Вивчено особливості патогенезу, клінічного перебігу та лікування виразкової хвороби у поєднанні з цукровим діабетом на підставі клініко-експериментальних досліджень. Визначено підсилення деполімеризації протективних білків слизу, протеїназно-інгібіторний дисбаланс на фоні вираженої метаболічної інтоксикації. Доведено позитивний вплив комбінації пантопразолу та ребаміпіду на провідні патогенетичні механізми виразкоутворення. У хворих на виразкову хворобу, яка асоційована з Helicobacter pylori (НР), у поєднанні з ЦД 2-го типу встановлено максимальний ступінь метаболічних і гістоморфологічних змін у слизовому бар'єрі гастродуоденальної зони, що супроводжуються підвищенням активності процесів вільно-радикального окиснення, ендотоксемії, дисбалансом цитокінового профілю, морфофунціональкими розладами. Комбінація ребаміпіду й антигелікобактерної терапії дозволяє підвищити відсоток ерадикації та клініко-ендоскопічної ремісії у НР-позитивних хворих на виразкову хворобу (ВХ) із супутнім цукровим діабетом 2-го типу. Доведено ефективність призначення актовегіну на фоні пантопразолу у НР-негативних пацієнтів із виразковою хворобою у поєднанні з цукровим діабетом 2-го типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.204.6-52

Рубрики:

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено глибокий аналіз ролі гіпоксії в патогенезі захворювань органів травлення. Продемонстровано можливість ферментативної оцінки розвитку тканинної гіпоксії як одного з головних діагностичних критеріїв патологічного стану, що є причиною широкого спектра функціонально-метаболічних порушень. Викладено основні механізми дії і показання до застосування "Актовегіну" при ерозивно-виразкових ураженнях органів травлення, захворюваннях підшлункової залози, печінки, кишечнику, а також при їх поєднанні із цукровим діабетом та ішемічною хворобою серця. Результати власних досліджень свідчать про доцільність включення антигіпоксантів на тлі антигелікобактерної терапії хворих на виразкову хворобу у поєднанні з цукровим діабетом, про що свідчать позитивна клініко-ендоскопічна динаміка виразки, зниження запальної реакції слизової оболонки шлунка, зменшення активності лактатдегідрогенази сироватки крові. Одержані дані доводять важливу роль циркуляторної гіпоксії і мікроциркуляторних порушень у патогенезі ерозивно-виразкових уражень органів травлення, особливо у осіб літнього віку.

Найважливішим етапом процесу здобуття первинної спеціалізації лікарів-інтернів з фаху "Загальна практика - сімейна медицина" є перевірка, в ході якої з'ясовують повноту та якість знань інтернів, прогалини і помилки в їх знаннях. Досвід використання інноваційних технологій та систематичний контроль навчання - це важливий крок у напрямку інтенсифікації та оптимізації усього навально-виховного процесу у вищій школі.

Обговорено та проаналізовано сучасні літературні дані про частоту виникнення постінсультної пневмонії, про її негативні короткострокові й довгострокові наслідки щодо функціонального стану й життя пацієнтів. Наведено огляд основних факторів ризику постінсультної пневмонії, механізмів її негативного впливу на перебіг інсультів, процеси постінсультного відновлення. Висвітлено принципи ранньої діагностики, ефективної профілактики й адекватного лікування постінсультної пневмонії.

Використання в комплексній терапії хворих на негоспітальну пневмонію, ускладнену ексудативним плевритом на тлі артеріальної гіпертензії, комбінації препаратів торасеміду пролонгованої дії препарату тівортін аспартат призводить до більш значущого покращання показників крові, а також прискорює одужання хворих, що підтверджується позитивною динамікою під час рентгенологічного дослідження, та значною мірою покращує всі параметри якості життя хворих, що виражається в значному зменшенні функціональних обмежень й у високій соцальній активності пацієнтів.