Зазначено, що астрологічний і нумерологічний символізм у цілому відповідає психологічному портрету типу художника і типу спортсмена.

Проаналізовано проблему визначення блукаючих зірок для квартир в сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано просту методику вирішення вказаної проблеми.

Проанализирована проблема определения блуждающих звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах. Предложена простая методика решения указанной проблемы.

in the article the problem of decision of traveling stars for apartments in modern multistoried apartment building is analyzed. a simple method for the decision of the indicate problem is offered.

Указано,что эффективная система физического воспитания в обществе должна базироваться на постулате: человеческий организм наиболее гармонично функционирует тогда и только тогда, когда его здоровье идеально.

The effective system of physical education in a society should be based on a postulate: the human organism is most harmonic functions in only case when, when its health is ideal.

Проаналізовано проблему визначення рухомих зірок для квартир у сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано змінену просту методику для вирішення даної проблеми.

Проанализирована проблема определения движущихся звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах. Предложена измененная простая методика для решения данной проблемы.

The problem of determination of locomotive stars for apartments in modern multistoried apartment buildings is repeatedly analyzed in the article. The changed simple method for the decision of the indicated problem is offered.

Розкрито особливості зіставного дослідження лексико-семантичних парадигм у споріднених і неспоріднених мовах.

Раскрыты особенности сопоставительного исследования лексико-семантических парадигм в родственных и неродственных языках.

The peculiarities of the contrastive study of lexical-semantic paradigms in related and unrelated languages are analyzed in the article.

Досліджено сутність правової культури у контексті структурно-функціонального та аксіологічного підходів та проаналізовано правосвідомість як її якісну характеристику. Розкрито зміст та поняття правової культури виборців. Встановлено зв'язок між правовою культурою особистості виборця та правовою культурою суспільства, національним менталітетом, політичною культурою, функціонуванням засобів масової інформації, діяльністю політичних сил, що створюють виборчі технології. Доведено, що розв'язання проблеми формування правової культури виборців значною мірою залежить від врахування психологічного фактора пострадянських перетворень. Запропоновано комплексну методику впливу на правову культуру виборців, що передбачає активне функціонування в освітньо-виховному процесі всіх трьох сфер особистості: когнітивної, емоційної, поведінкової. Визначено психолого-педагогічні умови, що забезпечують ефективність діяльності з формування правової культури учасників виборів. Встановлено чотири типи виборців за критеріями поваги до морально-правових норм та соціальної активності.

Проаналізовано теоретичні, методологічні та практичні аспекти професійної Я-концепції майбутніх юристів у контексті професіоналізації у ВНЗ. Розкрито психосемантику образу юридичної професії. Висвітлено зв'язок індивідуального стилю діяльності та когнітивно-стильової організації пізнавальної сфери особистості з Я-концепцією. Увагу приділено обгрунтуванню засад становлення досліджуваного феномена у ВНЗ.

Проанализированы теоретические, методологические и практические аспекты профессиональной Я-концепции будущих юристов в контексте профессионализации в ВУЗ. Раскрыта психосемантика образа юридической профессии. Освещена связь индивидуального стиля и когнитивно-стилевой организации познавательной сферы личности с Я-концепцией. Уделено внимание формированию основ становления исследуемого феномена в ВУЗ.

Досліджено проблему формування професійної Я-концепції майбутніх юристів як основи їх професійного розвитку. Розкрито методологічні засади дослідження за допомогою аналізу, співвіднесення та синтезу різних планів (особливості, специфіки, вимоги юридичної діяльності до особистості та професійно-значимих якостей юристів. Проаналізовано сучасні підходи до дослідження професійної свідомості та професійної Я-концепції майбутніх фахівців. Запропоновано поняття професійної Я-концепції майбутніх юристів як складного багаторівневого особистісного утворення, що інтегрує цінності юридичної діяльності, юридичної спільноти й особистісні цінності суб'єкта навчально-професійної діяльності. Розроблено теоретичну модель професійної Я-концепції майбутніх юристів. Визначено змістові складники її когнітивного, емоційно-оцінного та поведінкового компонентів, проведено їх емпіричне дослідження на репрезентативній вибірці. Обгрунтовано критерії та показники рівнів розвитку професійної Я-концепції майбутніх юристів під час їх навчання у ВНЗ, виявлено особливості її поетапної динаміки.

Проаналізовано підходи різних авторів до трактування понять "Я-концепція", "самість", "самосвідомість". Виділено два підходи щодо визначення характеру співвідношення понять "Я-концепція" та "самосвідомість": зведення самосвідомості до системи уявлень людини про саму себе чи вживання цих понять як синонімів; погляд на Я-концепцію як на результат, підсумковий продукт процесів самосвідомості. На думку автора, концептом розмежування "Я-концепції" та "самосвідомість" є двовимірність Я: Я-усвідомлююче і Я-як об'єкт. Зроблено висновок щодо доцільності виокремлення трьох аспектів дослідження "Я-концепції": процесуального (вивчення психічних процесів, механізмів та закономірностей формування уявлень суб'єкта про себе), структурно-функціонального (дослідження Я-концепції як цілісної системи, структурна організація якої визначає її системні функції), змістово-результативного (встановлення результату відображення в самосвідомості уявлень суб'єкта про себе).

Проанализированы подходы разных авторов к трактовке понятий "Я-концепция", "самость", "самосознание". Выделены два подхода к определению характера соотношения понятий "Я-концепция" и "самосознание": встроенность самосознания в систему представлений человека о самом себе или употребление этих понятий как синонимов; взгляд на Я-концепцию как на результат, итоговый продукт процессов самосознания. По мнению автора, альфой и омегой разграничения "Я-концепция" и "самосознание" является двухмерность Я: Я-осознаваемого и Я-объектного. Сделан вывод о целесообразности выделения трех аспектов исследования "Я-концепции": процессуального (изучение психических процессов, механизмов и закономерностей формирования представлений субъекта о себе), структурно-функционального (исследование Я-концепции как целостной системы, структурная организация которой определяет ее системные функции), содержательно-результативного (установление результата отражения в самосознании представлений субъекта о себе).

The approaches of different author to the interpretation of the definitions "I-Concept", "Self", and "Self-Awareness" have been analyzed in the article. There has been drawn a conclusion about expediency of separating the three aspects of the "I-concept" research - procedural (studying mental processes, mechanisms and patterns of formation the subject's apprehension of themselves), structural and functional (researching the "I-Concept" as an integral system, the structural organization of which determines its systematic functions), and notional and consequential (determining the results of reflection of the subject's apprehension of themselves in their consciousness).

Висвітлено проблему професійної підготовки майбутніх юристів в аспекті формування їх професійної Я-концепції. Відзначено, що ще під час професіоналізації юристів у ВНЗ перед студентами повинно актуалізуватися завдання самовизначення стосовно готовності до реалізації в реальній професійній діяльності суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного принципів і тих професійних компетенцій, які їм відповідають. Розкрито зміст психологічного супроводу підготовки майбутніх юристів як системи організаційно-психолого-педагогічних заходів, основними складовими якого є інформаційна, діагностична, розвивальна, консультативна та корекційна робота. Зауважено, що однією із найдієвіших форм реалізації психологічного супроводу професійної підготовки юристів є впровадження спеціальних тренінгових програм. Розглянуто основні засади побудови програм з розвитку професійної самосвідомості майбутніх юристів та розвитку професійно значимих якостей. Зроблено висновок, що в результаті участі студентів-юристів у спеціалізованих програмах знижується число студентів з низьким рівнем професійної Я-концепції та зростає число студентів з високим інтеграційним і творчим рівнем.

Висвітлено історію становлення психології мислення. Розкрито особливості експериментального та генетичного етапів дослідження психології мислення. Подано загальну характеристику мислення людини. Розглянуто форми і види мислення. Наведено етапи розв'язання мисленнєвої задачі. Розкрито особливості дослідження мислення в когнітивній психології. Описано передумови виникнення мислення у філо- та онтогенезі. Викладено емпіричні аспекти дослідження мислення. Приділено увагу розладам мисленнєвої діяльності людини. Розглянуто види порушень мислення.

Розкрито зміст понять професійної самосвідомості та професійної Я-концепції. Здійснено структурно-функціональний аналіз професійної самосвідомості, розглянуто питання діагностики рівня її сформованості. На прикладі майбутніх юристів розглянуто питання цілеспрямованого формування професійної самосвідомості на етапі навчання у ВНЗ. Увагу приділено когнітивному та метакогнітивному підходам до виділеного предмета дослідження. Висвітлено проблему академічної Я-концепції та її зв'язок з навчальними досягненнями студентів.

Увагу присвячено теоретичному й емпіричному обґрунтуванню психологічних чинників і умов ефективності групової проєктної діяльності (ГПД) студентів ЗВО у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано поняття групової проєктної діяльності студентів у процесі вивчення іноземної мови. Виокремлено основні складові психологічної готовності студентів до ГПД. Обгрунтовано систему критеріїв та показників ефективності ГПД, систему психолого-педагогічних умов ефективності ГПД студентів під час вивчення іноземної мови. Розроблено концептуальну модель підвищення ефективності групової проєктної діяльності студентів ЗВО, де виокремлено такі її компоненти: концептуально-цільовий, функціональний, структурно-поетапний, діагностичний. Поглиблено наукові уявлення про проєктну групу студентів як активне суб'єкт-суб'єктне утворення з метою вирішення конкретної проєктної задачі, функціонування якого носить виражений метакогнітивний та рефлексивний характер у "зоні найближчого розвитку". У результаті емпіричного дослідження з'ясовано особливості психологічної готовності студентів немовних спеціальностей ЗВО до реалізації групової проєктної діяльності під час вивчення іноземної мови у розрізі мотиваційної, когнітивно-операційної, комунікативної, саморегулятивної складових. Розкрито та проаналізовано результати емпіричної верифікації концептуальної моделі підвищення ефективності групової проєктної діяльності шляхом упровадження відповідної програми для студентів нефілологічних спеціальностей.