Викладено фундаментальні положення теорії і практики інфраструктурного забезпечення військ (сил), що розроблені на підставі досвіду інфраструктурного забезпечення військ в ході операції Об'єднаних сил (антитерористичної операції), сучасної діяльності органів та сил інфраструктурного забезпечення передових країн світу та участі підрозділів Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Сформовано загальне уявлення про інфраструктурне забезпечення, окреслено роль і місце в системі забезпечення Збройних Сил України та інших складових сил оборони, наведено загальні положення, призначення, структуру, систему керівництва, забезпечення застосування, перспективи подальшого розвитку та визначено основні напрямки розвитку та порядок функціонування інфраструктурного забезпечення Збройних Сил України, загальні положення щодо управління інфраструктурним забезпеченням у мирний час та особливий період. Розкрито основні завдання квартирно-експлуатаційних органів з організації та здійснення інфраструктурного забезпечення військ Збройних Сил України у мирний і воєнний час, під час підготовки та у ході ведення операцій (бойових дій), основні положення з планування, забезпечення проектно-кошторисною документацією, фінансування та виконання робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об’єктів, забезпечення військових частин інженерно-інфраструктурним майном.

Розглянуто зарубіжний досвід упровадження комплаєнс-програм для підприємств морського транспорту. Важлива роль аналізу пояснюється можливістю оцінити результати та виробити стратегію і тактику розвитку діяльності підприємства, передбачити ризики та запобігти можливому банкрутству. Стратегія - складна і потужна зброя, за допомогою якої сучасна фірма може протистояти умовам мінливого середовища; це інструмент, який може серйозно допомогти підприємству, що опинилося в умовах нестабільності. Тому стратегія заслуговує найсерйознішої уваги як інструмент управління. Комплаєнс-контроль забезпечує захист економічних інтересів підприємства від потенційних ризиків на ранніх стадіях, що спрощує їх нейтралізацію. Комплаєнс-програма стивідорної компанії включає в себе кодекс поведінки, антикорупційні політики, а також інші документи та процедури, необхідні для досягнення компанією мети комплаєнса (комплаєнс-документи). Комплаєнс-програма (Соmpliаnсе Systеm) підприємства - це універсальна визнана міжнародна система протидії загрозам і управління ризиками, яка забезпечує відповідність діяльності компанії вимогам державних органів, саморегулівних громадських та інших організацій, відповідність нормам права, правилам, рекомендаціям і стандартам, що регламентують діяльність компанії. Комплаєнс-програма включає в себе безліч комплаєнс-заходів, що забезпечують досягнення мети комплаєнс-програми. Комплаєнс заходи - це система управління та контролю в організації, пов'язана із забезпеченням відповідності діяльності організації та персоналу вимогам законодавства, нормативних документів, правил і стандартів наглядових органів, галузевих асоціацій та саморегулівних організацій (кодекси поведінки і т. ін.). Робота над створенням комплаєнс-програми для підприємств морського транспорту неодмінно повинна привести до розуміння своєї стратегії розвитку та успіху, оскільки змушує відповідати на стратегічно важливі питання, такі як: визначення зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на ризики; законодавчі обмеження та приписи; судові рішення; добровільне проходження перевірки на відповідність релевантним стандартам галузі. Основні вимоги комплаєнс і прозорість бізнесу, дотримання юридичних і етичних норм і положень і повинні бути реалізовані системою управління (комплаєнс-програмою), яка може бути побудована та реалізована на практиці.

Мета роботи - обгрунтувати можливості та проаналізувати результати застосування fast-track технологій у пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Робота грунтується на аналізі результатів хірургічного лікування 691 пацієнта з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа. Хворих поділили на 2 групи залежно від особливостей діагностико-лікувальної тактики, а також на 2 підгрупи залежно від локалізації защемлених гриж. У пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, дотримувалися такої діагностичної тактики: обов'язкове, але обгрунтоване лапароскопічне інтраабдомінальне оцінювання стану защемленого органа; фізико-хімічне інтраопераційне оцінювання стану грижової води; інтраопераційне інструментальне оцінювання стану защемленого органа. Лікувальна тактика передбачала обов'язкове застосування комплексної програми fast-track, розширення показань до застосування лапароскопічних операцій. Клініко-діагностичний алгоритм включав лабораторні, інструментальні та біохімічні методи дослідження. Встановлено, що запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа в 2 групі, на відміну хворих 1 групи, дала змогу збільшити кількість лапароскопічних операцій на 51,15 %, а також збільшити кількість оперативних втручань із застосуванням fast-track технології на 51,21 %. Згідно з оцінюванням характеру та особливостей післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo, це супроводжувалось зменшенням ускладнень з 83 (24,56 %) у пацієнтів 1 групи до 39 (11,05 %) у хворих 2 групи. Крім того, у пацієнтів 2 групи, на відміну від хворих 1 групи, встановили зменшення вираженості гострого болю в ранньому післяопераційному періоді та хронічного болю за шкалою sf-IPQ у пізньому післяопераційному періоді. Висновки: розширення показань до застосування fast-track технологій у хворих із защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа 2 групи дало змогу їх здійснити у 238 (67,23 %) випадках, а в 1 групі їх застосували лише у 54 (16,02 %) хворих. Запропонована діагностико-лікувальна тактика в пацієнтів 2 групи з защемленими грижами живота без резекції порожнистого органа, на відміну від пацієнтів 1 групи, сприяла збільшенню в них кількості виконаних лапароскопічних операцій (з 16,27 до 67,42 %), це супроводжувалось зменшенням післяопераційних ускладнень за шкалою Clavien-Dindo з 24,56 до 11,05 % випадків.

Мета роботи – проаналізувати сучасні науково-практичні здобутки щодо ефективності застосування імплантів у плановій та ургентній герніохірургії, виявити перспективні напрями наступних наукових досліджень. Наведено сучасні погляди щодо оцінювання біосумісності, ефективності та доцільності застосування імплантів у плановій та ургентній герніохірургії. Обґрунтовано важливість визначення основних факторів виникнення вентральної грижі, визначення прогностичних складових перебігу репаративного процесу в галузі герніопластики та способів корекції. Наведено фізико-хімічні особливості імплантів, що використовували раніше та застосовують нині, враховуючи планові й ургентні умови виконання хірургічного втручання в пацієнтів із вентральними грижами. Показано необхідність використання комплексного підходу під час вибору способу корекції чи реконструкції черевної стінки, враховуючи біологічні та динамічні умови її існування. Наголошено на важливості селективного підходу до вибору лікувальної тактики в пацієнтів особливо під час виконання герніопластики в умовах умовно інфікованої чи інфікованої операційної рани. Для покращення наслідків герніопластики треба більш обґрунтовано та комплексно оцінювати резерви та ризики пацієнта, а також абсолютизувати показання до застосування імплантів. Удосконалення результатів ургентної та планової герніохірургії вентральних гриж полягає у виконанні оперативних втручань тільки в хірургічних відділеннях, де постійно впроваджуються сучасні світові досягнення.

Цель работы - проанализировать мировые достижения современной диагностико-лечебной тактики у пациентов с ущемлёнными вентральными грыжами, а также наметить перспективные направления научных исследований. В обзоре научной литературы представлены современные тенденции и взгляды по выбору отдельных составляющих диагностического комплексного подхода у пациентов с ущемлёнными вентральными грыжами, а также акцентировано внимание на различных принципах лечебной тактики. Показана необходимость совершенствования методов исследования органов брюшной полости, передней брюшной стенки, грыжевого содержимого (полипозиционная рентгеноскопия или рентгенография, ультразвуковая диагностика (УЗИ), компьютерная томография (КТ), магнитно-резонансная томография (МРТ)), обоснована перспективность аллогерниопластики и видеолапароскопических технологий при применении комплексного подхода в выборе способа коррекции или реконструкции брюшной стенки с учётом её состояния в зависимости от прогностических факторов риска послеоперационных осложнений. Сопоставление отдельных приоритетов плановой герниохирургии позволило определить основные особенности предоставления ургентной помощи больным с ущемлёнными вентральными грыжами, учитывая фазность течения патологического процесса, доступность и целесообразность применения различных синтетических имплантов. Анализ данных научной литературы позволил достаточно критически проанализировать современное состояние ненатяжной аллогерниопластики как основного фундаментального принципа современной ургентной хирургии вентральных грыж, а также определить основные прагматические направления селективного подхода к выбору лечебной тактики у пациентов в условиях инфицированной операционной раны. Выводы: ургентная хирургия ущемлённых вентральных грыж требует адекватного и своевременного обеспечения индивидуального и дифференцированного подхода к выбору объёма и способа хирургического вмешательства. Совершенствование методов прогнозирования и профилактики осложнений у пациентов с ущемленными вентральными грыжами расширит показания к применению видов "ненатяжной" герниопластики.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)374.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ВА854092 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В навчальному посібнику розглядаються питання, пов’язані з вивченням економічних заса) діяльності будівельних організацій, а саме: особливостей формування виробничих програм будівельних організацій, в тому числі тих, які здійснюють будівництво воднотранспортна систем, складу і підходів до оцінки виробничих засобів будівельних організацій, основни економічних показників діяльності будівельних організацій, підходів до формування цін будівельної продукції, структури кошторисної вартості будівництва і будівельно-монтажни робіт, кошторисного нормування, методики складання кошторисної документації на виконані • будівельних робіт, підходів до визначення вартості будівельно-монтажних робіт. В основу посібника покладено програми курсів «Основи економіки», «Технологія будівельно виробництва», «Планування міст і транспорт», «Морські та річкові порти», «Технологія організація гідротехнічного будівництва». Навчальний посібник призначений для студентів факультету воднотранспортних і шельфов споруд денної та заочної форм навчання Одеського національного морського університету.

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.6-18

Рубрики:

Інші види покриттів металів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий технологічний підхід одержання багатокомпонентних покриттів іонним розпиленням стрижня, що складений із шайб таких елементів, як W, Ta, Hf, Ti, Mo, Cr, Al і C, та співвісно розташований у трубі з внутрішнім діаметром 39 мм. За концентрацій у покриттях 41 - 55 % (ат.) вуглецю і 34 - 37 % (ат.) титану формується ГЦК-фаза з близькими до сполуки TiC параметрами гратки, а за максимального значення концентрації Ta, Hf, Ti, Mo, Cr і W відбувається перехід до аморфного стану з одночасним підвищенням мікротвердості до 21 ГПа.

Запропоновано підхід до автоматизації процесу визначення маршруту судна, що враховує маневрені характеристики судна, потреби в паливі та вплив факторів навігаційно-гідрографічної обстановки для підвищення якості планування переходу. З метою підвищення обгрунтованості та оперативності планування переходу судна пропонується для кожного з варіантів плану переходу судна автоматизовано визначити маршрут руху судна. Багатокритеріальна задача вибору варіанта маршруту судна з певної кількості варіантів вирішується із застосуванням методу аналізу ієрархій.

Проведено оцінку обгрунтованості прийняття рішень при автоматизованому визначенні маршруту переходу судна, в якому багатокритеріальна задача вибору варіанту маршруту судна з певної кількості варіантів, що сформовані автоматизовано, вирішується з застосуванням методу аналізу ієрархій. Для автоматизації процесу визначення маршруту судна при плануванні переходу пропонується використати метод, що враховує маневрені характеристики судна, потреби в паливі та вплив факторів навігаційно-гідрографічної обстановки.

Аналіз процесу визначення траєкторії руху судна показав необхідність забезпечення властивостей траєкторії: обмеження на максимальну кривизну траєкторії; безперервність траєкторії та її двох перших похідних, щоб планована траєкторія в просторі була гладкою; можливість локально корегувати траєкторію в реальному масштабі часу, тобто на певній ділянці, без перерахунку всієї траєкторії. Мета статті - розробка методу розрахунку траєкторії руху судна при автоматизованому визначенні маршруту, в якому траєкторія руху судна знаходиться у вигляді кривої що проходить крізь елементи простору (або точки простору), які відібрані автоматизованим методом вибору маршруту судна при плануванні переходу та забезпечує можливість її корекції в реальному масштабі часу. Запропоновано метод розрахунку траєкторії руху судна при автоматизованому визначенні маршруту, в якому траєкторія руху судна знаходиться у вигляді кривої що проходить крізь елементи простору (або точки простору), які відібрані автоматизованим методом вибору маршруту судна при плануванні переходу. Запропоновано будувати криву з послідовності поліномів. В якості сегментів обираються раціональні криві Безьє 7-го ступеня, на які накладаються додаткові умови кривини в початковій та кінцевій точках, для забезпечення безперервності кривини траєкторії.

Охарактеризовано кредитні ризики у банківській діяльності, а також пошук ефективних шляхів їх зниження. Визначено найефективніші та найбільш поширені способи аналізу кредитних ризиків та вибору потрібних методів їх вимірювання. Окреслено внутрішні і зовнішні напрямки мінімізації банківських ризиків, способи зменшення негативних впливів кредитних ризиків на банківську діяльність у цілому. Особливу увагу приділено організації управління ризиком комерційного банку. Приведення в систему всіх видів ризиків і групування методів управління ними дозволяє краще вибудувати роботу банку з мінімізації ризику. Проведено аналіз обсягів виданих кредитів за 2015 - 2016 рр. ПАТ КБ "ПриватБанк" та показників кредитного портфелю за кредитною якістю. Аналіз проведено у розрізі різних видів клієнтів та з урахуванням прострочених та знецінених кредитів. З метою зниження кредитних ризиків банку охарактеризовано різноманітні прийоми та заходи захисту від кредитного ризику.

Існують проблеми, що виникають при розробці системи підтримки прийняття рішень, яка включає у тому числі спільну роботу команди, управління й хід роботи, безперервну інтеграцію, розробку проекту декількома людьми і роботу над єдиним початковим кодом. Ці проблеми з'являються в кожній команді і заважають правильній роботі, тому підходи до їх рішення повинен знати кожен інженер-програміст. Описано, як вирішити ці проблеми на прикладі групової розробки проекту під назвою "Система підтримки прийняття рішень для менеджера аптечної мережі". Мета роботи - аналіз існуючих практик колективної розробки систем підтримки прийняття рішень і визначення передових практик, що дозволяють спільною роботою команди створити найбільш ефективні системи підтримки прийняття рішень будь-якої складності. Для системи підтримки прийняття рішень дуже важливе питання вибору технологій розробки. Тобто необхідно розробити систему для використання у веб-браузері і мобільних телефонах і ноутбуках з різними мобільними операційними системами - Android, IOS, Windows або Mac OS. Як наслідок, розробка ведеться з використанням різних мов програмування і залучення фахівців з різними навичками. Показано ключові проблеми розвитку багатофункціональної команди та визначено основні шляхи їх запобігання, а також підвищення продуктивності команди. Освітлено ключові проблеми, що виникають при розробці систем підтримки прийняття рішень міжфункціональними командами, а також представлені інструменти і підходи для поліпшення і зниження витрат на розробку і супровід на прикладі менеджера аптечної мережі. Описаний підхід до розробки систем підтримки прийняття рішень з командою розробників, які мають різні знання технологій і мов програмування і різні навички роботи з автоматизованими середовищами. Ці підходи і інструменти можуть значно поліпшити якість продукту, що розробляється, поліпшити взаємодію усередині команди, скоректувати завдання і розвинути функціональність в заплановані терміни.

Наведено професійно спрямовані тексти, лексико-граматичні вправи та завдання, спрямовані на розвиток у майбутніх аграріїв навичок усного мовлення, роботи з фаховими текстами, а також на практичне засвоєння нових лексичних одиниць за професійним спрямуванням і закріплення граматичних конструкцій у поєднанні з фаховою лексикою. Додатково наведено глосарій та англо-український словник термінів. Матеріал подано англійською мовою.

Пошук нових принципів дренування травного каналу та лікування ентеральної недостатності кишечника залишається однією з дискусійних проблем невідкладної гастроентерології, яка потребує подальшого розв'язання. Мета роботи - дослідити наслідки дренування тонкої кишки після її резекції у разі гострої сегментарної судинної недостатності в експерименті. Роботу було виконано на 30-ти піддослідних тваринах (білі щурі), яких відповідно до мети було розподілено на 2 групи. У першій групі досліджували особливості перебігу патологічного процесу на 36-й та 48-й год з моменту його моделювання. У тварин другої групи через 36 год після моделювання гострої сегментарної судинної недостатності виконували резекцію кишки та здійснювали трансгастральне дренування проксимальної культі тонкої кишки та проводили ентеросанацію двічі через 6 год. В експерименті оцінювали контамінацію портальної крові за концентрацією молекул середньої маси (МСМ-280) та лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ), досліджували pH і мікробну контамінацію вмісту тонкої кишки, застосовували лабораторні та статистичні методи дослідження. Моделювання гострої сегментарної судинної недостатності кишечника характеризується через 48 год зменшенням pH вмісту кишечника до 3,18 +- 0,19; збільшенням мікробної його контамінації до 7,25 +- 0,63 lg КУО/гр.; зростанням в v. portae і концентрація МСМ-280 до 0,584 +- 0,044 у.о.; збільшенням ЛІІ до 2,86 +- 0,26 у.о. Трансгастральне дренування проксимальної культі тонкої кишки двохканальним зондом на 12-ту годину перебігу післяопераційного періоду характеризується достовірним зменшенням агресивності тонкокишкового вмісту та призводить до зменшення ступеня контамінації портокавального судинного сектора.

Проведено порівняльний аналіз діагностичних підходів щодо верифікації гострих захворювань органів черевної порожнини, які стали причиною госпіталізації пацієнта та субтотальної резекції тонкої кишки. Застосування динамічного моніторингу регіонарних маркерів оцінки стану органів черевної порожнини надало можливість скоротити термін очікування операції, знизити рівень післяопераційних ускладнень і летальність цих пацієнтів.

Розглянуто побудову поліноміальної просторової кривої, заданою двома точками і заданими в них величинами кривини і скруту.

Приведены результаты исследования коррозионной стойкости арматурной стали в полимербетоне на щебне из боя кислотоупорного кирпича и на гранитном щебне. Получены данные по скорости коррозии, что является основой для прогнозирования и определения сроков службы армополимербетонных конструкций, эксплуатируемых в агрессивных средах.

Перебіг гострих судинних захворювань кишечника (ГСЗК), особливо, у пацієнтів похилого та старечого віку характеризується значним розмаїттям регіонарних і системних ознак, обгрунтована систематизація яких має забезпечити індивідуальний підхід до кожного хворого. Мета роботи - дослідити геронтологічні особливості перебігу ГСЗК. Робота грунтується на результатах вивчення особливостей перебігу ГСЗК у 265-ти хворих, яких було розподілено на 2 групи. Пацієнти першої групи були віком 40 - 59 років, тоді як пацієнти другої групи були віком від 60-ти до 89-ти років. Дослідження особливостей перебігу ГСЗК у хворих похилого та старечого віку, на відміну від пацієнтів віком від 40-ка до 59-ти років, виявили наступні відмінності: серед хворих переважають жінки в 4,21 разу; пізніше 48 годин госпіталізується в 1,81 разу більше хворих; в 2,05 разу частіше зустрічаються захворювання серцево-судинної системи під час госпіталізації; 3 і більше екстраабдомінальні захворювання зустрічаються частіше в 3,08 разу; у хворих синдром ентеральної недостатності III ступеня спостерігався в 1,38 разу частіше.