Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(4УКР) я44

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: ВА871141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Монографія включає погляди вітчизняних та зарубіжних авторів з питань основних напрямів модернізації Конституції України в умовах вступу нашої держави до Європейського Союзу, які були оприлюднені на міжнародній конференції 27 червня 2023 року. У вказаній монографії авторським колективом зроблено спробу цілісно дослідити пробле¬матику основних напрямків модернізації Основного закону держави на етапі повної інтеграції України до європейської цивілізації через членство у ЄС. Особливе місце відведено дослідженню основних засад Конституції України, проблемам конституційних засад вступу України до ЄС; конс¬титуційним основам функціонування інститутів та органів публічної влади України та міжнародних інститутів в умовах воєнного стану, проблемам забезпечення конституційних прав людини і громадянина в Україні за умов воєнного стану.

Запропонований ілюстрований науковий каталог європейського гравірованого портрета XVI-XIX ст. (понад 800 од. опису) є першим довідковим виданням зібрання НБУВ, що презентує образи історичних осіб (імператорів, королів та можновладців, політичних, державних, релігійних діячів, військовиків, учених, філософів, істориків, письменників, поетів, композиторів, музикантів, акторів, художників, у т. ч. української еліти, в портретах, створених відомими і маловідомими граверами і рисувальниками європейських країн. Описи гравюр у каталожній частині видання переважно подано за абеткою імен портретованих осіб. Портрети царів, королів, пап, митрополитів та ін. діячів розміщені за відомими в історіографічних джерелах іменами (Микола II, Людовік XIV, Карл XII, Владислав IV), натомість описи зображень їхніх родичів розташовано за прізвищами, отриманими при народженні (Романови, Бурбони, Габсбурги та ін.). Уведення до наукового обігу зібрання гравірованого портрета НБУВ, детальний науковий опис та мистецтвознавчий аналіз багатьох невідомих і маловідомих творів відкриває можливості та перспективи для подальших досліджень діяльності європейських майстрів гравюри XVI - XIX ст. Проведено наукову атрибуцію та мистецтвознавчий аналіз досліджуваних артефактів (встановлено або підтверджено авторство і дату виконання гравюр, уточнено прізвища зображуваних осіб, прочитано і розшифровано написи, підписи, монограми), здійснено розгорнутий науковий опис кожної пам'ятки, що враховує основні та допоміжні елементи й передбачає обов'язкове наведення всіх підписів, написів на лицевому боці та звороті аркушів. Особливістю каталогу є супровід більшості описів гравюр рубрикою «Іконографія», яка подає відомості стосовно використаних під час дослідження або ж атрибуції портретів персоналій, які існують не лише в гравюрі, а й в інших видах образотворчого мистецтва: станковому та монументальному живописі, мініатюрі, рисунку, скульптурі (насамперед прижиттєвих та близьких до них за часом створення).

Міжнародний кримінальний суд є єдиним постійно діючим міжнародним судовим органом, який уповноважений здійснювати кримінальне судочинство щодо осіб, які вчинили найбільш серйозні міжнародні злочини. Він діє на основі багатостороннього договору - Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Викладено теоретичні основи діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС). Розглянуто правовий статус, юрисдикцію, головні органи та особливості співробітництва МКС з державами та міжнародними організаціями. Визначено особливості провадження справ у МКС, враховуючи стадійність кримінального провадження. Висвітлено загальні засади призначення покарань у МКС. Акцентовано на питаннях співробітництва України з МКС та розслідуванні МКС міжнародних злочинів, учинених в Україні з 2013 року. Оцінено перспективи розгляду справ у МКС. Охарактеризовано процесуальні права осіб, щодо яких здійснюється кримінальне переслідування у МКС. Досліджено перспективи розгляду справи щодо міжнародних злочинів, вчинених в Україні в 2013-2023 рр.

Зміцнення фінансового потенціалу є одним із головних чинників ефективного та системного розвитку підприємства в сучасних кризових умовах, що ускладнені російсько-українською війною, анексією Криму та наслідками пандемії COVID-19. Важливим є вибір обгрунтованої методики комплексної оцінки фінансового потенціалу підприємства, яка б дала змогу швидко визначити його внутрішні можливості, сильні та слабкі сторони. Мета статті - узагальнення наявних методичних підходів до оцінки фінансового потенціалу підприємства та розробка й обгрунтування на цій основі методики його інтегрального оцінювання з урахуванням виділених функціональних складових. Використано системний підхід; методи аналізу та синтезу, аналогій, порівняння; індукції та дедукції, узагальнення; теоретичного узагальнення та формулювання висновків. Систематизовано основні підходи до оцінки фінансового потенціалу підприємства. Встановлено, що єдиного загальновизнаного підходу та методики не існує. Запропоновано нову методику оцінки, засновану на розрахунку інтегрального показника, що була апробована на прикладі ПАТ "Укргідроенерго". Висновки: розроблено інтегральну методику оцінки рівня фінансового потенціалу підприємства, яка передбачає розрахунок інтегрального показника для кожної конкретної функціональної складової та загального інтегрального показника, що уможливлює комплексно охопити основні складові фінансового потенціалу та використовувати дані, які містяться у відкритій фінансовій звітності підприємства.

Увагу присвячено дослідженню кримінального процесуального та криміналістичного порядку використання електронних документів під час доказування у кримінальному провадженні. З урахуванням загальної теорії доказування, міжнародного досвіду, узагальнення й аналізу судової практики розроблено основи використання електронних документів у доказуванні. Зауважено, що висвітлення обраної тематики дослідження передбачає аналіз стану наукового розроблення, визначення поняття та місця електронного документа у системі джерел доказів, проведення класифікації електронних документів, розгляд критеріїв оцінки електронних документів, окреслення способів отримання та дослідження електронних документів, а також аналіз досвіду використання електронних документів у доказуванні. Проведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють використання електронних доказів у інших галузях права. Досліджено літературні джерела у галузі кримінального процесу, криміналістики з питань використання та дослідження електронних документів.

Розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрему увагу приділено питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

Вміщено інформацію з історії та теорії міжнародних відносин, минулого та сьогодення дипломатії, ключових проблем світової політики, міжнародних економічних відносин і міжнародного права. Висвітлено особливості дипломатичної служби, структуру та функції закордонних дипломатичних представництв, норми дипломатичного протоколу й етикету, а також вміщено біографії провідних державних діячів і дипломатів з багатьох країн світу. Подано нариси з історії української дипломатії та сучасного стану відносин з іншими державами.

Визначено основні етапи накопичення емпіричних знань у матеріалознавстві як основи для започаткування наукових досліджень у цій галузі. Актуальність дослідження обумовлена неналежним відображенням цієї проблематики у науковій літературі останніх років, оскільки наявні публікації щодо впливу первісних знань про метали та сплави на розвиток людської цивілізації видані у середині минулого століття та присвячені дослідженню певного історичного проміжку або окремої географічної території. Методи дослідження: аналіз і синтез, узагальнення та класифікація у археологічній періодизації. Історію використання матеріалів розглянуто починаючи зі стародавніх часів до епохи Нового часу. Доведено, що лише у XIX ст. вчені почали систематично досліджувати активне використання людиною матеріалів у історичні проміжки часу, починаючи з епохи каменю. Розглянуто досягнення археометалургії. Наведено відомості про спільноти "гірничих людей", у яких розпочалася цілеспрямована діяльність з освоєння металів. Показано, що ці спільноти існували поряд із традиційними спільнотами землеробів, скотарів, збирачів та мисливців, що більшість первинних знань із металургії мали ритуально-магічний характер, а відповідні обряди стали необхідною умовою зародження металургії як специфічної галузі діяльності. Наведено географічне розташування перших металургійних виробництв. Розкрито "знайомство" людства з міддю, а пізніше зі сплавами на її основі, насамперед міді з оловом. Проаналізовано вплив миш'яку на колір бронзи. Простежено причини припинення використання миш'якової бронзи. Подано інформацію щодо номенклатури виробів із бронзи. Розглянуто розвиток гірничо-металургійного виробництва та його вплив на міжнародні комунікації, а також на торгівельний обмін. Наведено відомості щодо виплавки сплавів на основі заліза, зокрема у Гальштатській та Латенській археологічних культурах. Розкрито походження назви "залізо" у різних народів, роль стародавніх кельтів у поширенні використання виробів із заліза. Розглянуто інформацію про започаткування виготовлення виробів зі сталі та чавуну на території Європи, Китаю, Індії, а також про походження назви "чавун". Проаналізовано умови виплавки металів і сплавів. Доведено, що використання ковальських міхів значно полегшувало нагнітання високої температури у доменному виробництві. На підставі результатів аналізу підтверджено, що новий етап у науковому дослідженні металів і сплавів розпочався у XVII ст.

Висвітлено особливості балетмейстерської діяльності народного артиста України Олексія Гомона в контексті розвитку народно-сценічного танцювального мистецтва України. Проаналізовано його творчий доробок - хореографічні номери в репертуарі професійних та аматорських танцювальних колективів, ансамблів пісні і танцю. Висновки про характерні особливості хореографічних творів митця та власний стиль роботи балетмейстера зроблено на основі аналізу наукових праць, періодичних видань, а також спогадів колишніх артистів і колег.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч213(0) я73

Рубрики:

Історія науки

Шифр НБУВ: ВА859677 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено деякі моменти з особистого життя видатного вченого в галузі медичної фізики Г. Г. Де-Метца, а також відомості про його наукову, педагогічну та організаційну діяльність. Вміщено перелік основних праць із наукового доробку професора.

Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів - Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними - дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов'язав своє наукове життя з Харківським практичним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.

Розкрито основні напрями та результати діяльності одного із фундаторів науки з технології матеріалів - Костянтина Олексійовича Зворикіна. Встановлено, що наукові інтереси ученого були доволі різноманітними - дослідження з технології деревини та борошномельного виробництва, кораблебудування, опору металів. Випускник Санкт-Петербурзького технологічного інституту пов'язав своє наукове життя з Харківським практичним технологічним інститутом, де став першим професором механічної технології та Київським політехнічним інститутом, де став першим деканом механічного відділення та згодом і директором.

Висвітлено історію розвитку українського кіноплаката. Представлено бібліографічну інформацію про масив українського друкованого кіноплаката 1947 - 1994 рр. (3442 назви). До наукового обігу уперше введено значний за обсягом і хронологічними рамками документальний пласт. Вміщено 365 кольорових зображень кіноплакатів, більшість з яких репродукуються вперше. Бібліографічний опис супроводжують розгорнуті примітки, де зазначено: дані про наявність однієї або декількох паралельних назв, наявність короткого анонсу рекламованого фільму, відомості про зазначення виконавців ролей на плакаті, інформацію про допущені помилки в написанні назв фільмів, прізвищ або ініціалів окремих персоналій, відомості про портретні зображення акторів і про вміщені на плакаті фото кадрів із фільмів. Наведено покажчик художників кіноплакатів, іменний покажчик і покажчик назв фільмів.

Увагу присвячено дослідженню права на захист у кримінальних провадженнях у міжнародно-правовій доктрині та практиці міжнародних кримінальних судів. Серед міжнародних кримінальних судів особливу увагу приділено практиці постійнодіючого Міжнародного кримінального суду, Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії та Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди. Встановлено, що концепцію права на захист у міжнародних кримінальних судах запозичено з міжнародних актів із захисту прав людини, особливо в контексті її тлумачення Комітетом ООН з прав людини та Європейським судом з прав людини. Визначено особливості правової природи та нормативного змісту права на захист у кримінальних провадженнях. Проаналізовано генезис його міжнародно-правового регулювання та практики міжнародних судів. З'ясовано роль Секретаріату та адвокатських об'єднань у міжнародних кримінальних судах щодо забезпечення права на захист. Встановлено вплив стандартів міжнародного права прав людини на міжнародне кримінальне право в контексті права на захист. Значну увагу приділено питанням імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду у внутрішньодержавне законодавство України та гармонізації законодавства України у сфері права на захист у кримінальному провадженні з нормами Міжнародного кримінального суду.

Показано стан розвитку галузі паровозобудування на теренах України у складі Російської імперії у другій половині XIX ст. Зокрема, наведено дані про функціонування на той час залізниць і перших підприємств транспортного машинобудування. Підкреслено актуальність відкриття саме у м. Харків технологічного інституту, а також труднощі, внаслідок яких затягнулося відкриття закладу. Подано відомості про устаткування закладу на момент його відкриття у 1885 р. Вказано, що директор ХПТІ, професор В. Л. Кирпичов, сам обирав та запрошував на роботу висококваліфікованих науковців. Серед таких учених був і Олексій іванович Предтеченський. Наведено інформацію щодо його діяльності на посаді вчителя реального училища (Латвія), а також ад'юнкт-професора, а згодом і професора ХПТІ (ХТІ). Акцентовано увагу на наукових досягненнях О. І. Предтеченського, зокрема проаналізовано його праці з конструювання та експлуатації парових котлів. Зазначено, що більшість підручників і посібників за авторства ученого написано після його наукових відряджень за кордон. Це надає підстави стверджувати, що у них розміщено актуальну на той час інформацію щодо розвитку паровозобудування у Російській імперії та за кордоном. Разом з тим у роботах О. І. Предтеченського містилися і головні результати власних експериментів автора. Розкрито діяльність О. І. Предтеченського як експерта за запрошенням суду, а також як одного з редакторів найбільш фахового на той час видання у галузі машинобудування і журналу "Відомості Південно-Російського товариства технологів". Вказано, що професор О. І. Предтеченський влітку 1899 р. та у грудні 1901 р. виконував обов'язки директора, а з вересня 1900 р. - помічника директора ХТІ. У серпні 1905 р. вченого не стало.

Запропоновано метод усунення похибки від зміни зазору під час контролю питомої електропровідності матеріалу формуванням інформаційного сигналу і умов відбору такої характеристики цього сигналу, що не залежить від впливу зазору. Розроблено метод калібрування апаратури контролю у разі заміни вихрострумового перетворювача шляхом корекції режиму контролю без зміни функції зворотного перетворення апаратури.

Досліджено процесуальні права учасників міжнародних збройних конфліктів, щодо яких здійснюється кримінальне провадження міжнародними кримінальними судами. Визначено особливості нормативного змісту кожного з процесуальних прав з урахуванням стадійності кримінального провадження. Розглянуто право на захист. Приділено увагу збройному конфлікту в Україні 2014 - 2015 рр., зокрема, питанням його кваліфікації, процесуальним правам учасників конфлікту, перспективам розгляду справ у Міжнародному кримінальному суді.

Наведено рішення проблеми формування фонетичної компетенції (ФК) у майбутніх учителів німецької мови на початковому ступені навчання та вивчення іноземної мови, зокрема в комунікативному вступному корективному курсі (КВКК). Проаналізовано сучасний стан розвитку наукової думки щодо проблеми формування ФК у КВКК. Досліджено психолінгвістичні, психологічні та дидактичні передумови цього процесу, уточнено зміст і структуру ФК та її складників. Відібрано матеріали для формування ФК у КВКК, теоретично обгрунтовано та практично розроблено підсистему вправ для формування ФК у КВКК. Запропоновано циклічно-концентричну модель процесу формування ФК у КВКК. Експериментально доведено ефективність розробленої методики формування ФК у КВКК. Сформульовано методичні рекомендації щодо формування ФК у КВКК.