Виконано аналіз пріоритетних елементів архітектури системи захисту інформації з позиції ефективності її роботи. Система включає в себе модулі для реєстрації, обліку та обмеження доступу з урахуванням затверджених норм та правил, шифрування інформації, що передається або зберігається, резервування інформаційних ресурсів та забезпечення цілісності. Проаналізовано основні компоненти забезпечення інформаційної безпеки, які здійснюють контроль ефективності проведених заходів та заходів, що вживаються щодо захисту інформації з використанням технічних засобів. Усі ці модулі доцільно використовувати як обов'язкові компоненти системи захисту інформації, хоча переважна більшість загроз для інформаційної системи може бути реалізована лише під час роботи обчислювальної системи. Система інформаційної безпеки є структурною одиницею інформаційної системи; це структурна, функціональна та організаційна складова, що відтворює архітектуру захищеної системи. Безперервність контролю необхідна для постійного захисту всіх елементів системи. Вона повинна бути надійною і працювати як в активному, так і в пасивному стані інформаційної системи. Підвищення безпеки будь-якого об'єкта може бути досягнуто за допомогою багаторівневої і багатокомпонентної конструкції системи захисту. У цьому випадку реалізація будь-якої загрози зможе впливати на об'єкт, що охороняється, лише якщо всі встановлені рівні захисту будуть подолані, з урахуванням всього комплексу вимог захисту та факторів, що впливають на захист.

Розглянуто результати порівняльного аналізу розвитку концепції інформаційної безпеки автоматизованих систем, використання сучасних інтелектуальних технологій в сфері інформаційної безпеки. Показано, що втілення принципів науковості і професіоналізму та використання сучасних тенденцій у практичній складовій забезпечення інформаційної безпеки сприяє зміцненню принципів інформаційної безпеки.

Мета дослідження - визначення морфологічних особливостей уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) у персоналу, який працює за радіаційно небезпечних умов на об'єкті "Укриття" Чорнобильської АЕС (ОУ) шляхом ендоскопічного моніторингу із взяттям біопсійного матеріалу з гастродуоденальної зони на етапах первинного (вхідного) ВхК та спеціального медичного контролю (СпК). Gроведено комплексне клінікоендоскопічне та морфологічне дослідження біопсійного матеріалу СО шлунка та ДПК у 126 робітників ОУ (чоловіки віком від 20 до 59 років). Дози зовнішнього опромінення були від 0,14 до 79,6 мЗв, дози внутрішнього опромінення - від 0,1 до 3 мЗв. У персоналу підрядних підприємств ОУ встановлені різноманітні патоморфологічні зміни СО за ВхК та збільшення частоти їх виявлення під час обстеження під час СпК, що загалом відповідали хронічному H. pylori-асоційованому пангастриту з порушенням мікроциркуляції і трофіки, дисрегенераційними змінами епітеліальної вистілки. Висновки: для персоналу підрядних організацій, який приймає участь в радіаційно небезпечних роботах на ОУ є характерним наявність хронічного H. pylori-асоційованого пангастриту зі зростанням частоти атрофічних змін СО шлунка (неметапластичного чи метапластичного типу) та розвитком ерозивно-виразкових уражень гастродуоденальної зони. У робітників, які до початку робіт на ОУ мали попередній вплив іонізуючого опромінення, встановлено більшу частоту дисрегенераційних (гіперплазії/кишкової метаплазії) змін епітелію шлунка, що відповідно підвищує ризик неопластичних трансформацій. Проведення ЕГДФС (за необхідності з біопсією СО) за ВхК та наступних етапах медичного контролю у персоналу, який виконує радіаційно небезпечні роботи на ОУ є високоінформативним доказовим і необхідним методом дослідження для визначення форми та ступеня патологічних змін верхніх відділів шлунково-кишкового тракту для запобігання прогресуванню захворювань і розвитку ускладнень, збереження здоров'я і працездатності робітників.

Проведено аналіз експресії транскрипційного фактора кишкової диференціації CDX2 у матеріалі гастробіопсій. Встановлено, що CDX2 шляхом активації власного промотора здатний закріпляти кишковий фенотип за клітинами слизової оболонки шлунка. Втрата CDX2-експресії в ядрах метаплазованого епітелію може слугувати раннім маркером малігнізації слизової оболонки шлунка.

На основе анализа экспрессии транскрипционного фактора кишечной дифференциации CDX2 в материале гастробиопсий определена его роль в возникновении кишечной метаплазии слизистой оболочки желудка. Предложен алгоритм диагностики кишечной метаплазии слизистой оболочки желудка с учетом степени экспрессии CDX2 для выбора дальнейшей тактики ведения больных.

Розглянуто один з дидактичних принципів навчання - принцип наочності, проаналізовано актуальність використання цього принципу в процесі навчання новим інформаційним технологіям у вищій школі, яка підтверджена результатами формуючого експерименту.

На підставі результатів багаторічних досліджень впливу радіаційного забруднення після Чорнобильської катастрофи на людський організм найвагомішим медико-біологічним наслідком великомасштабної радіаційної аварії вказано індукований патоморфоз (змінений перебіг) захворювань у потерпілих категорій населення. Його розпізнавання потребує застосування в діагностичному, лікувальному, експертному процесах морфологічних методів, що оптимізує лікування і профілактику, дає змогу уникати численних спекуляцій. Сутність патоморфозу полягає у змінах клінічної симптоматики хвороб, до чого (за даними патоморфологічних досліджень) призводять трансформація їх топографії, кінетики запальних процесів, інфекцій, порушення місцевої регуляції і регенерації тканин, а також інтенсифікація інволюції та склерозу. Доведено, що прояви патоморфозу хвороб - це стійка сукупність симптомів з єдиним патогенезом і конкретним структурним підгрунтям, тобто вони відповідають понятійним характеристикам синдрому. На підставі цих даних створено систему патоморфологічної діагностики, прийнятну (обмежено) для верифікації наслідків інших техногенних впливів.

Встановлено поширеність хронічного верхівкового періодонтиту (ХВП) у кримській популяції, що складає 54,3 %, інтенсивність ХВП - 2,33. Стан навколоверхівкових тканин зуба оцінено за допомогою даного комплексного апікального індексу, визначено ступінь активності перебігу ХВП. Виявлено взаємозв'язок між АВО-належністю, імуногенетичними відношеннями та перебігом і клінічними проявленнями ХВП. Висвітлено алельні варіанти маркера D6S2414 (7/7, 6/7, 10/11) та алельні варіанти маркера GATA 163В10 (2/2, 6/6, 3/4, 4/6), які схильні до розвитку ХВП. Показано виражене збільшення частоти осіб із ХВП, які відносяться до гіперстенічного й астенічного соматотипів (56,67 +- 3,42) % і мають підвищений ступінь гомозиготності.

Досліджено питання протидії сходу коліс спеціального рухомого складу з рейок за рахунок вдосконалення конструкції профілей колісних пар і створення комплексної системи протидії сходу. Запропоновано вдосконалені математичні моделі просторових коливань спеціалізованих вантажних вагонів. Розглянуто контакт обох коліс колісної пари з рейкою, за умови одноточкового гребеневого контакту на одному колесі та двоточкового на іншому. Визначено систему протидії сходу з рейок коліс спеціального рухомого складу, яка містить такі елементи: колісна пара з контргребенем, датчики, які контролюють положення коліс відносно рейкової колії та блок управління, який має безпосередній зв'язок з гальмівною системою та з системою оповіщення, що знаходиться в кабіні машиніста.

На основании многолетнего личного опыта и данных руководств по гистологической и гистохимической технике обобщены сведения о возможных причинах возникновения артефактов на определенных этапах гистологических и гистохимических исследований и путях их предотвращения.

Розглянуто можливість розпізнавання хмар і пов'язаних з ними небезпечних явищ погоди за поляризаційними сигналами їх луно-сигналів.

Проаналізовано проблему екологічної патології (ЕП) людини, особливості діагностики потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Визначено прискорене старіння як прояв ЕП та чинник погіршення здоров'я учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Описано особливості проявів ЕП, зокрема, хронічної (пептичної) виразки дванадцятипалої кишки, аутопсійної діагностики, верифікації медико-біологічних наслідків техногенних інцидентів.

Проанализированы проблема экологической патологии (ЭП) человека, особенности диагностики потерпевших вследствие Чернобыльской катастрофы. Определено ускоренное старение как проявление ЭП и фактор ухудшения здоровья участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Описаны особенности проявлений ЭП, в частности, хронической (пептической) язвы двенадцатиперстной кишки, аутопсионной диагностики, верификации медико-биологических последствий техногенных инцидентов.

Надано інформацію про ентеросорбцію у контексті ефективної медицини, дані щодо використання ентеросорбентів у медичній практиці. Наведено предметні рекомендації щодо використання ентеросорбентів на основі целюлози та легіну за різноманітних захворюваннях і патологічних станів.

Приведена информация про энтеросорбцию в контексте эффективной медицины, данные об использовании энтеросорбентов в медицинской практике. Приведены предметные рекомендации по использованию энтеросорбентов на основе целлюлозы и легина при разнообразных заболеваниях и патологических состояниях.

Вперше визначено характер порушень імунної відповіді в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та у ВІЛ-інфікованих осіб. Наведено обгрунтування вибору лікувальної тактики у разі порушень в органах травлення внаслідок аномалій імунної відповіді різного походження. Розглянуто патологічні процеси в органах дихання, характерні для ВІЛ-інфекції. Охарактеризовано спектр порушень місцевих і загальних захисних реакцій у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, які мають патологію бронхолегеневої системи. Встановлено спорідненість і розбіжності в аномаліях імунної відповіді у хворих на ВІЛ /СНІД та осіб з техногенно-індукованою патологією (ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС). Визначено ефективність принципових лікувальних заходів (антибіотикотерапії загострень хронічних запальних процесів, муколітичної, бронходилятувальної, імунокоригувальної терапії та застосування ентеросорбентів) у разі бронхолегеневої патології, поєднаної з імунними порушеннями. Розкрито можливості ентеросорбції у терапії ендоксикозів. Наведено відомості про найбільш уживані ентеросорбенти, які використовують для лікування алергічних і гострих кишкових захворювань, інтоксикації організму й атеросклерозу.

Впервые установлен характер нарушений имунной реакции в участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы и ВИЧ-инфицированных лиц. Приведено обоснование выбора лечебной тактики при нарушениях в органах пищеварения вследствии аномалий имунной реакции различного происхождения. Рассмотрены патологические процессы в органах дыхания, характерные для ВИЧ-инфекции. Охарактеризован спектр нарушений местных и общих защитных реакций у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы с патологией бронхолегочной системы. Установлены общие особенности и отличия аномалий имунной реакции у больных на ВИЧ/СПИД и лиц с техногенно-индуцированной патологией (ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС). Определена эффективность базовых лечебных методов (антибиотикотерапии обострений хронических воспалительных процессов, муколитической, бронходилятирующей, иммунокоррекционной терапии и применения энтеросорбентов) при бронхолегочной патологии, связанной с имунными нарушениями. Раскрыты возможности применения метода энтеросорбции в терапии эндотоксикозов. Приведены сведения о наиболее употребляемых энтеросорбентах, которые используют для лечения аллергических и острых кишечных заболеваний, интоксикации организма и атеросклероза.

Наведено інформацію про клініко-морфологічні патерни хронічного риніту, хронічних обструктивних захворювань легень, хронічного гастриту та патології серцево-судинної системи. Розглянуто особливості діагностичних алгоритмів під час обстеження потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Приведена информация о клинико-морфологических патернах хронического ринита, хронических обструктивных заболеваний легких, хронического гастрита и патологии сердечно-сосудистой системы. Рассмотрены особенности диагностических алгоритмов при обследовании пострадавших от Чернобыльской катастрофы.

Наведено рекомендації щодо розпізнавання патології, індукованої чинниками Чорнобильської катастрофи. Розглянуто діагностичні критерії (ДК) патології носової порожнини, узагальнені ДК морфофункціональних особливостей слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Висвітлено особливості аутопсійної діагностики захворювань учасників післяаварійних робіт. Розкрито методичні аспекти прогнозування подальшого перебігу патології в органах інкорпорування радіонуклідів у даної категорії населення.

Приведены рекомендации по распознаванию патологии, индуцированной последствиями Чернобыльской катастрофы. Рассмотрены диагностические критерии патологии носовой полости, обобщающие диагностические критерии морфофункциональных особенностей слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС. Освещены некоторые особенности аутопсийнной диагностики у участников послеаварийных работ. Раскрыты методические аспекты прогнозирования дальнейшего течения патологии в органах инкорпорирования радионуклидов у данной категории населения.

Наведено результати вивчення проявів індукованого патоморфозу хронічного гастриту (ХГ) у постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розглянуто гіпотетичні схеми пато- і морфогенезу порушень у слизових оболонках шлунка та дванадцятипалої кишки у випадку ХГ у ліквідаторів. Подано рекомендації щодо оптимізації діагностичної, лікувально-профілактичної й експертної тактики щодо даного контингенту пацієнтів.

Приведены результаты изучения проявлений индуцированного патоморфоза хронического гастрита (ХГ) у пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы. Рассмотрены гипотетические схемы пато- и морфогенезиса нарушений слизистых оболочек желудка и двенадцатиперстной кишки при ХГ у ликвидаторов. Даны рекомендации по оптимизации диагностической, лечебно-профилактической и экспертной тактики к данному контингенту пациентов.

Работа содержит приоритетные данные о структурной патологии поперечнополосатой мышечной ткани, которая обусловливает снижение ее прочности, что составляет основу грыженосительства, прогрессирующего с возрастом пациентов.

Наведено результати комплексного вітчизняного дослідження пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ДПК) у потерпілих від Чорнобильської аварії. Визначено значущі етіологічні та патогенетичні чинники патології в учасників післяаварійних робіт і мешканців територій, забруднених радіонуклідами. Висвітлено особливості змін агресивних і захисних факторів щодо слизових оболонок шлунка та ДПК в аспекті перебігу даного захворювання, запропоновано концепцію морфогенезу дуоденальної пептичної виразки у ліквідаторів аварії.

Приведены результаты комплексного отечественного исследования пептической язвы двенадцатиперсной кишки (ДПК) у пострадавших от Чернобыльской аварии. Определены значимые этиологические и патогенетические показатели патологии у участников послеаварийных работ и жителей территорий, загрязненных радионуклидами. Освещены особенности изменений агрессивных и защитных факторов слизистых оболочек желудка и ДПК в аспекте течения данного заболевания, предложена концепция морфогенеза дуоденальной пептической язвы у ликвидаторов.

Обгрунтовано значущі етіологічні та патогенетичні чинники пептичної виразки (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) в учасників післяаварійних робіт та мешканців територій, забруднених радіонуклідами. Показано особливості змін агресивних і захисних чинників щодо слизових оболонок (СО) шлунка й ДПК у дослідженні перебігу недуги в постраждалих. Доведено невідворотність подальшого розвитку патологічних процесів у СО шлунка та ДПК, поєднаність неопластичних і прискорених інволюційних змін. Морфологічно верифіковано участь іонізуючих променів у генезі патології. Визначено діагностичні критерії, інформативні щодо осіб з "чорнобильським анамнезом", аргументовано прогностичні аспекти й скерованість лікувально-діагностичних і профілактичних заходів. Сформульовано концепцію морфогенезу ПВ ДПК у постраждалих від аварії на ЧАЕС. Створено бази патоморфологічних даних, які не мають аналогів.