Наведено результати дослідження структур дискових електричних машин з постійними магнітами. Описано моделі систем збудження з варіацією геометрії та розташування елементів постійних магнітів і феромагнітних ярем, наведено вихідні дані моделювання. Проведено порівняльний аналіз магнітних систем з різними магнітними властивостями окремих підобластей, що створюють структуру магнітоелектричного збудження складної конфігурації. Показано, що поділ магнітів на окремі сегменти з різною орієнтацією векторів намагніченості та введення феромагнітних елементів призводить до концентрації поля в області електромеханічного перетворення енергії дискової електричної машини.

Розглянуто актуальну проблему посилення корекційно-розвиваючих впливів спеціальної організації позакласної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей на їх музично-естетичний розвиток шляхом включення до системи мистецьких діяльностей комплексних тематичних занять. Розроблено показники та критерії музично-естетичного сприймання. Визначено специфічність його формування за умов зорової ізоляції, яка передбачає заміщення та перебудову міжаналізаторних зв'язків, коли одним з провідних аналізаторів є слуховий. Впроваджено систему тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять, успішну реалізацію яких здійснено шляхом спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів з вадами зору, спрямованої на розвиток та корекцію адекватного сприймання та усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, нормалізацію взаємодії з навколишнім середовищем на полісенсорній основі. Науково обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні основи системи позаурочної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей засобами музично-естетичної діяльності.

Висвітлено теоретичні та методичні засади інтеграційної спрямованості музичної освіти дітей з порушеннями зору. Розглянуто музичну освіту як феномен естетичної і художньої культури особистості. Комплексно проаналізовано історичні та соціокультурні джерела гармонізації особистості засобами мистецтва в країнах Західної Європи. Проведено античні паралелі культурного онтогенезу України та висвітлено вплив давньогрецької культури на розвиток української системи музичного виховання й освіти. Розглянуто причини відставання рівня початкової музичної освіти дітей даної категорії від дітей з нормальним зором і шляхи забезпечення процесу її нормалізації. Розкрито сучасні вимоги до фахової підготовки вчителів музики для спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами зору.

Освещены теоретические и методические основы интеграционной направленности музыкального образования детей с нарушениями зрения. Рассмотрено музыкальное образование как феномен эстетической и художественной культуры личности. Комплексно проанализированы исторические и социокультурные источники гармонизации личности средствами искусства в странах Западной Европы. Проведены античные параллели культурного онтогенеза Украины и освещено влияние древнегреческой культуры на развитие украинской системы музыкального воспитания и образования. Рассмотрены причины отставания уровня начального музыкального образования детей данной категории от детей с нормальным зрением, предложены пути обеспечения процесса ее нормализации. Раскрыты современные требования к профессиональной подготовке учителей музыки для специальных школ-интернатов для детей с проблемами зрения.

Визначено поняття "конституційний процес". Розглянуто різні наукові підходи щодо його визначення. Проаналізовано співвідношення з близькими явищами суспільного життя, такими як законодавчий процес, політичний процес, конституційна реформа. Визначено види конституційного процесу. Розглянуто в порівняльному аспекті конституційно-правове регулювання конституційного процесу в зарубіжних країнах та Україні. Виявлено проблеми правового регулювання та здійснення конституційного процесу, напрями вдосконалення його законодавчого забезпечення в Україні. Обгрунтовано положення, що як правове явище, конституційний процес являє собою законодавчу діяльність, спрямовану на вироблення, прийняття, введення в дію та змінення владним повноважним суб'єктом, громадянами, іншими уповноваженими суб'єктами Основного закону держави. Такий підхід дозволяє відмежувати конституційний процес від близьких до нього явищ і процесів суспільного життя, більш чітко визначити та розкрити його поняття.

Розглянуто теоретико-методичні засади інтеграційної спрямованості початкової музичної освіти дітей з порушеннями зору, в яких музична освіта визначається як феномен естетичної та художньої культури особистості. Обгрунтовано інтеграцію змісту видів мистецької діяльності як найбільш ефективний принцип навчання музики дітей даної категорії. Розглянуто причини відставання рівня початкової музичної освіти дітей даної категорії від дітей з нормальним зором і шляхи забезпечення процесу їх нормалізації. Розроблено модульно-ейдетичну модель початкової музичної освіти дітей з порушеннями зору, поетапну методику її опанування, Державний стандарт і програмне забезпечення цього напряму освіти. Розкрито сучасні вимоги до фахової підготовки вчителів музики для спеціальних шкіл дітей з вадами зору.

Розглянуто умови активізації творчих здібностей дітей з особливими потребами розвитку. Виокремлено загальні завдання і принципи естетичного розвитку аномальних дітей за допомогою засобів різних видів мистецтв, і музичного, як найбільш доступного, ефективного та провідного за умов спеціальних шкіл-інтернатів.

Рассмотрены условия активизации творческих способностей детей с особенными потребностями развития. Выделены общие задачи и принципы эстетического развития аномальных детей средствами различных видов искусств, и музыкального в том числе, как наиболее доступного, эффективного и ведущего в условиях специальных школ-интернатов.

The conditions enhance the creative abilities of children with special developmental needs. Identify common objectives and principles of aesthetic development of abnormal children by means of various arts, and music including the most affordable, effective and leading in special boarding schools.

Визначено актуальність розробки концепції "Музичного букваря" для слабозорих дітей підготовчих - І класів. Розкрито теоретичне значення та практичну цінність концепції. Акцентовано увагу на новизні концепції, яка визначається, зокрема, тим, що вперше запропоновано і обгрунтовано модульно-інтеграційну модель структурування "Музичного букваря". Розглянуто особливості підручника: універсальність; об'єднання напрямів і функцій підручникотворення загальноосвітньої і спеціальної шкіл; способи фіксації навчальних елементів музичної освіти; тифлологічні вимоги до побудови і змісту підручника; принципи, які покладені в основу укладання підручника; функції підручника (предметно-інформаційна, мотиваційна, гедоністична, пізнавально-евристична тощо). Конкретизовано умови, від виконання яких залежатиме процесуальна якість "Музичного букваря".

Розглянуто методичний матеріал для учителів музики з додатковою кваліфікацією вчитель художньої культури з урахуванням сучасних кваліфікаційних вимог до якості професійної підготовки вчителів цього профілю із викладанням у спеціальних школах-інтернатах. Визначено головну мету та завдання занять з художньої культури. Проаналізовано поняття "духовна культура", "естетична культура особистості", "художня культура особистості". З використанням творів образотворчого та музичного мистецтва України опрацьовано тематику та висвітлено зміст занять з художньої культури у спеціальних школах-інтернатах.

Наголошено на необхідності розробки сучасної моделі соціокультурного розвитку й освіченості осіб в галузі мистецтва, яка враховує особливості кожної категорії дітей. Висвітлено фактори, які вплинули на створення нових програм. Показано цінність музичного мистецтва за умов спецшколи. Охарактеризовано концептуальні засади, основу змісту, головну мету програм. Акцентовано увагу на меті і завданнях предмета "Музика", понятті "музична компетенція", корекційно-розвивальних завданнях музичних занять. Розкрито призначення понятійно-лінгвістичної, музично-діяльнісної, інтеграційно-культурознавчої та корекційно-компенсаторної ліній початкового курсу музичної освіти. Проаналізовано зміст таблиці-програми по колонках: зміст навчального матеріалу; навчальні досягнення; спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати. Відображено завдання 1 - 6-го розділів. Особливу увагу приділено потребі виховання ритму, необхідності гнучкості форм музичних занять. Рекомендовано в кінці семестру проводити узагальнююче комплексне заняття за однією темою.

Аргументовано, що крім традиційних дидактичних принципів доцільно в межах запровадження особистісно зорієнтованого навчання в практиці музичної освіти дотримуватись таких принципів: педагогічного моніторингу та навчального співробітництва, інкультуративності, інтегративності, аксіологізму. Зазначено, що важливим стимулятором інтересу до навчання і якісного засвоєння знань є мотиваційна установка, завдяки якій активізується розуміння естетичної потреби, її стійкість, заохочується участь особистості в музично-естетичній діяльності.

Аргументировано, что кроме традиционных дидактических принципов целесообразно в пределах внедрения личностно ориентированного обучения в практике музыкального образования придерживаться следующих принципов: педагогического мониторинга и учебного сотрудничества, инкультуративности, интегративности, аксиологизма. Отмечено, что важным стимулятором интереса к учебе и качественному усвоению знаний выступает мотивационная установка, благодаря которой активизируется понимание эстетической потребности, ее устойчивость, поощряется участие личности в музыкально-эстетической деятельности.

Argued that in addition to traditional didactic principles advantageously between introduction of individually oriented training in the practice of music education to the following principles: pedagogical monitoring and training cooperation, integrative, aksiologizm. Noted that an important stimulator of interest to study and quality of learning advocates motivational setting , which is activated through an understanding of aesthetic needs, its stability , are encouraged to participate in individual musical aesthetic activity.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)111.1-383

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф052 + Х809(4УКР)53

Рубрики:

Політичне мислення, політична позиція, політичні переконання,політичні погляди, політичний інтерес

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто процедуру внесення змін до Конституції, проведено їх порівняльно-правовий аналіз, досліджено особливості цієї процедури в різних країнах.

Розкрито значення дитячого фольклору як складової дитячого хорового мистецтва в системі диригентсько-хорової підготовки майбутнього вчителя музики. Акцентовано увагу на багатофункціональному його впливі на формування гармонічної особистості. Зроблено висновок, що використання в диригентсько-хоровій підготовці майбутніх учителів музики кращих зразків дитячого фольклору збагатить їх фаховий досвід, сприятиме більш ефективному опануванню школярів національною культурною спадщиною формування особистісних якостей.