Встановлено, що зменшення глибини зяблевої оранки з 30-32 см до 14-16 см під цукрові буряки та з 25-27 см до 14-16 см під кукурудзу на зерно, суттєво не позначилося на продуктивності даних культур.

Розрахунок балансу гумусу, проведений на підставі п'ятирічних (1994-1998 рр.) результатів стаціонарного досліду, показав, що у варіанті без добрив та з внесенням лише мінеральних, дефіцит складав відповідно 0,46 та 0,36 т/га. У разі застосування для удобрення побічної продукції культур сівозміни гуміфікація перевищувала процес мінералізації на 0,7 т/га.

Висвітлено погляди українських політиків на сучасні події. Розглянуто стратегії національного розвитку, запропоновано шляхи розбудови самостійної соборної Української держави у сучасному світі з метою духовного оновлення, нагромадження інтелектуального потенціалу, осмислення українським народом своєї історичної місії у третьому тисячолітті.

Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему алгоритмів і математичних моделей для оцінки росту та прогнозу продуктивності штучних модальних ялинових деревостанів Українських Карпат. Наведено інформацію про географічне положення, грунтово-кліматичні умови, типологічні особливості лісів регіону.

Научно обоснована и практически реализована система алгоритмов и математических моделей для оценки роста и прогноза продуктивности искусственных модальных еловых древостоев Украинских Карпат. Приведена информация о географическом положении, почвенно-климатических условиях, типологических особенностях лесов региона.

У результаті проведених досліджень визначено чинники, що впливають на зміну природної родючості грунту (з антропогенних - це органічні і мінеральні добрива та їх норми і співвідношення, а з природних - тип фітоценозу).

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-47 + П040.3

Рубрики:

Озима пшениця

Мінеральні добрива

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами шестирічних (1994 - 1999 рр.) досліджень доведено, що заміна під час удобрення кукурудзи гною внесенням соломи озимої пшениці (з обов'язковим додаванням на кожну її тонну по 10 кг діючої речовини азоту) не знижує зернової продуктивності культури. Урожайність її дорівнює відповідно 63,3 і 64,5 ц/га.

На підставі результатів досліджень доведено доцільність використання нетоварної частини врожаю кукурудзи разом із мінеральним азотом для удобрення гороху. За такої системи удобрення урожайність гороху знаходиться на рівні з продуктивністю культури за традиційних систем удобрення.

Під час досліджень установлено, що на чорноземах типових південно-східної частини лівобережного Лісостепу України, на землях першої еколого-технологічної групи можна насичувати короткоротаційні сівозміни цукровими буряками до 33 % без загрози негативного впливу на врожайність та якість коренеплодів.

Узагальнено багаторічні результати стаціонарного досліду про вплив набору та чергування культур на забур'яненість посівів та орного шару грунту в сівозмінах з короткою ротацією.

На підставі дослідження в центральній частині лівобережного Лісостепу України на чорноземах типових малогумусних встановлено можливість зменшення глибини зяблевої оранки під цукрові буряки з 30 - 32 до 20 - 22 і 14 - 16 см без суттєвого впливу на рівень продуктивності культури.

Визначено, що за правильного використання в сільськогосподарському виробництві темно-сірий опідзолений грунт тривалий час зберігає високу родючість, а озиме жито витримує багаторічний посів на одному місці без істотного зменшення врожаю.

Наведено результати тривалих досліджень Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М. І. Вавілова з вивчення насичення польових сівозмін соняшником. Установлено, що за умов високої культури землеробства, чіткого дотримання вимог технології вирощування на типових чорноземах лівобережного Лісоспепу України частка соняшнику в сівозміні може становити близько 20 відсотків.

Аналіз сорокадворічних результатів вирощування озимої пшениці (ОП) засвідчує, що екологічний ефект ЧВВВ зумовлюється не висотою сонця на небосхилі, а температурними умовами під впливом переміщення теплих чи холодних атмосферних мас. Кінцева продуктивність ОП формується не стартовими умовами на початку вегетації (характер і якість сонячної радіації), а тривалістю вегетації від її відновлення до колосіння. Чим довший цей стан, тим повніше використовується ОП елементи кореневого та атмосферного живлення.

За результатами досліджень встановлено, що одним із найдієвіших чинників за впливом на рівень урожайності озимої пшениці є забезпечення рослин поживними речовинами. Позитивну дію цього заходу спостережено незалежно від погодних умов, які складалися в процесі вирощування. Фактори захисту рослин не мали відчутного впливу окремо, але їх комплексна дія є суттєвою.

Результати дослiджень свiдчать, що внесення мiнеральних добрив у рiвному спiввiдношеннi N:P:K у дозi 50 - 51 кг/га дiючої речовини та гною з розрахунку 20 т/га сприяло одержанню вищої врожайностi кращої якостi зерна озимої пшеницi за тривалого вирощування її на постiйнiй дiлянцi.

Польовими дослідженнями протягом 1965 - 2008 рр. встановлено, що беззмінне вирощування пшениці озимої призводить до значного погіршення росту й розвитку рослин, високої забур'яненості посівів, зниження на 7,8 і 13,3 ц/га врожайності зерна, у порівнянні з розміщенням у сівозміні після гороху на зерно. Тому вирощування пшениці озимої у беззмінних посівах недоцільне за виробничих умов.

Дослідженнями встановлено, що на типовому малогумусному важкосуглинковому чорноземі східного Лісостепу можливо поглибити концентрацію посівів провідних польових культур регіону в сівозмінах з короткою ротацією для максимального виробництва товарної продукції: корeнеплодів цукрових буряків, зерна озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, бобів сої, насіння соняшнику.

Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоценотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

Розглянуто питання щодо оцінки росту штучних ялинкових лісостанів різних лісотипологічних груп середньогірського поясу Українських Карпат. Досліджено закономірності зміни лісотаксаційних параметрів ялинників, які зростають у раменях, сураменях і бучинах, субучинах. Розроблено динамічну бонітетну шкалу та таблиці росту для ялинників обох типів лісу. Запропоновано моделі прогнозу росту штучних корінних і похідних ялинників для актуалізації лісового фонду України.