Висвітлено проблему організації навчального процесу (ОНП) у вищій педагогічній школі Канади та шляхи використання канадського позитивного науково-практичного досвіду в системі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів України за сучасних умов. Розглянуто становлення та функціонування вищої та вищої педагогічної освіти Канади, розкрито зміст ОНП у системі підготовки вчителя даної країни. Наведено приклади уроків з використанням деяких позитивних ідей канадських педагогів.

Освещены проблема организации учебного процесса (ОУП) в высшей педагогической школе Канады и пути применения канадского позитивного научно-практического опыта в системе подготовки и повышения квалификации учителя Украины в современных условиях. Рассмотрены становление и функционирование высшего и высшего педагогического образования Канады, раскрыто содержание ОУП в системе подготовки учителя данной страны. Приведены примеры уроков с использованием некоторых позитивных идей канадских педагогів.

Розкрито політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні передумови підготовки педагогів-майстрів у системі вищої педагогічної освіти Канади у XIX - XXI ст. Проаналізовано розвиток теорії та практики професійної педагогічної освіти у вищих навчальних закладах даної країни. Здійснено порівняльний аналіз концепцій професійної майстерності у канадській і українській педагогіці у контексті осмислення вимог до підготовки вчителя XXI ст. Досліджено питання формування даної майстерності у майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти Канади. Визначено шляхи використання канадського позитивного досвіду у системі вищої педагогічної освіти України за сучасних умов.

За допомогою біомеханічного моделювання обгрунтовано доцільність застосування апаратів зовнішньої фіксації у разі діафізарних переломів кісток передпліччя на фоні торакальних пошкоджень.

С помощью биомеханического моделирования обоснована целесообразность применения аппаратов внешней фиксации при диафизарных переломах костей предплечья на фоне торакальных повреждений.

В останні роки відмічається ріст захворюваності на цукровий діабет типу 2 (ЦД 2). Значною проблемою є довготривалий безсимптомний перебіг захворювання, що призводить до пізньої діагностики та розвитку ускладнень. Проведене дослідження показало ефективність скринінгових заходів для визначення істинної поширеності порушень вуглеводного обміну серед жителів Одеси, частоти виявлення факторів ризику розвитку ЦД 2, а також профілактики розвитку ускладнень.

Фіксація ацетабулярного компонента ендопротеза за умов остеопорозу і змін анатомії кульшової западини є актуальною проблемою сучасної ортопедії. Мета роботи - провести порівняльний аналіз міцності кістково-металевого блока для різних типів поверхонь імплантатів за умов нормального стану кісткової тканини і у разі моделювання остеопорозу у щурів. Проведено експериментальні дослідження міцності стегнової кістки (СК) 60-ти лабораторних щурів. Тварин було розподілено на дві групи, по 30 особин у кожній: I - умовно здорові, II - з остеопорозом, який було модельовано за допомогою методу оваріектомії. У кожній групі сформовано по 6 підгруп тварин, яким у дефект дистального метафіза СК встановлювали імплантати з різних матеріалів: пористий титан, пористий тантал Trabecular Metal (Zimmer), титан з покриттям Gription (DePuy), Stiktite (Smith & Nephew), Trabecular Titanium (Lima), Tritanum (Stryker). Через 90 діб після імплантації тварин виводили з експерименту і проводили біомеханічні дослідження міцності оперованих і контралатеральних СК. Препарат СК фіксували на пристрої головкою вгору. До головки СК прикладали подовжнє осьове навантаження за допомогою металевого штока. Величину навантаження збільшували до повного руйнування препарату і вимірювали. У разі нормальної щільності кісткової тканини найбільші руйнівні навантаження витримували СК з імплантатами з пористого танталу Trabecular Metal і Stiktite. За умов модельованого остеопорозу окремі підмножини становили препарати СК з імплантованим пористим титаном (найслабші) і танталом Trabecular Metal (найміцніші). Висновки: порівняльний аналіз біомеханічного дослідження показав, що за нормальної щільності кісткової тканини і за умов моделювання остеопорозу найбільші руйнівні навантаження витримує кісткова тканина з імплантатами з пористого танталу Trabecular Metal.

Важной составляющей результата лечения пациентов с посттравматическими деформациями является восстановление опороспособности поврежденной конечности. Цель работы - изучить особенности опороспособности больных с посттравматическими внесуставными деформациями бедренной кости (БК) и костей голени по данным статографии. Проанализированы результаты стандартных статографических обследований во время двухопорного стояния и с преимущественной опорой на каждую из конечностей 38 больных, среди которых у 20 выявлены нарушения костного сращения и деформация большеберцовой кости (ББК), у 18 - БК. Срок существования деформации - от 3 до 15 мес. У пациентов с деформациями ББК во фронтальной плоскости общий центр масс (ОЦМ) смещен в сторону неповрежденной конечности, а БК - травмированной. В сагиттальной плоскости у пациентов с деформациями ББК отмечено заметное качание тела во фронтальной плоскости, БК - в сагиттальной. При одноопорном стоянии пациенты с деформацией ББК больше опирались на неповрежденную конечность и смещение ОЦМ составило для обеих конечностей около 30 мм. В случаях деформации БК разница между смещением составила почти 2 раза. Выявлено значимое различие между величинами разброса ОЦМ и коэффициентами асимметрии разброса при одноопорном стоянии у больных с деформациями ББК и БК. Уменьшение нагрузки на пораженную конечность вдвое наблюдали у всех обследованных. С помощью анализа статографических исследований создана система оценки начального состояния больного и мониторинга процесса его реабилитации после хирургического вмешательства. Анализ результатов статографического исследования пациентов с внесуставными деформациями БК или ББК, выполненного до реконструктивного вмешательства и в динамике после него, позволяет объективизировать изменения опороспособности поврежденной конечности и достигнуть положительного результата лечения.