У стислій формі описано історію створення Харківського фізико-технічного інституту, викладено основні досягнення учених ХФТІ, сучасний стан досліджень і основні напрями діяльності. Наведено перелік монографій, виданих ученими Центру з 1981 року.

Зроблено огляд історії становлення і розвитку в УФТІ - ННЦ ХФТІ протягом 1928 - 1998 рр. найбільшого і найстарішого напряму - фізики твердого тіла, матеріалознавства і нових технологій. Викладено основні результати, отримані в таких областях: фізика радіаційних явищ, радіаційне матеріалознавство і радіаційні технології; фізика міцності і пластичності; фізика надпровідності; фізика, хімія, технологія захисних покриттів і конденсованих матеріалів; фізика і технологія надчистих металів і матеріалів з особливими фізичними властивостями; технології виробництва вуглець-вуглецевих і графітових матеріалів; газостатичні технології.

Розглядається задача плавлення та випарювання металу, що поглинає потік енергії щільності Q, з метою стабілізації геометричних параметрів ванни, що зварюється. Сформульовано тривимірну граничну задачу з рухомими межами, відому як задача типу Стефана, для якої одержано числово-аналітичне рішення. Це дозволяє побудувати модель формування геометрії шва при зварюванні виробів неплавким електродом, що може бути використано для синтезу систем керування процесами зварювання.

Розглянуто екотон як поліфункціональну систему, однією з функцій якої є обробка інформації про стан зовнішнього середовища. За допомогою показника надлишковості проаналізовано структуру екотона між дібровою та лукостепом.

Досліджено вплив режимів різання на коефіцієнт динамічності при фрезеруванні збірними торцевими фрезами (ЗТФ) з пружно-демпфуючими елементами (ПДЕ). Підтверджено вплив направленої зміни конструктивних параметрів ЗТФ з ПДЕ на зменшення коефіцієнта динамічності.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі захисту систем каналізації від біогенної сірчанокислотної корозії. Обгрунтовано створення кислотостійких в'яжучих композицій з підвищеною водостійкістю за рахунок застосування кислототривкого наповнювача, що складається з висококремнеземистого порошку та тонкомеленого гранульованого металургійного шлаку. Зроблено термодинамічні розрахунки реакцій взаємодії рідкого скла з шлаковими мінералами у присутності кремнійфториду натрію, що показали найбільшу імовірність утворення лужних гідроалюмосилікатів та малорозчинного фториду кальцію. Розроблено склади кислототривких розчинів бетонів та замазок підвищеної водостійкості, що можуть бути використані як при зведенні нових, так і при ремонті діючих систем каналізації. Фізико-хімічні дослідження показали, що у традиційному кислототривкому в'яжучому розчині значним є вміст фториду натрію та присутні залишки кремнійфториду натрію, у модифікованому шлаком кислототривкому в'яжучому - фторид натрію повністю зв'язаний шлаком, залишків кремнійфториду натрію немає, присутніми є гідроалюмосилікати кальцію та натрію, а також гідросилікати кальцію. Натурні випробування в умовах підсклепінного простору міського колектора показали, що зразки модифікованого шлаком кислототривкого бетону за 4 роки експозиції не зазнали корозійних пошкоджень і мають найбільш високу корозійну стійкість. Розроблено технологічний регламент на виробництво труб з модифікованого кислототривкого бетону. Орієнтовний економічний ефект (для діаметра 400 мм) склав 20,18 гр. на 1 пог.м порівняно з керамічними трубами.

Досліджено теоретико-методологічні проблеми формування та оцінки ефективності територіальної організації регіональних продовольчих комплексів. Визначено та проаналізовано пропорційно-комплексну структуру регіональних продовольчих комплексів східної та центральної частини України. Розроблено пропозиції щодо раціоналізації територіальної структури продовольчих комплексів з метою забезпечення зростання ресурсів продовольства.

Уточнено просту модель дотичної складової сили різання для однозубого торцевого фрезерування із врахуванням кінематичного процесу і геометричних параметрів різального леза.

Подано збігову, об'ємну та сортиментна таблиці для таксації дерев даної породи, що зростають за умов свіжої грабової діброви Поділля.

Розглянуто систему засобів навчання з регіональної географії, її зміст та екологічну складову. Підкреслено значення залучення до екологічної освіти історичного матеріалу. Наведено приклад експертної оцінки одного з компонентів системи - медико-географічного атласу Дніпропетровщини.

Обгрунтовано методику практичної реалізації традиційних і комп'ютерних засобів навчання. Розроблено комплекс засобів навчання регіональної географії з визначенням змісту географічної інформаційної бази (атласи та карти в традиційному й електронному варіантах, вербальні засоби навчання, підручники та комп'ютерні навчальні програми, натуральні об'єкти тощо). Запропоновано шляхи залучення історичного пласту географічної інформації в систему засобів навчання. Досліджено формування просторових географічних образів регіонального рівня. Визначено структуру та зміст семантичного поля регіональних географічних уявлень.

Узагальнено досвід навчання сімейних лікарів навичкам формування контрацептивної поведінки у дітей і підлітків. Запропоновано аргументований висновок про необхідність створення Національної програми щодо розв'язання проблем психосоціальної адаптації та охорони репродуктивного здоров'я підлітків. Підкреслено провідну роль інституту сімейної медицини в практичній реалізації даного напряму.

На основі систематизації факторів формування територіальної організації ПК регіонального рівня розроблено схему їх взаємодії з урахуванням специфіки економіки перехідного типу. Узагальнено та удосконалено на підставі застосування багатокритеріального підходу методичні рекомендації щодо оцінки ефективності територіальної організації та функціонування регіонального ПК. Обгрунтовано систему критеріїв даної оцінки з урахуванням різних аспектів діяльності комплексу за умов ринкового середовища. Проведено комплексну оцінку ефективності розвитку та територіальної організації ПК Придніпров'я, а також визначено їх основні закономірності, що дозволяє обгрунтувати резерви перспективного удосконалення територіальної організації комплексу. Розглянуто пріоритети територіальної організації ПК у структурно-інвестиційному та інституціональному аспектах. Розроблено основні напрямки удосконалення територіальної організації ПК Придніпров'я та підвищення ефективності функціонування комплексу з використанням новітніх концепцій розвитку виробництва продовольства в Україні та специфіки регіону. Проаналізовано концептуальні напрямки перспективного розвитку ПК регіону, зокрема, його територіальної організації, а також визначено основні пррогнозні параметри розвитку та територіальної структури провідних продуктових підкомплексів Придніпров'я.

Науково обгрунтовано і розроблено основні напрямки удосконалення територіальної організації регіонального продовольчого комплексу (ПК), підвищення ефективності його функціонування за умов становлення ринкових відносин. Поглиблено зміст поняття "територіальна організація виробництва", встановлено основні закономірності формування галузевої, територіальної та секторної структури ПК Чернігівщини. Визначено напрямки оптимізації територіальної організації ПК у регіоні, розроблено прогноз його розвитку.

Викладено результати заплідненості залежно від числа сперміїв з прямолінійним рухом у дозі та місця введення сперми у статеві органи корів.

Розглянуто питання топонімії - сукупності географічних назв Дніпропетровщини, сформовано банк даних, запропоновано їх класифікацію. Розкрито зміст понять географічної номенклатури, ономастики, топонімії. Визначено основні напрямки топонімічних досліджень, розглянуто особливості встановлення назв географічних об'єктів. З використанням стратиграфічних і семантичних принципів висвітлено особливості розробки топонімічних карт. Розглянуто урбатоніми як мову містознавства та знання міських мікротопонімів (вулиць, провулків, мостів, каналів, стадіонів). Вміщено топонімічний словник найпоширеніших типів топонімів географічних назв області.

Рассмотрены вопросы топонимии - соовокупности географических названий Днепропетровской области, приведен их банк данных, предложена классификация. Раскрыто содержание понятий географической номенклатуры, ономастики, топонимии. Определены основные направления топонимических исследований, рассмотрены особенности установления названий географических объектов. С использованием стратиграфических и семантических принципов освещены особенности разработки топонимических карт. Рассмотрены урбатонимы как язык городоведения и знания городских микротопонимов (улиц, переулков, мостов, каналов, стадионов). Помещен топонимический словарь наиболее распространенных типов топонимов географических названий области.

Запропоновано приклади та задачі з технології виготовлення контактних мас, окиснення аміаку та діоксиду сірки, каталітичної очистки газових викидів, іонітної очистки. На сучасному етапі поставлено важливе завдання - створити нові хімічні процеси з високоефективними каталітичними системами, які забезпечують значне прискорення хімічних реакцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3*633*732.131*738.821

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч611.63(4Укр)4

Рубрики:

Історія друкованої книги

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано романтичну картину світу та питання міфопоетики у ранній творчості Гоголя. Розвинуто новий напрямок літературознавчого дослідження міфу, заснований на синтезі методів символічної, архетипічної та традиціоналістської концепцій міфологізму в контексті постмодерної парадигми. Встановлено, що мономіфом гоголівської творчості є мотив перетворювання людської істоти, пов'язаний з універсальним міфом про спокуту. Висвітлено трансформацію міфологічного комплексу Царя та царської влади у співвіднесеності з символічними елементами моделі світу України у контексті мономіфу Гоголя. Повісті "Вечера на хуторе близ Диканьки" та "Миргород" трактовано як тексти, що мають статус романтичного за походженням етнокультурного (національного) міфу в його естетичному, художньому аспекті. Запропоновано конструктивні методи аналізу міфоцентричних творів, реконструкції їх праформ. Досліджено динаміку транскультурних елементів міфу як особливої форми міжлітературної спільності. Розглянуто ідеологічні механізми міфологізації.