Розглянуто комплекс факторів локалізації і критеріїв прогнозування, подано оптимальну методику геологорозвідувальних робіт для пошуків нетрадиційних покладів вуглеводнів. Надано прогнозну оцінку перспективних стратиграфічних комплексів і структур для пошуків сланцевого газу й нафти, газу ущільнених порід-колекторів у головних нафтогазоперспективних регіонах Україні: Східному, Західному, Південному. Розглянуто перспективи імпактних структур, видобутку метану вугільних родовищ, газогідратів Чорного моря, нарощування ресурсної бази вуглеводнів України за рахунок нетрадиційних джерел. Надано рекомендації щодо першочергових напрямів геологорозвідувальних робіт з метою освоєння ресурсів нетрадиційних джерел вуглеводнів в Україні. Розглянуто організаційно-правову основу освоєння нетрадиційних ресурсів вуглеводнів в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д33 + Д34

Рубрики:

Мінералогія

Петрографія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання геологічної будови, генезису та закономірності розміщення родовищ корисних копалин. Висвітлено результати еколого-геохімічних досліджень, геохімічного моніторингу довкілля. Охарактеризовано ендогенні процеси породо- та рудоутворення. Викладено питання тектоніки, космічної речовини. Проаналізовано стратиграфію докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів.

Проаналізовано сучасний стан та актуальні завдання геологічної науки в Україні. Викладено питання геохімії процесів мінерало-, породо- і рудоутворення, геохімічні пошуки корисних копалин, регіональної та генетичної мінералогії, фізики мінералів. Розглянуто особливості геохронології та ізотопного датування ендогенних геологічних процесів.

Надано історичний опис розвитку наукових досліджень за геохімічними напрямами в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка (ІГМР) Національної академії наук України - ізотопної геології та геохронології, регіональної геохімії, пошукової та екологічної геохімії тощо (за період від створення Інституту до нині). У напрямі ізотопної геохімії та радіогеохронології, який був започаткований в Україні та одержав найбільший розвиток в ІГМР завдяки науковим дослідженням М. П. Семененка, М. П. Щербака та їх учнів, продатовано усі найголовніші летротипи та комплекси гірських порід, установлено основні хронологічні рубежі геологічних подій, створено сучасну стратиграфічну шкалу докембрійських утворень, яку приведено у відповідність із міжнародними схемами. Саме в ІГМР був започаткований новий науковий напрям геологічних наук - ізотопна геологія, що синтезує дослідження в галузях мінералогії, петрографії, геохронології та геохімії стабільних ізотопів. Поєднання усіх цих досліджень надало змогу визначити не тільки вік породних комплексів, але і їх генезис та фізико-хімічні умови утворення порід та мінералів. Визнання отримали розроблені в Інституті геохімічні методи пошуків за рухомими формами хімічних елементів. Завдяки цим методам на території Українського щита виявлено перспективні площі силікатно-нікелевих руд, молібденовий рудопрояв, ділянки флюоритизації. Розроблено концепцію визначення кількісного зв'язку інтегрального вмісту хімічних елементів загальної площі вторинного сольового ореолу з його інтегральним вмістом на поверхні рудного тіла глибокого залягання, що відкриває нові можливості локального прогнозування та пошуків корисних копалин. Вивчено закономірності розподілу хімічних елементів та їх сполук в об'єктах навколишнього середовища (грунти, води, донні осадки, сніг) за умов міських агломерацій. Аналогічні дослідження виконано для агроландшафтів різних природних зон України, що надало змогу визначити фонові та аномальні концентрації ряду хімічних елементів різних ландшафтно-геохімічних зон України. Детальні дослідження проведено на території Карпатського біосферного заповідника як приклад комплексних еколого-геохімічних досліджень із визначенням фонового та аномального вмісту хімічних елементів в об'єктах довкілля різних гірських ландшафтів, виявлення особливостей рудних і техногенних аномалій, а також літо-біогеохімічних індикаторів техногенного забруднення.

У 2019 р. виповнюється 75 років із дня заснування кафедри геології родовищ корисних копалин геологічного факультету (нині - Навчально-наукового інституту "Інститут геології" Київського національного університету ім. Тараса Шевченка).

Наведено загальні дані про традиційні й нетрадиційні поклади нафти, газу, вугілля, горючих сланців, торфів, метану газових родовищ, газогідратів. Розглянуто геологічну будову найважливіших нафтогазоносних регіонів і вугленосних басейнів України. Описано найважливіші родовища вуглеводнів України, надано їхню систематику та класифікацію. Викладено питання геолого-економічної оцінки традиційних та нетрадиційних родовищ вуглеводнів, проведено оцінку ресурсного потенціалу України порівняно зі світовим.

Висвітлено загальні відомості щодо Академії наук вищої школи (АН ВШ)України. Наведено історичний нарис зазначеної громадської наукової організації. Вміщено інформацію про відомих вчених АН ВШ України.

Відображено основні етапи життя, наукової, науково-організаційної, педагогічної та громадської діяльності видатного українського вченого у галузі геохімії, петрології і геохронології докембрію, академіка НАН України, лауреата Державної премії УРСР і Державної премії України у галузі науки і техніки, кавалера ордена "Знак Пошани" і кількох медалей, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора геологомінералогічних наук, професора М. П. Щербака. Подано перелік опублікованих праць вченого.

Розроблено комплекс факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів нетрадиційних вуглеводнів. Визначено перспективні стратиграфічні комплекси порід. Встановлено генеруючий потенціал нафтоматеринських порід, типи керогену, температурну зрілість сланцевих відкладів та ущільнених пісковиків. Побудовано геолого-геофізичні моделі перспективних стратиграфічних комплексів. Оцінено прогнозні ресурси нетрадиційних покладів вуглеводнів. Наведено методичні рекомендації з освоєння прогнозних ресурсів нетрадиційних покладів вуглеводнів та рекомендації щодо подальших геологорозвідувальних робіт.

На основі аналізу численного матеріалу по Дніпровсько-Донецькій западині (ДДЗ) і аналітичних досліджень проведено регіональне прогнозне оцінювання її території на нетрадиційні види покладів вуглеводнів. Виділено перспективні площі ДДЗ для пошуків сланцевого газу і сланцевої нафти, ущільненого газу. Визначено параметри (кількість, товщина і глибина залягання продуктивних горизонтів) і показники (вміст С{\dn\fs8 орг.}, ТОС, R{\dn\fs8 о}) потенційно газоносних товщ перспективних площ південно-східної (Артемівська, Євгенівська, Зачепилівська, Гашинівська) і північно-західної (Ніжинська, Хорольська, Кінашівська) частин ДДЗ.

Мета роботи - комплексна характеристика мінералів та оцінка умов утворення графіт-тремолітових метасоматитів на базі мінералого-петрографічних, ізотопних та аналітичних даних. Проведено петрографічні дослідження для безперервної серії шліфів, що повністю охоплюють породні різновиди колонки та визначення ізотопного складу вуглецю графіту з центральної частини метасоматиту. Проведено визначення вмісту макрокомпонентів (силікатний аналіз) за допомогою рентген-флуоресцентного методу з хвильовою дисперсією, визначення концентрацій елементів - домішок за допомогою енергодисперсійного рентген-флуоресцентного на електронному мікроскопі-мікроаналізаторі. Вказані аналітичні дослідження проведено у лабораторії мінерало-геохімічних досліджень геологічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та лабораторії ІГМР НАНУ. На підставі комплексних досліджень показано, що графіт-тремолітовий метасоматит виник у результаті впливу високотемпературного кремнисто-водного розчину на кальцифір. Графіт утворився у процесі декарбонатизації первинної силікат-карбонатної речовини.

Розглянуто петрологічні, мінералогічні та геохімічні особливості чарнокітоїдів Українського щита. Показано, що в цьому регіоні існують різновікові докембрійські чарнокітоїди, включаючи й найдавніші (3,6 - 3,8 млрд рр.) на Євразійському континенті. За петрогенетичним механізмом утворення виділено метаморфогенні й інтрузивні чарнокітоїди. Доведено, що архейські чарнокітоїди, представлені метаморфогенними ендербітами, характеризуються низьким вмістом (інколи всього 20 ppm) рідкоземельних елементів з позитивними європієвими аномаліями в їх хондрит-нормованих спектрах, досить високою концентрацією цирконію (440 - 540 ppm). Для пояснення геохімічної відмінності між протерозойськими й архейськими чарнокітоїдами Українського щита запропоновано розглядати останні як реститові утворення, що сформувалися як залишок кристалічного субстрату в процесі виплавлення з нього евтекоїдних гранітних розплавів на амфіболітовій або/і гранулітовій стадіях метаморфізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.141

Рубрики:

Анортозити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)1-4

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано геохімічні та вікові особливості монациту з осадових утворень України. Описано геолого-генетичну модель Федорівського титаноносного інтрузиву, розташованого в межах Коростенського плутону, за геолого-геохімічними даними. Розглянуто питання калійаргонової геохронометрії розломних зон докембрію Українського щита, моделювання розчинності природних глин і верифікації термодинамічних моделей твердих розчинів іліту і монтморилоніту, комп'ютерного моделювання каскадів зміщених атомів у структурі циркону. Висвітлено способи утворення флюїдних мікровключень у мінералах, здобутки та перспективи піролітичної газової хроматографії мінералів, геохімічні та мінералогічні перетворення у відходах вуглевидобутку на стадії термічного перетворення. Наведено порівняльну кристалохімічну характеристику берилу та його синтетичних залізовмісних аналогів. Визначено популяції самородного золота в кварц-карбонат-сульфідних агрегатах Бобриківського золоторудного родовища.

Проанализированы геохимические и возрастные особенности монацита с осадочных образований Украины. Описана геолого-генетическая модель Федоровского титаноносного интрузива, размещенного в границах Коростенского плутона, по геолого-геохимическим данным. Рассмотрены вопросы калийаргоновой геохронометрии разломных зон докембрия Украинского щита, моделирования растворимости природных глин и верификации термодинамических моделей твердых растворов илита и монтморилонита, компьютерного моделирования каскадов смещенных атомов в структуре циркона. Освещены способы образования флюидных микровключений в минералах, достижения и перспективы пиролитической газовой хроматографии минералов, геохимические и минералогические преобразования в отходах угледобычи на стадии термического преобразования. Дана сравнительная кристаллохимическая характеристика берила и его синтетических железосодержащих аналогов. Определены популяции самородного золота в кварц-карбонат-сульфидных агрегатах Бобриковского золоторудного месторождения.

Викладено основні етапи, проблеми і перспективи розвитку геохімії ізотопів та радіогеохронології в Україні загалом і, зокрема, у Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України.

Зазначено, що Україна є потужною сировинною країною, зокрема багатою на рудні родовища. Вчені Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України мають суттєвий доробок у вивченні рудних родовищ. Це підтверджується публікацією сотень статей та десятками монографій, які підготовлені за останні 15 років. Наведено стислий огляд частини цих робіт і виділено окремі проблеми, які потребують вирішення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)516

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості лужного магматизму Дністрово-Бузького району Українського щита (УЩ). Розглянуто питання періодизації формування базальтів волинської трапової формації за результатами дослідження цирконів на основі іон-іонного мікрозондового методу, використання матеріалів дистанційного зондування під час прогнозу корінної алмазоносності Приазовського блоку УЩ. Описано комп'ютерну модель фізико-хімічних процесів утворення уранового родовища пісковикового типу. Висвітлено геохімічні особливості та генезис дайкових порід Хлібодарівського кар'єру в межах Чернігівського зони.

Проанализированы особенности лужного магматизма Днестрово-Бугского района Украинского щита (УЩ). Рассмотрены вопросы периодизации формирования базальтов волынской трапповой формации по результатам исследования цирконов на основе ион-ионного микрозондового метода, использования материалов дистанционного зондирования при прогнозе коренной алмазоносности Приазовского блока УЩ. Описана компьютерная модель физико-химических процессов образования уранового месторождения песочного типа. Освещены геохимические особенности и генезис дайковых пород Хлебодаровского карьера в пределах Черниговской зоны.