Головний біль напруження (ГБН) - найбільш поширений у популяції тип головного болю (ГБ). Деякі дослідження показали, що м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН, болючість м'язів може зростати під час нападів ГБ, м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок периферичних міофасціальних структур може викликати центральну сенсибілізацію і, можливо, хронізацію головного болю. Мета дослідження - вивчення особливостей больового синдрому у пацієнтів з епізодичним і хронічним головним болем напруження. Було обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки) з діагнозами "частий епізодичний головний біль напруження" (ЕГБН) (група I, n = 64) та "хронічний головний біль напруження" (ХГБН) (група II, n = 44). Проведено клініко-неврологічне обстеження, пальпацію перикраніальних і шийних м'язів з обох боків з вирахуванням числа болючості перикраніальних м'язів (ЧБПМ) і числа болючості м'язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення в групі. Для оцінки суб'єктивної вираженості болю використовувався метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю - больовий опитувальник Мак-Гілла. Пацієнти обстежених груп за інтенсивністю ГБ за ВАШ суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного з тенденцією до більш вираженого в групі II. В обох групах за пальпації перикраніальних і шийних м'язів з обох боків болючість у разі пальпації переважно була в межах від слабкої до помірної, крім трапецієподібного та ремінного м'язів голови, де болючість мала характер від помірної до вираженої. У групі I у порівнянні з групою II виявлено вірогідне перевищення показників ЧБПМ та ЧБМШ зліва, ЧБПМ справа і не відзначено відмінностей між ЧБМШ групи I і II справа. У пацієнтів з ЕГБН вираженість м'язової болючості знижувалася з віком, були вищими показники, що описують сенсорні та психоемоційні характеристики болю, виявлено позитивний кореляційний зв'язок між болючістю перикраніальних м'язів та інтенсивністю й частотою ГБ на місяць. У пацієнтів із ХГБН виявлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю, середньою тривалістю ГБ за місяць і сенсорними та психоемоційними характеристиками болю, що може свідчити про залучення центральних і периферичних ноцицептивних механізмів у патогенез хронічного ГБН. Висновки: наявність м'язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики болю необхідно враховувати під час планування лікувальних і реабілітаційних стратегій, що буде перешкоджати прогресуванню та хронізації ГБ і сприяти підвищенню якості життя пацієнтів.

Розроблено програмний комплекс, призначений для проведення медичної діагностики. Комплекс орієнтовано для скринінгових обстежень осіб молодого віку зі спондилогенними порушеннями кровообігу у вертебро-базилярному басейні. Комплекс дозволяє провести комплексну оцінку стану здоров'я хворого на міжсистемному, системному та тканинному рівнях з подальшим визначенням відповідних критеріїв лікування хворого. В програмному комплексі використано метод експертної оцінки, який базується на підрахунку позитивних балів, які пацієнт може набрати додатково, шляхом проходження додаткових методів обстеження (інструментального і клініко-лабораторного). Кожен пацієнт піддається стандартизованій формі опитування та огляду з регламентованою кількістю пунктів. Програмний комплекс може бути застосований на рівні первинної медико-санітарної допомоги для відбору осіб молодого віку для більш детального обстеження (верифікації) та керування пацієнта на вищі рівні надання медичної (спеціалізованої неврологічної) допомоги.

За результатами обстеження 240 хворих з верифікованим діагнозом "спондилогенна вертебробазилярна недостатність" (СВБН) обгрунтовано та розроблено інформаційно-консультативну систему "SVBI-pro", яка надає змогу скоротити терміни діагностики та обсяг обстежень за одночасного підвищення доступності діагностики СВБН особливо під час скринінгових обстежень. Ефективність застосування інформаційно-консультативної системи "SVBI-pro" досліджували за допомогою інверсного методу у 136 пацієнтах молодого віку без неврологічної патології та 240 хворих із верифікованим діагнозом СВБН (I стадія - 104, II - 76, III - 60). Із 136 клінічно здорових за результатами алгоритмізованої оцінки за допомогою системи "SVBI-pro" у 7 виявлено наявність СВБН (помилка гіпердіагностики - 5,1 %), а із 240 хворих із СВБН 32 ідентифіковано як здорові (помилка гіподіагностики - 13,3 %). Частота помилок гіподіагностики залежала від стадії захворювання: за СВБН-I - 21,1 %, за СВБН-II - 10,5 %, за СВБН-III - 3,3 %, що визначає різну ефективність ранньої діагностики та потребу в персоналізованому підході до верифікації стадії СВБН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1 + Р628.063.05

Рубрики:

Ожиріння

Мігрень

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані опитування 87 студентів 4 курсу Харківського національного медичного університету, проведеного за допомогою спеціально розроблених анкет для виявлення ознак мігренозної цефалгії та визначення основних тригерів даного захворювання. Результати дослідження переконливо свідчать про наявність у 28 респондентів ознак мігрені, 13 з яких жіночої статі. Основним фактором, який провокує головний біль, названо навчальний стрес (його відзначили всі студенти), додатковими тригерами визнано невчасне харчування, порушення сну, магнітні бурі, алергічні захворювання, передменструальні дні у жінок тощо. Враховуючи отримані результати, для попередження виникнення мігрені розроблено рекомендації щодо профілактики навчального стресу.

На сьогодні неврологами усього світу приділяється увага патології дрібних судин головного мозку, адже саме вона призводить до цілої низки ішемічних інсультів. У разі пошкодження насамперед капілярів виникають "німі" інсульти, лакунарні інсульти і певною мірою пошкодження судин у разі хвороби мойа-мойа (особливо коли не вдалося виявити спадкові фактори). Розглянуто порушення дрібних судин голови з позицій нейроваскулярної одиниці, в якій вагому роль одночасно відіграють стан капіляра (зокрема, можливість впливу на його періцит), нейрон та стан глії. Саме дисбаланс у будь-якій складовій нейроваскулярної одиниці призводить до вищеназваних розладів мозкового кровообігу. Обстежено 60 хворих, переважно молодого віку, із "німими" інсультами, лакунарними інсультами та хворобою мойа-мойа. Аналіз клінічної картини перебігу гострих ішемічних інсультів проводився за міжнародними критеріями TOAST. Найчастіше за "німих" інсультах із локалізацією в основному в лобній долі переважали психоемоційні розлади (ейфорія, тривога, пуерилізм), іноді епілептичні розлади. За гострих лакунарних інсультів частіше зустрічалися: ізольований моторний парез, ізольовані мотосенсорні розлади в кінцівках, ізольована гемігіпестезія, сенсорна джексонівська епілепсія, ізольована дизартрія.

Проведено комплексне клініко-неврологічне та нейрофізіологічне обстеження 60-ти хворих, які перенесли закриту черепно-мозкову травму. Проаналізовано динаміку клінікоіневрологічних та нейрофізіологічних показників на фоні протисудомної терапії. Обгрунтовано використання протисудомних препаратів у гострому періоді черепно-мозкової травми з профілактичною метою.

Висвітлено історію розвитку й основні завдання клінічної фармакології. Розкрито сутність основних понять і термінів фармакокінетики та фармакодинаміки, розглянуто клініко-фармакологічні аспекти фармакотерапії захворювань. Наведено клініко-фармакологічну характеристику антигіпертензивних, діуретичних, антиаритмічних, гіполіпідемічних, антиангінальних, антиішемічних, нестероїдних протизапальних, антиалергійних, психотропних, антибактеріальних, протигрибкових, антивірусних, протипухлинних, антипаразитарних, протитуберкульозних, рослинних лікарських засобів, а також тих, що впливають на інотропну функцію міокарда, функцію печінки, бронхіальну прохідність, мінеральний гомеостаз кісткової тканини, імунітет, вітамінів, препаратів заліза та тих, що використовують у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, порушень коагуляції та неврологічній практиці. Наведено рекомендації щодо використання елементів доказової медицини у клінічній фармакології, описано способи об'єктивації результатів терапевтичних впливів і засоби для місцевої анестезії.

Освщены история развития и основные задачи клинической фармакологии. Раскрыта сущность основных понятий и терминов фармакокинетики и фармакодинамики, рассмотрены клинико-фармакологические аспекты фармакотерапии заболеваний. Дана клинико-фармакологическая характеристика антигипертензивных, диуретических, антиаритмических, гиполипидемических, антиангинальных, антиишемических, нестероидных противовоспалительных, антиаллергических, психотропных, антибактериальных, противогрибковых, антивирусных, противоопухолевых, антипаразитарных, противотуберкулезных и растительных лекарственных средств, а также влияющих на инотропную функцию миокарда, функцию печени, бронхиальную проходимость, минеральный гомеостаз костной тканини, иммунитет, витаминов, препаратов железа и используемых в лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта, нарушений коагуляции и неврологической практике. Даны рекомендации по использованию элементов доказательной медицины в клинической фармакологии, описаны способы объективации результатов терапевтических влияний и средства для местной анестезии.

Наведено результати оригінальних досліджень різних наукових неврологічних і психіатричних шкіл Харкова. Висвітлено актуальні питання діагностики та лікування гострої та хронічної цереброваскулярної патології, розсіяного склерозу, епілепсії та наслідків черепно-мозкової травми. Проаналізовано результати дослідження клінічних і вазомоторних порушень у пацієнтів молодого віку з явищами вертебробазилярної судинної недостатності. Показано роль структурно-функціональних змін стінки внутрішньої сонної артерії у розвитку атеротромботичного інсульту. Досліджено активність аденілат- та гуанілатциклазної месенджерних систем у хворих з вегетативно-сенсорною пліневропатією у разі вібраційної хвороби. Охарактеризовано стан загальної чутливості та біоенергетичного гомеостазу у разі атеросклеротичної дисциркуляторної енцефалопатії. Показано взаємозв'язок біоелектричної активності мозку й афективних розладів у хворих з епілепсією у поєднанні з мінімальною когнітивною дисфункцією. Розкрито роль вегетативних порушень у структурі невротичних розладів у підлітків, які знаходяться за умов пенітенціарної системи. Проаналізовано особливості формування вторинної патології нервової системи у разі дії шкідливих екзо- та ендогенних факторів (гормональних порушень, алкоголізму, вібраційної хвороби). Вивчено окремі метаболічні порушення внаслідок терапії антипсихотиками, обгрунтовано шляхи їх профілактики. Розглянуто патофізіологію, клініку й обгрунтовано методи лікування синдрому спастичної гіпертонії.

Изложены результаты оригинальных исследований различных научных неврологических и психиатрических школ Харькова. Освещены актуальные вопросы диагностики острой и хронической цереброваскулярной патологии, рассеянного склероза, эпилепсии и последствий черепно-мозговой травмы. Проанализированы результаты исследования клинических и вазомоторных нарушений у пациентов молодого возраста с явлениями вертебробазилярной сосудистой недостаточности. Показана роль структурно-функциональных изменений стенки внутренней сонной артерии в развитии атеротромботического инсульта. Исследована активность аденилат- и гуанилатцилазной месенджерных систем у больных вегетативно-сенсорной плевропатией при вибрационной болезни. Охарактеризовано состояние общей чувствительности и биоэнергетичекого гомеостаза при атеросклеротической дисциркуляторной энцефалопатии. Показана вазимосвязь биоэлектрической активности мозга и аффективных расстройств у больных с эпилепсией, сопровождающейся минимальной когнитивной дисфункцией. Раскрыта роль вегетативных нарушений в структуре невротических расстройств у подростков, пребывающих в условиях пенитенциарной системы. Проанализированы особенности формирования вторичной патологии нервной системы при действии экзо- и эндогенных факторов (гормональных нарушений, алкоголизма, вибрационной болезни). Изучены некоторые метаболические нарушения вследствие терапии антипсихотиками, обоснованы пути их профилактики. Рассмотрены патофизиология, клиника и разработаны методы лечения синдрома спастической гипертонии.

Наведено результати оригінальних досліджень різних наукових неврологічних і психіатричних шкіл Харкова. Висвітлено актуальні питання діагностики та лікування гострої та хронічної цереброваскулярної патології, розсіяного склерозу, епілепсії, наслідків черепно-мозкових травм. Вивчено особливості формування вторинної патології нервової системи (гормональні порушення, алкоголізм, вібраційна хвороба) у випадку дії шкідливих екзо- й ендогенних факторів. Наведено інтегральну характеристику астеноневрологічних проявів у підлітків з розладами поведінки. Проаналізовано структурно-функціональні зміни стінки внутрішньої сонної артерії та їх роль у розвитку атеротромботичного інсульту. Визначено чинники ризику порушень вуглеводного та ліпідного обміну у хворих на параноідну шизофренію.

Приведены результаты оригинальных исследований разных научных неврологических и психиатрических школ Харькова. Освещены актуальные вопросы диагностики и лечения острой и хронической цереброваскулярной патологии, рассеянного склероза, эпилепсии, последствий черепно-мозговых травм. Изучены особенности формирования вторичной патологии нервной системы (гормональные нарушения, алкоголизм, вибрационная болезнь) при воздействии вредных экзо- и эндогенных факторов. Дана интегральная характеристика астеноневрологических проявлений у подростков с расстройствами поведения. Проанализированы структурно-функциональные изменения стенки внутренней сонной артерии и их роль в развитии атеротромботического инсульта. Определены факторы риска нарушений углеводного и липидного обмена у больных с параноидной шизофренией.

Простежено особливості професійної діяльності військовослужбовців під час навчання на курсах мовної підготовки. Визначено та розглянуто особливі умови в контексті субординації зовнішніх і внутрішніх факторів, що їх створюють. Розглянуто ці фактори як системо-комплекс заходів впливу на особистість.

Висвітлено основи сучасної клінічної фармакології в системі медичних і біологічних наук, а також історичні етапи її розвитку. Проаналізовано основні закономірності дії лікарських речовин на організм людини. Визначено вплив факторів зовнішнього середовища на клініко-фармакологічну активність лікарських засобів (ЛЗ). Наведено відомості про клініко-фармакологічні властивості окремих препаратів та їх груп, зокрема, антигіпертензивних, гіполіпідемічних, психотропних, протипухлинних препаратів, а також лікарських препаратів, які використовують під час порушень коагуляції, у лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, розкрито механізми фармакотерапевтичної дії препаратів. Подано класифікацію ЛЗ з урахуванням їх фармакологічної дії, хімічної будови та клінічного застосування. Описано діуретичні, антиаритмічні, антиагінальні й антиішемічні, антиалергійні, антибактеріальні, протигрибкові та антивірусні, антипаразитарні, нестероїдні протизапальні, протитуберкульозні ЛЗ, а також ЛЗ, що впливають на інотропну функцію міокарда та функцію печінки, мінеральний гомеостаз кісткової тканини.

Розглянуто етіологію, патогенез, епідеміологію, клінічні прояви, методи лікування та профілактики органічних уражень головного мозку, що супроводжуються психічними та неврологічними проявами. Навчальний матеріал викладено з урахуванням вимог міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду та відповідно до навчальних програм МОЗ України. Наведено відомості про поширеність, класифікацію, особливості клінічної картини нервово-психічних порушень у разі органічних захворювань головного мозку, описно їх етіологію, патогенез і вікові особливості.

Рассмотрены этиология, патогенез, эпидемиология, клинические проявления, методы лечения и профилактики органичных поражений головного мозга, сопровождающиеся психическими и неврологическими проявлениями. Учебный материал изложен с учетом требований международной классификации болезней 10 просмотра и в соответствии с учебными программами МОЗ Украины. Даны сведения о распространенности, классификации, особенностях клинической картины нервно-психических нарушений при органических заболеваниях головного мозга, описаны их этиология и патогенез, возрастные особенности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.202.1-3 + Р457.465.2-3

Рубрики:

Ожиріння

Хірургічна патологія органів шлунку та дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета - вивчення стану оксидантно-антиоксидантної системи після закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) залежно від давності та характеру перенесеної травми. Матеріали та методи. Проведено комплексне біохімічне обстеження 84 хворих віком від 17 до 40 років, які перенесли ЗЧМТ понад рік тому і перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні обласної клінічної лікарні. Результати. Встановлено, що у віддалений посттравматичний період спостерігаються виражені зміни оксидантного та антиоксидантного статусу крові хворих. Ступінь вираженості порушення перекисно-окисних процесів залежить від давності перенесеної травми. У пацієнтів з менш тривалим посттравматичним періодом спостерігалося більш виражене збільшення кількості продуктів вільнорадикального окиснення за рахунок первинних продуктів окиснення, що свідчить про нагромадження продуктів перекисного окиснення з наступною реалізацією цитотоксичного ефекту. Висновки. У хворих у віддалений період ЗЧМТ спостерігаються порушення оксидантно-антиоксидантної системи. Виходячи з одержаних даних, у комплекс патогенетичної терапії пацієнтів з віддаленими наслідками поєднаної щелепно-лицьової і черепно-мозкової травми необхідно включати сучасні мембраностабілізувальні й антирадикальні препарати.

Ключ. слова: жовчний міхур, хронічний калькульозний холецистит, морфогенез, морфометрія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-2

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше установлено об'єктивні критерії оцінки стану жовчного міхура у разі хронічного калькульозного холециститу (ХКХ) та визначено числові межі нормальної, гіперплазованої та атрофічної слизової оболонки жовчного міхура (СОЖМ), а також об'єктивні кількісні характеристики м'язової оболонки. З'ясовано відсутність кореляційного зв'язку між кількісними характеристиками слизової, м'язової та серозної оболонок жовчного міхура. Виявлено кількісні характеристики покривного епітелію та їх залежність від стану слизової оболонки в цілому, виділено первинні та вторинні морфологічні реакції СОЖМ. Уперше створено модель рефлюкс-холециститу та на ранній стадії вивчено динаміку змін СОЖМ тварин (собак і кролів). Вивчено зміни будови жовчного міхура на підставі оцінки ранніх етапів морфогенезу холециститу. Показано, що за експериментального холециститу в собак і кролів первинними змінами СОЖМ є формування 4-х типів реакції: нормопластичної, гіперпластичної, атрофічної та альтернативно-фіброзної. Установлено подібність у частоті та особливостях морфологічних проявів 4-х типів реакції СОЖМ людини та тварин, що є загальнобіологічною закономірністю. Експериментально досліджено формування антирефлюксних клапанів слизової оболонки в зоні співустя між жовчним міхуром та тонкою кишкою. Установлено взаємозв'язок морфологічних змін СОЖМ і рефлюксу, визначено патогенетичне значення рефлюксу як одного з важливих факторів морфогенезу хронічного холециститу.

Вивчено процеси вільнорадикального окиснення ліпідів за допомогою методу біохемілюмінесценції й оцінено їх роль у формуванні дисметаболічної енцефалопатії у хворих на гіпотиреоз. Виявлено, що за недостатності тиреоїдних гормонів в організмі відбувається активація вільнорадикальних процесів із інгібуванням антиоксидантної системи. Виявлено позитивну залежність між інтенсивністю біохемілюмінесценції та важкістю дисметаболічної енцефалопатії, що свідчить про патогенетичну роль процесів вільнорадикального окиснення в ураженні нервової системи обстежених хворих. Обгрунтовано призначення в терапії дисметаболічної енцефалопатії на фоні гіпотиреозу адекватних сучасних антиоксидантів, що сприяють нормалізації порушених метаболічних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25-52

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании результатов исследования периферической нервной системы у больных гипотиреозом определено, что одним из факторов развития полиневропатического синдрома является расстройство периферического кровообращения. Изучена гемодинамика в сосудах верхних и нижних конечностей у больных гипотиреозом и подтверждена ее роль в формировании полиневропатического синдрома вследствие наличия дисбаланса регуляторных взаимоотношений симпатического и парасимпатического компонентов вегетативной иннервации сосудистого тонуса. Установлено, что наличие метаболических нарушений, а именно липидного обмена, может ухудшить гемодинамику периферических нервов и, как следствие, способствовать формированию гипотиреоидной полиневропатии.