Подчеркнуто, что минерально-сырьевая база, как важнейшая составляющая часть природных ресурсов, имеет исключительное значение не только для развития экономики государства, но и является гарантией ее безопасности и обусловливает перспективные стратегические направления устойчивого социально-экономического развития промышленных регионов Украины.

Виконано аналіз існуючих методик визначення переробної спроможності сортувальних гірок і сортувальних станцій, в результаті якого виявлено ряд недоліків. На величину переробної спроможності сортувальної гірки впливає технічне оснащення станції та прийнята технологія роботи, що не мають відношення безпосередньо до сортувальної гірки. Для оцінки продуктивності сортувальної гірки доцільно використовувати показники максимальна, мінімальна та технічна швидкість розпуску. Для конкретної сортувальної гірки ці показники повинні встановлюватися на етапі проектування і переглядатися при зміні структури вагонопотоку або інфраструктури гірки в порівнянні з проектними. Проведено дослідження шляхів збільшення переробної спроможності сортувальної гірки за рахунок перерозподілу маневрової роботи між гірковою і вихідною горловинами сортувального парку. Одержано залежності, що дозволяють визначити момент перенесення маневрової роботи в іншій маневровий район сортувального парку, а також обсяги переробки вагонів, при яких необхідно збільшувати технічне оснащення станції. Включення відповідних таблиць в технологічні процеси роботи станцій дозволить більш повно характеризувати сортувальні комплекси та оцінити ефективність їх роботи. Для оцінки продуктивності технічного оснащення і технології роботи станції з переробки вагонопотоку доцільно використовувати показник "переробна спроможність сортувального комплексу". В якості технічної переробної спроможності сортувального комплексу пропонується розуміти максимальну кількість вагонів, що може бути ним перероблена протягом доби, під час збільшення якої необхідні заходи з нарощування переробної спроможності. В якості максимальної переробної спроможності сортувального комплексу пропонується розуміти максимальну кількість вагонів, яка може бути ним перероблено протягом доби при певному технічному оснащенні та технології роботи.

Вирішено наукове завдання щодо підвищення ефективності функціонування сортувальних комплексів станцій за рахунок визначення їх раціональних техніко-технологічних параметрів. Одержано залежності конфігурації області допустимих режимів гальмування відчепа від його швидкості на вершині гірки. Запропоновано новий підхід до оцінювання впливу швидкості розпуску поїздів. Удосконалено метод вибору режимів гальмування відчепів. Для оцінювання умов розділення доцільно використовувати показник "ризик нерозділення", для визначення якого запропоновано метод, де враховується тривалість руху відчепів до точки розділення та поєднання тривалості руху в розрахункових групах. Проаналізовано вплив початкової швидкості розпуску на величину переробної спроможності сортувальної гірки. Запропоновано використовувати показник "переробна спроможність сортувального комплексу". Результати роботи впроваджено в навчальний процес Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна у процесі підготовки спеціалістів і магістрів за спеціальністю "Організація перевезень і управління на залізничному транспорті".

Мета роботи - розробка методів розрахунку переробної спроможності сортувальних гірок для умов втрати уповільнювачами гальмової потужності. Функціонування сортувальних гірок пов'язано з дією значної кількості випадкових факторів, таких як: характеристики відчепів, умови зовнішнього середовища, величина гальмової потужності, що реалізується уповільнювачами, тощо. У зв'язку з цим для дослідження поставлених завдань використано методи імітаційного моделювання та математичної статистики. Визначення швидкості та часу руху відчепів за маршрутами здійснюється на підставі моделювання їх скочування з сортувальної гірки. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів спускної частини гірки недостатньо для зупинки ними відчепів, то під час розпуску повинні передбачатись перерви для звільнення попередніми відчепами маршрутів скочування. З використанням методів теорії ймовірності визначено залежності, що дозволяють встановлювати тривалість вказаних зупинок. У випадку, якщо гальмової потужності уповільнювачів на спускній частині гірки та на сортувальних коліях недостатньо для виконання вимог прицільного регулювання швидкості скочування відчепів, то необхідно використовувати додаткове башмачне гальмування. В дослідженні розроблені методи, які на підставі імітаційного моделювання сортувального процесу дозволяють встановлювати потрібну величину збільшення тривалості розпуску, що забезпечує безпеку руху за заданої кількості регулювальників швидкості руху вагонів. Запропоновано удосконалені методи визначення переробної спроможності сортувальних гірок. Їх особливість у тому, що вони (на відміну від існуючих) дозволяють враховувати технологічні обмеження, що викликані вимогами безпеки сортувального процесу, і можуть застосовуватись для оцінки показників роботи гірок за умов параметричних відмов уповільнювачів. Застосування запропонованих методів дозволяє для існуючих обсягів роботи оцінювати вплив несправності уповільнювачів на погіршення показників роботи сортувальних гірок.

Мета роботи - дослідження конфігурації області допустимих режимів гальмування відчепів при зміні швидкості розпуску составів та її впливу на умови розділення. Дослідження виконані з використанням методів математичного моделювання гіркових процесів. Виконано дослідження впливу швидкостей розпуску составів на конфігурацію і площу областей допустимих швидкостей виходу відчепів з гальмівних позицій. Для оцінки якості сортувального процесу використовується ризик нерозділення відчепів на розділових стрілках. Зі збільшенням швидкості розпуску ризик нерозділення відчепів зростає, площа області допустимих швидкостей виходу відчепів з гальмівних позицій зменшується. Початкова швидкість розпуску впливає в основному тільки на величину початкового інтервалу між відчепами на вершині гірки, її вплив на умови прицільного регулювання швидкості скочування відчепів є незначним. Для збільшення площі області допустимих швидкостей можливо змінити обмеження та умови скочування - скоротити дальність скочування відчепів - обмежити її докочуванням відчепу за граничний стовпчик останнього стрілочного переводу Для збільшення площі області та сприянню зменшенню ризиків нерозділення доцільно встановлювати на другий гальмівний позиції уповільнювачі, які мають велику допустиму швидкість входу на них. Отримано залежності конфігурації області допустимих режимів гальмування відчепа від його швидкості на вершині гірки, що дозволяє спростити оцінку впливу швидкості розпуску состава на величину інтервалів на розділових елементах. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці рекомендацій гірковим операторам, черговим по сортувальним гіркам та маневровим диспетчерам.

Мета роботи - аналіз методів оцінки ризиків несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту України за умов військового конфлікту в її східних регіонах. Дослідження виконані з використанням методів ризик-менеджменту та математичної статистики. Проведено аналіз світових підходів до забезпечення захисту критичної інфраструктури та транспортної безпеки. У роботі визначено, що залізниця є об'єктом критичної інфраструктури, який на ряду із забезпеченням потреб економіки і населення у перевезеннях відіграє важливу роль в оборонній діяльності держави. У результаті аналізу встановлено, що залізничний транспорт в останні роки став однією з основних цілей для вчинення актів тероризму з великою кількістю жертв та значними матеріальними збитками. З початком військового конфлікту у Донецькій та Луганській областях України вітчизняні залізниці зазнали 38 терористичних атак; при цьому найрозповсюдженішим методом вчинення терористичного акту був підрив об'єктів інфраструктури. Характер вказаних атак в Україні відрізняється від терористичних актів на залізницях світу: в більшості випадків теракти в Україні були спрямовані не на пасажирів, а проводились з метою руйнації залізничної інфраструктури та припинення забезпечення армії в зоні військового конфлікту. Підвищення рівня захищеності залізниць у вказаних умовах можливе за рахунок впровадження системи управління ризиками. Визначені основні загрози в роботі залізниць та проведено аналіз вітчизняної нормативно-правової бази в сфері протидії втручанню в роботу транспорту. В результаті чого встановлено, що існуючі документи не розкривають методологію запобігання терористичним проявам на транспорті. У цьому зв'язку в роботі запропоновано загальну процедуру ризик-менеджменту в системі управління залізницями. В результаті виконаних досліджень визначено можливі шляхи підвищення безпеки функціонування залізничного транспорту України в умовах військового конфлікту в її східних регіонах. Практична значимість. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці методології ризик-менеджменту та засобів протидії несанкціонованим втручанням в роботу залізничного транспорту України.

Мета роботи - аналіз обсягів перевалки та перевезення вантажів морським та залізничним транспортом України. Дослідження виконані з використанням методів математичної статистики. Проведено аналіз зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. На даний момент частка ЄС в експорті та імпорті вантажів складає більше 40 %, доля країн СНД майже вдвічі менше. Створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море - Каспійське море сприятиме створенню комплексної стратегії для розвитку всіх видів перевезень і завантаження існуючої інфраструктури вздовж маршруту. Вантажні перевезення характеризуються коефіцієнтом нерівномірності, який для експортних вантажів у 2018 році склав 1,13, а для імпортних - 1,19; за сім місяців поточного року його величина склала 1,10 та 1,13 відповідно для експорту та імпорту. До основних груп товарів, які експортує Україна, належить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості, металургійного комплексу, машинобудування, мінеральні продукти, деревина і паперова маса, продукція легкої промисловості, різні промислові товари і продукція хімічної промисловості. Останні роки підвищуються обсяги експорту готової продукції та напівфабрикатів та зменшується вивіз сировини, при цьому дохід від зовнішньої торгівлі збільшується. План-схема розвитку порту "Южний" на перспективу до 2038 року передбачає збільшення обсягу прибуття і відправлення вантажу, що в свою чергу викличе необхідність розвитку залізничного та автомобільного транспорту. Для збільшення обсягів перевезення окатишів заплановано поглиблення внутрішнього підхідного каналу до операційної акваторії причалів терміналів ТІС. Найбільші обсяги відправлення залізницями спостерігаються для тих вантажів, які є найбільш експортованими, при цьому інфраструктура залізничного транспорту не відповідає європейським вимогам і без суттєвих капіталовкладень не дозволить конкурувати в перевезенні транзитних вантажів територією України. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці перспективних планів розвитку морських портів та напрямків розвитку залізничної інфраструктури.

Мета роботи - аналіз методів оцінки ризиків несанкціонованого втручання в роботу залізничного транспорту України за умов військового конфлікту в її східних регіонах. Дослідження виконані з використанням методів ризик-менеджменту та математичної статистики. Проведено аналіз світових підходів до забезпечення захисту критичної інфраструктури та транспортної безпеки. У роботі визначено, що залізниця є об'єктом критичної інфраструктури, який на ряду із забезпеченням потреб економіки і населення у перевезеннях відіграє важливу роль в оборонній діяльності держави. У результаті аналізу встановлено, що залізничний транспорт в останні роки став однією з основних цілей для вчинення актів тероризму з великою кількістю жертв та значними матеріальними збитками. З початком військового конфлікту у Донецькій та Луганській областях України вітчизняні залізниці зазнали 38 терористичних атак; при цьому найрозповсюдженішим методом вчинення терористичного акту був підрив об'єктів інфраструктури. Характер вказаних атак в Україні відрізняється від терористичних актів на залізницях світу: в більшості випадків теракти в Україні були спрямовані не на пасажирів, а проводились з метою руйнації залізничної інфраструктури та припинення забезпечення армії в зоні військового конфлікту. Підвищення рівня захищеності залізниць у вказаних умовах можливе за рахунок впровадження системи управління ризиками. Визначені основні загрози в роботі залізниць та проведено аналіз вітчизняної нормативно-правової бази в сфері протидії втручанню в роботу транспорту. В результаті чого встановлено, що існуючі документи не розкривають методологію запобігання терористичним проявам на транспорті. У цьому зв'язку в роботі запропоновано загальну процедуру ризик-менеджменту в системі управління залізницями. В результаті виконаних досліджень визначено можливі шляхи підвищення безпеки функціонування залізничного транспорту України в умовах військового конфлікту в її східних регіонах. Практична значимість. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці методології ризик-менеджменту та засобів протидії несанкціонованим втручанням в роботу залізничного транспорту України.

Мета роботи - аналіз обсягів перевалки та перевезення вантажів морським та залізничним транспортом України. Дослідження виконані з використанням методів математичної статистики. Проведено аналіз зовнішньої торгівлі України з країнами Європейського Союзу. На даний момент частка ЄС в експорті та імпорті вантажів складає більше 40 %, доля країн СНД майже вдвічі менше. Створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море - Чорне море - Каспійське море сприятиме створенню комплексної стратегії для розвитку всіх видів перевезень і завантаження існуючої інфраструктури вздовж маршруту. Вантажні перевезення характеризуються коефіцієнтом нерівномірності, який для експортних вантажів у 2018 році склав 1,13, а для імпортних - 1,19; за сім місяців поточного року його величина склала 1,10 та 1,13 відповідно для експорту та імпорту. До основних груп товарів, які експортує Україна, належить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості, металургійного комплексу, машинобудування, мінеральні продукти, деревина і паперова маса, продукція легкої промисловості, різні промислові товари і продукція хімічної промисловості. Останні роки підвищуються обсяги експорту готової продукції та напівфабрикатів та зменшується вивіз сировини, при цьому дохід від зовнішньої торгівлі збільшується. План-схема розвитку порту "Южний" на перспективу до 2038 року передбачає збільшення обсягу прибуття і відправлення вантажу, що в свою чергу викличе необхідність розвитку залізничного та автомобільного транспорту. Для збільшення обсягів перевезення окатишів заплановано поглиблення внутрішнього підхідного каналу до операційної акваторії причалів терміналів ТІС. Найбільші обсяги відправлення залізницями спостерігаються для тих вантажів, які є найбільш експортованими, при цьому інфраструктура залізничного транспорту не відповідає європейським вимогам і без суттєвих капіталовкладень не дозволить конкурувати в перевезенні транзитних вантажів територією України. Результати виконаних досліджень можуть бути використані при розробці перспективних планів розвитку морських портів та напрямків розвитку залізничної інфраструктури.

Мета роботи - висвітлення наукової спадщини академіка В. М. Образцова, яка пов'язана з системними уявленнями розбудови залізничних станцій і вузлів та їх подальшим використанням. Основу методологічних підходів досліджуваної теми склали проблемний та історико-хронологічний методи. В дослідженні використовувалися наступні методи: емпіричний аналіз; метод систематизації; метод періодизації. На початку 1900 р. Образцовим В. М. опубліковані наукові праці, які поклали початок розробленню проблем наукової експлуатації залізничного транспорту. Важливим етапом наукової роботи академіка Образцова є написання фундаментальних робіт і реалізація на практиці комплексних проектів розвитку транспортних вузлів (1923 - 1933 рр.). Проекти об'єднання вузлів були спрямовані на зосередження управління вузлами з одного центру та мали комплексний характер: у них вирішувалися питання плану формування поїздів, розміщення сортувальних станцій і питання взаємодії всіх видів транспорту. Теоретичні наробки Образцова, досвід розроблення проектів стали підурунтям для написання фундаментальної праці "Основы построения транспортных узлов" Інститутом комплексних транспортних проблем (1959 р.). Наведено етапи становлення та розвитку інституту "Київдіпротранс" та його внесок у розроблення нормативних документів. Київдіпротрансом у 1960 р. розроблено "Указания по разработке генеральных схем развития железнодорожных узлов и станций", основні положення яких зводилися до комплексного розвитку всіх видів транспорту, порядку розроблення, складу та погодження проектних матеріалів всіх розділів генеральної схеми розвитку залізничних вузлів і станцій, що мало велике значення для проектувальників, органів експертизи, місцевих органів влади, керівників залізниць, портів та промисловості. Інститут "Київдіпротранс", використовуючи теоретичні наробки, власний досвід проектування та досвід аналогічних проектних інститутів, розробляв методичні рекомендації для проектувальників. Методичні рекомендації відіграли значну роль у покращенні системи проектування залізничних станцій та вузлів, підвищенні якості проектів і, в результаті, підвищенні ефективності залізничної галузі. При розробці методичних вказівок використовувалися праці Образцова та передбачався комплексний підхід до питань проектування і реконструкції вузлів. Висвітлено внесок академіка Образцова в розвиток транспортної науки та розроблення нормативних документів для проектування залізничних вузлів і станцій з позицій комплексності та наукової єдності транспортної науки.

Мета роботи - дослідження загальноприйнятої системи організації транспортного обслуговування автотранспортним підприємством, удосконалення технології планування перевезень та оптимізація процесу доставки збірних вантажів від місць їх консолідації до кінцевих споживачів (підприємств, складів, торгових точок, пошти та ін.). При формулюванні задачі дослідження важливим є врахування максимальної кількості найбільш впливових факторів: обсяги перевезених партій вантажів; географічне розташування місць консолідації та завантаження вантажів, а також кінцевих споживачів; тип і вантажопідйомність рухомого складу; терміни доставки вантажів; особливі умови виконання вантажно-розвантажувальних робіт тощо. Задача визначення оптимального маршруту вирішувалась як задача комівояжера з використанням методів комбінаторної оптимізації, логістики та одного із евристичних методів. Виконані дослідження різних методів планування маршруту руху автомобіля при доставці збірних вантажів до кінцевих споживачів. В результаті були отримані рекомендації щодо вибору методу планування маршрутів доставки вказаних вантажів у тій чи іншій ситуації. Незважаючи на те, що дрібнопартійні перевезення становлять незначну частку від загальної транспортної роботи, однак транспортні витрати на них сягають третини всіх витрат. У зв'язку з цим, раціональне вирішення питання маршрутизації є необхідним для ефективного управління перевізним процесом та скорочення витрат енергетичних ресурсів при виконанні транспортної роботи з обслуговування кінцевих споживачів. Це дозволить знизити собівартість перевезення вантажу та покращити економічні показники роботи автотранспортного підприємства в цілому.

Викладено теоретичні відомості щодо визначення пропускної здатності елементів транспортної мережі, рухливості міського населення та показників використання пасажирського транспорту. Розглянуто методи розрахунку інтенсивності руху на міських вулицях і рухливості міського населення, принципи функціонального зонування та планування структури міста. Наведено опис міського пасажирського транспорту, особливостей вантажного руху у містах та основних параметрів і принципів проєктування транспортних вузлів.

У навчальному посібнику викладено теоретичні відомості щодо взаємодії видів тран¬спорту при здійсненні вантажних перевезень, основи технології функціонування та взаємодії видів транспорту в перевантажувальних терміналах, морських та річкових портах.

Викладено теоретичні основи технічного оснащення дільничних станцій. Наведено принципи побудови схем колійного розвитку, технологію роботи з поїздами та вагонами, умови використання дільничних станцій різних схем, а також приклади виконання розрахунку параметрів їх технічного оснащення. Акцентовано на загальних вимогах до конструкції дільничних станцій. Розглянуто загальні вимоги до проєктів таких станцій тощо.

Викладено основні теоретичні положення проєктування залізничних станцій та вузлів. Наведено основні терміни та визначення понять. Розглянуто різновиди стрілочних переводів, наведено основні елементи та параметри таких переводів. Акцентовано на умовах використання стрілочних переводів. Увагу приділено взаємному розташуванню стрілочних переводів між собою та кривими ділянками колій. Наведено норми взаємного розташування стрілочних переводів і кривих ділянок колій. Розглянуто з'єднання залізничних колій тощо.