Визначено поняття структурно-функціональної адаптації штучних конгломератів, які є комплексом хімічних реакцій і фізико-хімічних процесів як основи його пристосування до умов зовнішнього середовища. Розширено сферу вказаного поняття на зону контакту цементних гідратів із заповнювачами в бетоні. Наведено приклади модифікації мінеральних утворень під впливом технологічних та експлуатаційних дій.

Рассмотрена возможность утилизации некоторых видов побочных продуктов промышленности путем производства строительных материалов как альтернатива их захоронения. Рассчитаны суммы сбора за складирование этих продуктов на полигонах.

Представлена сравнительная характеристика бронзолитейного производства в Нижнем Побужье и Среднем Поднепровье VII - V вв. до н.э. Проанализирована роль греческой металлообработки в Скифии, в частности, в Лесостепном Поднестровье. Приведены оценки уровня бронзолитейного ремесла на территории Украины в указанный период.

Розкрито суть основних понять екологічної галузі, зокрема, земної радіації, зони радіоактивного зараження, ядерних двигунів і технологій, природокористування. Встановлено природні та штучні джерела випромінювання, наведено допустимі дози опромінювання людини. Розглянуто причини виникнення аварії на Чорнобильскій атомній станції. Викладено способи поховання рідких радіоактивних відходів.

Раскрыта сущность основных понятий экологической отрасли, в частности, земной радиации, зоны радиактивного заражения, ядерных двигателей и технологий, природопользования. Установлены природные и искусственные источники облучения, приведены дозы облучения человека. Рассмотрены причины возникновения аварии на Чернобыльской атомной станции. Изложены способы захоронения редких радиоактивных отходов.

Розглянуто механізм корозійного руйнування бетону об'єктів відведення стічних вод. Визначено мінералогічні, хімічні та мікробіологічні характеристики динаміки накопичення в бетоні органічного вуглецю, загальної сірки, загального азоту, сполук Са, Mg, Al, Fe, Si. Установлено, що для підвищення довговічності каналізаційних колекторів можна додавати в бетон речовини, що мають біоцидну дію на специфічний мікробіоценоз у цих спорудах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н931.103.4

Рубрики:

Спалювання твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів. Розкрито сутність поняття "професійні особистісні якості майбутнього вчителя-філолога". Виділено й систематизовано найбільш значущі у професійній діяльності педагога якості, які умовно поділено на дві взаємопов'язані та взаємозумовлені групи: комунікативні (емпатія, толерантність, комунікативність) і морально-вольові (гуманність, відповідальність, вимогливість до себе й до інших). Визначено основні структурні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості професійних особистісних якостей студентів-філологів. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, спрямовані на підвищення ефективності процесу формування професійних особистісних якостей майбутніх учителів-філологів у навчально-виховному процесі класичних університетів.

Розглянуто питання професійно-педагогічного виховання студентів ВНЗ, орієнтованого на формування гуманістичного педагогічного напряму, професійної готовності й інших професійно важливих якостей майбутніх викладачів.

Рассмотрены вопросы профессионально-педагогического воспитания студентов ВУЗ, ориентированного на формирование гуманистической педагогической направленности, профессиональной готовности и других профессионально важных качеств будущих педагогов.

The article focuses on the problems of professional pedagogical education of students directed to the development of their humanistic pedagogical orientation, professional readiness and professionally omportant traits of character.

Рассмотрен метод восстановления шеек и подступичных частей осей колесных пар грузовых вагонов с помощью плазменно-дуговой металлизации, изложены результаты стендовых испытаний на усталость с рекомендуемым сроком эксплуатации восстановленных осей.

На підставі аналізу решток бронзоливарного ремесла та литих монет з території Нижнього Побужжя архаїчного часу висловлено припущення, що анепіграфічні дельфінчики виготовлялись заїжджими майстрами, про що свідчить типологічна та рецептурна різноманітність цих виробів, і вони не можуть використовуватись для підтвердження високої ролі бронзоливарного ремесла в економіці Ольвії в перші століття її існування.

Проаналізовано психолого-педагогічні підходи до систематизації професійних особистісних якостей майбутніх учителів. Наведено основні класифікації професійних особистісних якостей учителя (запропоновані Г. Хмарою, Л. Гурьєвою, Д. Зюзіним, Ю. Бабанським, І. Зимньою, В. Гріньовою та іншими) і здійснено аналіз кожної з груп.

Проанализированы психолого-педагогические подходы к систематизации профессиональных личностных качеств будущих учителей. Выделены основные классификации профессиональных личностных качеств учителя (предложены Г. Хмарой, Л. Гурьевой, Д. Зюзиным, Ю. Бабанским, И. Зимней, В. Гриневой и других) и осуществлен анализ каждой из групп.

In the article the psychological-pedagogical approaches to the future teachers' professional personality qualities systematization are analysed. Basic classifications of teacher's professional personality qualities offered by G. Khmara, L. Hur'eva, D.

У результаті визначення рівня й темпів акумуляції Zn, Ni, Pb і Cd у деревних рослин за умов різного рівня забруднення їх види розподілено на 2 групи: з акумуляційним потенціалом, що перевищував фоновий рівень у 10 разів (Populus bolleana, P. italica, Picea pungens, Sorbus aucuparia), та ті, фоновий рівень для яких був перевищений від 5-ти до 10-ти разів (Acer negundo, Aesculus hippocastanum, Betula pendula, Tilia cordata). Показано, що на початку морфогенезу листків найвищий вміст первинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів був у A. negundo і S. aucuparia. Найсуттєвіше кількість вторинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів (більш як у 2,5 разу) зростала в B. pendula, Ae. hippocastanum, Picea pungens і, як правило, узгоджувалась із темпами нагромадження важких металів.

Встановлено, що за промислових умов у всіх видів наприкінці вегетаційного періоду максимально інтенсивно акумулювався цинк. Найвищий фітоекстракційний потенціал більшості важких металів мала P. italica, тоді як для A. negundo і A. hippocastanum характерним був середній коефіцієнт накопичення важких металів. У разі поліелементного забруднення довкілля надлишкова акумуляція важких металів у листках деревних рослин призводила до активації процесів пероксидного окиснення ліпідів. Незначне зростання в листках P. italica вмісту ТБК-активних сполук за високого рівня накопичення важких металів свідчило про достатньо низьку інтенсивність вільнорадикальних процесів у їх клітинах. З іншого боку, згадані токсиканти навіть у мінімальних концентраціях призводили до інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів в асиміляційних органах A. hippocastanum, на що вказує зростання вмісту ТБК-активних продуктів більш ніж утричі. У відповідь на стресову дію важких металів відбуваються перебудови у складі поверхневого шару кутикули листків деревних рослин. Досить інформативним показником стану кристалічної структури поверхневих ліпідів кутикули є терпеноїди. Причому A. negundo характеризувався більш різноманітним спектром терпеноїдних сполук. Загальновстановленою особливістю для видів зі середнім коефіцієнтом накопичення переважної більшості токсикантів було підвищення вмісту практично всіх груп терпеноїдів, а особливо середньополярних. Натомість у P. italica (виду з високим фітоекстракційним потенціалом досліджуваних важких металів) їх кількість, навпаки, зменшувалася.

Висвітлено напрями модернізації сучасної професійної підготовки майбутніх фахівців освітньо-виховного профілю, спрямовані на підвищення ефективності формування гуманістичної спрямованості особистості, професіоналізму та майстерності фахівців. Розкрито теоретичні та методичні засади формування професійного іміджу студентів мистецьких спеціальностей. Запропоновано педагогічну технологію формування професійної майстерності магістрів музичного мистецтва. Увагу приділено розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти.

Упродовж морфогенезу листків вивчено дію важких металів на динаміку процесів пероксидації та вмісту компонентів поверхневого шару кутикули листків деревних рослин. Встановлено, що за умов промислового забруднення в листках Populus italica за найвищого фітоекстракційного потенціалу незначно активувались (в 1,7 разу) вільнорадикальні процеси, а також збільшувалась сумарна кількість поверхневих ліпідів кутикули, тоді як їх гетерогенність зменшувалась, що можна розглядати як адаптивні реакції виду. Це зумовлює його високу фізіологічну стійкість за умов надмірного промислового забруднення. В органах асиміляції Betula pendula за низької акумуляції важких металів вміст ТБК-активних продуктів зростав більш як у 2,7 разу, а кількість поверхневих ліпідів зменшувалась, що вказує на низьку здатність виду адаптуватися до змінених умов довкілля. Проте на тлі зниження кількості фосфоліпідів і дигліцеридів рівень гетерогенності ліпідних сполук у листках B. pendula підвищувався за рахунок фракцій вільних жирних кислот і стеринів, які, ймовірно, використовувалися для стабілізації кутикулярного шару за умов забруднення.

Проведено дослідження розвитку процесів пероксидного окиснення ліпідів, індукованих дією важких металів у листках видів деревних рослин за дії викидів промислового підприємства (ПрАТ "Криворізький суриковий завод"). В асиміляційних органах Populus italica встановлено високу інтенсивність акумуляції більшості сполук важких металів (показники внутрішньотканинного забруднення перевищували контроль у понад 5 разів), серед яких максимально інтенсивно концентрувався цинк. Тоді як Aesculus hippocastanum у зоні сильного забруднення найактивніше накопичував нікель, а Betula pendula - кадмій. Загальною тенденцією для всіх видів на початкових етапах розвитку листків була наявність високих показників внутрішньотканинного забруднення. У листках P. italica протягом їх морфогенезу рівень вторинних продуктів пероксидації (ТБК-активних сполук) був найнижчим серед досліджуваних видів і не перевищував контрольні показники більше ніж у 1,8 разу. Встановлене, скоріш за все, пояснюється підвищеною інтенсивністю функціонування антиоксидантних ферментних систем, а саме глутатіонової та аскорбінової (цикл Халівала - Асада), та високим рівнем біосинтезу фітохелатинів і металотеонеїнів у листках виду, що зумовлювало його вищу фізіологічну стійкість за змінених умов довкілля. Натомість у листках A. hippocastanum і B. pendula за низького рівня нагромадження більшості важких металів вміст ТБК-активних продуктів пероксидації зростав у 2,7 і 2,9 раза у порівнянні з контролем. Показано, що насадження P. italica за промислових умов виявилися відносно стійкими. Тоді як у A. hippocastanum і B. pendula довготривала дія полютантів на моніторингових ділянках призводила до ураження 25 - 40 % поверхні листків некрозами і хлорозами. Скелетні гілки обох видів уражалися судинними гнилями, зрідженість крони сягала понад 40 %, а на стовбурах зустрічалися морозобійні тріщини на 20 - 25 % більші ніж за умов контролю. Рослини A. hippocastanum і B. pendula характеризуються незадовільним якісним станом у 30 - 60 % особин, знаходяться на різних стадіях відмирання чи значно пригнічені.

Проведено дослідження розвитку процесів пероксидного окиснення ліпідів, індукованих дією важких металів у листках видів деревних рослин за дії викидів промислового підприємства (ПрАТ "Криворізький суриковий завод"). В асиміляційних органах Populus italica встановлено високу інтенсивність акумуляції більшості сполук важких металів (показники внутрішньотканинного забруднення перевищували контроль у понад 5 разів), серед яких максимально інтенсивно концентрувався цинк. Тоді як Aesculus hippocastanum у зоні сильного забруднення найактивніше накопичував нікель, а Betula pendula - кадмій. Загальною тенденцією для всіх видів на початкових етапах розвитку листків була наявність високих показників внутрішньотканинного забруднення. У листках P. italica протягом їх морфогенезу рівень вторинних продуктів пероксидації (ТБК-активних сполук) був найнижчим серед досліджуваних видів і не перевищував контрольні показники більше ніж у 1,8 разу. Встановлене, скоріш за все, пояснюється підвищеною інтенсивністю функціонування антиоксидантних ферментних систем, а саме глутатіонової та аскорбінової (цикл Халівала - Асада), та високим рівнем біосинтезу фітохелатинів і металотеонеїнів у листках виду, що зумовлювало його вищу фізіологічну стійкість за змінених умов довкілля. Натомість у листках A. hippocastanum і B. pendula за низького рівня нагромадження більшості важких металів вміст ТБК-активних продуктів пероксидації зростав у 2,7 і 2,9 раза у порівнянні з контролем. Показано, що насадження P. italica за промислових умов виявилися відносно стійкими. Тоді як у A. hippocastanum і B. pendula довготривала дія полютантів на моніторингових ділянках призводила до ураження 25 - 40 % поверхні листків некрозами і хлорозами. Скелетні гілки обох видів уражалися судинними гнилями, зрідженість крони сягала понад 40 %, а на стовбурах зустрічалися морозобійні тріщини на 20 - 25 % більші ніж за умов контролю. Рослини A. hippocastanum і B. pendula характеризуються незадовільним якісним станом у 30 - 60 % особин, знаходяться на різних стадіях відмирання чи значно пригнічені.

Досліджено особливості фізіологічної адаптації різних за стійкістю деревних рослин за впливу промислового забруднення з вмістом надлишку важких металів, яка реалізується через інтенсивність процесів ПОЛ, активність ліпаз та зміну компонентного складу поверхневого шару кутикули листків. Встановлено видоспецифічне накопичення важких металів у листках рослин на різних стадіях їх морфогенезу. За рівнем акумуляції цинку, нікелю, плюмбуму та кадмію дослідні види було поділено на три групи. З'ясовано, що сумісний влив важких металів індукує розвиток вільнорадикальних реакцій, який виявляється у збільшенні рівня первинних продуктів пероксидації і ТБК-активних сполук. Доведено, що у видів з низьким акумуляційним потенціалом (U. laevis, A. hippocastanum і В. pendula) посилення вільнорадикальних процесів призводило до інгібування в 2,3-2,6 раза активності кислих форм ліпаз, а у більш стійких видів (P. bolleana, P. italica і S. аисирагіа) - активації їх майже вдвічі, тоді як активність лужних ліпаз знижувалась на 20 %. Вперше виявлено мінливість складу та новоутворення/деградацію певних компонентів поверхневого шару кутикули листків, що суттєво впливають на гідрофобність і проникність кутикули та забезпечують стійкість деревних рослин в умовах забруднення. Вперше показано зміни складу терпеноїдів, зумовлені перегруповуванням таких захисних сполук, як евдесманові та кадинанові сесквітерпеноїди та фітанові дитерпеноїди. Вперше у складі поверхневого шару кутикули листків Т. cordata ідентифіковано фітанові дитерпеноїди, а у S. аисирагіа - сорбінову та парасорбінову кислоти, які раніше знаходили в плодах рослин. Одержані дані свідчать про задіяність трансформацій поверхневих ліпідів кутикули та процесів ПОЛ у адаптивних механізмах деревних рослин в умовах промислового забруднення територій важкими металами. Дослідження видоспецифічних проявів фізіологічної стійкості видів в умовах забруднення довкілля реалізовувались і на рівні морфофізіологічних реакцій рослин. На підставі визначення рівня ураження асиміляційних органів, гілок і стовбура розроблено і впроваджено асортимент рослин для озеленення зон сильного рівня забруднення ПАТ ''Криворізький суриковий завод''.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н331.350.013

Шифр НБУВ: ДС48976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію вивчення острова Хортиці, його природно-культурного потенціалу, виникнення та етапи становлення заповідника на його території. Проаналізовано узагальнюючі роботи різних авторів із досліджуваної теми. Помітний внесок у вивчення острова і в розвиток заповідника зробили Д. Яворницький, Я. Новицький, О. Добровольський, В. Пешанов, Р. Юра, Н. Козачок, В. Іллінський, С. Пустовалов, М. Остапенко, Д. Кобалія та ін. Автори доходять висновку, що в історії вивчення о. Хортиці виділяються етапи: краєзнавчий, загальнонауковий та етап дослідження о. Хортиці в рамках заповідника. Виявляється популярність заповідника, з'являються популярні природничі та історико-культурні публікації. Проведена робота та виділені етапи стануть у нагоді при подальшому плануванні роботи заповідника.