Висвітлено деякі допоміжні матеріали прикладного характеру для працівників судових і правоохоронних органів, студентів, учнів та бажаючих вдосконалювати свої знання у галузі права українською мовою. Збережено концептуальний підхід до підготовки та подачі матеріалу. Наведено зміни, уточнення та доповнення, враховано тенденції розвитку законодавства та практики його застосування. Нормативний матеріал подано за станом на 1 січня 2000 р.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-52

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено правову природу, концептуальні основи та теоретичні положення застави як складної правової категорії, багатогалузевого правового інституту, суб'єктивного права та цивільного правовідношення. Основні елементи застави (поняття, зміст, правова природа, окремі види) подано у динаміці та порівнянні концепцій і підходів у різних правових системах та у співвідношенні з основними положеннями національного права.

На підставі широкого кола джерел реконструйовано топографію київських православних святинь у кінці XVІІІ - перших десятиліттях XX ст. Визначено традиційні та нові способи їх шанування, показано різні соціальні рівні сприйняття святинь киянами, і зокрема проаналізовано варіативність і змінність у часі місця в храмі та речового середовища чудотворних ікон і реліквій та чинники, які на це впливали. З'ясовано сталі та змінні погляди служителів Церкви на святині їх храму, місце даних святинь у храмовій соціальній системі, досліджено притаманні представникам різних суспільних прошарків населення Києва уявлення про те, як слід вшановувати святині, відтворено систему загальних уявлень киян про святині їх міста та з'ясовано соціальну значущість даних святинь.

Науково-теоретично досліджено правову природу, концептуальні основи застави як складну правову категорію в цивільному праві України. Розглянуто загальнотеоретичне поняття застави в цивільному праві України, заповнення прогалин у наукових розвідках сутності застави в історичному форматі на сучасному етапі. Наведено визначення загального поняття та місця застави у системі способів забезпечення виконання зобов'язань, встановлення підстав класифікації застави й уточнено критерії класифікації, досліджено специфіки окремих видів застави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-5

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.1-52 + Р413.2-52

Рубрики:

Хвороби стравоходу

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання правового регулювання окремих видів договорів у вітчизняному законодавстві. Увагу приділено застосуванню норм чинного цивільного, цивільно-процесуального, господарського, земельного, митного законодавства України. На підставі узагальнення практичного та теоретичного досвіду застосування сучасного законодавства розроблено пропозиції щодо удосконалення правової бази із зазначеної тематики. Розглянуто історичні передумови виникнення як традиційних договорів, так і новостворених договірних конструкцій. Проаналізовано особливості динаміки договірних правовідносин, способи забезпечення їх належного виконання, проблеми захисту прав сторін договорів. Подано інформацію про рентні договори, інвестиційні договори в сфері будівництва, види ліцензій на використання результатів інтелектуальної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.1-52 + Р413.301.11-52

Рубрики:

Хвороби стравоходу

Диспепсії

Шифр НБУВ: Ж63141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто один з аспектів сприйняття чудотворних ікон і мощей Києва в кінці XVIII - перших десятиліттях XX ст. На основі широкого кола архівних матеріалів і опублікованих джерел проаналізовано речове середовище шанованих ікон і реліквій та погляди служителів Церкви на святині їхнього храму.

Викладено поняття та засади цивільного законодавства України, охарактеризовано учасників цивільних відносин. Розкрито особливості регулювання відносин публічної та довірчої власності. Розглянуто загальні положення занонодавства про право інтелектуальної, авторської та промислової власності, у сфері договірного права, про недоговірні зобов'язання, про спадкування.

Викладено результати дослідження ефективності препаратів "Дротаверин" та "Детоксифіт" у ході лікування 36-ти осіб із функціональними розладами біліарного тракту. Доведено, що у разі застосування вищевказаних препаратів досягається оптимальне випорожнення жовчі у дванадцятипалу кишку, зникають больовий і диспепсичний синдроми, покращується апетит, настрій і працездатність.

Розглянуто питання історії фізкультурного життя та спорту, актуальні проблеми етнічного та етнополітичного розвитку суспільства, досвід державотворення й правотворення, життєвий та творчий шлях видатних особистостей, повсякдення, культурне життя українського народу, питання історії науки та техніки. Обговорено Березоворудська піраміда: міфи та реальність. Висвітлено бережани в сиву давнину. Розглянуто питання держави та право в політичній системі суспільства. Обговорено ранній етап становлення Києва та Київської Русі. Розглянуто етнополітичне становище чорних клобуків у Київській Русі. Описано козацтво у контексті етнополітичного розвитку українських земель (кінець XV — перша половина XVII ст.), а також соціальний стан, етнос чи стиль життя. Висвітлено зміну компетенцій гетьманської влади Б. Хмельницького після підписання Переяславського договору (1654 - 1657 рр.). Обговорено проблеми міжнародної дипломатії та політики України в 1654 - 1657 рр. Вивчено етнополітичний фактор за умов розбудови Української незалежної держави.

Охарактеризовано мироточиві глави в системі шанованих святинь у Ближніх і Дальніх печерах Києво-Печерської лаври кінця XVIII - початку XX ст.

Мета роботи - через свідчення про комунікацію навколо святинь охарактеризувати їх хранителів.

З'ясовано, яку роль відігравали "хранителі" святинь у комунікації з богомольцями при мощах святих у позабогослужбовий час.

Визначено основні принципи, на базі яких насельники Києво-Печерської Успенської лаври вступали до соціальних взаємодій стосовно внесення змін до шат для ікони Успіння Богородиці.

Передусім на базі внутрішньої монастирської документації, визначаються контексти соціальних взаємодій, до яких вступала братія Лаври щодо святинь, призначених для відкритого шанування в Китаївській і Голосіївській пустинях. Джерела перш за все дають змогу дослідити такі взаємодії всередині Лаври. Ініціатива щодо переформатування кола шанованих святинь у обох пустинях, походила передусім від їх начальників і частково залежала від підтримки (зокрема фінансової) місцевої братії й лаврської адміністрації. Начальники пустиней прагнули унаочнити їх зв'язок з сакральним центром обителі.

Розглянуто поняття приватного та публічного права, принципи та функції цивільного права, джерела приватного права. Увагу приділено підставам виникнення, змінам і припиненню цивільних правовідносин. Подано інформацію про фізичні та юридичні особи, а також державу й інші публічні утворення як суб'єкти цивільних правовідносин. Наведено класифікацію об'єктів цивільних правовідносин. Подано характеристику правових наслідків недійсності правочинів. Розкрито поняття, особливості та зміст суб'єктивного особистого немайнового права фізичної особи. Описано наслідки спливу строку позовної давності. Розглянуто поняття відповідальності як засобу забезпечення належної реалізації цивільних прав та обов'язків. Викладено загальні положення про зобов'язання, описано підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань. Окрему увагу приділено спадкуванню, зокрема видам, суб'єктам, об'єктам, особливим випадкам, а також особливостям оформлення права на спадщину та поняттю спадкового договору.

Зазначено, що Києво-Печерська Успенська лавра - унікальна за кількістю та різноманітністю святинь обитель, духовне осердя святого Києва. Це місце, яке приваблювало прочан з усіх куточків православного світу та всіх прошарків суспільства, атуристів або місіонерів різних віросповідань, шукачів замовника для своїх товарів чи послуг, а також зловмисників: від дрібних злодіїв до святотатців. Увагу приділено множині контекстів, у яких лаврські керівні та рядові насельники кінця XVIII - перших десятиліть XX ст. взаємодіяли між собою та зі сторонніми щодо шанованих святинь (чудотворних ікон, мощей і їх часточок, гробниць, речей, що належали святим, нетлінного тіла неканонізованого святителя).