Предложена и экспериментально апробирована методика определения долговечности циклически нагружаемых надрезанных образцов, базирующаяся на положениях унифицированной модели усталостного разрушения, которая рассматривает процессы зарождения и роста усталостной макротрещины с единых позиций. На основании диаграмм скоростей роста усталостных макротрещин для образцов с конструктивным концентратором напряжений двух типов рассчитаны периоды зарождения и роста усталостной макротрещины, а также количество циклов нагружения до их разрушения. Расчетные и экспериментальные данные согласуются с погрешностью не более 38 % в зависимости от способа расчета и долговечности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж306.223 + В251.104

Рубрики:

Утомна (циклічна) міцність (утома, витривалість) матеріалів

Руйнування крихке < Теорія пружності >

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложена проблема прогнозирования риска невынашивания беременности на основании ретроспективного анализа, разработки системы прогнозирования и вероятности возникновения невынашивания. В процессе исследования были получены алгоритм и факторы риска для прогнозирования невынашивания беременности у женщин с заболеваниями щитовидной железы. Предложенный вероятный метод прогнозирования невынашивания беременности доступен, дает возможность объективно спрогнозировать невынашивание у конкретной беременной и своевременно провести лекарственно-профилактические методы, что является профилактикой перинатальной патологии. Метод доступен в использовании стационара родильного дома.

Представлены данные о течении родов и перинатальных исходов при тиреоидной патологии и невынашивании беременности. В процессе обследования определены основные данные о течении родов, структуре осложнений во время родов, оценке состояния новорожденных и структуре постнатальной заболеваемости у женщин с патологией щитовидной железы. Такие данные дают возможность определять внутриутробное состояние плода и выбирать наиболее рациональный метод родоразрешения как в интересах материнского организма, так и плода и новорожденного.

Освещена проблема невынашивания беременности на основании клинико-статистического ретроспективного анализа 6416 историй родов, из них 100 беременных с патологией щитовидной железы (I группа - основная) и 100 женщин с физиологическим течением беременности и родов без патологии щитовидной железы (II группа - контрольная). В процессе обследования определены основные данные репродуктивной функции, генитальной и экстрагенитальной патологии, которые приводят к невынашиванию и способствуют развитию фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией щитовидной железы. Благодаря таким данным у каждой беременной с патологией щитовидной железы можно объективно спрогнозировать невынашивание и своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия, что является профилактикой перинатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.234.706.223

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании комплексного обследования женщин с невынашиванием беременности установлено, что нарушения спонтанной активности матки на фоне патологии щитовидной железы характеризуются двумя вариантами: повышением активности матки на фоне нормальных маточных циклов и повышением активности матки на фоне дискоординированных маточных циклов и/или комплекса дискоординированных сокращений матки.

Визначено два клінічних варіанти перебігу пневмонії у немовлят з обтяженим преморбідним фоном. Охарактеризовано стан їх імунобіологічної реактивності. Встановлено відхилення в імунологічному статусі новонароджених - ранній старт синтезу IgM і IgA, а також прискорений катаболізм материнських IgG. У немовлят імунологічні зміни характеризувались елементами первинної, а також вторинної імунної відповіді на інфекцію та віддзеркалювали фазність інфекційного процесу. Вперше проведено клініко-імуноморфологічне зіставлення, що дозволило встановити структуру перебудови у головних органах імуногенезу - тимусі та селезінці дітей, які померли від пневмонії. У новонароджених реакція імунної системи була слабка та неадекватна силі подразника. Встановлено домінування реакцій Т-клітинної ланки над В-клітинною та макрофагально-моноцитарною системою. З'ясовано, що у немовлят імунні органи на інфекцію реагували більш адекватно. Незалежно від віку померлих у легенях макрофаги переважно були представлені клітинами моноцитарного походження за наявності дефіциту альвеолярних макрофагів кістково-мозкового походження. Наведено результати, які дають можливість глибше зрозуміти особливості реагування імунних органів новонароджених і дітей раннього віку на інфекцію нижніх відділів респіраторної системи відповідно до збудника та віку хворих.

  Скачати повний текст

З використанням кінетичного наближення теоретично досліджено властивості поверхневих циклотронних хвиль різної поляризації, які можуть залежно від орієнтації зовнішнього магнітного поля відносно поверхні плазми та поляризації хвилі, поширюватися вздовж межі плазма - діелектрик або плазма - метал. У гідродинамічному наближенні досліджено поширення електромагнітних поверхневих азимутальних мод поперек зовнішнього аксіального магнітного поля в металевих хвилеводах, що повністю заповнені плазмою. Розглянуто можливість параметричного збудження поверхневих циклотронних хвиль з урахуванням можливої немонохроматичності зовнішнього змінного електричного поля накачки. Побудовано нелінійну теорію взаємодії потоків електронів, що обертаються за азимутом в металевих хвилеводах з плазмовим наповненням, та поверхневих азимутальних мод. Досліджено електродинамічні моделі джерел плазми, що можуть використовувати поширення різних поверхневих циклотронних і азимутальних мод. При цьому враховано можливість передачі енергії поверхневих хвиль до газового розряду не тільки внаслідок омічного механізму дисипації, а також через кінетичне загасання поверхневих циклотронних хвиль та резонансне загасання поверхневих азимутальних мод.

Аналітично вивчено вплив багатомодовості магнітогідродинамічних хвиль (МГДХ) на їх дисперсійні властивості та тонку структуру альфвенівського резонансу (АР) у випадку, коли зв'язок просторових гармонік обумовлений періодичною неоднорідністю сталого магнітного поля в термоядерних пастках типу токамак і стелларатор. Уперше установлено, що періодична неоднорідність магнітного поля може мати вирішальний вплив (замість інших слабких ефектів, зокрема інерції електронів і скінченності ларморівського радіуса іонів) на тонку структуру локальних АР у периферійній плазмі, де ріпли магнітного поля є більшими і плазма - холоднішою, ніж у глибині плазми. Доведено можливість додаткового нагрівання термоядерної плазми поблизу системи автоматичного регулювання. Під час дослідження дисперсійних властивостей дрібномасштабних АХ, локалізованих поблизу цього збурення, ураховано скінченність збурення радіального профілю густини. Уперше дисперсійні властивості хвиль поверхневого типу (ХПТ) з малими аксіальними хвильовими числами в ізотропних хвилеводах з діелектричним прошарком між плазмовим стовпом і металевою стінкою камери досліджено аналітично для довільних номерів азимутального номера моди. З'ясовано умови, за яких є можливою резонансна взаємодія довгохвильових ХПТ незвичайної поляризації з довгохвильовими об'ємними хвилями звичайної поляризації у металевих хвилеводах, повністю заповнених плазмою. Доведено, що поперечні ХПТ можуть поширюватися уздовж межі плазма - метал поперек сталого магнітного поля в тороїдних хвилеводах круглого перерізу і хвилеводах майже прямокутного перерізу, які заповнені двома шарами n-напівпровідників,

Висвітлено теоретичні засади механіки та молекулярної фізики. Розглянуто питання кінематики та динаміки матеріальної точки, вільного руху систем матеріальних точок і механічного руху матеріальної точки у неінерціальних системах відліку. Увагу приділено молекулярно-кінетичній теорії ідеального газу, проблемам фізичної кінетики та статистичної фізики. Подано інформацію про силове поле, обертальний рух абсолютно твердого тіла, термодинаміку ідеального та реальних газів.

Визначено показник середньостатистичної частоти недоношування у вагітних з йододефіцитними захворюваннями. Виділено основні перинатальні чинники ризику недоношування за умов йододефіциту. Встановлено пряму залежність між йододефіцитним станом у матері, функціональним станом щитовидної залози та фетоплацентарним комплексом у випадку недоношування вагітності на тлі дифузного еутиреоїдного зоба. Підтверджено, що нормалізація спонтанної активності матки з одночасною ліквідацією йодної нестачі найкраще досягається призначенням вагітним препаратів з вмістом калію йодиду та поліненасичених омега-3 жирних кислот у комплексі з препаратами, які впливають на скоротливу здатність матки.

Висвітлено основи фізики пружного та непружного розсіяння релятивістських електронів атомними ядрами. Розглянуто будову експериментального комплексу та принципи роботи його оремих вузлів. Визначено особливості вимірюваних енергетичних спектрів, які обумовлені іонізаційними та радіаційними втратами енергії елетронів у речовині мішені. Наведено формули для перерізів і виходів розсіяних електронів з мішені скінченної товщини.

Викладено теорію збудження, загасання та поширення електромагнітних хвиль поперек осі симетрії циліндричних металевих хвилеводів з плазмовим наповненням. Досліджено частотні спектри та просторовий розподіл полів цих хвиль у хвилеводах різної конструкції, враховано неоднорідність плазми та зовнішнього магнітного поля. Проаналізовано вплив на ці характеристики хвиль відмінності перерізу плазми та стінки хвилеводу від кола, протікання аксіального електричного струму у плазмі, наявність малих аксіальних хвильових чисел. Проаналізовано взаємодію цих хвиль з кільцевими пучками електронів та можливості підтримання цими хвилями газових розрядів.

Рассмотрен вопрос о существовании решения двухточечной краевой задачи для вырожденных сингулярно возмущенных линейных систем дифференциальных уравнений. Получены асимптотические формулы для такого решения.

Висвітлено накову діяльність у біобібліографічному покажчику доктора фізико-математичних наук, професора, завідувача кафедри загальної та прикладної фізики, директора Інституту високих технологій, декана фізико-технічного факультету І. О. Гірки. Зазначено що покажчик включає біографічний нарис, список його наукових статей, а також містить коротку інформацію про співавторів наукових праць, опонентів дисертацій. Включено, зокрема, бібліографічні матеріали про основні результати, здобуті внаслідок виконання партнерського проекту Науково-технологічного центру в Україні (НТЦУ). Зазначено, що в межах цього проекту виконано дослідження механізмів нагрівання плазми електромагнітними полями та явищ плазмохімії. Досліджено методику розв'язання задачі про просторовий розподіл електромагнітних хвиль і поглинання електромагнітної потужності в околі локального альфвенівського резонансу з послідовним урахуванням чисельних реальних факторів, які можуть впливати на зазначені хвильові процеси тощо.

З урахуванням чинного законодавства подано основні терміни трудового законодавства, екологічного (з включенням земельного, водного, надрового, фауністичного, флористичного, атмосферо-повітряного тощо) законодавства та законодавства з цивільного захисту України.

Проаналізовано порівняльні результати місцевого лікування 84-х хворих на локалізовані форми гнійної інфекції на тлі порушеного кровообігу. В групі порівняння (40 спостережень) для місцевого лікування були застосовані мазі "Левомеколь", "Левосин" у першу фазу та "Метилурацил-Дарниця" у другу фазу ранового процесу. В основній групі (44 спостереження) для місцевого лікування у першу фазу ранового процесу був застосований "Офлокаїн-Дарниця", а в другу фазу - "Пантестин-Дарниця". Встановлено, що препарати, які застосовувались для лікування хворих основної групи, мають більш виражену лікувальну дію на гнійно-некротичні процеси за умов порушеного кровообігу.

Проаналізовано результати лікування 77 хворих з гнійно-некротичними ускладненнями синдрому діабетичної стопи. Тактику лікування визначали залежно від характеру, форми СДС, ступеня порушення гемодинаміки кінцівки, характеру і тяжкості гнійно-запального процесу та стану гомеостазу. Термінові операції (перша доба) були виконані у 29 (38,1 %) хворих, з них ампутації кінцівок - у 14 (18,5 %). У відтермінованому періоді прооперовано 36 хворих (47,3 %), з них - у 28 (36,7 %) виконано некректомії та малі ампутації, які дозволили зберегти кінцівку. Запропонована тактика та методи лікування дозволили підвищити відсоток хворих, яким збережено опорну функцію стопи до 56,3 % та знижено летальність до 13, 5 %.