HTML-коду проілюстровано візуальну структуру DoM. Далі розкрито використання Isabelle/hol, системи логіки вищого порядку, для роботи з fDoM, що уможливлює формалізацію математичних властивостей fDoM з переконанням у їх коректності та стійкості до вразливостей. Приклад коду на Isabelle/hol продемонстрував, як можна визначати та перевіряти операції над елементами вебдокументів. Здійснено порівняння між DoM та fDoM, зазначаючи відмінності в їх підходах до подання та взаємодії з вебдокументами. Наголошено, що традиційний DoM забезпечує гнучкий інтерфейс для вебдокументів, тоді як fDoM пропонує більш строге математичне подання, зосереджене на точності. Сформульовано переваги та недоліки fDoM. Серед переваг виокремлено формальну верифікацію, сильну типізацію, послідовність у поведінці, чіткість визначень та підвищену безпеку. Проте звернено увагу на збільшення складності та часу на розроблення, меншу гнучкість, вищі витрати на ресурси та круту криву навчання, які є недоліками fDoM. Висновок акцентує на тому, що fDoM пропонує надійну, перевірену основу для вебзастосунків, але також вносить додаткові вимоги до процесу розроблення, що робить його особливо корисним для застосунків, де важливі правильність і безпека.

Прогнозування механічних властивостей рефлектора і, перш за все, відхилення високоточної форми поверхні, що відбиває (ФПB) від заданої, є головною метою проєктування антен космічних апаратів (КА). Спотворення ФПB визначається напружено-деформованим станом елементів конструкцій рефлекторів в умовах орбітальної експлуатації. При цьому основним фактором, що визначає спотворення ФПВ рефлекторів у відкритому космосі є температурні деформації за рахунок нерівномірного розподілу сонячних теплових потоків за елементами конструкції. Тому актуальним є розвиток методів та моделей для розрахунку температурних полів у рефлекторах при теплових потоках на поверхні. Вперше побудоване нове кінцеве інтегральне перетворення для рівняння Лапласа в циліндричній системі координат для області, обмеженої декількома замкненими кусково-гладкими контурами. Приводиться формула оберненого перетворення. Вперше побудовано математичну модель розрахунку полів температури в параболоїді, який обертається з постійною кутовою швидкістю, з урахуванням кінцевої швидкості поширення тепла у вигляді крайової задачі математичної фізики для гіперболічного рівняння теплопровідності із граничними умовами Діріхле. За допомогою розробленого інтегрального перетворення знайдені температурні поля в параболоїді у вигляді збіжних рядів за функціями Фур'є. Знайдений розв'язок узагальненої крайової задачі теплообміну параболоїда обертання може бути застосовано при модулюванні температурних полів, які виникають в антенних рефлекторах космічних апаратів. Розроблене інтегральне перетворення дає можливість отримати рішення складних крайових задач математичної фізики.

В условиях постоянного роста бремени хронических неинфекционных заболеваний эпиднадзор нуждается в дополнении традиционных статистических показателей здоровья критериями, характеризующими процессы хронизации патологии. Цель работы - научное обоснование и разработка статистических характеристик хронических неинфекционных заболеваний, пригодных для эпиднадзора в системе общественного здоровья. Использованы методы: библиографический; статистический (для анализа материалов о здоровье населения); математический (для конструирования формул и индексов); расчетный (для вычисления показателей хронизации патологии); эпидемиологический (для оценки хронизации болезней разных классов). Исходной статистической информацией служили материалы МЗ Украины о смертности, общей и первичной заболеваемости населения по шести классам болезней, к которым относятся наиболее распространенные хронические болезни. Предложенный комплекс показателей, включающий и имеющиеся в научной литературе индексы, и разработанные нами, содержит следующие характеристики: статистические показатели официальной отчетности, показатели хронизации патологии, летальности и выживаемости популяции и индекс опасности хронических заболеваний, который можно считать интегрированным показателем, характеризующим хронические болезни. Установлены разноплановые характеристики хронических неинфекционных заболеваний разных классов болезней, что отражается, в частности, на соотношения между хроническими заболеваниями с сохраненной и утраченной жизнеспособностью. Для болезней костно-мышечной системы на один фатальный случай приходится более 9000 случаев хронических болезней с сохраненной жизнеспособностью; для болезней системы кровообращения этот показатель достигает лишь 58, а для новообразований - всего 22. Это корреспондируется с оценкой индекса опасности хронических заболеваний (соответственно 0,7; 153,7; 328,5 у.е.). Использование предложенного комплекса показателей позволяет проводить сравнительный анализ опасности хронизации болезней отдельных классов, отслеживать изменение этих процессов во времени, является важной частью управления частотой и исходами хронических заболеваний.

Розглянуто та проаналізовано можливості, які надає мережа IP/MPLS для імплементації механізмів якості обслуговування QoS. Розглянуто перспективи використання QoS базі мереж, побудованих на технології IP/MPLS залежно від можливостей, які надає багатопротокольна комутація за мітками, виконано огляд особливостей основного протоколу резервування ресурсів для застосування механізмів якості обслуговування та проаналізовано переваги даної мережі. Методи QoS покликані мінімізувати рівень затримок для чутливого до ним трафіку, наприклад голосового, і одночасно гарантувати середню швидкість і динамічну передачу пульсацій для трафіку даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: П876.181-911-7

Рубрики:

Мастити тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Java-анотації є потужною частиною мови програмування, але здебільшого їх використовують зазвичай користувачі деякої логіки, а не автори анотацій. Наприклад, не важко знайти вихідний код Java, який містить анотацію @Override, оброблену компілятором Java, анотацію @Autowired, яка використовується фреймворком Spring, або анотацію Entity, що застосовується фреймворком Hibernate, але рідко можна побачити анотації, написані користувачем. Незважаючи на те, що користувацькі анотації є аспектом мови Java, яку не дуже часто використовують, вони можуть бути доволі корисним ресурсом під час розроблення коду, який приємно читати і водночас лаконічно досягати своїх цілей, оскільки це роблять такі фреймовки, як Spring або Hibernate.

Висвітлено розвиток теорії комбінованих вібраторно-щілинних випромінюючих структур, що містять лінійні імпедансні вібраторні і щілинні випромінювачі в електродинамічних об’ємах з імпедансними границями, включаючи багатоелементні системи. Розвинуто числово-аналітичні методи розв’язання інтегро-диференціальних рівнянь для електричних і магнітних струмів у вібраторних і щілинних елементах комбінованих структур, побудовано високоефективні за точністю й швидкістю розрахунків математичні моделі, методи й алгоритми. Запропоновано новий метод імпедансного синтезу антенних решіток. Виявлено нові фізичні закономірності у формуванні електромагнітного поля вібраторно-щілинними структурами у хвилевідних трактах, на сферичних поверхнях, хвилевідних зчленуваннях з імпедансними поверхнями (включаючи покриття з метаматеріалу) і діелектричними вставками, багаточастотними випромінювачами. Визначено умови реалізації випромінювачів з необхідними електродинамічними характеристиками. Одержані результати є основою для розробки і створення нової елементної бази радіоелектронних засобів метрового і мікрохвильового діапазонів, яка дозволяє значно розширити їх функціональні можливості, сприятиме вирішенню проблем забезпечення електромагнітної сумісності, завадозахищеності, селекції сигналів, мініатюризації.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.

Встановлено, що втрати грунтом лабільних сполук азоту, кальцію і магнію у вигляді їх окислів можуть змінюватися залежно від типу рослинності у кілька разів. Так, за вирощування пшениці озимої втрати азоту в середньому становлять 25 кг/га, кукурудзи - 77,5 кг/га; за органічної системи удобрення втрати кальцію за вирощування пшениці озимої варіюють у межах 44 кг/га, кукурудзи - 101 кг/га. Зменшити втрати поживних речовин з грунту можна за вирощування у сівозміні проміжних сидеральних культур, які, розвиваючись, використовують мінеральні сполуки для конструктивного метаболізму. Після весняно-літньої мінералізації сидеральної біомаси поживні речовини надходять для засвоєння наступною у сівозміні сільськогосподарською культурою. Висвітлено, що втрати сполук біогенних елементів різко зростають за внесення кальцієвмісних матеріалів у дозі, розрахованій за повною гідролітичною кислотністю. Доведено, що максимально ефективним і ресурсозбережним як за разового (один раз у 5 років), так і за періодичного використання меліорантів (через рік) є застосування дози кальцію із розрахунку 1/4 г.к. У цьому разі зменшується вимивання сполук кальцію, азоту та інших елементів, зростає ефективність передпосівної бактеризації. Результати лізиметричних досліджень доцільно розглядати як інструмент, що надає змогу простежити міграцію вологи, гумусових речовин і сполук біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту залежно від кількості опадів і систем удобрення, а також визначати шляхи регулювання цих процесів, що важливо для оцінки технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Приведений аналіз результатів пошуку методів приготування селективних поживних мікоплазменних середовищ (СПМС) за 120 років, виконаний науковцями декількох поколінь різних країн світу, зокрема й авторів цієї статті. Вперше мікоплазму - збудника контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби - виростили E. Nocard, E. R. Roux et al. (1898) у м'ясопептонному бульйоні (МПБ), що був у колодійному мішечку, вшитому в очеревинну порожнину кролика. Перші варіанти середовищ мали як основу МПБ чи бульйон Мартена і сироватку крові тварин, переважно коней. D. G. Edward (1947) запропонував добавляти в них ще і екстракт дріжджів. R. M. Chanock et al. (1962) в середовище ввели сироватку крові коней, екстракт дріжджів, лактальбумін гідролізат і ДНК. На ньому вони вперше виростили збудника атипової пневмонії людей - агента Ітона, який вважали вірусом. Це було могутнім стимулом подальшого вивчення властивостей мікоплазм і особливостей захворювань, до яких вони призводять - мікоплазмозів людей, тварин, птиці, рептилій, риб, членистоногих і рослин. Для їх діагностики запропоновано низку методів - від мікробіологічного (мікоплазмологічного, культурального) до генетичних і молекулярних на зразок полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Але базовим, "золотим стандартом" є лише мікоплазмологічний, решта - додатковими. Тільки з його допомогою можна одержати культури мікоплазм, вивчити їх біологічні властивості, виготовити з них діагностикуми та вакцини. На його виконання необхідно мати СПМС, які б забезпечували мікоплазми пластичним матеріалом і енергією, та знати умови для їх успішного культивування. Культуру M. penetrans ізолювали S. C. Lo et al. (1991, 1992) з проб сечі людини, зараженої вірусом імунодефіциту, через 29 років після ідентифікації агента Ітона. Це змусило думати, що на сьогодні хоч і вдалось культивували понад 200 видів класу Mollicutes, вони є лише частиною тієї кількості, які існують у природі. Тому пошуки їх у різних господарів треба продовжувати, але із застосуванням більш досконалих СПМС. Для цього випробувано їх декілька сотень і зроблено висновок - не вдається виготовити універсальне середовище для всіх описаних їх видів, бо вони мають різні потреби щодо живлення та умов культивування. Поки що неможливо було виростити in vitro фітоплазм, Haemobartonella і Eperythrozoon.

Покажчик укладено на основі матеріалів проведених наукових досліджень, які були опубліковані науковцями Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях у період за 2001 - 2018 рр. Матеріали розташовано за проблемно-тематичним принципом, розділів - в алфавітному порядку авторів, зокрема наведено покажчик 44-х монографій з різних галузей знань,17-ти авторефератів дисертацій на ступінь доктора наук та 57-ми на ступінь кандидата наук.

Індекс рубрикатора НБУВ: В375.5 в641,022 + В313.303 в641,022

Рубрики:

Теплопровідність твердих тіл

Шифр НБУВ: РА453626 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Від архітектури і ефективності системи охолодження гарячих компонентів суперкомп'ютера буде залежати надійність, живучість, а також оптимальний робочий режим експлуатації суперкомп'ютера. Ось чому до числа проблем, що представляють великий теоретичний і практичний інтерес, відноситься проблема вивчення температурних полів, які виникають в елементах довільної конфігурації охолодження суперкомп'ютера. Для вирішення даного класу задач теплопровідності найбільш зручним виявився метод кінцевих інтегральних перетворень. Вперше побудовано нове кінцеве інтегральне перетворення для рівняння Лапласа в довільній області, обмеженій декількома замкненими кусково-гладкими контурами. Наведено формулу оберненого перетворення. Знаходження ядра побудованого нового кінцевого інтегрального перетворення для рівняння Лапласа методом скінченних елементів у формі Гальоркіна для симплекс елементів першого порядку зводиться до розв'язку системи алгебричних рівнянь. Для перевірки працездатності нового інтегрального перетворення проведено розрахунки розв'язків крайової задачі для рівняння Лапласа, отриманих за допомогою розробленого нового інтегрального перетворення і відомого аналітичного розв'язку. Представлені результати порівняння розрахунків розв'язку рівняння Лапласа у випадку квадрата з довжиною сторін, рівною одиниці, і на одній із сторін квадрата температура рівна одиниці, а на інших температура рівна нулю з відомим аналітичним розв'язком і отриманим розв'язком, одержаним за допомогою нового інтегрального перетворення. Ці результати були отримані для 228 симплекс елементів першого порядку і 135 вузлів. Максимальне відхилення по модулю цих рішень становить 0,096, математичне сподівання відхилень - 0,009, а дисперсія відхилень - 0,001. Розроблене інтегральне перетворення надає можливість отримати рішення складних крайових задач математичної фізики.

Предмет вивчення в статті - оцінка ризику для випадку виникнення особливої ситуації-відмові двигуна на повітряному судні в польоті. Мета роботи - моделювання та кількісна оцінка ризику для випадку виникнення ситуацій, які можуть призвести до відмови двигуна на повітряному судні з використанням байєсівських мереж. Завдання: аналіз ряду математичних моделей, які доцільно використовувати для кількісної оцінки ризику в області безпеки польотів, побудова математичної моделі ризику, яка відображає розвиток можливих подій внаслідок відмови двигуна з використанням байєсівських мереж для визначення ймовірності виникнення авіаційних подій різного ступеня. Використовуваними методами є: теорія графів, байєсівські мережі, методи аналізу і синтезу складних інформаційних систем, методи імітаційно-статистичного моделювання. Отримані такі результати: розроблений метод оцінки ризику в сфері безпеки польотів, внаслідок реалізації такої небезпеки, як відмова двигуна на повітряному судні, заснований на застосуванні мереж Байєса. Побудована математична модель, що дозволяє визначити рівень ризику для випадку виникнення ситуацій, які можуть призвести до відмови двигуна в польоті у вигляді графа з таблицями безумовних, умовних та сумісних розподілів ймовірностей. За допомогою побудованої моделі визначено найбільш ймовірний наслідок прояву такої небезпеки як відмова двигуна на повітряному судні, а також найбільший рівеньризику. Висновки: напрямком подальших досліджень є розробка та побудова системи підтримки прийняття рішень для удосконалення технології роботи авіадиспетчера управління повітряним рухом.

В рамках інформаційної технології (ІТ) автоматизованого прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті з використанням глибоких нейронних мереж показані результати моделювання процесу навчання гібридної нейронної мережі на основі згорткових та рекурентних нейронних мереж з використанням фреймворків Keras та TensorFlow з визначенням оптимального значення коефіцієнта швидкості навчання за визначену кількість епох навчання. Мета статті - оцінка ефективності застосування ІТ автоматизованого прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті з використанням глибоких нейронних мереж. Проведено оцінку точності прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті в ході функціонування гібридної нейронної мережі з використанням запропонованої ІТ. Проведено порівняння одержаних результатів оцінки точності прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті з використанням існуючих підходів на основі нейромережевих моделей класичних Recurrent neural network, Long short-term memory, Convolutional neural network і запропонованого підходу на основі модифікованого нейромережевого класифікатора з комплексним використанням Convolutional neural network та Recurrent neural network. Результати порівняння дозволяють зробити висновок, що застосування розробленої ІТ, що реалізовує дану гібридну нейромережеву модель, дозволяє одержати виграш в точності та в повноті класифікації несприятливих авіаційних подій в польоті.

Существенно повысить эффективность космического транспорта позволяет применение многоразовых систем, в особенности использующих топливо космического производства, первым источником которого будут полезные ископаемые Луны. Поэтому первоочередным важнейшим звеном будущей инфраструктуры "окололунная орбита - Луна" станет космическая транспортная система, где ключевым элементом будет многоразовый лунный лэндер (МЛЛ), обеспечивающий грузо- и пассажиропоток сообщением "орбита Луны - поверхность Луны" и обратно. Приведены сценарии применения МЛЛ для различных этапов его создания, перечислены основные требования для его разработки. Показана конструкция многоразового лэндера и состав его основных технических систем. Его двигательная установка будет работать на топливе, производимом на лунной базе из местных ресурсов, а бортовые системы будут оптимизированы для многоразового использования и универсальности применения, в частности в вариантах для доставки грузов и ротации экипажей базы. Приведены основные характеристики и энергетические возможности МЛЛ, состав транспортной системы илунной инфраструктуры, применяемых совместно с МЛЛ. Приведен предварительный анализ экономической эффективности использования МЛЛ по сравнению с одноразовыми, а также дальнейшие перспективы его применения.

Вперше побудовано узагальнену просторову математичну модель розрахунку температурних полів у параболоїді обертання, який обертається з постійною кутовою швидкістю навколо осі OZ з урахуванням кінцевої швидкості розповсюдження тепла у вигляді крайової задачі Діріхле для гіперболічного рівняння теплопровідності. Побудовано інтегральне перетворення для двовимірного кінцевого простору, із застосуванням якого знайдено температурне поле у параболоїді обертання у вигляді збіжних рядів по функціям Фур'є.

Использование современных алюминиевых сплавов при проектировании элементов и конструкций авиа- и ракетостроения, морских судов и наземного транспорта обеспечивает высокие показатели их прочности и долговечности. Новейшие технологические процессы сварки позволяют уменьшить массу конструкции и соответственно снизить эксплуатационные расходы, обеспечивая необходимые показатели прочности и долговечности. При этом получение качественных сварных соединений термически упрочненных алюминиевых сплавов является актуальной научно-технической задачей. Использование технологий сварки с низким температурным вкладом, таких как электронно-лучевая сварка (ЭЛС) по сравнению с традиционными способами сварки является перспективным для авиационной и ракетостроительной промышленности. Цель работы - исследовать уровень разупрочнения, структурные особенности, величину остаточных послесварочных напряжений, механические свойства и закономерности сопротивления усталости соединений термически упрочненного алюминиевого сплава АА7056-Т351 с повышенным содержанием цинка, полученных ЭЛС.

Мігрень належить до захворювань, що мають важливе медико-соціальне значення, пов'язане з періодичними нападами сильного пульсуючого болю, ризиком виникнення ускладнень, зниженням якості життя пацієнтів, з високою загальною вартістю і тривалістю лікування. Мета роботи - аналіз асортименту, оцінка показників соціально-економічної доступності і споживання лікарських засобів для лікування мігрені на українському фармацевтичному ринку впродовж 2014 - 2016 років. Матеріали та методи. Для аналізу соціально-економічної доступності лікарських засобів для лікування мігрені розрахували показник адекватності платоспроможності (Ca.s.), який показує частку заробітної плати, що витрачається на придбання лікарських засобів на місячний курс лікування мігрені. Для розрахунку об'ємів споживання лікарських засобів для лікування мігрені був використаний оказник DDDs/1000 жителів/день або DIDs. Результати. Впродовж 2014 - 2016 років лікарські засоби для лікування мігрені були представлені на ринку в обмеженому асортименті - 20-33 торгові назви на основі 3 - 4 МНН. Переважна частка асортименту лікарських засобів на ринку належала суматриптану (42 - 65 %). Ціни на препарати варіювали в широкому діапазоні, але з кожним роком зростали. Серед препаратів для лікування мігрені переважали середньодоступні (51 - 74 %) та малодоступні (26 - 49 %) і лише один препарат ерготаміну у 2016 р. був високодоступним. Загальне споживання всіх лікарських засобів на ринку становило відповідно 0,1998 DID (2014 р.); 0,1334 DID (2015 р.); 0,3211 DID (2016 р.). Найбільші показники споживання встановлені для препаратів суматриптану, що представлений в більшій кількості торгових найменувань та є більш доступним для населення України. Висновки: на українському фармацевтичному ринку представлений обмежений асортимент препаратів для лікування мігрені в Україні. Показники соціально-економічної доступності і обсягів споживання лікарських засобів для лікування мігрені в цілому досить низькі, що може бути пов'язано зі значною вартістю лікування препаратами даної групи.