В першій частині брошури висвітлено деякі цікаві сторінки з історії гемології, зокрема в незалежній Україні, друга (гемологічні етюди) присвячена трьом знаковим мінералам України - кварцу, топазу та берилу Волинського родовища, які охарактеризовані в контексті судової експертизи. У третій частині викладено стислу характеристику Волинського родовища як модельного геологічного об'єкта, невичерпне джерело гемологічної сировини.

2019 р. вийшла друком монографія відомих мінералогів Володимира Павлишина, Ореста Матковського та Станіслава Довгого "Історія мінералогії в Україні від глибокої давнини до 90-х років XX ст.". Київ, 2019, 464 с. У ній уперше найповніше узагальнено різноманітну інформацію про розвиток мінералогії в Україні протягом тривалого часу. До появи цієї роботи така інформація стосувалася переважно деяких регіонів країни, наукових та виробничих установ геологічного профілю, науково-громадських організацій (товариств). Вона здебільшого характеризувала невеликі проміжки часу. Історію становлення мінералогії в Україні в книзі розподілено на чотири періоди, які обгрунтовано з різною детальністю. Проте всі вони насичені цікавими спостереженнями й фактами. Головний висновок книги підтверджує, що історія становлення науки завжди актуальна, оскільки, знаючи її минуле, є кращим розуміння її теперішнього та певною мірою є можливим передбачення спрямування її розвитку в майбутньому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР-9ВОЛ) + Д332.681.3

Рубрики:

Регіональна геологія

Група топазу

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Камерні пегматити Волині у коростенських гранітах приурочені до зони, по якій до камер вільного росту кристалів тривалий час надходили продукти дегазації магми кислого й основного складу. Топаз - найпопулярніший мінерал волинських пегматитів. Характерна морфологічна особливість топазів із пегматитів Волині - сплощеність кристалів уздовж нормалі до граней призми {110}, внаслідок чого їхня зовнішня симетрія понижена (диссиметризація). На прикладі диссиметризованих кристалів топазу чітко окреслюється така колізія: поняття кристал у випадку його диссиметризації втрачає значення мінерального індивіду, набуває гетерогенної будови, яка кореспондується з втратою найголовніших властивостей кристала - однорідності та анізотропії. Для таких диссиметризованих кристалів запропоновано термін "аномальний монокристал" - візуально однорідний кристал, окремі піраміди росту якого на мікрорівні належать до різних точкових груп симетрії. Всебічно висвітлено крізь призму симетрії-диссиметрії тему "Флюїдні потоки та морфологія слюд і топазів" у камерних пегматитах Волині. Зроблено висновок: стовбчасті кристали Li-Fe слюд (інколи без пінакоїда {001}) є наслідком активної взаємодії двох симетрій (принцип Кюрі) - флюїдного потоку та кристала, а диссиметризація кристалів топазу відбувалась в умовах однобічного надходження глибинних флюїдних потоків із симетрією "стріли".

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.0

Рубрики:

Геологічні процеси мінералоутворення. Мінералогічні фації, формації, провінції. Розповсюдження мінералів

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наука про флюїдні включення у мінералах, яку часто називають термобарогеохімією, існує понад півтора століття. За тривалу історію розвитку періоди розквіту науки перемежовувалися з періодами застою. Суттєвий поштовх для її розвитку дали експериментальні роботи М. П. Ермакова, започатковані у Львівському університеті усередині XX ст. їх продовжили у стінах академічних наукових установ Львова і Києва. У 1950 - 1980-х рр. Україна була провідним центром з дослідження включень не лише Радянського Союзу, а й зарубіжжя. Значну роль у цьому відіграли школи Володимира Калюжного і Олега Петриченка, збагативши науку новими методами дослідження включень і їх результатами. З 1972 р. при відділі регіональної та генетичної мінералогії Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка Національної академії наук України існує лабораторія дослідження включень, заснована академіком Євгеном Лазаренком. За десятки років нечисленний колектив лабораторії розробив нові методичні прийоми використання результатів дослідження включень у мінералах для реконструкції складних процесів мінералоутворення. Зокрема, завдяки поєднанню діаграм стану мінеральної речовини і результатів вивчення флюїдів у включеннях визначили величину ерозійного зрізу камерних пегматитів, умови метасоматозу Li-мінералів і формування золоторудних родовищ. Сконструйована піролізна установка до серійного хроматографа дала змогу з однієї наважки визначати вміст усіх найпоширеніших летких компонентів у мінералі і виявляти їх природу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.681.01

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію створення і розвитку, сучасну структуру та найвагоміші наукові здобутки, здебільшого за останні 25 років, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка Національної академії наук України, який традиційно веде різнопланові дослідження у різних галузях геохімії, у тому числі ізотопної й ізотопно-геохронологічної, класичної й сучасної мінералогії, петрології учення про рудні родовища, мінерагенії.

Розроблено аналітичні схеми пробопідготовки гірських порід і флюоритів для визначення в них вмісту рідкісноземельних елементів (РЗЕ) методом мас-спектрометрії з індукційно зв'язаною плазмою (ICP-MS) з використанням мікрохвильового поля. Знайдено суміші кислот для розкладу флюоритів та гірських порід. Найбільш ефективною є суміш азотної, фтористоводневої і сірчаної кислот (3:6:1). Розроблена методика визначення РЗЕ у флюоритах та гірських породах від 0,01 до 1000 ppm з відносним стандартним відхиленням 0,01 - 0,10.

Висвітлено історію розвитку мінералогічних знань в Україні з часу створення в 1918 р. Української академії наук, найдетальніше за останні 10 років. Стисло висвітлено роль академіка В. І. Вернадського у розвитку мінералогії в Україні. Розглянуто основні досягнення вчених НАН України у різних галузях цієї фундаментальної дисципліни з циклу наук про Землю - регіональній, систематичній та генетичній мінералогії, кристалохімії та фізиці мінералів, мінералогічній кристалографії, біо- і наномінералогії, експериментальній, космічній та прикладній мінералогії, музейній справі тощо. Акцентовано увагу на головних проблемах та окреслено подальші завдання мінералогії в Україні. Оцінено внесок українських вчених у розвиток світової мінералогічної науки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.333(45УКР)

Рубрики:

Флюорит (плавіковий шпат)

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Докембрійським щитам притаманні канали, по яких відбувалося надходження речовини й тепла мантії в земну кору. Це зони глибинних розломів, кімберлітові трубки, вулкани та інші диз'юнктивні дислокації. На мантійне походження вказують перидотитові, кімберлітові, лампроїтові та інші породи. Якщо магматичні породи не викликають заперечень щодо мантійного походження, то зв'язок ювенільних флюїдів, що проявляються в зоні глибинних розломів, з мантією потребує обгрунтованих доказів. На Українському щиті до таких об'єктів належить і Сущано-Пержанський глибинний розлом. Для обгрунтування його глибинного зв'язку з мантією інформативним виявився флюорит. Результати його вивчення покладені в основу даної роботи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д450(45УКР-4ВОЛ)012

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.825-3

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.0 + Д59(45УКР3)33

Рубрики:

Геологічні процеси мінералоутворення. Мінералогічні фації, формації, провінції. Розповсюдження мінералів

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ВС58047 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.02

Рубрики:

Екзогенні процеси мінералоутворення

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.682.141-43

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В критическом аспекте рассмотрен вопрос о сингенетичности минеральных включений в кристаллах алмаза из кимберлитов. На основании собственных исследований и обзора публикаций сделан вывод, что сингенетические включения в минералах различаются между собой типом огранки участка свободного роста. Во многих минералах она имеет форму, присущую веществу минерала-включения, а в кристаллах алмаза - алмазную огранку, т. е. минерала-хозяина. Такое различие в форме участка свободного роста сингенетических включений поясняется разными значениями свободной энергии граней минерала-включения и минерала-хозяина в минералообразующем флюиде. Алмазная форма присуща также включениям без типичных признаков совместного роста. На сингенетичность минеральных включений в кристаллах алмаза указывают лишь типичные признаки: наличие индукционных граней и ребер, псевдоребер и псевдограней. В алмазе из кимберлитов минеральные включения представлены преимущественно протогенетическим типом. Поэтому утверждение о кристаллизации алмаза из силикатной магмы перидотитового, пироксенитового и эклогитового состава ставится под сомнение, поскольку оно лишается доказательной базы: наличия соответствующих парагенетических ассоциаций минералов-включений, сингенетичных алмазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР3-4ВОЛ)367

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дано описание Азовского редкоземельно-циркониевого месторождения Приазовского мегаблока Украинского щита - нового генетического типа редкоземельных месторождений. Раскрыты вопросы геологии, петрографии, петрохимии, геохими данного месторождения. Обоснованы геологические, геофизические, минералогические критерии поиска богатых руд. Приведена детальная характеристика породообразующих и акцессорных минералов, а также минеральных и флюидных включений в них. Рассмотрена минералогия и химический состав руд, технология схем извлечения рудного концентрата, стоимость и экономическая целесообразность эксплуатации данного месторождения, вопросы экологической безопасности при его разработке. Предложена генетическая модель формирования месторождения. Выполнено его сравнение с известными месторождениями и рудопроявлениями подобного типа на Украинском щите. Дан региональный прогноз поисков рудопроявлений, подобных цирконий-редкоземельному Азовскому месторождению на Украинском щите.