Аналітично та числово досліджено динаміку автолокалізованої квазічастинки в одновимірній дискретній гратці з урахуванням взаємодії квазічастинки з акустичними фононами. Показано, що залежність параметрів солітоноподібного стану від хвильового вектора несучої хвилі за його великих значень відрізняється від залежності, яку передбачають континуальні моделі. Показано, що насичення швидкості солітона в дискретних системах може відбуватися за умов швидкостей, менших за швидкість звуку, що узгоджується з експериментальними даними про малі значення насичення дрейфової швидкості в деяких низьковимірних провідниках. З використанням теорії збурень розраховано потенціал рельєфу Пайєрлса - Набарро, зумовленого дискретністю гратки, та числово досліджено пінінг солітона за допомогою бар'єра. Встановлено, що локалізовані вузькі солітони можуть рухатися лише за умови, що їх хвильовий вектор перевищує деяке критичне значення, необхідне для подолання міжвузлового бар'єра.

Рассотрены циркулирующие эндотелиальные апоптические частицы как новые индикаторы дисфункции эндотелия, которые широко вовлекаются в патогенез различных кардиоваскулярных, метаболических и воспалительных заболеваний. Циркулирующий уровень эндотелиальных апоптических микрочастиц (ЭАМЧ) отражает дисбаланс между активацией, пролиферацией, миграцией и апоптозом эндотелиоцитов. Избыточный уровень этого циркулирующего биомаркера может детектироваться при ишемической болезни сердца, острой и хронической сердечной недостаточности, артериальной гипертензии, различных аритмиях, асимптомном атеросклерозе, сахарном диабете, абдоминальном ожирении, инсулинорезистентности. Рассмотрены различные точки зрения, затрагивающие роль циркулирующих (ЭАМЧ) в патогенезе кардиоваскулярных и метаболических заболеваний, проанализированы данные о перспективах внедрения этого биологического маркера в модели стратификации риска.