Розкрито методологічні основи формування готовності фахівців дошкільної освіти (ДО) до роботи з неблагополучними сім'ями (НС). Висвітлено основні категорії, методологічні підходи, принципи та концепцію дослідження. Розглянуто сім'ю як соціально-педагогічну проблему та виховну практику суспільства. Проаналізовано історичний аспект і сучасний стан проблеми виховання дітей у сім'ї. Визначено причини порушень міжособистісного спілкування у сім'ї та механізми їх виникнення. Показано вплив сімейних відносин на психіку дитини. Увагу приділено діагностичним методикам виявлення рівня готовності фахівців ДО до роботи з НС.

Раскрыты методологические основы формирования готовности специалистов дошкольного образования (ДО) к работе с неблагополучными семьями (НС). Освещены основные категории, методологические подходы, принципы и концепция исследования. Рассмотрена семья как социально-педагогическая проблема и воспитательная практика общества. Проанализированы исторический аспект и современное состояние проблемы воспитания детей в семье. Определены причины нарушения межличностного общения в семье и механизмы их возникновения. Показано влияние семейных отношений на психику ребенка. Внимание уделено диагностическим методикам выявления уровня готовности специалистов ДО к работе с НС.

Обстежено 97 хворих з верхівковим періодонтитом. З метою вдосконалення диференційної діагностики радикулярних кіст та періапікальних гранульом і розширення показань для консервативного лікування, використано цифрову дентальну рентгенографію. Показано переваги методу над стандартним рентгенологічним обстеженням. Застосовано комп'ютерну обробку зображення з метою покращання візуалізації зони деструкції альвеолярної кістки. Додатковий аналіз цифрових рентгенограм за допомогою сучасного програмного забезпечення суттєво доповнив результати візуальної оцінки. Окреслено два типових варіанти гістограм, характерні для радикулярних кіст і періапікальних гранульом.

Проведено імуногістохімічне дослідження зубів, видалених з приводу деструктивних форм верхівкового періодонтиту у 7-ми хворих. За морфологічними характеристиками періапікальні утворення охарактеризовані як гранульоми - 6 та кістогранульома - 1. Вивчено наявність та локалізацію позитивної реакції на маркер простого епітелію - цітокератин 18. Показані переваги методу над стандартним патогістологічним дослідженням. Імуногістохімічне виявлення певних маркерів дозволяє виявляти на початкових стадіях і достовірно прогнозувати кістозну трансформацію періапікальних утворень.

Изучено влияние возрастного фактора, объема грудной железы (ГЖ), длительности лактации на электропроводимость ГЖ у женщин, определенную с помощью электромагнитного (вихретокового) метода, для обоснования нового метода диагностики. В исследуемую группу включены 52 женщины в возрасте 14 - 60 лет с различными объемами ГЖ и сроками лактации в анамнезе, без патологических изменений в ГЖ по данным УЗИ и маммографии. Исследование проводилось электромагнитным (вихретоковым) методом с помощью портативного прибора ВС-5Л. Выявлена зависимость изменений электропроводимости ГЖ у женщин от возраста, объема ГЖ и длительности лактации. Установлено, что с возрастом электропроводимость тканей ГЖ возрастает, к 35 - 40 годам достигает максимума и в дальнейшем снижается. Это связано с уменьшением содержания воды в тканях и снижением функциональной активности клеток, что влияет на протекание в них поляризационных процессов. С увеличением объема ГЖ электропроводимость возрастает, что связано с усилением поляризационных процессов в большом объеме тканей. С увеличением длительности лактации функциональные возможности ГЖ снижаются, что приводит к уменьшению их электропроводимости. Исследование у женщин разного возраста электропроводимости ГЖ с их различными объемом и длительностью лактации в анамнезе с помощью электромагнитного (вихретокового) метода выявило зависимость влияния этих факторов на величину изучаемого показателя. С увеличением возраста женщин и длительности лактации электропроводимость ГЖ снижается, а с увеличением объема ГЖ возрастает. Учет этих данных, полученных с помощью электромагни

тного (вихретокового) метода, необходим при разработке методики диагностики заболеваний ГЖ у женщин.

Ключ. слова: антимікробні пептиди, дефенсини, епітелій, слизова оболонка ротової порожнини, пародонт
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*734.21*72 + Р252.731

Рубрики:

Біологія людини

Порушення функцій слинних залоз. Функціональні зміни жувального апарату

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: верхівковий періодонт, радикулярна кістка, гранульома, кісткогранульома, бета-дефенсин-2, імуногістохімічне дослідження
Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-2

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: верхівковий періодонтит, диференційна діагностика, цифрова дентальна рентгенографія, постпроцесінг, інформаційно-ентропійний аналіз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-436.1

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - аналіз морфологічних зміни у тканинах пародонту з метою поліпшення діагностики патологічних змін ротової порожнини у хворих на системний червоний вовчак (СЧВ) та розробки локальних патогенетично-обумовлених лікувальних заходів для поліпшення якості життя даної категорії пацієнтів. Мікроструктурні зміни тканин пародонту досліджували в 15 хворих на СЧВ шляхом морфологічного дослідження матеріалу біопсій СЧВ - захворювання з групи дифузних хвороб сполучної тканини, яке розвивається на основі генетично обумовлених недосконалих імунорегуляторних процесів, що призводять до створення множинних антитіл до клітин і їх компонентів та виникнення імунокомплексного запалення, внаслідок чого виникає поліорганна патологія, яка вражає також тканини пародонту та слизову оболонку порожнини рота, що має маніфестацію у виявлених морфологічних змінах. Висновки: морфологічна картина тканин пародонту при СЧВ характеризується дистрофією епітеліального шару, некрозом колагену з формуванням тілець Русселя та ознаками хронічного гінгівіту. Також ознаками ураження тканин пародонту при СЧВ є лімфоцитарна інфільтрація з домішками плазматичних клітин, ядерна патологія та продуктивний васкуліт.