На протяжении 1993-1998 гг. обследован 31 ребенок с острым лейкозом (ОЛ) из Житомирской области (более 50 всех заболевших за этот период). Контрольную группу составили 37 детей с ОЛ из Полтавской области. Проводили морфологическую оценку мазков крови и костного мозга, цитохимические исследования, в отдельных случаях дополненные иммунофенотипированием. Выявлена повышенная частота встречаемости монобластных ОЛ и наличие стромальных клеток с интенсивной реакцией на щелочную фосфатазу в костном мозге детей из Житомирской области. По другим параметрам (возрастной, половой состав; соотношение лимфобластных и миелобластных ОЛ; распределение L1-L3-вариантов; морфоцитохимические свойства бластных клеток) характеристика двух групп была сходной.

Изложены основные сведения, необходимые при решении медицинских (прикладных) задач по реальным эмпирическим данным статистическими методами. Предложены перечень допустимых статистических характеристик при обработке выборки в виде измерений в шкале отношений (ШО), а также методика оценки различия между двумя выборками в виде количественных измерений в ШО. Приведена последовательность действий пользователя при работе с комплексом программ "Медик" на компьютере с ОС Windows.

Наведено дані про метаболізм заліза, процеси всмоктування та балансу заліза в нормі за наявності залізодефіцитної анемії (ЗДА). Визначено показники, що характеризують обмін заліза в організмі. Викладено матеріал щодо стадій розвитку дефіциту заліза (ДЗ), етіології ЗДА, їх клінічної симптоматики та лабораторної діагностики. Особливу увагу приділено факторам довкілля, біотопу місцевості, котрі можуть впливати на обмін заліза в організмі людини. Показано підвищений попит на ессенціальні мікроелементи, зокрема залізо, на різних етапах розвитку людини (період статевого розвитку, вагітність). Охарактеризовано препарат "Сорбіфер Дурулес" для лікування та профілактики ДЗ.

Приведены данные о метаболизме железа, процессах усвоения и балансе железа в норме при железодефицитной анемии (ЖДА). Определены показатели, характеризующие обмен железа в организме. Изложен материал о стадиях развития дефицита железа (ДЖ), этиологии ЖДА, ее клинической и лабораторной диагностике. Особое внимание уделено факторам окружающей природной среды, биотопу местности, которые могут влиять на обмен железа в организме человека. Показан повышенный спрос на эссенциальные микроэлементы, в частности железо, на разных этапах развития человека (период полового созревания, беременность). Охарактеризован препарат "Сорбифер Дурулес" для лечения и профилактики ЖДА.

Наведено результати досліджень показали, що суттєвий вплив на розвиток гострих лімфобластних лейкемій мають такі фактори ризику, як наявність онкопатології в родоводах, патологічний перебіг вагітності, пологів та більш старший вік матерів, професійні шкідливості та шкідливі звички батьків, а також більша маса тіла під час народження та множинні малі вади розвитку. Одержані дані свідчать про генетичну детермінованість лейкемогенезу у дітей та вказують на доцільність проведення скринінгових досліджень для формування груп підвищеного ризику щодо розвитку онкогематологічної патології.

Проведено оцінку стану еритроцитарної ланки гемопоезу у 509-ти дітей з залізо- та полідефіцитною анеміями (ПДА), які народились від учасників ліквідації наслідків аварії та мешканців забруднених радіонуклідами територій України. Встановлено деякі коливання показників у дітей з урахуванням їх віку, статі та виявленої соматичної патології. Сформовано групу кількістю 26-ти осіб з ПДА та ознаками перевантаження організму залізом, які становлять групу підвищеного ризику з онкогематологічної патології. Не визначено зв'язку між дозами опромінення дітей та характером анемії.

Показано, що на розвиток залізодефіцитної анемії у дітей впливає нераціональне харчування та менорагії у дівчат старшого віку. Причиною виникнення полідефіцитних анемій (ПДА) є захворювання шлунково-кишкового тракту. Крім того, у 6,5 % хворих на ПДА відмічається підвищений вміст заліза в організмі. Показано, що рівень еритроцитів у дітей старшого віку з ПДА залежить від інтегральних показників сумарної забрудненості природного середовища. Число осіб із моноцитозами підвищується у жителів найбільш забруднених територій, що може свідчити про роль системи моноцитів-макрофагів у процесах перевантаження організму, у тому числі важкими металами.

Наведено оцінку стану кісткової структури у дітей з гострою лейкемією. Встановлено зміни в молекулі колагену, амінокислотному складі сечі, процесах репарації білка. Екскреція фосфатів Ca із сечею у хворих підвищена. Рівень остеокальцину в сироватці крові та ефективність клонування культури фібробластів кісткового мозку у хворих на гостру лейкемію є нижчими у порівнянні з контролем. У 32 % хворих в ініціальний період захворювання спостережено зміни в ендокринному статусі. Порушення структури кісток поєднується з несприятливим перебігом захворювання. Ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів у хворих залежить від стадії лейкемічного процесу.

У 30,4 % хворих на гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ) спостерігались зміни рівнів кортизолу та гормонів щитоподібної залози, що сполучалось з більш короткою тривалістю їх життя. Вміст остеокальцину в сироватці крові хворих був в 1,7 разу нижчий у порівнянні зі здоровими дітьми. В ініціальний період ГЛЛ у дітей виявлявся дефіцит кальцію та підвищення лужної фосфатази в сироватці крові. Встановлено дисбаланс амінокислот, які входять до складу колагену кісток, підвищення екскреції фосфатів Ca та зниження щільності кісток. Результати дослідження можуть лягти в основу модифікації програмної терапії ГЛЛ у дітей.

Проведено оцінку випадків лейкемій і лімфом у 1007 дітей Київської, Житомирської і Чернігівської областей за три періоди спостереження: 1980 - 1986 рр., 1987 - 1996 рр. і 1997 - 2007 рр. Виявлено особливості в анамнезі життя та захворюваннях родичів і їх дітей з лейкеміями і лімфомами. Охарактеризовано віково-статеві ознаки пацієнтів, ініціальні клініко-гематологічні характеристики з урахуванням термінів спостереження і доз опромінення. Розроблено критерії для формування груп ризику за онкогематологічною патологією серед дітей, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання в результаті аварії на ЧАЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569.41-5 + Р361.1

Рубрики:

Пухлини системи кровотворення, крові і ретикулоендотеліальної системи у дітей

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 278 хворих на гостру лімфобластну лейкемію та гостру мієлобластну лейкемію вивчено вид спадкової патології у родоводі, клініко-лабораторні особливості гострої лейкемії у дітей і тривалість їх життя. Враховували ступінь інтегрального забруднення території важкими металами та радіонуклідами (повітря, вода, грунт), а також дози опромінення хворих. Одержані результати свідчать про певний внесок генетичної компоненти та несприятливих факторів навколишнього середовища в розвиток і перебіг гострої лейкемії у дітей. Визначення впливу різних лейкемогенних чинників на стан кровотворної системи надає змогу вдосконалити критерії формування групи підвищеного ризику з онкогематологічної патології серед дитячого населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

У жителів територій з техногенним забрудненням вищий рівень захворюваності на хвороби опорно-рухового апарату та ендокринної системи. Вивчення причин розвитку змін в кісткових структурах у дітей з лейкеміями нададуть змогу прогнозувати тривалість їх життя та вжити лікувальні заходи. Мета роботи - оцінити медіану виживаності (МВ) у дітей з гострими лімфобластними лейкеміями (ГЛЛ) залежно від щільності кісткової тканини (КТ). Обстежено 122 дитини з ГЛЛ. Дослідження проводились до початку програмного лікування. Вивчали екскрецію вільних амінокислот в сечі, вміст лужної фосфатази, кортизолу та тиреотропного гормону гіпофізу (ТТГ) в сироватці крові, щільність КТ та МВ хворих. Встановлено зміни у складі амінокислот в сечі у хворих на ГЛЛ, які свідчать про підвищений розпад білку та порушення процесів репарації кісткових структур. Доля хворих з рівнем кортизолу до 200 нмоль/л більша серед хворих на ГЛЛ у порівнянні зі здоровими дітьми. Щільність КТ впливає на МВ хворих: показник денситометрії менший за 65 був у дітей з медіаною виживаності до 30 міс, і, навпаки, у пацієнтів з нормативною щільністю кісток МВ була більшою за 60 міс. МВ дітей з проявами гіпокортицизму була в 2,2 рази коротша, ніж у хворих із збереженим ендокринним статусом (r = 0,39). Висновки: у дітей з ГЛЛ встановлено зміни у складі амінокислот в сечі, порушення в ендокринному статусі, що впливає на показник щільності КТ та МВ хворих.

Мета роботи - вивчити вміст сироваткового феритину у дітей з гострими лейкеміями (ГЛ) залежно від числа трансфузій концентратів еритроцитів крові та періоду захворювання. Вивчено показники еритроцитарної ланки крові, вміст сироваткового заліза та феритину у 54-х хворих на ГЛ до початку поліхіміотерапії, в період проведення стандартизованого протоколу лікування та після трансфузій концентратів еритроцитів крові. В дебюті ГЛ до лікування у 81,5 % дітей вміст феритину в сироватці крові був в 2,3 - 2,5 разу вище нормативного. Потреба у трансфузіях концентратів еритроцитів у хворих була більшою за концентрації феритину в сироватці крові вищою за 500 нг/мл. Встановлено залежність рівня феритину від віку дітей, варіанта гострої лейкемії та періоду захворювання. Висновки: рівень сироваткового феритину може використовуватись як маркер стану ферокінетичних процесів в організмі для своєчасної діагностики надлишку заліза у дітей з ГЛ та застосування лікувально-профілактичних заходів.

Мета роботи - встановити причини розвитку лімфоцитозу у дітей, які мешкають за екологічно несприятливих умов після аварії на ЧАЕС, для формування групи підвищеного ризику з онкогематологічної патології серед дитячого населення. Обстежено 226 дітей з лімфоцитозом. Враховували анамнез життя дитини, характер соматичної патології. Вивчено кількісні та якісні параметри елементів гемопоезу, біохімічні показники, імуноглобуліни (A, M, G), циркулюючі імунні комплекси, показники фагоцитозу. Діти з лімфоцитозом частіше народжувались з більшою масою тіла, мали прояви конституційного лімфатизму, лімфаденопатію та частіше хворіли на респіраторні інфекції. Кількісні та якісні зміни в елементах гемопоезу залежали від виду патології. Виявлено активацію процесів перекисного окиснення ліпідів, дисімуноглобулінемію та підвищення високомолекулярних циркулюючих імунних комплексів. Лікувально-профілактичні заходи сприяли нормалізації показників гемограми у 58 % осіб. Висновки: у дітей з лімфоцитозом встановлено зміни в показниках імунітету, процесах перекисного окиснення ліпідів мембран елементів гемопоезу, прояви дизгранулоцитопоезу, що свідчить про причетність цих дітей до групи підвищеного ризику з онкогематологічної патології.

Наведено сучасні відомості про механізми та регуляцію гемопоезу, зокрема мієлопоезу, а також особливості функціонування гемопоетичної та ендокринної систем залежно від віку дітей. Проаналізовано наслідки порушень гемопоезу у разі проведення цитостатичної хіміотерапії у пацієнтів із солідними пухлинами й онкогематологічними захворюваннями. Розглянуто показання та ефективність клінічного застосування препаратів рекомбінантного гранулоцитарного колонієстимулювального фактора, зокрема теваграстиму.

Наведено віково-статеві показники денситометрії у практично здорових дітей та хворих на гостру лейкемію (ГЛ). У 31 % дітей з ГЛ в ініціальний період захворювання були прояви остеопенічного синдрому. У дітей, хворих на ГЛ, частіше, ніж у здорових, визначають аномалії розвитку лицевої частини черепа. Парціальний внесок вільного та зв'язаного у пептидах оксипроліну в сечі хворих на ГЛ різниться у порівнянні з контрольною групою, що зумовлено модифікацією чи дефіцитом відповідних ферментів. У 30 % хворих на ГЛ концентрація вільного оксипроліну в сечі була підвищеною, а гліцину - зниженою, що свідчить про підвищений розпад колагену та дефіцит пластичного матеріалу для процесів колагеноутворення. Одержані дані необхідно враховувати під час формування групи ризику з онкогематологічної патології у дітей.

Мікрооточення кісткового мозку (КМ) складається зі стромальних фібробластів, головними функціями яких є створення умов для формування гемопоеза та периваскулярних ніш для клітин-попередників. Мета роботи - прогнозування рецидиву гострих лейкемій у дітей за показником ефективності колонієутворення стромальних фібробластів КМ (ЕКУОф), вирощених ex vivo, та результатами мієлограм. Обстежено 35 хворих на гострі лейкемії (22 з ГЛЛ, 13 з ГМЛ). Вивчали ЕКУОф, показники мієлограм, враховували відсутність/наявність рецидиву захворювання. Застосовували методи статистики (коефіцієнт кореляції Ст'юдента, Спірмена, U-тест Манна - Уїтні). Показники ЕКУОф у хворих не залежали від варіанта ГЛ і становили 8,71 + 1,02 серед 105-ти ядровміщуючих клітин. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між показником ЕКУОф у дітей, хворих на ГЛ, та числом еритробластів (Ro-Spearm = - 0,52) і моноцитів (Ro-Spearm = - 0,45) в мієлограмі, що свідчить про вплив фібробластів на функціонування гемопоезу за умов розвитку злоякісного процесу. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між кількістю моноцитів в мієлограмах та вірогідністю розвитку рецидиву у хворих на ГЛ (Ro-Spearm = - 0,44). Висновки: доведено регулюючу роль стромального мікрооточення на гемопоез у дітей з ГЛ. Виявлено зв'язок між розвитком рецидиву у хворих на ГЛ та кількістю моноцитів в КМ, що відкриває подальші можливості для визначення механізмів формування хіміорезистентності та підвищення ефективності лікування хворих на ГЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.022 + Р733.569.41

Рубрики:

Лейкози (лейкемії) у дітей

Пухлини системи кровотворення, крові і ретикулоендотеліальної системи у дітей

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтувати й оцінити ефективність лікувально-профілактичних заходів, застосованих для корекції біохімічних і біофізичних змін у структурі кісткової тканини (КТ) у дітей, які зазнали впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, в динаміці лейкемічного процесу. Обстежено 144 дітей, хворих на гострі лімфо- та мієлобластні лейкемії. Досліджували дози опромінення хворих, вміст кальцію, загального білку, лужної фосфатази, кортизолу і тиреотропного гормону гіпофізу в сироватці крові, кислотно-лужну рівновагу, екскрецію фосфатів кальцію, склад амінокислот в сечі, щільність КТ. У дітей з гострими лейкеміями в гострий період та під час проведення хіміотерапії виявлено зниження показника денситометрії кісток, рівня кальцію, кортизолу та підвищення лужної фосфатази в сироватці крові і оксипроліну в сечі. В період ремісії захворювання у більшості хворих показники не розрізнялись з групою порівняння. У 10,0 % дітей групи порівняння відмічаються прояви остеопенічного синдрому. Дози опромінення хворих на гострі лейкемії становили 3,66 +- 0,11 мЗв. Не встановлено зв'язку між дозами опромінення та показниками, які характеризують стан структури КТ, і медіаною виживаності хворих. Застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на гострі лейкемії в період ремісії, сприяло позитивному ефекту у 62,0 %. Гірший ефект спостерігався у пацієнтів з несприятливим перебігом захворювання. Висновки: результати дослідження показників метаболізму КТ свідчать про наявність змін в органічному та мінеральному матриксі як у хворих на гострі лейкемії, які зазнають впливу іонізуючого опромінення внаслідок аварії на ЧАЕС, так і осіб без онкогематологічної патології, та необхідність застосування лікувально-профілактичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.411.022.3 + Р733.569.411 + Р361

Рубрики:

Пухлини кісткового мозку і крові у дітей

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ